Ухвала суду № 33378516, 06.09.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Пляшкова К. О.

Суддя-доповідач - Білак С. В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2013 року справа №812/5003/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Білак С.В., суддів Карпушової О.В., Сухарька М.Г., секретар судового засідання Святодух О.Б.., з участю представника позивача ОСОБА_2, представника відповідача Шепіль В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Луганської митниці Міндоходів на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 15 липня 2013 року у справі № 812/5003/13-а за позовом ОСОБА_4 до Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області, Луганської митниці Міндоходів, Міністерства доходів і зборів України про визнання протиправними дій, скасування наказів, поновлення на роботі стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_4 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області (далі - відповідач 1), Луганської митниці Міндоходів (далі - відповідач 2), Міністерства доходів і зборів України (далі - відповідач 3) про визнання протиправними дій, скасування наказів, поновлення на роботі стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Позивач просив визнати протиправними дії Державної митної служби України щодо припинення перебування на державній службі згідно наказу Державної Митної Служби України № 620-к від 24.04.2013 року «Про припинення перебування на державній службі».

Скасувати наказ Державної митної служби України № 620-к від 24 квітня 2013 року "Про припинення перебування на державній службі".

Скасувати наказ Луганської митниці № 368-к від 30.04.2013 року «Про звільнення ОСОБА_4».

Поновити перебування на державній службі на посаді заступника начальника Луганської митниці.

Стягнути з Луганської митниці на його користь заробітну плату за час вимушеного прогулу за період з 30.04.2013 року по час прийняття судом постанови зі стягненням відповідних податків та зборів на доходи фізичних осіб.

Постанову в частині поновлення на посаді заступника начальника Луганської митниці та стягнення з Луганської митниці на його користь заробітної плати за час вимушеного прогулу за період з моменту фактичного звільнення по час прийняття судом постанови допустити до негайного виконання.

Зобов'язати Державну митну службу України надати звіт про поновлення перебування його на державній службі на посаді заступника начальника Луганської митниці.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 15 липня 2013 року позов було задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано наказ Державної митної служби України № 620-к від 24 квітня 2013 року "Про припинення перебування на державній службі".

Визнано протиправним та скасовано наказ Луганської митниці № 368-к від 30 квітня 2013 року "Про звільнення ОСОБА_4".

Поновлено ОСОБА_4 на посаді заступника начальника Луганської митниці з 01 травня 2013 року.

Стягнуто з Луганської митниці на користь ОСОБА_4, заробітну плату за час вимушеного прогулу за період з 01 травня 2013 року по 15 липня 2013 року у сумі 18572,64 грн. з урахуванням належних відрахувань.

У задоволенні іншої частини позовних вимог позивачу було відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач - 2 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права та відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що задовольняючи позов, суд першої інстанції, виходив з того, що висновки відповідачів щодо порушення Присяги державного службовця, шляхом несумлінного виконання ОСОБА_4 своїх обов'язків є безпідставними та необґрунтованими.

Крім того, суд вважає, що позивача можливо було звільнити тільки на підставі Закону України «Про дисциплінарний статут митної служби України», в зв'язку з чим, обов'язково повинно бути проведено службове розслідування.

Як вставлено комісією, та знайшло своє відображення в Доповідній записці по результатам її проведення, незаконні переміщення вантажу свідчать про неналежну організацію ОСОБА_4 роботи посадових осіб митного поста «Красна Талівка» під час здійснення ними митних формальностей стосовно товарів і транспортних засобів, які переміщувалися транзитом через митну територію України в 2013 році.

Згідно з пунктом 5.7 Розподілу обов'язків між начальником Луганської митниці та його заступниками, затвердженим 03.09.2012 року Першим заступником Голови Держмитслужби України Дороховським О.М. і введеним в дію наказом Луганської митниці від 07.09.2012 № 634, ОСОБА_4, заступник начальника Луганської митниці спрямовує, координує та контролює роботу митного поста «Красна Талівка», а також розглядає питання, що стосуються діяльності цього підрозділу.

Згідно з вимогами абзацу четвертого частини першої статті 5 Закону України «Про державну службу», державний службовець не повинен допускати дій і вчинків, які можуть зашкодити інтересам державної служби чи негативно вплинути на репутацію державного службовця.

Вищезазначені дії позивача є неприпустимими, оскільки вони шкодять інтересам держави і негативно впливають на роботу митного органу, як державного органу в цілому.

Норми статей 5 та 17 Закону України «Про державну службу» зобов'язують державних службовців не тільки суворо дотримуватись вимог Конституції та законів України тощо, але і дотримуватися моральних принципів - високо нести звання державного службовця.

Отже, видаючи наказ від 24.04.2013 року № 620-к «Про припинення перебування на державній службі» Держмитслужба керувалась нормами Закону України «Про державну службу» та виходила із наявної інформації про протиправність діянь позивача, що свідчило про такі його моральні якості, які є перешкодою для подальшого перебування на державній службі.

Згідно з пунктом 6 статті 30 Закону України «Про державну службу» крім загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю України, державна служба припиняється у разі порушення державним службовцем Присяги, передбаченої статтею 17 цього Закону.

Звільнення ОСОБА_4 з митних органів не є видом застосування до нього дисциплінарного стягнення, а є наслідком порушення Присяги державного службовця, що становить самостійну підставу для припинення державної служби, встановлену Законом України «Про державну службу», а тому склад дисциплінарного проступку у даному випадку відсутній.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги.

Представник позивача заперечував проти доводів апеляційної скарги.

Позивач до судового засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін з наступних підстав.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивач проходив службу в митних органах з 21 лютого 2001 року, що підтверджено наказом від 19 лютого 2001 року № 55-к (т.1 а.с.149 ).

21 лютого 2011 року позивачем прийнято Присягу державного службовця такого змісту: «Повністю усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю, що буду вірно служити народові України, суворо дотримувати Конституції та законів України, сприяти втіленню їх у життя, зміцнювати їх авторитет, охороняти права, свободи і законні інтереси громадян, з гідністю нести високе звання державного службовця, сумлінно виконувати свої обов'язки» (т.1 а.с.150 ).

Наказом від 04 грудня 2012 року № 2793-к позивача з 05 грудня 2012 року призначено на посаду заступника начальника Луганської митниці (т.1 а.с.151 ).

Наказом Державної митної служби України № 620-к від 24 квітня 2013 року «Про припинення перебування на державній службі» за порушення Присяги державних службовців, відповідно до п.6 ч.1 ст.30 Закону України «Про державну службу», ОСОБА_4, заступнику начальника Луганської митниці, 30 квітня 2013 року припинено перебування на державній службі в митних органах України.

В наказі зазначено, що відповідно до наказу Держмитслужби України від 29.03.2013 № 93, проведено службову перевірку з питань дотримання посадовими особами Луганської митниці митного законодавства України під час здійснення митних формальностей стосовно товарів і транспортних засобів, які переміщувалися транзитом через митну територію України в 2013 році.

31.03.2013 комісією Держмитслужби України спільно з працівниками служби боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Луганської митниці проведено переогляд вантажу, який переміщувався транзитом через митну територію України з Болгарії до Російської Федерації вантажним автомобілем марки «MAN» з причепом, яким керував громадянин України.

Під час здійснення переогляду у вантажному відсіку зазначеного транспортного засобу були виявлені товари народного споживання.

При цьому, комісією встановлено невідповідність фактичних вагових та кількісних показників щодо переміщуваних товарів і цих показників, заявлених в документах. А саме, встановлено, що вага товарів, які знаходились у вантажних відсіках, більша заявленої на 5014,6 кг., фактична кількість товарів більше від заявленої на 4573 одиниці.

Відомості щодо наявності попереднього повідомлення або інші документи контролю доставки щодо зазначеного вантажу у суміжній митниці Російської Федерації були відсутні.

Разом з цим, надписи, нанесені на окремі пакунки, свідчили про призначення цих товарів українським отримувачам.

Під час перевірки, комісією встановлено ще 14 подібних фактів транзитних переміщень товарів транспортними засобами перевізника ФОП «ОСОБА_9». Із них, відповідно до інформації, наданої листом Міллеровської митниці Російської Федерації від 04.04.2013 року № 06-20/2036, в'їзд 7 транспортних засобів на територію Російської Федерації не зафіксовано, а 7 транспортних засобів, які заїхали на територію Російської Федерації, значаться як порожні.

Всі 14 вищевказаних транзитних переміщень здійснювалися під фінансові гарантії на загальну суму митного боргу 3 млн. 199 тис. 379 грн.

Процедури митного контролю та оформлення пропуску зазначених транзитних вантажів здійснювали посадові особи митного поста «Красна Талівка» Луганської митниці.

Наведене стало можливим внаслідок недотримання цими посадовими особами митного поста «Красна Талівка» Луганської митниці вимог Митного кодексу України, зокрема, ч.3 ст.318 Митного кодексу України.

Згідно з п.5.7 Розподілу обов'язків між начальником Луганської митниці та його заступниками, затвердженим Першим заступником Голови Державної митної служби України Дороховським О.М. і введеним в дію наказом Луганської митниці від 07.09.2012 року № 634, позивач, заступник начальника Луганської митниці спрямовує, координує та контролює роботу митного поста «Красна Талівка», а також розглядає питання, що стосуються діяльності цього підрозділу.

При цьому, зазначені незаконні транзитні переміщення свідчать про неналежну організацію позивачем роботи посадових осіб митного поста «Красна Талівка» під час здійснення ними митних формальностей стосовно товарів і транспортних засобів, які переміщувалися транзитом через митну територію України в 2013 році.

Дані обставини вказують на незабезпечення позивачем виконання вимог Протоколу між правоохоронними підрозділами Державної митної служби України і Федеральної митної служби Росії щодо організаційних і практичних заходів правоохоронного характеру, спрямованих на недопущення незаконного транзитного переміщення товарів, транспортних засобів через митні кордони України та Російської Федерації, надісланого листом Державної митної служби України від 24.12.2012 року № 11.1/4-20/14312.

Наслідком такої бездіяльності позивача стали незаконні транзитні переміщення товарів через митний кордон України.

Наведене свідчить про несумлінне виконання своїх службових обов'язків з боку заступника начальника Луганської митниці пунктів 5.1, 5.2, 5.7 Розподілу обов'язків між начальником Луганської митниці та його заступниками, затвердженим Першим заступником Голови Державної митної служби України Дороховським О.М. і введеним в дії наказом Луганської митниці від 07.09.2012 № 634.

Таким чином, ОСОБА_4 порушено Присягу державних службовців у частині суворого дотримання законів України, сприяння зміцненню їх авторитету й сумлінного виконання своїх обов'язків, що є підставою для припинення державної служби. (т.1 а.с.76-79).

На підставі наказу Державної митної служби України від 24 квітня 2013 року № 620-к «Про припинення перебування на державній службі», наказом Луганської митниці від 30 квітня 2013 року № 368-к «Про звільнення ОСОБА_4» припинено трудовий договір з позивачем з 30.04.2013 року (т.1 а.с.152).

Відповідно до ст.569 Митного кодексу України правове становище посадових осіб митної служби України визначається цим Кодексом, а в частині, не врегульованій ним, - законодавством про державну службу та іншими актами законодавства України (ч.2 ст.569 Митного кодексу України).

Таким чином, положення Закону України «Про державну службу» розповсюджуються на посадових осіб митної служби лише у тій частині, що не врегульована спеціальним митним законодавством.

Згідно з ч.1 ст.17 Закону України «Про державну службу», державний службовець відповідно до прийнятої Присяги зобов'язаний вірно служити народові України, суворо дотримуватись Конституції та Законів України, сприяти втіленню їх у життя, зміцнювати їх авторитет, охороняти права, свободи і законні інтереси громадян, з гідністю нести високе звання державного службовця, сумлінно виконувати свої обов'язки.

Обов'язок сумлінного виконання державним службовців своїх обов'язків установлений також нормами ст.ст.5 та 10 Закону України «Про державну службу».

Як вбачається з матеріалів справи, припинення перебування на державній службі в митних органах України позивача відбулося відповідно до вимог п.6 ч.1 ст.30 Закону України «Про державну службу» за порушення Присяги державного службовця.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.30 Закону України «Про державну службу» державна служба припиняється у разі відмови державного службовця від прийняття або порушення Присяги, передбаченої ст.17 цього Закону.

Зазначена підстава звільнення є спеціально обумовленим видом відповідальності, що встановлений законом.

Розкриваючи юридичний зміст положення п.6 ч.1 ст.30 Закону України «Про державну службу», суд вважає, що порушення Присяги може проявлятись виключно в умисних діях чи бездіяльності, тобто тоді, коли чітко визначене коло обов'язків особи і зрозумілий їх зміст, особа знає про ці обов'язки і зобов'язана діяти саме таким чином, як це передбачено нормативними актами, однак свідомо не виконує ці обов'язки або виконує всупереч встановленим вимогам.

Як зазначено в мотивувальній частині Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 53 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень Закону України «Про Вищу раду юстиції» від 11.03.2011 року (реєстраційний №2-рп/2011), присяга має правову природу одностороннього, індивідуального, публічно-правового, конституційного зобов'язання державного службовця. Вона є особистою обіцянкою про вірність служби народові України. У присязі знаходить вияв конституційне положення про те, що джерелом влади є народ України, і саме йому адресована присяга, яку складає державний службовець.

Присяга, як урочиста офіційна обіцянка додержувати певних зобов'язань, як клятва вірності обраній справі, має, насамперед, моральне, етичне значення, її окремі елементи є етичними правилами поведінки державного службовця (ст.5 Закону України «Про державну службу»). Отже, норми Закону України «Про державну службу» щодо Присяги не створюють безпосередньо права та обов'язки, а їх головне призначення у формуванні відповідних моральних засад діяльності державного службовця.

Конкретні обов'язки та права державних службовців визначаються у посадових положеннях та інструкціях, що затверджуються керівниками відповідних державних органів у межах закону та компетенції.

Суть порушення Присяги пов'язана з такими істотними проступками (вчинками) службовця, які повністю суперечать тим повноваженням, що на нього покладені, підривають довіру до нього як носія влади та унеможливлюють подальше виконання ним своїх функцій. Незначні факти порушення, які суттєво не впливають на роботу органу, не можуть бути підставою для припинення державної служби за порушення Присяги.

З об'єктивної сторони порушення Присяги передбачає дію (дії) або бездіяльність державного службовця, які порушують одне або декілька зобов'язань, які складають зміст Присяги.

Статтею 21 Дисциплінарного статуту митної служби України встановлено, що порушення службової дисципліни - протиправне, винне (умисне чи необережне) діяння (дія чи бездіяльність) посадової особи митної служби, тобто невиконання урочистого зобов'язання посадових осіб митної служби, зокрема невиконання або неналежне виконання нею своїх службових обов'язків, перевищення повноважень, порушення обмежень і заборон, установлених законодавством з питань проходження служби в митних органах, або вчинення інших дій які дискредитують не тільки посадову особу митної служби, а й митну службу України.

Відповідно до положень п.1 ст.22 Дисциплінарного статуту митної служби України до діянь, які є порушеннями службової дисципліни, належать порушення вимог законів та інших нормативно-правових актів України з питань митної справи, державної служби, а також наказів та розпоряджень безпосередніх та/або прямих керівників, за вчинення яких можуть бути застосовані види дисциплінарних стягнень, визначених ст.23 цього Статуту, у тому числі і звільнення з митного органу.

Зі змісту наказу Державної Митної Служби України № 620-к від 24 квітня 2013 року «Про припинення перебування на державній службі» вбачається, що службовою перевіркою, проведеною на підставі наказу Державної Митної Служби України від 29.03.2013 року № 93, встановлено порушення посадовими особами митного поста «Красна Талівка» Луганської митниці вимог Митного кодексу України, зокрема ч.3 ст.318 Митного кодексу України. При цьому, такі порушення стали можливими через неналежну організацію позивачем роботи цих посадових осіб, що свідчить про несумлінне виконання заступником Луганської митниці своїх службових обов'язків. Позивачем не забезпечено виконання Протоколу між правоохоронними підрозділами Державної митної служби України і Федеральної митної служби Росії щодо організаційних і практичних заходів правоохоронного характеру, спрямованих на недопущення незаконного транзитного переміщення товарів, транспортних засобів через митні кордони України та Російської Федерації, надісланого листом Державної митної служби України від 24.12.2012 № 11.1/4-20/14312 (т.1 а.с.76-79).

Спірний наказ не містить у собі обґрунтувань, чому встановлені порушення не можуть бути визначені як дисциплінарний проступок, у чому полягає їх особлива тяжкість, а головне, доказів встановлення умисності допущених позивачем порушень. Звільнення за порушення Присяги вважається найсуворішим заходом відповідальності державного службовця, що вчинив діяння, несумісне з продовженням державної служби на будь-якій посаді у будь-якому державному органі, яке є більш значущим та істотним, ніж дисциплінарне правопорушення. Він повинен застосовуватися у випадках, коли інші заходи відповідальності, зокрема дисциплінарної, є недостатніми. Припинення державної служби на підставі п.6 ч.1 ст.30 Закону України «Про державну службу» (порушення присяги) є крайнім заходом відповідальності державного службовця, який виходить за межі дисциплінарної відповідальності, а тому, неможливість застосування за таке порушення до посадової особи заходів дисциплінарного впливу аж до звільнення з митного органу, повинно бути мотивовано.

Наказ Державної Митної Служби України № 620-к від 24 квітня 2013 року «Про припинення перебування на державній службі» не містить у собі мотивування неможливості застосування щодо позивача положень Дисциплінарного статуту митної служби України.

Колегія суддів вважає, що неналежне виконання позивачем своїх службових обов'язків, про які зазначено в наказі Державної Митної Служби України № 620-к від 24 квітня 2013 року, з огляду на положення ст.21 Дисциплінарного статуту митної служби України, підпадає під ознаки порушення службової дисципліни та вважає, що до такого діяння мають бути застосовані дисциплінарні стягнення, визначені ст.23 Статуту, та в порядку, визначеному Статутом.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади й органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.

Згідно з частиною третьою статті 2 КАС у справах щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, при прийнятті оскаржуваних наказів відповідачі діяли не у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України, а тому висновки відповідача щодо порушення присяги державного службовця є неправомірними.

Крім того, колегія суддів зазначає, що за приписами ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку відповідачами не надано належних та достатніх доказів, які б свідчили про порушення позивачем Присяги державного службовця.

Аналогічна позиція викладена в ухвалах Вищого адміністративного Суду України від 23.02.2012 року по справі № К/9991/25690/11, від 14.06.2012 року по справі № К/9991/25677/11, від 09.08.2012 року по справі № К/9991/33522/12, від 06.11.2012 року по справі № К-39696/10.

Щодо вимог позивача про визнання протиправними дій Державної митної служби України щодо припинення перебування на державній службі, колегія суддів зазначає, що вчинення дій суб'єктом владних повноважень є способом реалізації наданої суб'єкту владних повноважень компетенції. Здійснення дії являє собою процес реалізації наданих законом функцій суб'єкту владних повноважень. Самі по собі дії не тягнуть за собою будь-яких правових наслідків для особи. Правові наслідки для позивача несе акт індивідуальної дії - наказ про звільнення. Саме він має вплив на його права та інтереси. Виходячи із завдань Кодексу адміністративного судочинства України, як то захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, судовий захист права може бути здійснений лише за умови наявності порушення для фізичної особи прав (чи інтересів).

Щодо вимог позивача про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про задоволення позову в сумі 18572,64 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно довідки Луганської митниці про середню заробітну плату від 03.07.2013 року за № 197 заробітна плата позивача за два повних послідовних безперервних місяця роботи перед звільненням - лютий-березень 2013 року складає 15477,00 грн. (7398,50 грн. за лютий та 8078,50 за березень). Кількість робочих днів за лютий та березень складає 40. Середньоденна заробітна плата складає 386,93 грн. (15477,00 грн. : 40 днів = 386,93 грн.). Кількість робочих днів за час вимушеного прогулу з дня, наступного за днем звільнення, по день поновлення на роботі (постановлення судом рішення) 15 липня 2013 року включно становить 48 днів (т.1 а.с.148 ). Таким чином, заробітна плата позивача за час вимушеного прогулу має складати: 48 робочих днів за час вимушеного прогулу помножені на середньоденну заробітну плату в сумі 386,93 грн. дорівнює 18572,64 грн.

Що стосується вимоги позивача щодо зобов'язання відповідача надати звіт про поновлення перебування на державній службі позивача на посаді заступника начальника Луганської митниці, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції вірно зроблено висновок про те, що за приписами ст.267 Митного кодексу України встановлення судового контролю за виконанням судового рішення є правом, а не обов'язком суду.

Колегія суддів не приймає до уваги надані представником відповідача протокол про порушення митних правил та постанову Ленінського районного суду м.Луганська від 15.08.2013 року щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_7, лист Міністерства доходів і зборів України до голови Ленінського районного суду м.Луганська, так як викладені в них обставини не мають значення для вирішення питання по суті спору по даній справі.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Судова колегія дійшла висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 160, 167, 184, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Луганської митниці Міндоходів - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 15 липня 2013 року у справі № 812/5003/13-а за позовом ОСОБА_4 до Головного управління Державної казначейської служби України у Луганській області, Луганської митниці Міндоходів, Міністерства доходів і зборів України про визнання протиправними дій, скасування наказів, поновлення на роботі стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - залишити без змін.

Вступна та резолютивна частина ухвали складена в нарадчій кімнаті та проголошена в судовому засіданні 06 вересня 2013 року, в повному обсязі складена 06 вересня 2013 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала суду може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складання рішення відповідно до ст.160 КАС України - з дня складання рішення в повному обсязі.

Головуючий суддя С.В.Білак

Судді О.В.Карпушова

М.Г.Сухарьок