Постанова № 33378303, 09.09.2013, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" вересня 2013 р. Справа № 902/866/13

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Савченко Г.І.

судді Крейбух О.Г. ,

судді Павлюк І. Ю.

при секретарі судового засідання Новак Р.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача Фермерського господарства "Дар 5" на рішення господарського суду Вінницької області від 17.07.13р. у справі №902/866/13 (суддя Мельник П.А.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КВС- Україна"

до Фермерського господарства "Дар 5"

про стягнення 39 118,38 грн. заборгованості

за участю представників сторін:

від позивача - Катаєва У.С. дов. №439 від 11.07.2013р.;

від відповідача - не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Вінницької області від 17.07.2013р. у справі №902/866/13 позов задоволено.

Стягнуто з Фермерського господарства "Дар 5" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КВС-Україна" 24 559,28 грн. основного боргу, 9 409,31 грн. пені, 1 298,76 грн. інфляційних, 3% річних в сумі 1 851,03 грн., 2 000,00 грн. збитків та витрати по сплаті судового збору в сумі 1720,50 грн.

Відповідач Фермерське господарство "Дар 5" подав апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду. Просить його скасувати в позові відмовити.

В апеляційній скарзі посилається на порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, вказує на те, що у зв'язку з тим, що оскаржуване рішення надійшло на адресу скаржника лише в останній день строку на апеляційне оскарження дана скарга ним подається з метою не пропущення десятиденного строку на апеляційне оскарження. Зазначає, що всі доводи та докази ним будуть подані апеляційному суду в найкоротші терміни з поясненнями до апеляційної скарги.

В судове засідання Рівненського апеляційного господарського суду представник апелянта не з'явився, про день, час та місце судового засідання повідомлявся в установленому законом порядку про, що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, яке було вручене скаржнику 20.08.2013р.. Явка представників сторін обов'язковою не визнавалась. Додаткових пояснень до апеляційної скарги апелянтом не подано.

Представник позивача заперечує доводи апеляційної скарги. Просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення господарського суду без змін.

Дослідивши докази у справі судова колегія Рівненського апеляційного господарського суду встановила:

21.08.2009р. між ТОВ "КВС-Україна" та ФГ "Дар 5" було укладено договір поставки №36/04/2009, згідно положень якого, у терміни і на умовах, визначених даним договором постачальник зобов'язується передати покупцю насіння сільськогосподарських культур, а покупець зобов'язується прийняти й оплатити товар, найменування і кількість якого зазначаються у додатку(ах) до даної договору (п.1.1); ціна товару визначається в додатку(ах) до договору, що є невід'ємною частиною договору (п.2.1.); порядок розрахунків за поставлений товар визначається в додатку(ах) до даного договору (п.3.1.); покупець не має права проводити селекцію, розмноження чи інші експериментальні роботи з насінням (його похідними), отриманим як товар за даним договором і зобов'язується використовувати придбаний товар винятково на території України. Інше можливе лише за згодою постачальника (п.4.3); датою поставки товару чи його частини вважається дата підписання сторонами видаткової накладної. Кінцевий строк, в який постачальник має надати покупцю можливість прийняти товар у відповідності до умов поставки (надалі - строк поставки) зазначається в додатку (ах) до договору (п.5.3.); факт передачі і приймання товару оформлюється видатковою накладною (п.6.3.); у випадку несплати у строк платежів за даним договором, сторона, що прострочила сплату зобов'язання повинна сплатити іншій стороні неустойку в розмірі 0,2 % від суми простроченого платежу за кожен день прострочення (п.8.3.); у відповідності до ст. 259 Цивільного кодексу України та п.6 ст. 232 Господарського кодексу України сторони домовились про те, що строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій збільшується до повного виконання сторонами своїх грошових зобов'язань, а нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань здійснюється без обмеження строку (п.8.4.); у випадку порушення умов, передбачених п.4.3 договору, покупець зобов'язується сплатити постачальнику штраф у трьохкратному розмірі від загальної ціни договору. При цьому покупець не звільняється від відповідальності, передбаченої чинним законодавством, і від відповідальності перед власниками цих сортів (п.8.5); у відповідності до п.5 ст. 225 Господарського кодексу України, сторони погодились, що у випадку звернення стороною до суду внаслідок порушення другою стороною своїх зобов'язань за даним договором, сторона, що ініціює судовий процес має право додатково стягнути з винної сторони збитки, що пов'язані з витратами на відновлення порушеного права або захисту законних інтересів (крім судових витрат), у заздалегідь погодженій твердій сумі, що становить 2000 (дві тисячі) грн. (п.8.7.); договір набирає сили з моменту підписання його сторонами і діє протягом двох років (п.11.1); будь-які зміни і доповнення до договору повинні бути викладені в письмовій формі і підписані уповноваженими представниками сторін (п.12.2.).

Згідно специфікації - додатку №1 до договору поставки від 21.08.2009р. товар, що поставляється - насіння озимого ріпаку "Тріангель" в кількості 72 посівних одиниць загальною вартістю 90 556,71 грн. (п.2); попередня оплата в розмірі 50% від загальної вартості товару за даним додатком, що становить еквівалент 4032,00 Євро, здійснюється до 26.08.2009р. (п.3.1); остаточний розрахунок здійснюється не пізніше 15 грудня 2009 року (п.3.4.); строк поставки товару до 27.08.2009р. (п.4.)

15.04.2010р. сторонами було внесено зміни та доповнення до додатку №1 до договору №36/04/2009 від 21.08.2009р., а саме викладено специфікацію - додаток №1 до договору в наступній редакції: "Продавець поставив покупцю насіння озимого ріпаку у кількості 75 п.о. загальною вартістю 8064,00 Євро, що еквівалентно 95800,32 грн. (п.1,п.2.); оплата суми в розмірі 22010,32 грн. від загальної вартості товару за даним додатком, була здійснена 26 серпня 2009 року (п.3.1.); другий (остаточний) етап оплати в розмірі 73790,00 грн. від загальної вартості товару за даним додатком здійснюється не пізніше 15 листопада 2010 року (п.3.2.); цей Додаток № 1 від 15.04.2010 року заміняє попередню редакцію Додатку № 1 від 21.08.2009 р., доповнює договір поставки № 36/04/2009 від 21.08.2009 р. та є його невід'ємною частиною (п.7); цим сторони підтверджують, що станом на 15.04.2010 року постачальник виконав свої зобов'язання перед покупцем в повному обсязі, а заборгованість покупця перед постачальником становить 73790,00 гривень, яку покупець зобов'язується сплатити постачальнику до 15 листопада 2010 року (п.8.); цей Додаток № 1 набуває чинності з дати його підписання обома сторонами і діє до повного виконання ними своїх зобов'язань (п.9)".

На виконання умов договору №36/04/2009 від 21.08.2009р. позивач передав, а відповідач, через представника, який діяв за довіреністю № 172867 від 26.08.2009р., отримав насіння ріпаку на загальну суму 44020,55 грн., що стверджується видатковими накладними №802220063 від 26.08.2009р. на суму 44020,55 грн. та №70005760/80220063 від 31.05.2010р. на суму 2549,05 грн. (зафіксовано суму перерахунку вартості товару з Євро на гривню станом на 31.05.2010 р.).

Покупцем фактично було отримано товар у кількості 35 одиниць за ціною 46 569,60 грн., а оплачено лише 22 010,32 грн.

Крім суми основного боргу, позивачем заявлено до стягнення 9 409,31 грн. пені, 1 298,76 грн. інфляційних, 3% річних в сумі 1 851,03 грн. та 2 000,00 грн. збитків.

Давши оцінку доказам у справі, доводам сторін судова колегія Рівненського апеляційного господарського суду прийшла до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами виникли правовідносини з договору поставки.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ст. 655 ЦК України одна сторона - продавець передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як вбачається із приписів ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В силу положень ст.259 ЦК України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається в письмовій формі.

Частиною 5 ст. 225 Господарського кодексу України встановлено, що сторони господарського зобов'язання мають право за взаємною згодою заздалегідь визначити погоджений розмір збитків, що підлягають відшкодуванню, у твердій сумі.

Відповідно до ч.6 ст. 232 ГК України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня коли зобов'язання мало бути виконано.

Місцевий гоподарський суду прийшов до правильного висновку щодо стягнення з відповідача на користь позивача 24 559,28 грн. основного боргу, оскільки правомірність заявлених позивачем вимог підтверджується наданими та дослідженими судом письмовими доказами, а саме договором №36/04/2009 від 21.08.2009р., додатками до договору, видатковими накладними, довіреністю на отримання товару.

Оскільки відповідач не провів належного розрахунку за отриманий товар в строк, передбачений в договорі, то він відповідно з вимогами цивільного та господарського кодексів є боржником, що прострочив, а тому наявні підстави для задоволення на підставі ст.ст. 231, 232 ГК України, ч.2 ст.625 ЦК України вимог про стягнення з відповідача за період з 16.11.2010р. по 20.05.2013р. пені в розмірі 9409,31 грн., інфляційних втрат в розмірі 1298,76 грн. за цей же період та 3% річних в сумі 1851,03 грн., згідно наданого позивачем письмового розрахунку. При цьому при укладенні договору сторони відповідно до вимог ст. 259 ЦК України та ст. 232 ГК України змінили строк нарахування штрафних санкцій та строк позовної давності по їх стягненню, що зафіксували письмово в п.8.4 договору від 21.08.2009р.

Відповідно до ч.5 ст.225 ГК України сторони у п.8.7 договору заздалегідь визначили розмір збитків, який підлягає стягненню на користь сторони, права якої були порушені і яка ініціює судовий процес, що з урахуванням обставин вказаних вище є підставою для стягнення з відповідача на користь позивача збитків в сумі 2000 грн..

За таких обставин не вбачається підстав для зміни, скасування рішення місцевого господарського суду.

Керуючись ст.ст. 99,101,103,105 ГПК України, Рівненський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Фермерського господарства "Дар 5" на рішення господарського суду Вінницької області від 17.07.13р. у справі №902/866/13 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Вінницької області від 17.07.13р. у справі №902/866/13 залишити без змін.

3. Матеріали справи №902/866/13 повернути до господарського суду Вінницької області.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя Савченко Г.І.

Суддя Крейбух О.Г.

Суддя Павлюк І. Ю.