Постанова № 33378301, 05.09.2013, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2013 року Справа № 906/827/13

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Бучинська Г.Б., суддя Саврій В.А. , суддя Павлюк І. Ю.

при секретарі Сливінський О.А.

за участю представників сторін:

від позивача 1: Вербицький Д.В. (дов. від 22.04.13 р);

позивача 2: Норець Н.О. (дов. 6 від 16.01.13 р.)

від відповідача 1: Грінчук Н.А. (дов. № 03/11 від 02.01.13 р.),

відповідача 2: не з'явився

від органу прокуратури: Шпинта С.М. (посвідчення № 014352 від 08.01.2013 р.)

від третьої особи на стороні відповідача: Гончаренко С.О. (дов. від 22.05.13 р.)

Кравченко Р.М. (дов. № б/н від 22.05.13 р.)

розглянувши апеляційну скаргу Прокуратури Житомирської області на рішення господарського суду Житомирської області від 16.07.13 р. у справі № 906/827/13 (суддя Шніт А.В.)

за позовом Коростенський прокурор з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері Житомирської області в інтересах держави в особі

до Горщиківська сільська рада Коростенського району (с. Горщик, Коростенський район, Житомирська область); Регіонального відділення Фонду державного майна України по Житомирській області (м. Житомир)

про визнання частково недійсним наказу РВ ФДМ України №335-ВАТ від 04.09.1995р. та додатку до листа РВ ФДМУ по Житомирській області від 14.02.2013р. №04/657, визнання частково незаконними та скасування рішень виконкому Горщиківської сільради від 09.02.2011р.

ВСТАНОВИВ:

Коростенський прокурор з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері Житомирської області в інтересах держави в особі Міністерства інфраструктури України (надалі - позивач 1), ПАТ "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" (надалі - позивач 2) звернувся в господарський суд Житомирської області з позовною заявою (т. 1, а.с. 2-9) до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Житомирській області (надалі -відповідач 1) та до Горщиківської сільської ради Коростенського району (надалі -відповідач 2), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ТОВ "Омелянівський кар'єр", в якій з урахуванням заяви про зміну предмету позову просить, визнати частково недійсним наказ заступника начальника Регіонального відділення Фонду державного майна України по Житомирській області від 31.08.1995р. №124-АОУ "Про затвердження акту оцінки вартості майна Омелянівського кар`єру Коростенського району" та акт оцінки цілісного майнового комплексу в частині включення до них будки вагонних ваг 75,3 кв.м., залізничних колій №1, 2, 3, залізничної колії №1 та залізничної колії №6, які в подальшому увійшли до переліку майна, приватизованого ВАТ "Омелянівський кар`єр"; визнати частково недійсним наказу РВ ФДМ України №335-ВАТ від 04.09.1995р. та додатку до листа РВ ФДМУ по Житомирській області від 14.02.2013р. №04/657, в частині передачі до статутного фонду ВАТ "Омелянівський кар'єр" будки вагонних ваг 75,3 кв.м. (№34, інвентарний номер 87), залізничних колій №1,2,3 (№53, інвентарний номер 215), залізничної колії №1 (№54, інвентарний номер 211) та залізничної колії №6 (№55, інвентарний номер 213), що розташовані при станції Гранітний с. Горщик, Коростенського району, Житомирської області; визнати частково незаконними та скасування рішень виконкому Горщиківської сільради Коростенського району Житомирської області від 09.02.2011р. №24 та від 10.10.2012р. №46 в частині реєстрації права власності на будку вагонний вагів площею 75,3 кв.м., що розташована при станції Гранітний с. Горщик, Коростенського району, Житомирської області, за ТОВ "Омелянівський кар'єр"; визнати частково недійсним свідоцтва про право власності на будку вагонних вагів площею 75,3 кв.м., що розташована при станції Гранітний, с.Горщики, Коростенського району, Житомирської області, за ТОВ "Омелянівський кар'єр" та визнати частково недійсною державну реєстрацію права власності.

Рішенням господарського суду Житомирської області від 16.07.13 р. (т. 2, а.с. 53-57) позов задоволено частково. В частині визнання частково незаконними та скасування рішення виконкому Горщиківської сільради Коростенського району Житомирської області від 09.02.2011р. №24 та від 10.10.2012р. №46 в частині реєстрації права власності на будку вагонних вагів площею 75,3 кв.м., що розташована при станції Гранітний с. Горщик, Коростенського району, Житомирської області, за ТОВ "Омелянівський кар'єр" та в частині визнання частково недійсним свідоцтва про право власності на будку вагонних вагів площею 75,3 кв.м., що розташована при станції Гранітний, с.Горщики, Коростенського району, Житомирської області, за ТОВ "Омелянівський кар'єр" та визнання частково недійсною державну реєстрацію права власності провадження у справі припинено. В решті позову відмовлено.

В обґрунтування свого рішення суд першої інстанції вказав, що корпоратизація ДП Омелянівський кар'єр проведена на підставі акту оцінки відповідно до діючого законодавства, доводи, які б підтвердили , що оскаржувані накази не відповідають вимогам чинного (на час прийняття) законодавства, позивачем не надано, а тому відсутні підстави щодо задоволення позову в частині визнання недійсним наказів № 124-АОУ, № 335-ВАТ. Крім того, оспорювані накази прийняті в 1995 р., тобто строк позовної давності з вимогами про визнання недійсним наказу регіонального відділення фонду державного майна сплинув.

Перелік нерухомого майна, переданого до статутного фонду ВАТ "Омелянівський кар'єр" не створює прав та обов'язків, не є правочином, а тому позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню, а відтак суд відмовив в позові в цій частині.

Щодо позовних вимог в частині визнання частково незаконними та скасування рішення виконкому Горщиківської сільради від 09.02.2011р. №24 та від 10.10.2012р. №46 в частині реєстрації права власності на будку вагонних вагів площею 75,3 кв.м. та в частині визнання частково недійсним свідоцтва про право власності на будку вагонних вагів площею 75,3 кв.м., визнання частково недійсною державну реєстрацію права власності суд зазначив, що приймаючи рішення від 09.02.2011р. №24 та від 10.10.2012р. №46, оформлюючи свідоцтво про право власності, виконком Горщиківської сільської ради Коростенського району діяв як суб'єкт владних повноважень, а тому припинив провадження в цій частині на підставі п. 1ч. 1ст. 80 ГПК України.

Не погоджуючись із винесеним рішенням суду першої інстанції, прокурор звернувся з апеляційною скаргою ( т. 2, а.с. 68-75) до Рівненського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення господарського суду Житомирської області від 16.07.13 року у даній справі скасувати та прийняти нове, яким позов задоволити.

Скаржник зокрема зазначає, що рішення господарського суду першої інстанції є незаконним, оскільки не відповідає нормам матеріального та процесуального права, судом не дотримано вимог ст.. 43 ГПК України.

Міністерство інфраструктури України у своїх поясненнях до апеляційної скарги звертає увагу на те, що протокол передачі основних засобів та відомість основних засобів є документами, що підтверджують факт передачі майна, тобто є документом первинного бухгалтерського обліку. Водночас, судом не було повною мірою досліджено порядок приватизації об'єктів державної власності, що відбулась у 1995 р. Судом неправомірно застосовані строки позовної давності.

Крім того, ПАТ «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту» у своїх письмових поясненнях підтримав доводи позивача 1 та прокурора, викладені в апеляційній скарзі, поясненнях до апеляційної скарги та просив скасувати оскаржуване рішення господарського суду Житомирської області.

Третя особа та відповідач 1 у відзивах на апеляційну скаргу, а також їх повноважні представники в судовому засіданні, проти апеляційної скарги заперечили, оскільки вважають, що посилання скаржника, викладені в апеляційній скарзі, є безпідставними та необґрунтованими.

Представник відповідача 2 не реалізував процесуальне право на участь у судовому засіданні суду апеляційної інстанції, хоча про час та місце його проведення був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення. Водночас, 16.08.13 р. від відповідача 2 надійшло клопотання щодо розгляду справи без його участі.

Враховуючи приписи статті 102 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів визнала за можливе здійснити розгляд апеляційної скарги за відсутності представника відповідача 2 за наявними в матеріалах справи доказами.

Заслухавши пояснення представників позивача 1, позивача 2, відповідача 1, третьої особи, прокурора розглянувши матеріали та обставини справи, апеляційну скаргу, письмові пояснення сторін, відзиви на апеляційну скаргу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а оскаржуване рішення залишити без змін, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанцій та вбачається з матеріалів справи на виконання постанови Ради Міністрів УРСР від 20.07.1987р. №253 об'єднанням Житомирнерудпром, Омелянівським кар'єром з одного боку та А.П. "Укрпромжелдортранс", Київ-Дніпровським підприємством промислового залізничного транспорту з іншого боку, складено протокол передачі основних засобів від Омелянівського кар'єру об'єднання Житомирнерудпром до Київ-Дніпровського ППЖТ А.П. "Укрпромжелдортранс" (а.с. 82 том 1), згідно якого передаються з балансу на баланс основні засоби у відповідності з відомістю передання станом на 01.07.1992р. загальною балансовою вартістю 9 948 932 карбованців загальною сумою зносу 5 207 460 карбованців. Під'їздні залізничні шляхи будуть прийняті після приведення їх у технічний стан у відповідності із вимогами постанови Ради Міністрів УРСР від 20.07.1987р. №253.

Дослідивши відомість складену вказаними сторонами, суд констатує, що на баланс передавалось майно загальною балансовою вартістю 9 948 932 карбованців та зносом 5 207 460 карбованців, що складалось із: стрілочна будка, будка вагонних ваг, ваги залізничні, тепловоз ТЭМ 2 УМ №018, під'їзні залізничні шляхи.

Водночас, колегія суддів звертає увагу на те, що в зазначеній відомості відсутня адреса місцезнаходження такого майна та інші ідентифікуючі ознаки, які б дозволили встановити, яке саме майно було передано на баланс до Київ-Дніпровського підприємства промислового залізничного транспорту А.П. "Укрпромжелдортранс".

Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону Української Радянської Соціалістичної Республіки "Про власність" від 07.02.1991р. N697-XII майно, що є державною власністю і закріплене за державним підприємством, належить йому на праві повного господарського відання, крім випадків, передбачених законодавством Української РСР. Здійснюючи право повного господарського відання, підприємство володіє, користується та розпоряджається зазначеним майном, вчиняючи щодо нього будь-які дії, які не суперечать закону та цілям діяльності підприємства. До права повного господарського відання застосовуються правила про право власності, якщо інше не встановлено законодавчими актами Української РСР.

Оцінюючи протокол передачі основних засобів від Омелянівського кар'єру об'єднання Житомирнерудпром до Київ-Дніпровського ППЖТ А.П. "Укрпромжелдортранс" та відомість, складену між тими ж сторонами, суд погоджується з доводами відповідача 1, що зазначені документи підтверджують передачу майна на баланс Київ-Дніпровським підприємством промислового залізничного транспорту, що не є тотожним до передачі майна в оперативне управління (господарське відання).

Згідно протоколу передачі основних засобів від Омелянівського кар'єру об'єднання Житомирнерудпром до Київ-Дніпровського ППЖТ А.П. "Укрпромжелдортранс" під'їздні залізничні шляхи мали бути прийняті на баланс Київ-Дніпровського ППЖТ А.П. "Укрпромжелдортранс" після приведення їх у технічний стан у відповідності із вимогами постанови Ради Міністрів УРСР від 20.07.1987р. №253.

Крім того, дослідивши зміст протоколу передачі основних засобів, суд приходить до висновку, що з наданого протоколу не вбачається, що було передано: будку вагонних ваг 75,3 кв.м., залізничні колії № 1, 2, 3, залізничні колії № 1, № 6, що розташовані ст.. Гранітний с. Горщик Коростецького р-ну Житомирської обл., оскільки, у відомості основних засобів зазначена лише назва майна, будь-які ідентифікуючі ознаки відсутні.

Враховуючи вказане, суд не бере до уваги доводи прокурора, викладені в апеляційній скарзі, що передача вищезазначеного майна від ДП Омелянівський кар'єр до Київ-Дніпровського міжгалузевого підприємства промислового залізничного транспорту, правонаступником якого є ПАТ «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту», підтверджується протоколом передачі основних засобів та відомістю основних засобів, що передаються останньому від 01.07.92 р., як необґрунтоване та надумане.

При цьому, колегія суддів вважає безпідставним посилання скаржника на п.п 12 п. 10 Постанови Ради Міністрів УРСР від 20.07.87 р. № 253, відповідно до якого при організації обслуговування підприємствами міжгалузевого промислового залізничного транспорту Міністерства шляхів сполучення СРСР останній безоплатно передаються у відання Міністерства шляхів сполучення відповідні структурні підрозділи, як на підставу передачі майна, оскільки з протоколу не вбачається, що майно взагалі передавалось у відання Міністерства шляхів сполучення СРСР.

Крім того, апеляційний суд зазначає, що перебування будки вагонних ваг 75,3 кв.м., залізничних колій № 1, 2, 3, залізничної колії № 1, залізничної колії № 6, що розташовані при станції Гранітний с. Горщик Коростенського району Житомирської обл.. на балансі ДП Омелянівський кар'єр станом на 01.01.95 р. було підтверджено Звітом незалежного аудитора.

Суд апеляційної інстанції враховує роз'яснення Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з судовим захистом права державної власності" від 02.04.1994р. №02-5/225, згідно п.7 яких баланс підприємства (організації) є формою бухгалтерського обліку, визначення складу і вартості майна та обсягу фінансових зобов'язань на конкретну дату. Баланс не визначає підстав знаходження майна у власності (володінні) підприємства. Одним з основних критеріїв визначення законності володіння державним майном і відображення його на балансі підприємства є джерела фінансування (централізоване або власні кошти підприємства), передача підприємству у володіння майна безпосередньо власником (уповноваженим ним органом) чи підприємством, яке володіє майном на праві повного господарського відання.

Інших документів, щоб підтверджували передачу майна від Омелянівського кар'єру об'єднання Житомирнерудпром до Київ-Дніпровського ППЖТ А.П. "Укрпромжелдортранс" позивачем не надано.

Відповідно до акту передачі нерухомого майна у власність ВАТ "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" від 30.10.2001р. Міністерством транспорту України передано ВАТ "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" у власність стрілочна будка "Омелянівка", будка вагонних вантажів "Омелянівка", залізнична колія Омелянівка 3,5км. (а.с. 30-33 том 1).

Згідно інвентарних карток від 31.08.2001р. (або без зазначення дати складання) №11, 25, 26, 10, 9 ваги залізничні "Омелянівка", під'їздні залізничні шляхи Омелянівка 3,5км., будка ваг "Омелянівка", стрілочна будка "Омелянівка" обліковуються на балансі Київ-Дніпровського ППЖТ, інвентарні номери 12, 26, 11, 10 (а.с. 49-58 том 1).

З переліку нерухомого майна, переданого до статутного фонду відкритого акціонерного товариства "Омелянівський кар'єр" (т. 1, а.с. 22-27) вбачається, що зазначеному товариству було передано будку вагонних ваг 75,3 кв.м. (інвентарний номер 213), залізничні колії 1, 2, 3 (інвентарний номер 215), залізничні колії №1 (інвентарний номер 211), залізничні колії № 5,6 (інвентарний номер 213).

На підставі довідки від 27.05.2013р. Відокремленого підрозділу Коростенської дирекції залізничних перевезень (т. 1, а.с. 124) та пояснень представників сторін, третьої особи, судом встановлено, що ТОВ "Омелянівський кар'єр" використовує станцію "Гранітний" та залізничні колії, зазначені у переліку нерухомого майна, переданого до статутного фонду відкритого акціонерного товариства "Омелянівський кар'єр" із залізничними вагами, що на них розташовані, будкою вагонних ваг, що примикають безпосередньо до станції "Гранітний".

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду першої інстанції, що майно зазначене в акті передачі нерухомого майна у власність ВАТ «Київ-Дніпровського міжгалузевого підприємства промислового залізничного транспорту» від 30.10.01 р. (№731 стрілочна будка "Омелянівна", №732 будка вагонних ваг "Омелянівна", № 743 залізнична колія "Омелянівна" 3,5 км) та майно зазначене в переліку нерухомого майна, переданого до статутного фонду ВАТ "Омелянівський кар`єр", додатку до листа РВ ФДМУ по Житомирської області від 14.02.13 р. № 04/657 (будка вагонних ваг 75,3 кв.м., залізничні колії № 1, 2, 3, залізнична колія № 1, залізнична колія № 6, що розташовані при станції Гранітний с. Горщик Корост енського району Житомирської області), не є тотожним майном.

Водночас, Рівненський апеляційний господарський суд не бере до уваги доводи прокурора та позивачів з приводу того, що тотожність майна, зазначеного в акті передачі нерухомого майна та у переліку нерухомого майна, переданого до статутного фонду третьої особи підтверджується технічними паспортами під'їзної колії при станції Гранітний, виходячи з наступного.

Дійсно, у відповідність до вимог Статуту залізниць України та Правил обслуговування залізничних під'їзних колій, технічний паспорт на під'їзну залізничну колію розробляється безпосередньо її власником. Водночас, технічний паспорт на об'єкт не є правовстановлюючим документом. А відтак, наявність технічного паспорту на під'їзну залізничну колію, розробленого ПАТ "Київ-Дніпровського міжгалузевого підприємства промислового залізничного транспорту", не може вважатись належним доказом на підтвердження права власності на неї, та не підтверджує, що саме зазначене у технічному паспорті майно було йому передано у 2001р.

Щодо позовної вимоги про визнання недійсним наказу регіонального відділення ФДМУ від 31.08.1995р. №124-АОУ "Про затвердження акту оцінки вартості майна Омелянівського кар'єру", апеляційний суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 5 Указу Президента "Про заходи щодо забезпечення прав громадян на використання приватизаційних майнових сертифікатів" від 26.11.1994 №699/94 розмір статутного фонду відкритого акціонерного товариства, яке створюється відповідно до цього Указу, визначається на підставі балансу відповідного об'єкта станом на 1 січня 1995 року та результатів останньої повної інвентаризації його майна.

На виконання вимог Указу Президента "Про заходи щодо забезпечення прав громадян на використання приватизаційних майнових сертифікатів" від 26.11.1994 №699/94 та Постанови Кабінету Міністрів України від 18.01.1995р. №36 "Про затвердження Методики оцінки вартості об'єктів приватизації" комісія з підготовки приватизації створена наказом регіонального відділення від 09.08.1995р. №238-ПКУ склала акт оцінки цілісного майнового комплексу на підставі передавального балансу підприємства.

Зазначений акт оцінки затверджений наказом регіонального відділення Фонду державного майна України по Житомирській області №124-ОАУ від 31.08.1995р.

Наказ Регіонального відділення Фонду державного майна України по Житомирській області №335-ВАТ від 04.09.1995р. не передбачає переліку нерухомого майна та не може бути визнаний частково недійсним в частині передачі до статутного фонду ВАТ "Омелянівський кар'єр" будки вагонних ваг 75,3кв.м., залізничних колій № 1, 2, 3, залізничної колії № 1, залізничної колії № 6. Зазначеним наказом Створено ВАТ "Омелянівський кар'єр" шляхом перетворення Державного підприємства "Омелянівський кар'єр" у відкрите акціонерне товариство.

Водночас, Рівненський апеляційний господарський суд звертає увагу на те, що ВАТ "Омелянівський кар'єр" набуло права власності на майно Державного підприємства "Омелянівський кар'єр" в момент його реєстрації на підставі п.15 Положення про порядок корпоратизації підприємств, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.1993р. №508.

Відповідно до п.п. 2, 10, 11 постанови Кабінету Міністрів України, від 05.07.1993р. №508 "Про затвердження Положення про порядок корпоратизації підприємств" у двотижневий термін з моменту початку корпоратизації, визначеного відповідно до пункту 7 Указу Президента України від 15 червня 1993 р. "Про корпоратизацію підприємств", керівник підприємства подає засновникові відкритого акціонерного товариства (далі - засновник) пропозиції про персональний склад комісії з корпоратизації (далі - комісія). До складу комісії включаються на паритетних засадах представники засновника, банківської установи, що обслуговує підприємство, відповідного органу приватизації, трудового колективу підприємства, що корпоратизується, місцевої державної адміністрації. У разі проведення корпоратизації державних підприємств, закритих акціонерних товариств, що займають монопольне становище на ринку, виробничих і науково-виробничих об'єднань, правовий статус яких раніше не був приведений у відповідність з чинним законодавством, до складу комісії включається представник Антимонопольного комітету. За рішенням засновника до складу комісії можуть включатися також представники інших органів та організацій.

Комісія готує і подає засновнику у двомісячний термін з дня затвердження її складу акт оцінки вартості цілісного майнового комплексу підприємства, що підлягає корпоратизації, та проект статуту відкритого акціонерного товариства, розроблений відповідно до Закону України "Про господарські товариства".

Засновник у тижневий термін розглядає і затверджує акт оцінки вартості цілісного майнового комплексу підприємства, що підлягає корпоратизації, і в десятиденний термін приймає рішення про створення відкритого акціонерного товариства та затверджує його статут. У разі виявлення невідповідності зазначених документів вимогам цього Положення, інших актів чинного законодавства засновник вносить до них необхідні зміни і доповнення.

Одночасно засновник подає до Міністерства економіки, Міністерства фінансів та Фонду державного майна пропозиції про персональний склад спостережної ради відкритого акціонерного товариства.

Отже корпоратизація Державного підприємства Омелянівський кар'єр проведена на підставі акту оцінки відповідно до діючого законодавства.

Враховуючи вище наведе, апеляційний суд приходить до висновку, що відсутні підстави щодо задоволення позову в частині визнання недійсним наказу заступника начальника Регіонального відділення Фонду державного майна України по Житомирській області від 31.08.1995р. №124-АОУ "Про затвердження акту оцінки вартості майна Омелянівського кар`єру Коростенського району" та акту №335-ВАТ від 04.09.1995р. оцінки цілісного майнового комплексу в частині включення до них будки вагонних ваг 75,3 кв.м., залізничних колій №1,2,3, залізничної колії №1 та залізничної колії №6, які в подальшому увійшли до переліку майна, приватизованого ВАТ "Омелянівський кар`єр".

Водночас, колегія суддів звертає увагу на те, що посилання позивачів на Постанову Верховної ради України від 03.03.95 р. "Про перелік об'єктів, які не підлягають приватизації у зв'язку з їх загальнодержавним значенням" та ЗУ "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" від 07.07.99 р. та ч. 9 ст. 11 ЗУ "Про управління об'єктами державної власності" від 21.09.06 р., згідно яких ПАТ "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" віднесено до підприємств, що не підлягають приватизації, не може бути відчужене, вилучене, передане до статного капіталу господарських організацій і щодо такого майна не можуть вчинятись дії, наслідком яких може бути їх відчуження безпідставними, оскільки, в матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази на підтвердження того, що будка вагонних ваг 75,3 кв.м., залізничних колій №1,2,3, залізничної колії №1 та залізничної колії №6 належали третій особі.

Рівненський апеляційний господарський суд вважає безпідставними доводи прокурора та позивачів, щодо застосування стоків позовної давності, виходячи з наступного.

Відповідно до розділу 1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 29.05.13 р., оскільки закон визначає визнання недійсними актів державних та інших органів, що суперечить законодавству і порушують права та законні інтереси осіб, як спосіб захисту цивільних права, то до позовних заяв юридичних осіб і зазначених громадян про визнання недійсними таких актів застосовується загальна позовна давність.

Якщо строк позовної давності закінчився до 01.01.04 р., то до відповідних відносин застосовується правила про позовну давність, передбачені ЦК Української РСР 1963 р.

Крім того, застосовуючи строки позовної давності, суд першої інстанції правильно врахував положення ст.256, 257 ЦК України щодо законодавчого визначення поняття позовної давності, та загальної позовної давності.

Відповідно до ст.. 76 ЦК УРСР, перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов. Право на позов виникає з дня, коли особа дізналася

або повинна була дізнатися про порушення свого права.

Оспорювані накази регіонального відділення №124-АОУ та №335-ВАТ прийняті 31.08.1995р., 04.09.1995р., тобто на час звернення до суду з позовом про часткове визнання їх недійсними сплив строк позовної давності.

Крім того, прокурор та позивачі не зазначили про поважність причин пропуску строку позовної давності.

Статтею 80 ЦК УРСР передбачено, закінчення строку позовної давності до пред'явлення позову є підставою для відмови в позові.

Прокурор просить визнати частково недійсним перелік нерухомого майна, переданого до статутного фонду ВАТ "Омелянівський кар'єр" (додаток до листа РВ ФДМ України по Житомирській області від 14.02.2013р. № 04/657) з підстав, передбачених ст.ст. 203, 215 ЦК України.

Зазначений вище перелік нерухомого майна, переданого до статутного фонду ВАТ "Омелянівський кар'єр" підготовлено на підставі п.2.2. Положення про впорядкування передачі об'єктів нерухомого майна, приватизованих у складі цілісного майнового комплексу або переданих до статутного фонду господарського товариства, затвердженого Наказом Фонду державного майна України від 25.11.2003р. №2097, відповідно до якого на письмовий запит відкритого акціонерного товариства або осіб, які відповідно до законодавства України є правонаступниками відкритих акціонерних товариств, арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), у разі порушення справи про банкрутство підприємства, засновник відкритого акціонерного товариства готує перелік нерухомого майна, переданого до статутного фонду відкритого акціонерного товариства за формою, що наведена в додатку 3.

Такий перелік нерухомого майна підготовлений на підставі наявних у РВ ФДМ України по Житомирській області даних про нерухоме майно, що було передане до статутного фонду відкритого акціонерного товариства, він не є правовстановлюючим документом та має інформаційних характер.

За таких обставин перелік нерухомого майна, переданого до статутного фонду ВАТ "Омелянівський кар'єр" (додаток до листа РВ ФДМУ по Житомирській області від 14.02.2013 р. № 04/657) не створює будь-яких прав та обов'язків, не є правочином, а тому позовні вимоги прокурора не підлягають задоволенню в тому числі і з цієї підстави.

Враховуючи викладене, апеляційний суд погоджується з висновком господарського суду першої інстанції щодо відмови в позові.

Щодо позовних вимог в частині визнання частково незаконними та скасування рішення виконкому Горщиківської сільради Коростенського району Житомирської області від 09.02.2011р. №24 та від 10.10.2012р. №46 в частині реєстрації права власності на будку вагонних вагів площею 75,3 кв.м., що розташована при станції Гранітний с. Горщик, Коростенського району, Житомирської області, за ТОВ "Омелянівський кар'єр" та в частині визнання частково недійсним свідоцтва про право власності на будку вагонних вагів площею 75,3 кв.м., що розташована при станції Гранітний, с.Горщики, Коростенського району, Житомирської області, за ТОВ "Омелянівський кар'єр" та визнання частково недійсною державну реєстрацію права власності слід зазначити, що приймаючи рішення від 09.02.2011р. №24 та від 10.10.2012р. №46, оформлюючи свідоцтво про право власності, виконком Горщиківської сільської ради Коростенського району діяв як суб'єкт владних повноважень.

Зокрема, в рішенні від 01.04.2010р. №10-рп/2010 Конституційний Суд України зазначив, що положення частини першої статті 143 Конституції України, згідно з якими територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування "вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції", слід розуміти так, що при вирішенні цих питань органи місцевого самоврядування діють як суб'єкти владних повноважень.

Згідно п.п.4 п.1 ч.1 ст.12 КПК України, господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів.

В свою чергу п.2 ч.1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Згідно п.1 ч.1 ст. 80 ГПК України, суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України

Враховуючи вказані норми чинного законодавства України, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду Житомирської області щодо припинення провадження по справі в частині визнання частково незаконними та скасування рішення виконкому Горщиківської сільради Коростенського району Житомирської області від 09.02.2011р. №24 та від 10.10.2012р. №46 в частині реєстрації права власності на будку вагонних вагів площею 75,3 кв.м., що розташована при станції Гранітний с. Горщик, Коростенського району, Житомирської області, за ТОВ "Омелянівський кар'єр" та в частині визнання частково недійсним свідоцтва про право власності на будку вагонних вагів площею 75,3 кв.м., що розташована при станції Гранітний, с.Горщики, Коростенського району, Житомирської області, за ТОВ "Омелянівський кар'єр" та визнання частково недійсною державну реєстрацію права власності

Таким чином, колегія суддів вважає посилання скаржника, викладені в апеляційній скарзі, безпідставними, документально необґрунтованими, такими, що належним чином досліджені судом першої інстанції при розгляді спору. Відтак, скаржник, в порушення вимог ст.ст. 33, 34 ГПК України, не довів тих обставин, на які він посилався як на підставу для відмови в задоволенні позовних вимог.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно з'ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права при розгляді спору судом першої інстанції, судовою колегією не встановлено, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга, не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення, а наведені в ній доводи не спростовують висновків суду.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Житомирської області від 16.07.13 р. у справі № 906/827/13 залишити без змін, апеляційну скаргу Прокуратури Житомирської області- без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Справу №906/827/13 повернути господарському суду Житомирської області.

Головуючий суддя Бучинська Г.Б.

Суддя Саврій В.А.

Суддя Павлюк І. Ю.