Рішення № 33378080, 23.07.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/11921/13 23.07.13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Агрінол"до Міністерства оборони Українипро стягнення 117 600,00 грн.

Суддя Стасюк С.В.

Представники сторін:

від позивача Горбач О.В. (дов. б/н від 04.06.2013 року)

від відповідача Гладкий С.М. (дов. № 220/1016/д від 12.12.2012 року)

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 23 липня 2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Агрінол" (надалі по тексту - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Міністерства оборони України (надалі по тексту - відповідач) про стягнення заборгованості за Договором № 286/1/12/11 від 03.08.2012 року про постачання для державних потреб продуктів нафтоперероблення рідких, для техніки спеціального призначення в розмірі 117 600,00 грн. основного боргу.

Вимоги позивача обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язання за Договором № 286/1/12/11 з оплати вартості нафтопродуктів, поставлених позивачем відповідачу у грудні 2012 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.06.2013 року порушено провадження у справі № 910/11921/13, слухання справи призначено на 23.07.2013 року.

22.07.2013 року представник позивача через відділ діловодства господарського суду міста Києва надав письмові пояснення по справі та документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі.

В судове засідання 23.07.2013 року з'явився представник позивача та надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні 23.07.2013 року надав документи по справі та відзив на позовну заяву. Відповідно до поданого відзиву представник відповідача підтвердив поставку нафтопродуктів позивачем у грудні 2012 року на загальну суму 117 600,00 грн. за Актом № 262 від 28.12.2012 року, проте просив відмовити у задоволенні позовних вимог. Відповідач заперечуючи проти позову посилається на те, що він є центральним органом виконавчої влади, фінансування якого здійснюється за рахунок Державного бюджету України, а отже зважаючи на відсутність фінансування, відповідач позбавлений можливості своєчасно здійснити розрахунки з позивачем.

Розглянувши подані сторонами матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд -

ВСТАНОВИВ:

03.08.2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Агрінол" (постачальник за договором) та Міністерством оборони України (замовник за договором) укладено Договір № 286/1/12/11 про постачання для державних потреб продуктів нафтоперероблення рідких, для техніки спеціального призначення (за кошти Державного бюджету України) (надалі по тексту - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору, постачальник зобов'язався поставити в 2012 році у строк до 20.12.2012 року для потреб Міністерства оборони України продукти нафтоперероблення рідкі, а саме мастило ВНІІ НП-207 ГОСТ 19774-74 в кількості 0,10 тонн, загальна вартість якого з ПДВ складає 117 600,00 грн., а замовник забезпечити приймання продукції та її оплати в асортименті, кількості, у строки та за цінами згідно умов договору.

Пунктом 4.1. Договору встановлено, що розрахунок за фактично поставлену продукцію здійснюється протягом 30 банківських днів з дати надання позивачем до департаменту держаних закупівель та постачання матеріальних ресурсів Міністерства оборони України належним чином оформлених документів, передбачених Договором.

У відповідності до п. 4.2. Договору, постачальник зобов'язаний надати замовнику після постачання продукції наступні документи: рахунок-фактуру на відвантажену продукцію, акт прийому форма № 4, видаткову накладну, повідомлення за формою № 280, копію паспорту якості на відвантажену продукцію та акт прийому-передачі.

Пунктом 10.1. Договору сторони погодили, що Договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31.12.2012 року, а в частині проведення розрахунків до повного їх виконання.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору позивачем здійснено поставку продукції на загальну суму в розмірі 117 600,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями акту № 262 прийому-передачі продукції від 28.12.2012 року, акту приймання № 23 мастило ВНІІ НП-207 склад ПММ військової частини А2287 від 18.12.2012 року, видаткової накладної № АТ-1812024 від 18.12.2012 року,

Окрім того, на виконання умов Договору позивач надав відповідачу повідомлення за формою № 280 № 16 від 18.12.2012 року, сертифікат якості № 12483 від 11.12.2012 року та рахунок-фактуру № АТ-1812024 від 18.12.2012 року на оплату отриманої продукції.

В порушення умов Договору, відповідач свої зобов'язання щодо оплати вартості товару не виконав.

03.07.2013 року позивач направив відповідачу вимогу № 1532/03 про погашення заборгованості за Договором в розмірі 117 600,00 грн., яка відповідачем не виконана, у зв'язку з чим позивачем заявлений даний позов.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Згідно з частинами 1, 6 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Реалізація суб'єктами господарювання товарів негосподарюючим суб'єктам здійснюється за правилами про договори купівлі-продажу. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Аналогічні положення містяться і у статті 712 Цивільного кодексу України, згідно з якою за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань (частина 7).

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З наданих позивачем доказів вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Агрінол" взяті на себе зобов'язання щодо поставки нафтопродуктів виконало належним чином, зауважень щодо поставки нафтопродуктів від відповідача не надходило, тоді як відповідач у визначений Договором строк оплату за отримані нафтопродукти не здійснив.

Приймаючи до уваги те, що факт наявності боргу у відповідача перед позивачем у розмірі 117 600,00 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем, в порядку статей 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України не спростований, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Агрінол" про стягнення з Міністерства оборони України 117 600,00 грн. заборгованості підлягають задоволенню.

У відповідності до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Таким чином, заперечення відповідача проти позову не приймаються судом до уваги оскільки, відсутність фінансування не є підставою для звільнення відповідача від виконання зобов`язання за укладеним Договором.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати з судового збору покладаються на відповідача.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 33, 49, 79, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Міністерства оборони України (03168, м. Київ, пр-т Повітрофлотський, буд. 6, ідентифікаційний код 00034022) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Агрінол" (71100, Запорізька обл., м. Бердянськ, Мелітопольське шосе, буд. 84/1, ідентифікаційний код 32365436) 117 600 (сто сімнадцять тисяч шістсот) грн. 00 коп. боргу, 2 352 грн. (дві тисячі триста п'ятдесят дві) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК Кодексу.

Дата підписання

повного тексту рішення 29.07.2013 року

Суддя С.В. Стасюк