Рішення № 33375107, 06.09.2013, Рубіжанський міський суд Луганської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.09.2013 року 2/425/657/13

425/2479/13-ц

місто Рубіжне Луганської області

Рубіжанський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Мирошникової О.Ш.,

при секретарі Кулішовій О.С.,

за участю прокурора Лавриненко О.А., представника позивача Кравцової О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Рубіжне Луганської області цивільну справу за позовом Служби у справах дітей Рубіжанської міської ради Луганської області до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, -

встановив:

« 23» липня 2013 року Служба у справах дітей Рубіжанської міської ради Луганської області звернулася з позовом до Рубіжанського міського суду Луганської області в інтересах малолітних дітей ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, до ОСОБА_3 про позбавлення її батьківських прав щодо її дітей ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 та стягнення з ОСОБА_3 аліментів в розмірі по ? частина всіх видів заробітку щомісячно, але не менш 30% прожиткового мінімуму на кожну дитину.

В обґрунтування позову Служба у справах дітей Рубіжанської міської ради посилається на те, що ОСОБА_3 є матір'ю малолітніх дітей, батько дітей записаний зі слів матері згідно ч. 1 ст. 135 СК України. Мати малолітніх ОСОБА_3 не створила для дітей умов для проживання, виховання та розвитку, зловживає спиртними напоями, притягувалася до адміністративної відповідальності за невиконання батьківських обов'язків, покинула дітей вдома одних, наступного дня співробітники міліції забрали дітей та помістили їх до дитячого відділення Рубіжанської міської лікарні, з 16.07.2013 року діти перебувають у Луганському обласному будинку дитини № 2. Згідно висновку комісії по захисту дітей, позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 відповідає інтересам дітей.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримує та просить суд їх задовольнити.

Прокурор в судовому засіданні підтримав позовні вимоги Служби у справах дітей Рубіжанської міської ради та просив їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, надала суду заяву, в якій позов визнала в повному обсязі та зазначила, що просить справу розглядати без її участі (а.с. 40).

Суд, заслухавши пояснення сторін, показання свідків, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що згідно свідоцтва про народження ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Рубіжанського міського управління юстиції Луганської області 15.06.2013 року, матір'ю ОСОБА_4 записана ОСОБА_3, батьком - ОСОБА_6 (а.с. 7).

Відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Рубіжанського міського управління юстиції Луганської області 13.06.2013 року, матір'ю ОСОБА_5 записана ОСОБА_3, батьком - ОСОБА_6 (а.с. 4).

Відповідно до Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження від 15.06.2013 року № 00012315539, 04.03.2011 року було зареєстровано актовий запис про народження ОСОБА_4, відомості про батька записані відповідно до ч. 4 ст. 135 СК України (а.с. 9). Відповідно до Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження від 13.06.2013 року № 00012308163, 19.06.2012 року було зареєстровано актовий запис про народження ОСОБА_5, відомості про батька записані відповідно до ч. 4 ст. 135 СК України (а.с. 6).

Відповідно до Актів Рубіжанської центральної міської лікарні від 12.06.2013 року про дитину, покинуту в пологовому будинку, іншому закладі охорони здоров'я або яку відмовилися забрати батьки та інші родичі, про підкинуту чи знайдену дитину, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 поступили 12.06.2013 року в дитяче відділення лікарні після того, як 11.06.2013 року їх мати ОСОБА_3 залишила дітей самих за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 5, 8).

Відповідно до рішень виконавчого комітету № 246 від 02.07.2013 року та № 248 від 02.07.2013 року «Про присвоєння статусу дитини, позбавленої батьківського піклування» ОСОБА_4 та ОСОБА_5 присвоєно статус дітей позбавлених батьківського піклування (а.с. 4 зворот, 7 зворот).

Згідно акту обстеження житлово-побутових умов від 06.06.2013 року, у квартирі по АДРЕСА_1, в якій мешкає позивач та діти, умови проживання для дітей задовільні, на кухні відсутні піч, меблі та холодильник, в кімнаті відсутні місця для відпочинку, ігор дітей, немає дитячих речей, також мати дітей не систематично виконує батьківські обов'язки, залишає дітей вдома самих, не ходить з дітьми на прогулянки на вулицю, не відвідує дитячу поліклініку (а.с. 10 зворот).

Відповідно до листів Рубіжанської міської лікарні від 14.03.2013 року та від 06.08.2013 року, діти ОСОБА_5 перебувають на диспансерному обліку у лікаря-педіатра: ОСОБА_4 має діагноз реконвалесцент інфекційного мононуклеозу, анемія І ступеня, ОСОБА_5 має діагноз анемія І ступеню, затримка статокінетичного розвитку дитини (а.с. 10, 30).

Постановою Рубіжанського міського суду Луганської області від 27.06.2013 року по справі № 3/425/626/13 визнано ОСОБА_3 винуватою у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 184 КпАП України та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді попередження (а.с. 54).

Відповідно до пояснень позивача, відповідача, показань свідків та довідок, Управління праці та соціального захисту населення та Рубіжанського професійного ліцею, ОСОБА_3 щомісяця отримує допомогу при народженні дітей, допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям, стипендію та грошову компенсація на харчування (а.с. 11, 49 ).

Відповідно до актів приймання дитини Луганського обласного будинку дитини № 2, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 16.07.2013 року прийняті у будинок (а.с. 47, 48).

В судовому засіданні свідок ОСОБА_8 надала показання про те, що вона є керівником Рубіжанського професійного ліцею у якому навчається ОСОБА_3, свідок ОСОБА_8 особисто та інші викладачі ліцею систематично проводили бесіди з відповідачем, роз'яснювали їй щодо необхідності виконувати батьківські обов'язки, допомагали відповідачу всіляко, надавали дитячі речі. Свідок неодноразово виходила за місцем проживання відповідача, умови проживання дітей були жахливими, діти були роздягнуті, голодні, їжі вдома не було, дитячих речей вдома не було, державну допомогу, яку отримує відповідач, вона витрачала на себе та своїх друзів, пиячила, за дітьми не доглядала.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_9 надала показання про те, що ОСОБА_3 перебувала на соціальному супроводі, родині було надано соціальні послуги, діти були зареєстровані, отримані всі необхідні документи, відповідачу було оформлено всі необхідні до сплати грошові виплати, психологами та іншими соціальними робітниками постійно проводилися бесіди з відповідачем та їй були надані роз'яснення щодо необхідності піклування про своїх дітей. Останнім часом відповідач почала спілкуватися з сумнівними особами, зловживати алкогольними напоями, за дітьми не доглядала.

Жодних доказів, які б свідчили про належне піклування відповідача про своїх малолітніх дітей матеріали справи не містять.

В судовому засіданні 08.08.2013 року відповідач надала пояснення, що 11.06.2013 року вона залишила дітей вдома самих та поїхала до подруги у місто Кремінна Луганської області, після повернення наступного дня дізналася, що дітей співробітники міліції відвезли до дитячої лікарні, останній раз бачила дітей 12.06.2013 року, коли приходила до лікарні, не намагалася повернути дітей з лікарні. Їй відомо, що на час розгляду справи діти перебувають у Луганському будинку дитини. В судовому засіданні відповідач точний вік та дати народження своїх дітей не змогла назвати, про захворювання дітей їй невідомо, про перебування дітей на диспансерному обліку у лікаря-педіатра їй також не відомо, дітей у Луганському будинку дитини не провідувала, не намагалася повернути дітей додому.

Відповідно до заяви ОСОБА_3 від 14.08.2013 року, вона визнає позов Служби у справах дітей про позбавлення її батьківських прав та стягнення аліментів в повному обсязі.

Згідно з ч. 1, 4 ст. 174 ЦПК України відповідач може визнати позов протягом усього часу судового розгляду, зробивши усну заяву або письмову, яка приєднується до справи, у цьому разі суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Відповідно до ст. 150 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 Сімейного кодексу України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.

Відповідно до п.п. 15, 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30.03.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК України. Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.

У відповідності до вимог ст. 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод у частині права заявників на повагу до сімейного життя, зокрема, судове рішення має бути побудоване на з'ясованих обставинах: чи були мотиви для позбавлення батьківських прав доречними і достатніми, чи здатне рішення про позбавлення батьківських прав забезпечити належний захист дитини, чи було проведено ретельний аналіз можливих наслідків пропонованого заходу з опіки для батьків і дитини, чи ґрунтується висновок органу опіки на достатній доказовій базі, чи мали батьки достатні можливості брати участь у вирішенні такого питання.

Відповідно до висновку Служби у справах дітей Рубіжанської міської ради № 6 від 17.07.2013 року та пояснень прокурора та представника Служби у справах дітей Рубіжанської міської ради, доцільно позбавити батьківських прав відповідача щодо її дітей ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 2).

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, частини 7, 8 ст. 7 СК України при вирішенні будь-яких питань щодо дітей суд повинен керуватися максимальним забезпеченням інтересів дітей.

За таких обставин, оскільки відповідач ОСОБА_3 не піклується про здоров'я своїх дітей, не займається їх лікуванням, вихованням, навчанням, фізичним, духовним та моральним розвитком дітей, з червня 2013 року не підтримує з дітьми жодних стосунків, не надає матеріальної та грошової допомоги на утримання малолітніх дітей, тобто фактично самоусунулася від виконання батьківських обов'язків, чим порушує права малолітніх ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на належне батьківське виховання, позовні вимоги в частині позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 щодо її малолітніх дітей, підлягають задоволенню, так як відповідають інтересам дітей.

Суд вважає, що позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 буде підставою для визначення статусу малолітніх дітей та надання їм державних гарантій соціального захисту, яких на теперішній час діти не мають.

Відповідно до ч. 2 ст. 166 СК України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини.

Згідно з ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Згідно з ч.1, ч. 2 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини, платника аліментів, наявність у останнього інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Таким чином, виходячи з встановлених в судовому засіданні фактів, з врахуванням визнання позову відповідачем та наявності у відповідача постійного щомісячного доходу у вигляді стипендії, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення аліментів на утримання дітей в розмірі ? частини заробітку (доходу) відповідача, але не менш ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на кожну дитину щомісячно починаючи з дня пред'явлення позову до суду, обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь держави слід стягнути судовий збір за вимоги майнового характеру в розмірі 229,40 гривень та за вимоги немайнового характеру у розмірі 114,70 гривень, а всього 344,10 гривень.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд -

вирішив :

Позов задовольнити повністю.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, яка зареєстрована за адресою: 93000, АДРЕСА_3, РНОКПП НОМЕР_1, щодо її дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, яка зареєстрована за адресою: 93000, АДРЕСА_3, РНОКПП НОМЕР_1, щодо її дитини ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, яка зареєстрована за адресою: 93000, АДРЕСА_3, РНОКПП НОМЕР_1, на користь Луганського обласного будинку дитини № 2, місцезнаходження: 91012, Луганська область, місто Луганськ, площа Леніна, будинок 43-А, ідентифікаційний код юридичної особи 25991799, аліменти на утримання дитини ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі ? частки усіх видів заробітку, але не менш 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно починаючи з 23.07.2013 року до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, яка зареєстрована за адресою: 93000, АДРЕСА_3, РНОКПП НОМЕР_1, на користь Луганського обласного будинку дитини № 2, місцезнаходження: 91012, Луганська область, місто Луганськ, площа Леніна, будинок 43-А, ідентифікаційний код юридичної особи 25991799, аліменти на утримання дитини ОСОБА_5. ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі ? частки усіх видів заробітку, але не менш 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно починаючи з 23.07.2013 року до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, яка зареєстрована за адресою: 93000, АДРЕСА_3, РНОКПП НОМЕР_1, на користь Держави (отримувач: УДКСУ у м.Рубіжне, код отримувача 37904431, банк отримувача: ГУДКСУ у Луганській області, МФО 804013, п/р 31211206700071, код класифікації доходів бюджету: 22030001), судовий збір в розмірі 344,10 гривень.

В частині стягнення аліментів допустити негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.

Відповідно до ч. 5 ст. 164 Сімейного кодексу України, копію рішення суду, після набрання законної сили, надіслати до відділу державної реєстрації актів цивільного стану Рубіжанського міського управління юстиції.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Луганської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя О.Ш. Мирошникова