Постанова № 33374495, 03.09.2013, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 вересня 2013 року 10 год. 37 хв. Справа № 813/5284/13-а

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Сакалоша В.М.,

за участю секретаря судового засідання - Семеряк М.І.,

представника позивача - Динько С.С.,

розглянувши у м. Львові у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Червонограді Львівської області до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області, Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області та Головного управління юстиції у Львівській області про визнання незаконними та скасування постанов державного виконавця та зобов'язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Управління Пенсійного фонду України в м. Червонограді Львівської області до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області, Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області та Головного управління юстиції у Львівській області про визнання незаконними та скасування постанов відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області про повернення виконавчих документів стягувачеві: від 06.06.2013 року ВП №21458408 за виконавчим листом Львівського окружного адміністративного суду №2а-4793/2010, виданим 06.08.2010 року на суму 743 883,97грн.; від 24.05.2013 року ВП №25007987 за виконавчим листом Львівського окружного адміністративного суду №2а-7000/2010, виданим 07.12.2010 року на суму 868 823,32 грн.; від 24.05.2013 року ВП №25008446 за виконавчим листом Львівського окружного адміністративного суду №2а-9386/2010, виданим 25.01.2011 року на суму 66375,56 грн.; від 03.06.2013 року ВП №30498826 за виконавчим листом Львівського окружного адміністративного суду №2а-5897/2011, виданим 11.10.2011 року на суму 70 435,41 грн.; від 03.06.2013 року ВП №30498830 за виконавчим листом Львівського окружного адміністративного суду №2а-6022/2011, виданим 10.10.2011 року на суму 80 515,49 грн.; від 03.06.2013 року ВП №30498831 за виконавчим листом Львівського окружного адміністративного суду №2а-8948/2011, виданим 12.10.2011 року на суму 1 043 129,07 грн.; від 24.05.2013р. ВП №31276193 за виконавчим листом Львівського окружного адміністративного суду №2а-10157/2011, виданим 22.12.2011 року на суму 86 498,46 грн.; від 24.05.2013р. ВП №31262866 за виконавчим листом Львівського окружного адміністративного суду №2а-11986/2010, виданим 15.08.2011 року на суму 88 644,49грн.; від 06.06.2013 року ВП №35250263 за виконавчим листом Львівського окружного адміністративного суду № 2а-6391/2012, виданим 11.09.2012 року на суму 79 037,62грн.; від 03.06.2013 року ВП №35252407 за виконавчим листом Львівського окружного адміністративного суду №2а-6098/2012, виданим 13.09.2012 року на суму 1 244 901,07грн.; від 03.06.2013р. ВП №35252440 за виконавчим листом Львівського окружного адміністративного суду №2а-6099/2012, виданим 30.10.2012 року на суму 1 263 804,28 грн.; від 24.05.2013 року ВП №36059354 за виконавчим листом Львівського окружного адміністративного суду №2а-8414/2012, виданим 10.12.2012 року на суму 94 844,71грн.; від 24.05.2013 року ВП №36053367 за виконавчим листом Львівського окружного адміністративного суду №2а-6390/2012, виданим 12.11.2012 року на суму 88 154,98 грн.; від 24.05.2013 року ВП №36059302 за виконавчим листом Львівського окружного адміністративного суду №2а-6392/2012, виданим 26.11.2012 року на суму 84 249,86 грн.; від 06.06.2013 року ВП №36685703 за виконавчим листом Львівського окружного адміністративного суду №2а-9959/2012 виданим 14.01.2013 року на суму 85408,96грн.; від 06.06.2013 року ВП №36685599 за виконавчим листом Львівського окружного адміністративного суду №2а-9960/2012, виданим 14.01.2013 року на суму 84 002,21грн.; від 03.06.2013 року ВП №37916438 за виконавчим листом Львівського окружного адміністративного суду №813/1246/13-а, виданим 23.04.2013 року на суму 1 384 677,01грн.; від 03.06.2013 року ВП №37917658 за виконавчим листом Львівського окружного адміністративного суду №813/1576/13-а, виданим 15.04.2013 року на суму 352,17грн.; від 03.06.2013 року ВП №37916628 за виконавчим листом Львівського окружного адміністративного суду №813/1575/13-а, виданим 19.04.2013 року на суму 138 069,45грн.; від 03.06.2013 року ВП №37916510 за виконавчим листом Львівського окружного адміністративного суду №813/1946/13-а, виданим 23.04.2013 року на суму 1 385 558,64 грн.; від 06.06.2013 року ВП №2761657 за наказом Господарського суду Львівської області №2/27-5/2, виданим 26.06.2004 року на суму 454 634,96 грн.; від 03.06.2013 року ВП №2790455 за наказом Господарського суду Львівської області №2/1417-32/372, виданим 12.04.2002 року на суму 481 730,40 грн.; від 03.06.2013 року ВП № 2790212 за наказом Арбітражного суду №2/757-30/264, виданим 28.08.2001 року на суму 187 629,31грн. про стягнення з ДП «Львіввугілля» на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Червонограді Львівської області заборгованості з фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій та регресних вимог. Крім того, позивач просив суд постановити рішення, яким зобов'язати відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області відновити вищезазначені виконавчі провадження.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем неправомірно винесено вищевказані постанови про повернення виконавчого листа стягувачеві. Позивач зазначає, що в оскаржуваних постановах відповідач неправомірно вказує такі причини повернення виконавчих документів як: 1) неможливість звернути стягнення на кошти боржника на рахунках, відкритих в органах казначейства, відповідно до ст.3 Закону України «Про виконавче провадження». Позивач вважає, що вказаний факт не може бути підставою для повернення виконавчих документів, оскільки відповідачем не використано передбачену законом можливість звернути стягнення на кошти боржника, які знаходяться на інших рахунках і вкладах, відкритих в установах банків; 2) неможливість виконати рішення суду про стягнення коштів з боржника, оскільки відповідно до ст.3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» такі рішення виконуються органами Державного казначейства України. Позивач вважає, що до спірного випадку не можуть застосовуватися норми Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», оскільки згідно зі ст. 2 вказаного Закону його дія не поширюється на рішення суду, стягувачем за яким є державний орган, зокрема, Управління Пенсійного фонду України в м. Червонограді Львівської області; 3) неможливість звернення стягнення на майно чи кошти боржника відповідно до Закону України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна». Позивач вважає, що вказаний факт не може бути підставою для повернення виконавчих документів, оскільки відповідно до ст.2 вказаного Закону під примусовою реалізацією майна підприємств розуміється відчуження об'єктів нерухомого майна та інших основних засобів виробництв, що забезпечують ведення виробничої діяльності цими підприємствами, а також акцій. При цьому, дія мораторію не поширюється на ту частину майнових активів підприємства, що обліковуються як оборотні активи, а саме грошові кошти та їх еквіваленти, що не обмежені у використанні.

Відповідачі не забезпечили явки в судове засідання своїх представників. Суд вважає, що відповідачі належним чином, в силу приписів ст.ст. 33-35 КАС України, повідомлені про час та місце розгляду справи і справу можливо розглядати у відсутності представників відповідачів на підставі наявних в матеріалах справи доказів, відповідно до ст.71 КАС України.

Заслухавши пояснення представника позивача, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити частково, з наступних підстав.

Постановою відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області від 06.06.2013 року ВП №21458408 повернуто стягувачеві виконавчий лист, виданий Львівським окружним адміністративним судом 06.08.2010 року за №2а-4793/2010 на суму 743 883,97грн.

Постановою відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області від 24.05.2013 року ВП №25007987 повернуто стягувачеві виконавчий лист, виданий Львівським окружним адміністративним судом 07.12.2010 року за №2а-7000/2010 на суму 868 823,32 грн.

Постановою відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області від 24.05.2013 року ВП №25008446 повернуто стягувачеві виконавчий лист, виданий Львівським окружним адміністративним судом 25.01.2011 року за №2а-9386/2010 на суму 66375,56 грн.

Постановою відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області від 03.06.2013 року ВП №30498826 повернуто стягувачеві виконавчий лист, виданий Львівським окружним адміністративним судом 11.10.2011 року за №2а-5897/2011 на суму 70 435,41 грн.

Постановою відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області від 03.06.2013 року ВП №30498830 повернуто стягувачеві виконавчий лист, виданий Львівським окружним адміністративним судом 10.10.2011 року за №2а-6022/2011 на суму 80 515,49 грн.

Постановою відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області від 03.06.2013 року ВП №30498831 повернуто стягувачеві виконавчий лист, виданий Львівським окружним адміністративним судом 12.10.2011 року за №2а-8948/2011 на суму 1 043 129,07 грн.

Постановою відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області від 24.05.2013року ВП №31276193 повернуто стягувачеві виконавчий лист, виданий Львівським окружним адміністративним судом 22.12.2011 року за №2а-10157/2011 на суму 86 498,46 грн.

Постановою відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області від 24.05.2013року ВП №31262866 повернуто стягувачеві виконавчий лист, виданий Львівським окружним адміністративним судом 15.08.2011 року за №2а-11986/2010 на суму 88 644,49 грн.

Постановою відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області від 06.06.2013 року ВП №35250263 повернуто стягувачеві виконавчий лист, виданий Львівським окружним адміністративним судом 11.09.2012 року за № 2а-6391/2012 на суму 79 037,62 грн.

Постановою відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області від 03.06.2013 року ВП №35252407 повернуто стягувачеві виконавчий лист, виданий Львівським окружним адміністративним судом 13.09.2012 року за №2а-6098/2012 на суму 1 244 901,07 грн.

Постановою відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області від 03.06.2013 року ВП №35252440 повернуто стягувачеві виконавчий лист, виданий Львівським окружним адміністративним судом 30.10.2012 року за №2а-6099/2012 на суму 1 263 804,28 грн.

Постановою відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області від 24.05.2013 року ВП №36059354 повернуто стягувачеві виконавчий лист, виданий Львівським окружним адміністративним судом 10.12.2012 року за №2а-8414/2012 на суму 94 844,71 грн.

Постановою відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області від 24.05.2013 року ВП №36053367 повернуто стягувачеві виконавчий лист, виданий Львівським окружним адміністративним судом 12.11.2012 року за №2а-6390/2012 на суму 88 154,98 грн.

Постановою відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області від 24.05.2013 року ВП №36059302 повернуто стягувачеві виконавчий лист, виданий Львівським окружним адміністративним судом 26.11.2012 року за №2а-6392/2012 на суму 84 249,86 грн.

Постановою відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області від 06.06.2013 року ВП №36685703 повернуто стягувачеві виконавчий лист, виданий Львівським окружним адміністративним судом 14.01.2013 року за №2а-9959/2012 на суму 85408,96 грн.

Постановою відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області від 06.06.2013 року ВП №36685599 повернуто стягувачеві виконавчий лист, виданий Львівським окружним адміністративним судом 14.01.2013 року за №2а-9960/2012на суму 84 002,21 грн.

Постановою відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області від 03.06.2013 року ВП №37916438 повернуто стягувачеві виконавчий лист, виданий Львівським окружним адміністративним судом 23.04.2013 року за №813/1246/13-а на суму 1 384 677,01 грн.

Постановою відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області від 03.06.2013 року ВП №37917658 повернуто стягувачеві виконавчий лист, виданий Львівським окружним адміністративним судом 03.06.2013 року за №813/1576/13-а на суму 352,17 грн.

Постановою відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області від 03.06.2013 року ВП №37916628 повернуто стягувачеві виконавчий лист, виданий Львівським окружним адміністративним судом 19.04.2013 року за №813/1575/13-а на суму 138 069,45 грн.

Постановою відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області від 03.06.2013 року ВП №37916510 повернуто стягувачеві виконавчий лист, виданий Львівським окружним адміністративним судом 23.04.2013 року за №813/1946/13-а на суму 1 385 558,64 грн.

Постановою відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області від 06.06.2013 року ВП №2761657 повернуто стягувачеві наказ Господарського суду Львівської області №2/27-5/2, виданий 26.06.2004 року на суму 454 634,96 грн.

Постановою відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області від 03.06.2013 року ВП №2790455 повернуто стягувачеві наказ Господарського суду Львівської області №2/1417-32/372, виданий 12.04.2002 року на суму 481 730,40 грн.

Постановою відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області від 03.06.2013 року ВП №2790455 повернуто стягувачеві наказ Арбітражного суду №2/757-30/264, виданий 28.08.2001 року на суму 187 629,31грн.

Суд при вирішенні спору по суті виходив з наступного.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначаються Законом України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ч.1 ст.47 вказаного Закону виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо:1) є письмова заява стягувача; 2) у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними; 3) стягувач відмовився залишити за собою майно боржника, не реалізоване під час виконання рішення; 4) стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій або не здійснив авансування витрат на організацію та проведення виконавчих дій, авансування яких передбачено цим Законом, незважаючи на попередження державного виконавця про повернення йому виконавчого документа; 5) у результаті вжитих державним виконавцем заходів неможливо встановити особу боржника, з'ясувати місцезнаходження боржника - юридичної особи, місце проживання, перебування боржника - фізичної особи (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, у зв'язку з втратою годувальника, а також виконавчі документи про відібрання дитини, за якими мають бути стягнуті кошти чи інше майно, та інші виконавчі документи, що можуть бути виконані за безпосередньої участі боржника); 6) у боржника відсутнє визначене виконавчим документом майно, яке він за виконавчим документом має передати стягувачу, або майно, на яке необхідно звернути стягнення з метою погашення заборгованості (крім коштів), а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними; 7) боржник - фізична особа (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, у зв'язку з втратою годувальника, а також виконавчі документи про відібрання дитини) чи майно боржника, розшук яких здійснювався органами внутрішніх справ, не виявлені протягом року з дня оголошення розшуку; 8) коштів, що надійшли від реалізації заставленого майна, недостатньо для задоволення вимог стягувача-заставодержателя за виконавчим документом, на підставі якого звернуто стягнення на заставлене майно; 9) наявна встановлена законом заборона щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо у нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення.

З аналізу оскаржуваних постанов вбачається, що підставою для повернення виконавчих документів стала наявна встановлена законом заборона щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо у нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення (п.9 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження»).

При цьому відповідач зазначає, що заборона щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника у спірному випадку встановлена:

1)ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» (неможливість звернути стягнення на кошти боржника на рахунках, відкритих в органах казначейства);

2) ст. 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» (віднесення виконання вказаної категорії рішень до компетенції Державного казначейства України);

3) ст.1 Закону України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна» (мораторій на примусову реалізацію майна державних підприємств та господарських товариств, у статутних фондах яких частка держави становить не менше 25 відсотків).

Щодо неможливості звернути стягнення на кошти боржника з рахунків, відкритих в органах казначейства, суд зазначає таке.

Згідно з ч.2 ст.52 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів.

З постанови державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області від 01.02.2013 року «Про арешт коштів боржника», якою накладено арешт на кошти ДП «Львіввугілля» у сумі 524 746 627 грн. 76 коп. вбачається, що відповідачем накладено арешт на 146 рахунків ДП «Львіввугілля», з яких лише 26 рахунків відкриті в органах Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області.

Таким чином, суд вважає, що відповідач може звернути стягнення на грошові кошти ДП «Львіввугулля», які знаходять на 120-ти рахунках у банках. Тому відсутні підстави для повернення виконавчих документів стягувачеві з підстав неможливості звернення стягнення на кошти боржника на рахунках, відкритих в органах казначейства.

Щодо неможливості виконання Державною виконавчою службою України рішень про стягнення коштів з державного чи місцевого бюджетів або бюджетних установ суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється Державною казначейською службою України в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Суд звертає увагу, що згідно з ч.2 ст.2 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» дія вказаного Закону не поширюється на рішення суду, стягувачем за якими є державний орган, державне підприємство, орган місцевого самоврядування, підприємство, установа, організація, що належать до комунальної власності.

Тому, зважаючи на те, що позивач є органом державної влади, при поверненні виконавчих документів стягувачу посилання відповідача на норми Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» є безпідставними.

Щодо мораторію на примусову реалізацію майна державних підприємств та господарських товариств, у статутних фондах яких частка держави становить не менше 25 відсотків, як обставини, що перешкоджає виконанню виконавчих документів, суд зазначає таке.

Відповідно до Закону України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна» від 29.11.2001 року встановлено мораторій на застосування примусової реалізації майна державних підприємств та господарських товариств, у статутних фондах яких частка держави становить не менше 25 відсотків, до вдосконалення визначеного законами України механізму примусової реалізації майна.

Згідно зі ст.2 вказаного Закону під примусовою реалізацією майна підприємств розуміється відчуження об'єктів нерухомого майна та інших основних засобів виробництва, що забезпечують ведення виробничої діяльності цими підприємствами, а також акцій (часток, паїв), що належать державі в майні інших господарських товариств і передані до статутних фондів цих підприємств, якщо таке відчуження здійснюється шляхом звернення стягнення на майно боржника за рішеннями, що підлягають виконанню Державною виконавчою службою, крім рішень щодо виплати заробітної плати та інших виплат, що належать працівнику у зв'язку із трудовими відносинами, та рішень щодо зобов'язань боржника з перерахування фондам загальнообов'язкового державного соціального страхування заборгованості із сплати внесків до цих фондів, яка виникла до 1 січня 2011 року, та з перерахування органам Пенсійного фонду України заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Згідно з приписом частини 1 статті 181 Цивільного кодексу України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Режим нерухомої речі може бути поширений законом на повітряні та морські судна, судна внутрішнього плавання, космічні об'єкти, а також інші речі, права на які підлягають державній реєстрації.

До інших основних засобів виробництва, що забезпечують ведення виробничої діяльності підприємства, слід відносити лише ті майнові активи, які обліковуються як необоротні згідно з положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 2 "Баланс"), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999 N 87 (з подальшими змінами і доповненнями).

З аналізу наведених норм вбачається що мораторій введено на відчуження об'єктів нерухомого майна та інших основних засобів виробництва, що забезпечують ведення виробничої діяльності цими підприємствами, а також акцій (часток, паїв), що належать державі в майні інших господарських товариств і передані до статутних фондів цих підприємств. Відтак, дія мораторію не поширюється на ту частину майнових активів підприємства, яка обліковується як оборотні активи, а саме грошові кошти та їх еквіваленти, що не обмежені у використанні, призначені для реалізації чи споживання протягом операційного циклу або протягом дванадцяти місяців з дати складення балансу. Отже, оборотні активи підприємств може бути примусово реалізовано для задоволення вимог кредиторів.

Таким чином, суд вважає, що у відповідача відсутні підстави для повернення виконавчих листів позивачеві з підстав неможливості звернути стягнення на майно у зв'язку з встановленням мораторію на примусову реалізацію майна державних підприємств та господарських товариств.

Щодо вимоги позивача про зобов'язання відповідача поновити виконавчі провадження, то така задоволенню не підлягає, оскільки відповідно до ч.1 ст. 51 Закону України «Про виконавче провадження» у разі якщо постанова державного виконавця про повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною виконавчі провадження підлягають відновленню протягом трьох робочих днів з дня надходження рішення суду. Таким чином, виконавчі провадження підлягають відновленню в силу Закону і не потребують окремого рішення суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч.3 ст.2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Таким чином, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судові витрати стягненню зі сторін не підлягають відповідно до ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 7-11, 14, 69-71, 86, 87, 94, 159, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в :

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправними та скасувати постанови державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби України Головного управління юстиції у Львівській області від 06.06.2013 року ВП №21458408, від 24.05.2013 року ВП №25007987, від 24.05.2013 року ВП №25008446, від 03.06.2013 року ВП №30498826, від 03.06.2013 року ВП №30498830, від 03.06.2013 року ВП №30498831, від 24.05.2013 року ВП №31276193, від 24.05.2013 року ВП №31262866, від 06.06.2013 року ВП №35250263, від 03.06.2013 року ВП №35252407, від 03.06.2013 року ВП №35252440, від 24.05.2013 року ВП №36059354, від 24.05.2013 року ВП №36053367, від 24.05.2013 року ВП №36059302, від 06.06.2013 року ВП №36685703, від 06.06.2013 року ВП №36685599, від 03.06.2013 року ВП №37916438, від 03.06.2013 року ВП №37917658, від 03.06.2013 року ВП №37916628, від 03.06.2013 року ВП №37916510, від 06.06.2013 року ВП №2761657, від 03.06.2013 року ВП №2790455, від 03.06.2013 року ВП № 2790212 про повернення виконавчих документів.

3У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4.Судові витрати стягненню зі сторін не підлягають.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови суду складений і підписаний 09 вересня 2013 року.

Суддя (підпис) В.М.Сакалош

З оригіналом згідно

Суддя В.М.Сакалош