Постанова № 33373355, 02.09.2013, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний судП О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 вересня 2013 р. справа №820/5273/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Котеньова О.Г., при секретарі судового засідання Звягіні Я.І.,

за участі сторін:

представника позивача - Копійки О.С.,

представника першого відповідача - Токаренко Б.В.,

представника другого відповідача - не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові адміністративну справу за адміністративним позовом Спільного підприємства "Украінская Восточная Рибная Компанія" товариства з обмеженою відповідальністю до Харківської митниці Міндоходів, Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області про скасування рішення, стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Спільне підприємство "Украінская Восточная Рибная Компанія" товариство з обмеженою відповідальністю, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Харківської митниці Міндоходів, у якому просить суд:

- скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №807010001/2013/000007/1 від 31.05.2013 року;

- скасувати картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні виписку чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №8070010001/2013/00009 від 31.05.2013 року;

- стягнути з Державного бюджету України на користь Спільного підприємства "Украінская Восточная Рибная Компанія" товариство з обмеженою відповідальністю 24731,16 грн. надмірно сплаченого податку на додану вартість.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, посилаючись на те, що при здійсненні митного декларування вірно визначив митну вартість товарів за основним методом - за ціною договору. Правові підстави для застосування інших методів визначення митної вартості товару відсутні.

Відповідач проти позову заперечував з підстав, викладених у наданих до суду письмових запереченнях, у яких зазначив, що дії митниці є правомірними, оскільки позивач при здійсненні митного оформленні товару не подав витребуваних митницею документів, необхідних для застосування основного методу визначення митної вартості товару, внаслідок чого через відсутність можливості застосування наступних методів визначення митної вартості товару, митницею був застосований резервний метод .

Представник відповідача у судовому засіданні позицію відповідача підтримав, просив суд у задоволенні позову відмовити.

Представник відповідача - ГУДКС України у Харківській області - у судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином. Відповідно до ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України ( далі - КАС України ) у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи може не відкладатись і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. У відповідності до вимог ст. 35 КАС України відповідач належно повідомлений про дату, час та місце судового засідання, заперечення на позов не надав, правом участі у судовому засіданні не скористався.

Заслухавши думку представників сторін, суд прийшов до висновку про те, що нез'явлення 2-го відповідача у судове засідання не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Позивач при здійсненні зовнішньоекономічної імпортної операції за контрактом №02/04-13 від 10.04.2013 року, укладеним з резидентом Королівства Нідерландів Cornelis Vrolijk B.V., подав відповідачеві митну декларацію №807010001/2013/806056 на товар «скумбрія морожена, нерозібрана, з головою, з хвостом, харчові приправи та добавки відсутні, без теплової кулінарної обробки, поверхня чиста, виду: "scomber scombrus", розмір:400-600; в картонних коробах по 21 кг, виробник: "Cornelis Vrolijk B.V." (6077), NL. Дата виготовлення: лютий 2013 р., ДСТУ 4378:2005. 847 коробів, картонні короби на дерев'яних піддонах», визначивши митну вартість товару за основним методом у сумі 2,2391 дол. США за 1 кг. (318 347,54 грн. за 17 787 кг. (нетто) товару).

За результатами розгляду наданих позивачем документів відповідачем застосовано резервний метод визначення митної вартості товарів, у зв'язку з чим прийнято. Картку відмови у прийнятті митної декларації, митного оформлення чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 807010001/2013/00009 та Рішення про коригування митної вартості товару №807010001/2013/00007/1 від 31.05.2013 року, яким скориговано митну вартість до 3,11 дол. США за 17 787 кг. (нетто) товару.

Вказані дії обґрунтовано відповідачем непідтвердженням імпортером підстав для застосування основного методу визначення митної вартості товару та наявність у розпорядженні митного органу цінової інформації про інший (вищий) рівень цін на ідентичний товар.

В результаті корегування митну вартість товару було збільшено на 123 805,80 грн, що призвело до збільшення на 24 731,16 грн. суми податку на додану вартість, сплаченої позивачем.

Факт надмірної сплати суми ПДВ підтверджено наданими позивачем до суду митною декларацією №807010001/2013/806056, яку було оформлено до прийняття митним органом оскаржуваного Рішення та митною декларацією №807010001/2013/806062, оформленою позивачем після прийняття митним органом оскаржуваного Рішення, різниця у сумах, вказаних у графі 47 яких, складає 24 731,16 грн. ( 88430,67-63669,51 =24 731,16).

Перевіряючи оскаржувані рішення відповідача на відповідність положенням ч.3 ст.2 КАС України, суд зазначає наступне.

Правовідносини з визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, та порядок їх застосування врегульовані положеннями ст.ст.57-64 Митного кодексу України (далі- МК України).

За правилами ст.57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції); кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу; застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу.

Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності; у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу; при цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу; методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи; у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Ст.58 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: 1) витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов'язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням; 2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв'язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів; 3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

Частиною 2 статтею 53 Митного кодексу України передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до Картки відмови від 31.05.2013 р. (а.с. 14-15) з урахуванням положень ч.2 ст.58 МК України позивачем 31.05.2013 року до митного оформлення товарів подано такі документи : митну декларацію, за якою було відмовлено у випуску товарів; картку обліку особи, яка здійснює операції з товарами; міжнародну автомобільну накладну (CMR); книжку МДП; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця; прейскурант (прайс-лист) виробника товару; рахунок - фактуру (інвойс); зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі - продажу товару; договір (контракт) про перевезення товару; ветеринарні свідоцтва Ф-1, Ф-2 (ввезення товарів); висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи; довідка про проведення декларування валютних цінностей, доходів та майна, що належать резиденту України і знаходяться за її межами; сертифікат відповідності; декларацію виробника; підтвердження законності вилучення водних біоресурсів із середовища їх існування, підтверджений компетентним органом; інформацію про позитивні результати здійснення санітарно - епідеміологічного контролю товару; інформацію про позитивні результати здійснення фітосанітарного контролю товару; інформацію про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару і транспортних засобів, що не підлягають екологічному контролю; сертифікат про походження товару загальної форм; єдиний уніфікований документ на розміщення та зберігання товарів; копію митної декларації країни відправлення.

Відповідно до ч.3,4 ст.53 МК України право органу доходів і зборів на висунення письмової вимоги про надання додаткових документів виникає лише у разі, коли у документах, поданих для митного оформлення згідно ч.2 ст.53 МК України, наявні розбіжності, ознаки підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, наявні обґрунтовані підстави вважати, про наявність взаємозв'язку між продавцем і покупцем, який впливає на заявлену декларантом митну вартість.

Суд зауважує, що у Рішенні, що оскаржується позивачем, відповідач не зазначив будь-яких зауважень щодо документів, отриманих від позивача, не навів доводів у обґрунтування висновку щодо неправильного обчислення позивачем митної вартості. Вимагаючи надання додаткових документів, митний орган зазначив ті, що позивачем вже було надано ( митну декларацію, прайс). При цьому відповідач не вказав, які саме документи позивачем не надано. Всупереч вимогам ч. 2 ст.55 МК України митний орган у оскаржуваному Рішенні не вказав інформацію, яка стала підставою для сумнівів у правильності визначення митної вартості товару декларантом та призвела до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом.

Таким чином, суд зазначає, що відповідачем всупереч вимогам ст.71 КАС України не доведено наявність у нього підстав, визначених ч.3 ст.53 МК України, для витребування додаткових документів, у т.ч. пов'язаності імпортера з іноземним контрагентом, яка б впливала на складову частину митної вартості - ціна придбання.

У ході розгляду справи судом встановлено, що іноземний контрагент позивача - резидент Королівства Нідерландів Cornelis Vrolijk B.V. - згідно з поданими до митного оформлення документами є виробником імпортованого товару.

Статтею 54 Митного кодексу України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (ч.2 ст.54); за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (ч.3 ст.54).

Відповідно до п.1 ч.4 ст.53 Митного кодексу України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. В силу положень ч.6 ст.54 Митного кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Суд зазначає, що відповідачем не надано суду на виконання вимог ст.71 КАС України доказів, які б об'єктивно свідчили про те, що подані позивачем до митного оформлення документи містять розбіжності чи ознаки підробки, не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів або не містять відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Щодо посилань митного органу на спрацювання модуля АСАУР ціни за відомостями спеціалізованої бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України (а.с. 13 ) як підстави відмови у задоволенні вимог, суд зазначає, що відомості, надані суду в обґрунтування правової позиції, не містять жодних параметрів, які б вказували на подібність, аналогічність чи ідентичність товарів, оскільки не відображають складових митної вартості вказаних в них товарів. Доказів проведення порівняння документів, поданих при оформленні товарів, визначених відповідачем як ідентичні (аналогічні), суду не надано.

Таким чином, в силу положень ч.2 ст.71 КАС України, суд вважає висновок митного органу про ідентичність товару недоведеним.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про те, що відповідачем у порушення гл. 9 МК України здійснено повторне визначення митної вартості товару не за ціною договору як основним методом, а із застосування резервного методу визначення митної вартості, який застосовано з порушенням порядку черговості послідовного використання методів, зазначених у ст.ст.57-64 МК України, без достатніх підстав, передбачених Митним кодексом України.

За таких підстав позовні вимоги про скасування рішення Харківської обласної митниці № 807010001/2013/00007/1 від 31.05.2013 року та про коригування митної вартості товару та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 807010001/2013/00009 від 31.05.2013 року підлягають задоволенню.

Суд також зауважує, що зі змісту статті 25 Бюджетного кодексу України вбачається, що державне казначейство здійснює безспірне списання з рахунків, на яких обліковуються кошти Державного бюджету та місцевих бюджетів за рішенням, яке було прийнято державним органом, що відповідно до закону має право на його застосування. Вказана норма кореспондує з приписами Положення про управління (відділення) Державної казначейської служби України у районах, районах у містах, містах обласного, республіканського значення, затвердженого наказом Мінфіну України від 12.10.2011 № 1280 , за якими Управління (відділення) Казначейства відповідно до покладених на них завдань: здійснюють безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду; здійснюють повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету (п.п.3,5 п.4 Положення).

Згідно п.19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 р. № 845, безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету або у заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

Судовим розглядом встановлено, що рішення першого відповідача не є законними та обґрунтованими, оскільки вони направлені на звуження змісту та обсягу існуючих прав позивача, що суперечить вимогам ст. 22 Конституції України. Відповідно, наявні правові підстави для відшкодування позивачеві з Державного бюджету України в особі другого відповідача надмірно сплаченої суми податку на додатну вартість у розмірі 24731,16 грн..

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 71, 94, 159, 160-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Спільного підприємства "Украінская Восточная Рибная Компанія" товариства з обмеженою відповідальністю до Харківської митниці Міндоходів, Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області про скасування рішення, стягнення коштів - задовольнити.

Скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №807010001/2013/000007/1 від 31.05.2013 року.

Скасувати картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні виписку чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №8070010001/2013/00009 від 31.05.2013 року.

Стягнути з Державного бюджету України (р/р: 31217206784011, отримувач: УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова Харківської області, код: 37999628, МФО: 851011, банк: ГУДКСУ у Харківській області) на користь Спільного підприємства "Украінская Восточная Рибная Компанія" товариство з обмеженою відповідальністю (63702, Харківська обл., м. Куп'янськ, вул. Дзержинського, буд. 55, код ЄДРПОУ 30665859) 24731,16 грн. (двадцять чотири тисячі сімсот тридцять одна гривня шістнадцять копійок) надмірно сплаченого податку на додану вартість.

Стягнути з Державного бюджету України (р/р: 31217206784011, отримувач: УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова Харківської області, код: 37999628, МФО: 851011, банк: ГУДКСУ у Харківській області) на користь Спільного підприємства "Украінская Восточная Рибная Компанія" товариства з обмеженою відповідальністю (63702, Харківська обл., м. Куп'янськ, вул. Дзержинського, буд. 55, код ЄДРПОУ 30665859) судовий збір у розмірі 281,72 грн. (двісті вісімдесят одна гривня сімдесят дві копійки).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанову у повному обсязі виготовлено 09 вересня 2013 року.

Суддя Котеньов О.Г.