Постанова № 33373354, 29.08.2013, Харківський окружний адміністративний суд

Справа № 820/6918/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2013 р. м. Харків

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шевченко О.В.,

при секретарі - Нікітенко Л.Ю.,

за участі представників позивача - Краснопьорової Т.В., Васильєвої Т.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю фірма "ХАС" до Дергачівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю фірма "ХАС", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Дергачівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №0000042202 від 30.07.2013 р.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що податковий орган протиправно та безпідставно зазначив про порушення ТОВ фірма "ХАС" п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, ст. 198, ст. 201 Податкового кодексу України, проте позивач вказаних порушень законодавства не допускав, а тому вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення таким, що суперечить ч. 3 ст. 2 КАС України, оскільки за відсутності визначених законом підстав покладає на платника податків додатковий обов'язок по оплаті грошового зобов'язання на користь Державного бюджету України. Так, позивач послався на безпідставність висновків Дергачівської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Харківській області щодо непідтвердження здійснення господарських операцій з контрагентом ТОВ "Нафтогазтехприлад", оскільки реальність здійснення господарських операцій підтверджується належно оформленими первинними документами бухгалтерського та податкового обліку. У судовому засіданні представники позивача підтримали вимоги і доводи заявленого позову, просили суд прийняти рішення про задоволення адміністративного позову.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився. Про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином у відповідності до вимог ст. 35 КАС України. Клопотання про розгляд справи за його відсутності чи заперечень проти адміністративного позову представником відповідача до суду не надано.

Суд, вивчивши доводи позову, заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав.

В ході розгляду справи судом з'ясовано та підтверджено матеріалами справи, що позивач ТОВ фірма "ХАС" знаходиться на податковому обліку у Дергачівській ОДПІ Головного управління Міндоходів у Харківській області з 11.02.2004 р. за № 2, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків №1320110200151 від 26.07.2013 р., наявній в матеріалах справи (а.с. 48).

Відповідно до Свідоцтва про реєстрацію ПДВ від 07.04.2011 р. № 100332209, ТОВ фірма "ХАС" зареєстрований платником ПДВ з 18.02.2004 р. Позивач має ліцензію на реалізацію природного газу за нерегульованим тарифом за №507499 серія АГ. Строк дії ліцензії до 07.05.2015 р.

Дергачівською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Харківській області проведена позапланова документальна виїзна перевірка ТОВ фірма "ХАС", за наслідками якої складений акт від 22.07.2013 р. № 43/22.2-04/455860305 про проведення перевірки ТОВ фірма "ХАС" відповідальний за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність №60 від 04.02.2004 р. ГПУ "Полтавагазвидобування", ДК "Укргазвидобування", НАК "Нафтогаз України" з питань відображення в податковому обліку операцій із здійснення взаємовідносин з ТОВ "Нафтогазтехприлад" за період вересень, грудень 2012 р. та подальшого ланцюга їх проходження. За результатами проведення перевірки встановлені порушення п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, ст. 198, ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VI, завищено податковий кредит на загальну суму 147 274,00 грн., в т.ч. за вересень 2012 р. на суму ПДВ 73 637,00 грн., за січень 2013 р. на суму 73 637,00 грн. в результаті чого донараховано ПДВ в сумі 147 274,00 грн., в т.ч. за вересень 2012 р. на суму ПДВ 376 37,00 грн. за січень 2013 р. на суму 73 637,00 грн.

На підставі вищевказаного акту перевірки, Дергачівською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Харківській області винесене податкове повідомлення-рішення від 30.07.2013 р. № 0000042202, яким збільшена сума грошового зобов'язання за платежем по податку на додану вартість у сумі 184 092,50 грн. у тому числі за основним платежем - 147 274,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 36 818,50 грн.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу спірного рішення про збільшення суми грошового зобов'язання ТОВ фірма "ХАС" з податку на додану вартість, а також суджень, відображених суб'єктом владних повноважень в акті перевірки, на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає наступне.

Як з'ясовано в ході судового розгляду та підтверджено матеріалами справи, фактичною підставою для винесення спірного податкового повідомлення - рішення слугувало відображене в акті перевірки від 22.07.2013 р. № 43/22.2-04/455860305 судження суб'єкта владних повноважень про порушення ТОВ фірма "ХАС" приписів податкового законодавства України, а саме формування податкового кредиту з ПДВ за рахунок відображення в обліку з податку на додану вартість показників господарських операцій з ТОВ "Нафтогазтехприлад", які реально не могли відбутися, в підтвердження чого податковий орган посилається на надходження на його адресу акту ДПІ у Подільському районі м. Києва ДПС від 26.04.2013 р. №1587/22-205/37826521 "Про результати проведення документальної позапланової перевірки ТОВ "Нафтогазтехприлад" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ "Трейд - Ком.ІН" за період з 01.07.2012 р. по 31.01.2013 р., в якому зазначено, що комплектуючі товари до бурових установок, отримані від ТОВ Трейд - Ком.ІН" були реалізовані ТОВ "Нафтогазтехприлад" позивачу. Проте, за отриманими ДПІ у Подільському районі м. Києва ДПС матеріалами перевірки ТОВ "Трейд - Ком.ІН" від ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС, а саме акт від 16.04.2013 р. №1383/22-3/37701861 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Трейд - Ком.ІН" щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами за лютий 2012 р. - січень 2013 р., встановлено відсутність реального здійснення господарських операцій останнього за зазначений період, а саме у ТОВ "Трейд - Ком.ІН" відсутні об'єкти оподаткування (відсутність передачі товару (послуги) з ПДВ по операціях з продажу товарів (надання послуг) до контрагентів - постачальників, одним з яких є контрагент позивача, а також відсутність юридичної сили та доказовості податкових накладних, на підставі яких було здійснено фінансово - господарські операції.

Крім того, в акті перевірки від 22.07.2013 р. № 43/22.2-04/455860305 податковий орган також зазначає про неможливість встановлення ним факту реального постачання ТОВ "Нафтогазтехприлад" обладнання виробництва компанії Emerson (обладнання для вимірних вузлів обліку вуглеводної продукції) позивачу, оскільки позивачем не надано до перевірки документів, які підтверджують факт перевезення товарно - матеріальних цінностей, їх завантаження, розвантаження, отриманих від контрагентів - постачальників, а саме: товарно - транспортних накладних та актів приймання - передачі транспортних послуг. Тобто, відповідач ставить під сумнів здійснення господарської операції за договором №19/09-12 від 19.09.2012 р. між ТОВ "Нафтогазтехприлад" та ТОВ фірма "ХАС".

Суд з такими висновками Дергачівської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Харківській області не погоджується, вважає їх помилковими та такими, що документально не підтверджуються та спростовуються матеріалами справи.

Відповідно до ч.2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством, є бухгалтерський облік, на даних якого ґрунтуються фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник. Положеннями ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Таким чином, первинні документи, що фіксують здійснення господарських операцій, є основою для податкового обліку. Такий висновок узгоджується з положеннями п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, якими визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Порядок формування податкового кредиту встановлено Податковим кодексом України, відповідно до п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 якого податковим кредитом є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду. Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. За приписами п. 198.4 ст. 198 Податкового кодексу України якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України вважається дата здійснення першої з подій: - або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; - або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України визначено, що платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця видається податкова накладна, яка є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Виходячи із системного аналізу вказаних норм, суд зазначає, що податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, що стала підставою для формування податкового обліку платника податку. При цьому, оцінюватись при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення податкового кредиту з податку на додану вартість, суд вважає за необхідне встановити можливості позивача використання отриманої ним продукції у власній господарській діяльності чи з метою отримання прибутку, як так, виходячи зі змісту господарської операції, остання є невід'ємною ланкою у господарському ланцюгу та дослідити відповідні первинні документи.

Так, позивачем до матеріалів справи надані первинні документи, якими позивач підтверджує факт використання отриманої ним продукції, що в свою чергу, підтверджує факт здійснення господарської операції.

З наявних у справі документів вбачається, що взаємовідносини ТОВ фірма "ХАС" з ТОВ "Нафтогазтехприлад" склалися в межах договору поставки №19/09-12 від 19.09.2012 р., відповідно до якого, ТОВ "Нафтогазтехприлад" (Постачальник) зобов'язується поставити у встановлений строк товар обладнання виробництва компанії Emerson у власність ТОВ фірма "ХАС" (Покупець), виконати роботи та надати послуги, необхідні для впровадження комерційних вимірних вузлів обліку вуглеводневої продукції, а Покупець зобов'язується прийняти товар, виконані роботи, надані послуги і сплатити за них певну грошову суму (а.с. 31 - 39).

Матеріали справи свідчать, що сторонами була підписана специфікація № 1 від 19.09.2012 р. на поставку товару на загальну суму 883 644,00 грн. (в тому числі ПДВ - 147 274,00 грн.).

На виконання умов вказаного договору були виписані наступні податкові накладні: податкова накладна від 20.09.2012 року № 8 на загальну суму 441 822,00 грн. ( в тому числі ПДВ - 73 637,00 грн.), від 17.12.2012 року № 25 на загальну суму 441 822,00 грн. ( в тому числі ПДВ - 73 673,00 грн.) (а.с. 43 - 44). Факт прийому Покупцем переданої Постачальником відповідної продукції, визначеної у договорі та додатку № 1 до нього (специфікація № 1), підтверджується складеним та підписаним між сторонами актом приймання - передачі від 26.12.2012 р. (а.с. 42).

Окрім того, на підтвердження проведення рахунків за вказаним договором, позивачем до матеріалів справи надані виписки за лицевими рахунками ТОВ фірма "ХАС" за 20.09.2012 р., за 17.12.2012 р. (а.с. 45 - 46).

Придбана продукція (обладнання виробництва компанії Emerson) відповідно до Сертифікатів відповідності засобів вимірювальної техніки затвердженого типу, відповідає затвердженому типу, зареєстрованому в Державному реєстрі засобів вимірювальної техніки а також технічний документації фірми Rosemount Inc./Emerson Process Management, США (а.с. 71 - 73).

Оцінивши згаданий правочин за правилами ст. 86 КАС України, суд відзначає, що спірний правочин укладений між правоздатними та дієздатними юридичними особами, за формою та змістом не суперечить закону.

Таким чином, згаданий договір визнається судом належним та допустимим доказом наявності між позивачем та контрагентом позивача факту вчинення правочину в розумінні ст. 202 Цивільного кодексу України.

Оцінивши перелічені первинні документи за правилами ст. 86 КАС України, суд відмічає, що зміст оглянутих документів містить назву документа (форми), дату та місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції, первинні документи виписані реально існуючими суб'єктами права.

Щодо наявних у матеріалах справи податкових накладних, виписаних ТОВ "Нафтогазтехприлад" на адресу ТОВ фірма "ХАС" по зазначеному вище договору, за наслідком аналізу законодавчих норм, які встановлюють правила та умови формування даних податкового обліку, суд дійшов висновку, що вони є належним чином оформлені та судом не було виявлено дефектів змісту та форми поданих позивачем податкових накладних, вони містять всі обов'язкові реквізити податкової накладної які зазначені у статті 201 Податкового кодексу України.

За таких обставин, суд доходить висновку, що оглянуті первинні документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст. 44 Податкового кодексу України, п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за № 168/704; далі за текстом - Положення № 88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак сприймаються судом як належні та допустимі докази реальності вчинення господарських операцій.

Таким чином, суд зазначає, що матеріали справи свідчать про наявність у позивача підстав для включення до податкового кредиту сум ПДВ, сплаченого в ціні отриманих послуг за належно оформленими податковими накладними, виданих йому його контрагентом, а отже відсутні підстави для донарахування позивачу податку на додану вартість та застосування контролюючим органом штрафних санкцій.

У ході розгляду справи відповідачем за правилами ч.2 ст. 71 КАС України не спростовано достовірності відомостей цих первинних документів.

Крім того, в акті перевірки податковий орган зазначає про відсутність у ТОВ "Нафтогазтехприлад" об'єктів оподаткування по операціях з придбання у його контрагента - ТОВ "Трейд-Ком.Ін." за період лютий 2012 р. - січень 2013 р. відповідно до п.п. 48.5.1 п.48.5, п.48.7 ст. 48, п.185.1 ст. 185, п.188.1 ст. 188 Податкового кодексу України, оскільки господарська діяльність ТОВ "Трейд-Ком.Ін." має ознаки нереальності здійснення операцій, а тому ТОВ "Нафтогазтехприлад" безпідставно сформовано податкові зобов'язання у перевіряємому періоді за рахунок сум ПДВ по податкових накладних, виписаних на продаж товарів, які не мають статусу юридично значимих.

Суд зазначає, що не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Щодо твердження відповідача в акті перевірки від 22.07.2013 р. № 43/22.2-04/455860305 щодо непідтвердження факту здійснення господарської операції за договором №19/09-12 від 19.09.2012 р. (постачання ТОВ "Нафтогазтехприлад" на адресу ТОВ фірма "ХАС" обладнання для вимірних вузлів обліку вуглеводневої продукції) оскільки позивачем під час перевірки не надано документів, які підтверджують факт перевезення ТМЦ, їх завантаження, розвантаження, а саме товарно - транспортних накладних, актів приймання - передачі транспортних послуг, суд зазначає наступне.

Так, відповідно до розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України N 363 від 14.10.97 р., товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу, а товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Згідно із п. п. 11.1, 11.3, 11.4, 11.5, 11.7 вказаних Правил основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається. Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

Разом з тим, вказані Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку, а лише встановлюють права, обов'язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників).

При цьому, документи обумовлені вказаними правилами, зокрема, товарно-транспортна накладна, не є документом первинного бухгалтерського обліку, що підтверджує обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей. А отже, вказана обставина (відсутність товарно - транспортних накладних та актів приймання - передачі транспортних послуг) не може бути достатньою підставою для позбавлення платника податків права на податковий кредит.

Господарські операції позивача із ТОВ "Нафтогазтехприлад" підтверджуються наступними наданими до суду документами, якими є: договір №19/09-12 від 19.09.2012 р., специфікація № 1 від 19.09.2012 р., акт приймання - передачі № 28 від 26.12.2012 р., податкові накладні від 20.09.2012 року № 8, від 17.12.2012 року № 25, про що вказувалось вище. В сукупності всі ці документи повністю відповідають поняттю "первинні документи", що визначені у ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України".

Крім того, в акті перевірки Дергачівською ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області зазначено, що у ході проведення проведення перевірки проводилась вибіркова інвентаризація товарно - матеріальних цінностей (обладнання, яке було отримано як від ТОВ "Нафтогазтехприлад" згідно умов укладеного договору), за результатами якої встановлено, що дані бухгалтерського та складського обліку відповідають фактичній наявності товарно - матеріальних цінностей на складі, що і є достатнім підтвердженням факту реального постачання ТОВ "Нафтогазтехприлад" обладнання виробництва компанії Emerson (обладнання для вимірних вузлів обліку вуглеводної продукції) позивачу.

Вищевикладені обставини придбання товару (послуг) позивачем підтверджені належними та допустимими доказами, не викликають у суду будь-яких сумнівів в реальності здійснення ТОВ фірма "ХАС" господарської діяльності та тих операцій, в межах яких сформовано податковий кредит при обчисленні податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ "Нафтогазтехприлад". За встановлених в ході судового розгляду обставин щодо реальності здійснених позивачем господарських операцій, які підтверджені належним чином складеними первинними документами суб'єктів господарювання, що на час вчинення спірних господарських операцій мали необхідний обсяг правоздатності та були зареєстровані в якості платників податку на додану вартість, за відсутності фактів вчинення позивачем нікчемних угод або угод, які суперечать інтересам держави та суспільства.

При цьому суд зауважує, що долучені до матеріалів справи та досліджені судом копії документів позивача по взаємовідносинам з вказаним контрагентом були досліджені відповідачем при проведенні перевірки позивача, про що зазначено в акті перевірки без встановлення будь-яких недоліків щодо їх складання або достовірності даних (арк 5, 8 акту перевірки позивача).

Суд зазначає, що положеннями Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (далі за текстом - Порядок), затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010р. № 984 (зареєстрований у Міністерстві юстиції України 12.01.2011р. за № 34/18772) передбачено, що факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів. За приписами Порядку результати документальних перевірок у разі встановлення порушень оформлюються у формі акта, який є носієм доказової інформації та має містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового законодавства. Порядком визначено, що за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, та зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, які підтверджують наявність факту порушення Вказане дозволяє стверджувати, що будь-який висновок акта перевірки органу державної податкової служби щодо оцінки повноти та своєчасності виконання платником податків зобов'язань перед бюджетом має ґрунтуватись на відповідних доказах, отриманих у ході перевірки.

Натомість, акт перевірки від 22.07.2013 р. № 43/22.2-04/455860305, складений відповідачем, вказаним вимогам Порядку не відповідає. Відповідачем не наведено жодних належних та допустимих доказів про відсутність фактичного виконання позивачем господарських операцій за угодами з його контрагентом. Суд зазначає, що висновки відповідача про порушення позивачем вимог податкового законодавства серед іншого, ґрунтується на судженнях про фіктивність діяльності контрагента ТОВ "Нафтогазтехприлад" ТОВ "Трейд - Ком.ІН. В зв'язку з цим суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Суд зазначає, що належними та допустимими в розумінні ст. 124 Конституції України, ст. 70 КАС України доказами факту вчинення платником податків нікчемного правочину або факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись, можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальній справі (бо діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків, тобто вчинення нікчемного правочину, є об'єктивною стороною злочинів, передбачених ст. 191 КК України та ст. 212 КК України), або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином (бо наслідком вчинення платником податків нікчемного правочину відповідно до ст. ст. 207, 208, 250 Господарського кодексу України є застосування конфіскаційного заходу у вигляді стягнення одержаного за нікчемним правочином), або рішення суду про визнання правочину недійсним (бо відповідно до ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України вчинення платником податків правочину, котрий суперечить інтересам держави та суспільства, є підставою для звернення до суду з вимогою про визнання такого правочину недійсним).

Проте, у ході розгляду справи відповідачем не подано до суду жодних доказів порушення кримінальної справи відносно посадових (службових) осіб ТОВ "Трейд - Ком.ІН. або за викладеними у акті фактами діяльності платника податків, наявності обвинувального вироку суду, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином, наявності рішення суду про визнання правочину недійсним.

Статтею 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч. 1 ст. 86); ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч. 2 ст. 86); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судом встановлено, що під час розгляду відповідачем за правилами ч. 2 ст. 71 КАС України не спростовано достовірності відомостей первинних документів, поданих платником податків на підтвердження факту реальності здійснення господарських операцій за спірними правочинами, відповідачем не доведено неможливості проведення господарських операцій, просторових та часових факторів, економічних чинників, доказів отримання майнової вигоди чи права на таку вигоду будь-кого з учасників операції виключно шляхом зменшення бази оподаткування з певного податку та/або отримання коштів із Державного бюджету за одночасної відсутності об'єктивної можливості отримати майнову вигоду від цієї операції в інший спосіб, доказів отримання позивачем товарів (робіт, послуг) від іншої особи ніж сторона за правочином.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Оцінюючи зібрані у справі докази суд дійшов висновку щодо відсутності у справі належних та допустимих доказів на підтвердження обґрунтованості прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Оскільки судовим розглядом встановлено факт порушення податковим повідомленням-рішенням №0000042202 від 30.07.2013 р. прав та охоронюваних законом інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин, то адміністративний позов належить задовольнити.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 94, 159, 160-164, 167, 186 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю фірма "ХАС" до Дергачівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №0000042202 від 30.07.2013 року, винесене Дергачівською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Харківській області.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю фірма "ХАС" (код 455860305) з Державного бюджету України 1.840 (одна тисяча вісімсот сорок) грн. 93 коп. сплаченого судового збору.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 03 вересня 2013 року.

Суддя Шевченко О.В.