Рішення № 33372083, 10.09.2013, Господарський суд Чернігівської області

УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Чернігівської області

14000 , м. Чернігів тел. 77-44-62

проспект Миру, 20

Іменем України

РІШЕННЯ

"10" вересня 2013 року справа № 927/1102/13

За позовом: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1,

АДРЕСА_1

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрікор Холдинг",

вул. Шейгусівська, 1-А, с. Сергіївка, Прилуцький район, Чернігівська область, 17592

фактична адреса: вул. Пірятинська, 14-а, м. Прилуки, Чернігівська область, 17501

про стягнення заборгованості 100140,53 грн.

Суддя Ю.М.Бобров

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН :

Від Позивача: ОСОБА_2, довіреність б/н від 29.07.2013р.

Від Відповідача: участі не взяв.

СУТЬ СПОРУ:

Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю „Агрікор Холдинг" про стягнення заборгованості в сумі 100140,53 грн., в тому числі основного боргу за послуги по перевезення вантажу в сумі 97732,67 грн., 3 % річних в розмірі 1710,32 грн. та втрат по інфляції в сумі 697,54 грн.

У позовній заяві, обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що відповідач, в порушення умов укладеного між сторонами договору про перевезення вантажу № 2409-2 від 24.09.2012р., свої зобов'язання своєчасно та в повному обсязі не виконав, в зв'язку з чим у останнього виникла перед позивачем заборгованість в сумі 97732,67 грн.

Позивач у судовому засіданні підтримав позовні вимоги з мотивів, викладених у позовній заяві.

Відповідач відзиву на позов або письмових пояснень щодо суті спору суду не надав.

Від відповідача до початку судового засідання надійшла телеграма, в якій він просить суд розгляд справи відкласти у зв'язку з неможливістю забезпечити явку представника в судове засідання, оскільки на цей день призначено справу в іншому суді.

Представник позивача заперечив проти відкладення розгляду справи.

Розглянувши клопотання, заслухавши думку представника позивача, суд клопотання про відкладення розгляду справи відхилив.

Суд вважає, що нез'явлення представника відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду справи за наявними у справі матеріалами і без участі представника відповідача в судовому засіданні.

Розглянувши подані матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши та оцінивши надані докази, заслухавши в судовому засіданні представника позивача, суд встановив наступне.

Відносини по перевезенню регулюються, зокрема, главою 64 Цивільного кодексу України.

Так, згідно п. 1 ст. 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

З матеріалів справи вбачається, що між Товариством з обмеженою відповідальністю „Агрікор Холдінг" (Замовник) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (Перевізник) було укладено договір про перевезення вантажу № 2409-2 від 24.09.2012р., (далі - Договір).

У порядку та на умовах, визначених цим Договором, Перевізник взяв на себе зобов'язання за заявкою Замовника доставити автомобільним транспортом довірений йому Замовником вантаж (згідно з транспортною накладною) з місця відправлення до пункту призначення і видати вантаж уповноваженій на одержання вантажу особі, а Замовник взяв на себе зобов'язання сплатити плату за перевезення вантажу (п.1.1 Договору).

Згідно п. 1.2 Договору обсяг послуг та строки їх надання визначаються відповідно до заявки Замовника за формою, визначеною в Додатку № 1 до цього Договору.

Відповідно до п. 4.7 Договору обсяг та загальна вартість фактично наданих послуг визначається згідно актів приймання-передачі наданих послуг, складених за формою Додатка № 4 до цього Договору, та підписаних обома сторонами.

Пунктом 4.8 Договору сторони погодили, що оплата за надані послуги здійснюється Замовником у безготівковому порядку шляхом переказу грошових коштів на розрахунковий рахунок Перевізника не пізніше 30 (тридцяти) календарних днів після підписання сторонами акта приймання-передачі наданих послуг.

Матеріали справи свідчать про те, що позивач, на виконання своїх зобов'язань за Договором, в період з 01.10.2012 р. до 03.12.2012 р., згідно поданих заявок, надав відповідачу послуги по перевезенню вантажів на загальну суму 436677,07 грн., що підтверджується актами приймання-передачі наданих послуг по Договору № 2409-2 від 24.09.2012 року на надання послуг по перевезенню вантажів автотранспортом по Україні від 01.11.2012 р., 27.11.2012 р., 30.11.2012 р., 12.12.2012р., підписаними обома сторонами, копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Згідно актів приймання-передачі послуги надані повністю та відповідають необхідним параметрам та іншим умовам згідно Договору, зауважень та претензій по наданню послуг Замовник не має.

Відповідач, в порушення вимог Договору, оплату за надані послуги своєчасно та в повному обсязі не здійснив, сплативши лише 204136,07 грн.

Враховуючи вищенаведене, 22.04.2013р. позивачем на адресу відповідача було надіслано лист-вимогу з проханням повернути несплачену суму на протязі 10 календарних днів. Лист був отриманий відповідачем 27.04.2013 р., про що свідчить відмітка на поштову повідомленні, однак залишений відповідачем без відповіді.

В період травень - липень 2013 року відповідачем було сплачено позивачу 134808,33 грн., що підтверджується виписками банку з особового рахунку позивача.

Таким чином, станом на день прийняття рішення по справі, заборгованість відповідача перед позивачем становить 97732,67 грн.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Зобов'язання, згідно ст. 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 ЦК України).

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки сума основного боргу не була своєчасно сплачена відповідачем, позивачем в позовній заяві нараховано відповідачу та пред'явлено до стягнення 3% річних за період з 12.01.2013 р. по 12.08.2013р. в сумі 1710,32 грн. та інфляційні втрати за січень 2013 р., травень 2013 р. в сумі 697,54 грн.

За розрахунком суду 3 % річних від простроченої відповідачем суми за період з 12.01.2013 по 12.08.2013 р. становлять 3521,48 грн. Однак, оскільки позивачем пред'явлено до стягнення з відповідача суму 3 % річних меншу ніж, нараховано судом, задоволенню підлягає сума, зазначена позивачем в позовній заяві.

Відповідно до вимог ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд вважає, що надані позивачем письмові докази доводять ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог. Відповідач доказів своєчасної оплати наданих послуг з перевезення вантажу, як і доказів, які б спростовували викладені обставини, суду не надав.

На підставі вищевикладеного, суд доходить висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню в повній сумі.

Щодо клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, яке суд відхилив, слід зазначити наступне.

По-перше, провадження у справі порушено судом 30.08.2013р. В ухвалі про порушення провадження у справі суд запропонував відповідачеві надати відзив на позовну заяву та документи, які підтверджують зазначені у відзиві обставини, копії яких надіслати позивачеві. Крім того, було зобов'язано відповідача надати копію Статуту, копію Довідки про включення до ЄДРПОУ; забезпечити явку компетентного повноважного представника з належним чином оформленою довіреністю і засвідченою її копією та документом, що посвідчує особу.

Суд вважає, що у відповідача було достатньо часу для надання суду відзиву на позовну заяву і витребуваних судом документів.

Відповідно до ст. 75 ГПК України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не надано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

В матеріалах справи наявні усі необхідні документи для прийняття рішення по справі тому, з метою процесуальної економії, суд розглянув справу по суті за відсутністю представника відповідача в судовому засіданні.

По-друге, нормами ГПК України не обмежено кількість осіб, які можуть представляти інтереси сторін у господарському суді.

Відповідно до ст. 28 Господарського процесуального кодексу України справи юридичних осіб у господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника.

Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище.

Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджується довіреністю від імені підприємства, організації.

Отже, суд вважає, що відповідач мав можливість направити у судове засідання іншого представника, але наданим законом процесуальним правом участі в судовому засіданні не скористався.

Враховуючи, що даний спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, відповідно до ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу, судові витрати в повному обсязі мають бути покладені на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Агрікор Холдинг" (юридична адреса: вул. Шейгусівська, 1-А, с. Сергіївка, Прилуцький район, Чернігівська область, 17592; фактична адреса: вул. Пірятинська, 14-а, м. Прилуки, Чернігівська область, 17501; р/р 26005217511100 в АТ „УкрСиббанк" м. Харків, МФО 351005, код 36279482) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; р/р НОМЕР_2 в Харківській флії КБ „Приватбанк, МФО 351533, код НОМЕР_1) заборгованість в сумі 100140,53 грн. (сто тисяч сто сорок грн. 53 коп.), в тому числі основний борг в сумі 97732,67 грн. (дев'яносто сім тисяч сімсот тридцять дві грн. 67 коп.), 3 % річних в сумі 1710,32 грн. (одна тисяча сімсот десять грн. 32 коп.), інфляційні втрати в сумі 697,54 грн. (шістсот дев'яносто сім грн. 54 коп.); 2002,82 грн. (дві тисячі дві грн. 82 коп.) на відшкодування витрат позивача по сплаті судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні 10.09.2013р., на підставі ст. 85 ГПК України, оголошено тільки вступну та резолютивну частини рішення.

Повне рішення складено 10.09.2013р.

Суддя Ю.М. Бобров