Рішення № 33372039, 05.09.2013, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.09.2013 р. Справа №917/1371/13

за позовом Публічного акціонерного товариства "Кременчукгаз", провул. Героїв Бресту, 46, м. Кременчук, Полтавська область, 39601

до фізичної особи-підприємця Курасова Юрія Віталійовича, вул. Миру, 3, кв. 281, м. Кременчук, Полтавська область, 39631

про стягнення 52 685,67 грн.

Суддя Сірош Д.М.

Представники:

від позивача: Сиротенко В.В., довіреність № 19/1684 від 04.06.2013 р.

від відповідача: не з'явився

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення у відповідності до вимог ст. 85 ГПК України.

Суть спору: розглядається позовна заява про стягнення з відповідача 52 685,67 грн. заборгованості за договором постачання природного газу № 65-03 від 07.12.2012 р., з яких: 49 594,88 грн. - основний борг, 2 565,32 грн. - пеня, 515,78 грн. - 3% річних, 9,69 грн. інфляційних.

Відповідач у судове засідання не з'явився, відзив на позовну заяву не надав. Ухвала господарського суду про порушення провадження у справі, направлена відповідачу рекомендованим листом за адресою, зазначеною у позовній заяві повернулася до суду з відміткою поштового відділення: "за закінченням терміну зберігання".

Згідно з витягом з Єдиного Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцем проживання відповідача - Фізичної особи-підприємця Курасова Юрія Віталійовича є: м. Кременчук, вул. Миру, 3, кв. 281, що співпадає з адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідно до п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

Зокрема, відповідно до ст. 64 ГПК України, в разі якщо ухвалу було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеному в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 ГПК України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, ратифікованої Законом від 17.07.97 р. гарантує кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Оскільки, необхідних для вирішення спору доказів наявних в матеріалах справи достатньо, і господарський суд повідомив належним чином позивача та відповідача про час, дату і місце проведення судового засідання, а неявка відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, тому справа розглядається за наявними матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд встановив:

07.12.2012 року між Публічним акціонерним товариством "Кременчукгаз" (надалі -Постачальник) та ФО-П Курасовим Юрієм Віталійовичем (надалі - Споживач) укладений Договір на постачання природного газу за регульованим тарифом № 65-03 (а.с. 15 - 17).

Згідно з п. 1.1. Договору, Постачальник постачає природний газ (далі - газ) Споживачу в обсягах і порядку, передбачених Договором для забезпечення потреб Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених Договором.

Пунктом 10.1. передбачено, що Договір набирає чинності з 01 січня 2013 року і діє до 31 грудня 2013 року.

Пунктами 4.1.,4.2. та 4.4. Договору передбачено, що розрахунки за реалізований Споживачеві газ здійснюються за цінами, що встановлюються Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики.

У випадках, передбачених законодавством, до ціни на природний газ додаються: збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ; тариф на транспортування газу магістральними трубопроводами; тариф на транспортування газу розподільними газопроводами; тариф на постачання газу за регульованим тарифом; податок на додану вартість.

Сторони домовились, що ціна газу, розрахована відповідно до пунктів 4.1. та 4.2. Договору та прописана у чинній додатковій угоді до даного Договору, є обов'язковою для Сторін з дати набрання нею чинності. Визначена на її основі вартість газу буде застосовуватись Сторонами при складанні актів приймання-передачі газу та розрахунках згідно з умовами Договору.

Відповідно до п. 4.5. Договору розрахунковий період за договором становить один місць - з 08-00 години першого дня місяця до 08-00 години першого дня наступного місяця включно.

Згідно з п. 4.6. оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється Споживачем авансовими та/або плановими платежами із розрахунку договірного обсягу постачання природного газу протягом періоду оплати відповідно до Додатка 2 до Договору.

Споживач самостійно розраховує суму платежу, виходячи з ціни газу на наступний розрахунковий період та відповідної величини договірного обсягу газу, заявленого на наступний розрахунковий період. У випадку недоплати вартості послуг з постачання газу за розрахунковий період Споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше 07 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Пунктом 4.7. Договору передбачено, що оплата вартості послуг з постачання газу за Договором здійснюється Споживачем виключно грошовими коштами, що перераховується на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Постачальника.

Так, вартість 1000 м3 природного газу, на момент укладення Договору, відповідно до умов укладеної Сторонами Додаткової угоди № 1 від 07.12.2012 року (а.с. 20), становить 4 729,18 грн. з яких:

- ціна за 1000 м3 газу становить 3 509,00 грн.

- тариф на транспортування ЛВУМГ - 228,60 грн.

- тариф на транспортування ПАТ "Кременчукгаз" - 77,00 грн.

- тариф на постачання ПАТ "Кременчукгаз" - 56,20 грн.

- 2% цільова надбавка до тарифу на природний газ - 70,18 грн.

- ПДВ (20%) - 788,20 грн.

Відповідно до пунктів 2.5., 2.8. Договору послуги з постачання газу підтверджуються підписаним Сторонами актом приймання-передачі газу, що оформлюється за даними вузлів обліку.

Акти приймання-передачі газу є підставою для остаточних розрахунків Споживача з Постачальником.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання взятих на себе договірних зобов'язань, Постачальник поставив Споживачеві у період січень - лютий 2013 року природного газу в обсязі 10,48 тис. м3 на загальну суму 49 594,88 грн., що підтверджується, підписаними двосторонніми актами приймання-передачі фактично протранспортованих обсягів газу № 1147 від 31.01.2013 року, № 2758 від 28.02.2013року (а. с. 21).

Проте, незважаючи на взяті на себе договірні зобов'язання з оплати отриманих обсягів природного газу, відповідач порушив строки проведення відповідних оплат та не розрахувався за газ, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед ПАТ "Кременчукгаз" у розмірі 49 594,88 грн.

Вказану суму боргу позивач просить суд стягнути з відповідача.

Статтею 174 ГК України передбачено, що підставою виникнення господарських зобов'язань є, зокрема, господарські договори та інші угоди, передбачені законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом положень ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що у даному випадку мало місце порушення договірних зобов'язань з боку відповідача щодо оплати отриманих обсягів природного газу і позовні вимоги в частині стягнення основного боргу у розмірі 49 594,88 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Доказів у спростування вищевикладеного чи інших заперечень по суті спору відповідно до ст. 4-3, ст. 33 ГПК України відповідач суду не надав.

Як зазначено у ст. ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Одним із видів забезпечення виконання зобов'язань відповідно ст. 546 Цивільного кодексу України та ст. 199 Господарського кодексу України, є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечать чинному законодавству України.

Пункт 3 статті 549 Цивільного кодексу України визначає, що пенею є неустойка, яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України).

Пунктом 6.2.2. Договору передбачено що у разі порушення Споживачем строків оплати, передбачених розділом 4 Договору, із Споживача на користь Постачальника стягується пеня у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

За розрахунком, здійсненим позивачем та перевіреним судом до стягнення з відповідача підлягає 2 565,32 грн. пені за період з 08.02.2013 р. по 19.06.2013 р. (розрахунок у матеріалах справи, а.с. 10).

Крім того, статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахування встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредиторів від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримання ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки за порушення виконання зобов'язання.

За розрахунком, здійсненим позивачем та перевіреним судом, до стягнення з відповідача підлягає 3% річних у розмірі 515,78 грн. та 9,69 грн. інфляційних за період з 08.02.2013 р. по 19.06.2013 р.

На підставі вищевикладеного суд задовольняє позовні вимоги у повному обсязі.

Судові витрати покладаються на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 32-33, 43-44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця Курасова Юрія Віталійовича, вул. Миру, буд. 3, кв. 281, м. Кременчук, Полтавська область, 39631 (р/р 26007001007420 в ПАТ "АКБ Банк", МФО 331100) на користь Публічного акціонерного товариства "Кременчукгаз", пров. Героїв Бресту, 46, м. Кременчук, Полтавська область, 39601 (р/р 26004150461980 в ПАТ "Фінанси та кредит" м. Комсомольськ, МФО 331564, код ЄДРПОУ 03351734) - 49594,88 грн. основного боргу, 2565,32 грн. пені, 515,78 грн. - 3% річних, 9,69 грн. інфляційних, 1720,50 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.

Суддя Сірош Д.М.

Повне рішення складено: 10.09.2013 р.