Постанова № 33371687, 28.08.2013, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"28" серпня 2013 р. Справа № 924/427/13

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючий суддя Грязнов В.В.

суддя Савченко Г.І. ,

суддя Мельник О.В.

секретар судового засідання Яковлєв Д.В.,

за участю представників сторін:

від позивача - Данилевський О.М. представник (довіреність №14-68 від 22.03.2013р.);

від відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача-Комунального підприємства «Славутське житлово-комунальне об'єднання» на рішення господарського суду Хмельницької області від 27.05.2013р. у справі №924/427/13

за позовом Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна

компанія «Нафтогаз України»

до Комунального підприємства «Славутське житлово-комунальне

об'єднання»

про стягнення 421 447 грн. 51 коп. заборгованості по розрахунках, пені,

інфляційних втрат та річних,-

Представнику роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст.22, 28 ГПК України. Клопо-тання про здійснення технічної фіксації судового процесу стороною заявлено не було. Заяви про відвід суддів не надходило.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 27.05.2013р. у справі №924/427/ 13 (суддя Магера В.В.) задоволено частково позов Публічного акціонерного товариства «Націо-нальна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (надалі в тексті - НАК «Нафтогаз України») до Ко-мунального підприємства «Славутське житлово-комунальне об'єднання» (надалі в тексті - Кому-нальне підприємство) про стягнення 421 447 грн. 51 коп. заборгованості по розрахунках, пені, інф-ляційних втрат та річних.

Відповідно до рішення з Комунального підприємства на користь НАК «Нафтогаз України» підлягає стягненню 36 791 грн. 51 коп. пені, 20 703 грн. 78 коп. -3% річних та 2 410 грн. 55 коп. витрат зі сплати судового збору. В частині вимог про стягнення 291 040 грн. 83 коп. основного боргу та 9 879 грн. 18 коп. інфляційних втрат в задоволення позову відмовлено. В частині стягнення 63032 грн. 21 коп. основного боргу провадження у справі припинено.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що пеня в сумі 36 791 грн. 51 коп. та 20 703 грн. 78 коп. -3% річних нараховані правомірно та підлягають задоволенню. Разом з тим, на дату прийняття позову до суду заборгованість в сумі 291 040 грн. 83 коп. була погашена за рахунок коштів загального фонду державного бюджету у відповідності до Спільного протокольно-го рішення від 21.03.2013р., підписаного сторонами на виконання вимог постанови Кабінету Мі-ністрів України від 11.01.2005р. №20 «Про затвердження порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій», тому у су-ду відсутні правові підстави для стягнення боргу в сумі 291 040 грн. 83 коп. з Відповідача. Крім того, провадження по даній справі в частині позову щодо стягнення 63 032 грн. 21 коп. основного боргу - підлягає припиненню, оскільки в ході вирішення справи Відповідачем було погашено заз-начену заборгованість. Відмову в частині стягнення з Відповідача 9 879 грн. 18 коп. інфляційних витрат, суд обґрунтував тим, що періоди нарахування сум інфляційних витрат визначені Позива-чем вибірково та становлять менше одного місяця, що є неправильним.(арк.справи 86-90).

Не погоджуючись із рішенням господарського суду Хмельницької області від 27.05.2013р., Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції в час-тині стягнення пені та 3% річних.

Скаржник вважає рішення суду першої інстанції є незаконним, необґрунтованим і таким, що не відповідає фактичним обставинам справи. Скаржник зазначає, що штрафні санкції повинні були нараховуватись лише з 24.12.2012р., оскільки крім обов'язкового повідомлення про заміну кредитора у зобов'язанні, боржникові також мають бути надані докази прав нового кредитора у зобов'язанні, зокрема договір між первісним та новим кредитором про відступлення права вимо-ги. Відтак до надання зазначених доказів, згідно ч.2 ст.517 ЦК України, боржник вправі не викону-вати свого обов'язку за зобов'язанням нового кредитора.(арк.справи 98-10).

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду у даній справі від 21.06.2013р. ап-еляційну скаргу Відповідача прийнято до провадження, справу призначено до слухання.(арк.спра-ви 96).

В судовому засіданні апеляційної інстанції 02.07.2013р. представник Відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та надав пояснення в обґрунтування своєї позиції. Представник Пози-вача заперечив проти доводів апеляційної скарги, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду у даній справі від 02.07.2013р. продовжено розгляд справи на 15 днів, відкладено розгляд справи на 28.08.2013р.(арк.справи 113).

В судовому засіданні апеляційної інстанції 28.08.2013р. представник Позивача заперечив проти доводів апеляційної скарги, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, апеля-ційну скаргу без задоволення. Відповідач не забезпечив явку свого представника в судове засідання призначене на 28.08.2013р., хоч про час та місце розгляду скарги був повідомлений у встановле-ному порядку.(арк.справи 115).

Проте, оскільки, ухвалами у даній справі від 21.06.2013р. та 02.07.2013р. явка представни-ків сторін не визнавалась обов'язковою - колегія суддів вважає за можливе розглянути скаргу по суті.(справи 96, 115).

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши представника, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Рівненський апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Хмельницькгаз»-виконавець та Комунальне підприємство-замовник 01.10.2011р. ук-лали договір №2011-ТКЕ/Н-(13)-(1) на постачання та розподіл природного газу для вироблення теплової енергії, яка споживається населенням та релігійними організаціями (надалі в тексті - До-говір), згідно до пункту 1.1 якого предметом Договору є постачання та розподіл природного газу виключно для вироблення теплової енергії, яка споживається населенням та релігійними організа-ціями замовнику по мережах виконавця та оплата вартості газу і послуг з його розподілу замов-ником. Виконавець забезпечує безперервне постачання та розподіл природного газу, якісні показ-ники якого відповідають державним стандартам та іншим нормативним документам та здійснює в період з 01 жовтня 2011р. по 31 грудня 2012р. постачання та розподіл природного газу замов-никові в обсязі 10 255,6 тис.м3, що підтверджується відповідними документами за умови забезпе-чення проектного тиску з газорозподільних станцій Газотранспортної організації.(п.2.1 Договору).

Згідно п.п.2.2, 2.3 Договору, розподіл обсягів газу, вказаних у пункті 2.1 Договору по добах місяців, здійснюється рівномірно, виходячи із місячного об'єму, виділеного постачальником та підтвердженого ОДУ ДК «Укртрансгаз». Можливі зміни місячних об'ємів постачання та розпо-ділу газу встановлюються по узгодженню сторін. Свої пропозиції по місячному об'єму постачання та розподілу газу замовник надає виконавцю за 15 (п'ятнадцять) днів до початку місяця. На про-тязі місяця поставки природного газу замовник може проводити корегування планових обсягів, ви-ходячи з фактично спожитого газу в поточному місяці, але не пізніше 19 числа. Подача-прийомка газу протягом місяця здійснюється сторонами, як правило, рівномірно з припустимим відхилен-ням добових об'ємів від середньодобового не більше 5%.

Виконавець зобов'язується: передати газ замовнику в обсягах, зазначених у пункті 2.1 та з урахуванням пункту 2.3 Договору; здійснювати оперативний контроль за споживанням газу за-мовником та вести щомісячний облік спожитого ним газу; щомісячно в період з 25 по 31 число по-точного місяця прийняти замовника з актом прийому-передачі газу в абонентній службі філії ви-конавця; попереджувати замовника про скорочення або припинення подачі газу при обмеженнях обсягів Трансгазом; виконувати припинення подачі газу замовнику за затримку оплати за природ-ний газ та послуги з розподілу та постачання газу згідно договору; відновлювати послуги з поста-чання та розподілу газу згідно з діючим положенням, після повного виконання розрахунків, і в тому числі за виконання робіт по припиненню та поновленню газопостачання.(п.3.1 Договору). За-мовник зобов'язується: прийняти газ від виконавця в обсягах, зазначених у пункті 2.1 Договору; споживати газ рівномірно протягом місяця в межах середньодобової норми; при необхідності від-ступу від середньодобової норми замовником, виконавцем встановлюється нерівномірна подача газу за взаємно узгодженими графіками; щодобово до 9 години передавати виконавцю інформа-цію про витрати газу за минулу добу; реєструвати добові витрати природного газу в журналах від-повідного зразка, які повинні бути пронумеровані, прошнуровані та скріплені печаткою виконавця та замовника.(п.3.2 Договору).

Вартість природного газу з урахуванням тарифів на розподіл та постачання розподільчими газовими мережами складає 1 091 грн. 00 коп. за 1 000 м3, крім того ПДВ 218,20 грн.(п.5.1 Догово-ру). Розрахунки за газ, проводяться шляхом поетапної оплати у такому порядку:

- до 10-го числа місяця поставки - 33%;

- до 20-го числа місяця поставки - 33%;

- до 30-го (31-го) числа місяця поставки - 34%.

Остаточний розрахунок за фактично переданий газ та надані послуги з його розподілу і постачання здійснюється замовником до 5 числа, місяця наступного за звітним.(п.6.1 Договору).

Умовами пунктів 7.1, 7.2 Договору передбачена відповідальність сторін за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань. За несвоєчасну оплату спожитого газу у строки, зазначені у п. 6.1 Договору, замовник сплачує на користь постачальника, крім суми заборгованості, пеню в роз-мірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день прострочення пла-тежу. Виконавець не несе відповідальності за зменшення поставки газу, передбаченого даним до-говором, при несвоєчасних розрахунках за фактично використаний природний газ.

Договір підписано уповноваженими представниками та скріплено відбитками печаток сто-рін.(арк.справи 9-114).

Матеріали справи свідчать, що 31.12.2011р. Публічне акціонерне товариство по газопоста-чанню та газифікації «Хмельницькгаз»-виконавець (надалі в тексті - ПАТ «Хмельницькгаз») та Комунальне підприємство уклали додаткову угоду №1 до Договору, якою погодились вважати До-говір таким, що припинив дію в частині передачі природного газу з 01 січня 2012р.; узгоджено, що зобов'язання сторін стосовно взаємних розрахунків за договором діють до повного виконання сто-ронами цих зобов`язань.(арк.справи 12).

Матеріалами справи стверджується, що на виконання Договору протягом жовтня-грудня 2011р. ПАТ «Хмельницькгаз» поставило, а Комунальне підприємство прийняло природний газ для вироблення теплової енергії для населення в загальному обсязі 2 217 304 м3 на загальну суму 2 902 894 грн. 41 коп., про що складено двосторонні акти приймання-передачі природного газу від 31.10.2011р., від 30.11.2011р., від 31.12.2011р., які підписані представниками та скріплені відбит-ками печаток сторін.

Вбачається, що зобов'язання за Договором Комунальне підприємство виконало частково, здійснивши оплату за спожитий природний газ в сумі 2 548 821 коп. 37 коп., залишок боргу ста-новить 354 073 грн. 04 коп., що стверджується оборотною відомістю за період з 01.10.2011р. по 15.10.2012р.(арк.справи 40-41).

Матеріалами справи стверджується, що 15.10.2012р. Славутська філія ПАТ «Хмельницьк-газ» та Комунальне підприємство провели звірку розрахунків, за наслідками якої склали акт, з якого вбачається наявність заборгованості останнього за Договором в сумі 354 073 грн. 04 коп. вартості спожитого природного газу.(арк.справи 42).

Як вбачається з матеріалів справи, ПАТ «Хмельницькгаз», діючи як первісний кредитор та НАК «Нафтогаз України», діючи як новий кредитор уклали 31.10.2012р. договір про відступлення права вимоги №2855 (надалі в тексті - Договір №2855), згідно п.п.1.1, 1.2 якого, первісний креди-тор передає, а новий кредитор приймає на себе право вимоги до Комунальне підприємство «Сла-вутське житлово-комунальне об`єднання»-боржника первісного кредитора за Договором № 2011-ТКЕ/Н-(13)-(1) від 01.10.2011р. у сумі 354 073 грн. 04 коп. вартості спожитого природного газу, а також усіх штрафних санкцій, інфляційних втрат та відсотків, пов'язаних з невиконанням або не-належним виконанням боржником своїх зобов'язань за зазначеним вище договором.

Сторони передбачили п.п. 2.2, 2.3 Договору №2855, що право вимоги вважається переда-ним після фактичної передачі новому кредитору документів, зазначених у п.2.1 Договору №2855; передача оформлюється актом приймання-передачі із зазначенням переліку переданих документ-тів. Протягом 5 днів з моменту підписання договору відступлення права вимоги первісний креди-тор зобов'язаний письмово повідомити боржника про відступлення права боргу.

Договір підписано уповноваженими представниками ПАТ «Хмельницькгаз» та НАК «Наф-тогаз України» та скріплено відбитками печаток сторін.(арк.справи 16-17).

З матеріалів справи вбачається, що згідно Акту приймання-передачі документів від 31.10. 2012р. ПАТ «Хмельницькгаз» на підставі п.2.2 Договору №2855 передало, а НАК «Нафтогаз Ук-раїни» - прийняла: оригінал Договору; Додаткові угоди №1, №2; копії довіреностей на 4 арк.; ори-гінали актів приймання-передачі газу з жовтня 2011р. по грудень 2012р.; рахунки-фактури з жовт-ня 2011р. по грудень 2012р.; оборотну відомість по Договору; акт звіряння розрахунків станом на 15.10.2012р.; банківські виписки, оригінали виписок ГУ ДКСУ у Хмельницькій області; листи про зміни призначень в платіжних документах; довідки про місцезнаходження первісного кредитора №АА 678177 від 17.10.2012р. та боржника №05-07/261 від 15.10.2012р.(арк.справи 18).

Листом №2902/9 від 05.11.2012р. ПАТ «Хмельницькгаз» повідомило Комунальне підприєм-ство про укладення з НАК «Нафтогаз України» Договору №2855.(арк.справи 34).

Пропозиція сплатити 354 073 грн. 04 коп. з покликанням на Договір та Договір №2855, яка вбачається з листа НАК «Нафтогаз України» №26/2-461-12 від 19.12.2012р. - залишена Комуналь-ним підприємством без відповіді та без задоволення.(арк.справи 35).

Виходячи із зазначеної суми боргу, на підставі ст.ст. 258, 526, 549, 611, 625, 712 ЦК Украї-ни, ст.ст. 216, 217, 231, 264, 265 ГК України, п.п. 6.1, 7.2 Договору та 1.1, 1,2 Договору №2855, По-зивач нарахував 36 791 грн. 51 коп. пені за період з 12.02.2012р. по 25.05.2012р., 9 879 грн. 18 коп. інфляційних втрат за 16.10.2011р.-15.11.2011р., 16.11.2011р.-15.12.2011р., 16.12.2011р.-15.01.2012 р., 16.01.2012р.-15.02.2012р., 16.02.2012р.-15.03.2012р. та 20 703 грн. 78 коп. -3% річних за період з 06.11.2011р. по 12.02.2013р.(арк.справи 19-20).

Матеріалами справи стверджується, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів Украї-ни від 11.01.2005р. №20 (із змінами) до порушення провадження у даній справі сторонами під-писане Спільне протокольне рішення від 21.03.2013р. про організацію розрахунків за природний газ згідно Договору №2855, відповідно до якого, НАК «Нафтогаз України» перерахувало кошти в сумі 291 040 грн. 83 коп. до загального фонду державного бюджету України у вигляді податків із відшкодуванням останньому ДКС України із Державного бюджету України. Крім того, під час ви-рішення даної справи судом першої інстанції згідно платіжних доручень №765 від 19.04.2013р. на суму 20 000 грн., №788 від 23.04. 2013р. на суму 41 000 грн., №925 від 17.05.2013р. на суму 2 032 грн. 21 коп. Відповідач погасив частину основного боргу в сумі 63 032 грн. 21 коп.(арк.справи 68, 78).

Перевіривши дотримання місцевим судом вимог чинного законодавства при ухваленні ос-каржуваного рішення, апеляційний суд вважає, що скарга Відповідача безпідставна і не підлягає задоволенню, з огляду на наступне:

Статтею 11 Цивільного кодексу України (надалі в тексті - ЦК України) встановлено, що ци-вільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України (надалі в тексті - ГК України), суб'єк-ти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсут-ності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положен-ня ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повин-на вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інте-реси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими закона-ми або договором.

Відповідно до ст.509 ЦК України, - зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Аналогічні правила встановлює і ст.174 ГК України.

В силу ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відпо-відно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від зобов'язання або од-ностороння заміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Матеріалами справи стверджено, що з моменту укладення Договору 01.10.2011р. між сто-ронами виникли відносини постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану ме-режу, оскільки момент передачі товару не співпадає з моментом оплати його вартості і взаємо- відносини сторін підпадають під визначення, які містять статті 712, 714 ЦК України: за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (поста-чальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ре-сурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийня-тих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також за без-печити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу за-стосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо ін-ше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Тому, в силу ст.ст. 655, 692 ЦК України, факт отримання Відповідачем природного газу зу-мовлює виникнення у нього зобов'язання оплатити його вартість.

Матеріали справи свідчать, що Позивач просив стягнути заборгованість в сумі 354 073 грн. 04 коп. за отриманий Відповідачем природній газ відповідно до Договору, який було укладено між ПАТ «Хмельницькгаз» та Комунальним підприємством, разом з тим, Позивач набув права вимоги на підставі Договору про відступлення права вимоги №2855 від 31.10.2012р.

Згідно з п.1 ч.1 ст.512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права ви-моги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено законом або дого-вором. Заміна кредитора здійснюється без згоди боржника (ст.ст. 514, 516 ЦК України).

Оскільки в силу Договору №2855 до нового кредитора перейшло право вимоги з боржни-ка заборгованості в сумі 354 073 грн. 04 коп., яка підтверджується актом звірки розрахунків від 15.10. 2012р., колегія суддів вважає такий акт належним доказом підтвердження суми заборгованості, який оформлено у встановленому порядку (підписано уповноваженими представниками сторін, скріплено печатками), а його дані про стан розрахунків між сторонами ґрунтуються на даних бух-галтерського обліку та первинних документах. Аналогічна позиція викладена у постановах Вищо-го господарського суду України від 14.12.2010р. у справі №32/175-10, від 21.12.2010р. у справі № 21/84-10.

Тому, місцевим господарським судом правомірно встановлено, що на дату подання позову до суду заборгованість в сумі 291 040 грн. 83 коп. вже була погашена за рахунок коштів загаль-ного фонду Державного бюджету у відповідності до Спільного протокольного рішення від 21.03. 2013р., підписаного сторонами на виконання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005р. №20 «Про затвердження порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюд-жету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій» (надалі в тексті - Порядок).

Порядок визначає механізм перерахування субвенцій з державного бюджету місцевим бюд-жетам на надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу, послуг тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і спо-руд та прибудинкових територій), вивезення побутового сміття та рідких нечистот, пільг з послуг зв'язку та інших передбачених законодавством пільг тощо.(ч.1 Порядку).

Оскільки з матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Договору №2855, НАК «Нафтогаз України» було перераховано кошти в сумі 291 040 грн. 83 коп. до загального фонду державного бюджету України у вигляді податків із відшкодуванням останньому Державною каз-начейською службою України із Державного бюджету України, - колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для стягнення з Відповідача 291 040 грн. 83 коп. боргу.

Щодо 63 032 грн. 21 коп. решти основного боргу, місцевим судом правомірно прийнято до уваги, погашення Відповідачем боргу в цій сумі після порушення провадження у справі, що під-тверджується наявними у матеріалах справи копіями платіжних доручень і не заперечується По-зивачем. Відтак, провадження у справі правомірно припинене на підставі п.п.11 ч.1 ст.80 ГПК Ук-раїни через відсутність предмету спору.

Виходячи з положень ст.ст. 530, 610, 612 ЦК України щодо порушення строку виконання зобов'язання та умови про остаточний розрахунок за отриманий природний газ, встановлені п.6.1 Договору, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що виникнення забор-гованості Комунального підприємства на загальну суму 354 073 грн. 04 коп. зумовлено несплатою останнім в узгоджені строки вартості товару.

Разом з тим, п.п.1.2 Договору №2855 передбачено перехід до нового кредитора права ви-моги всіх штрафних санкцій, інфляційних втрат та відсотків, пов'язаних з невиконанням або не-належним виконанням боржником своїх зобов'язань здіно Договору. Дана умова узгоджується із приписами ст.514 ЦК України, згідно яких до нового кредитора переходять права первісного кре-дитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Оскільки, відповідно до ч.1 ст.546 ЦК України та ст.230 ГК України, виконання зобов'я-зання може забезпечуватися неустойкою, а п.7.1 Договору, за несвоєчасну оплату отриманого га-зу, передбачено сплату покупцем пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, судова колегія вважає, що пеня в сумі 36 791 грн. 51 коп. нарахована правомірно та підлягає задоволенню.

Перевіривши, на підставі ст.625 ЦК України, нараховані річні,- колегія суддів встановила, що нарахування 20 703 грн. 78 коп -3% річних здійснено по кожному періоду наявної заборгова-ності за період 06.11.2011р.-12.02.2013р. та проведених Відповідачем проплат і дійшла висновку, що зазначена вимога є правомірною і такою, що підлягає задоволенню.

Разом з тим, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що періоди нарахування сум інфляційних витрат визначені Позивачем вибірково та становлять менше одного місяця, що є неправильним. При цьому, судова колегія звертає увагу, що індекс інфляції, який характеризує ди-наміку загального рівня цін на товари та послуги, визначається Держкомстатом за період, який становить один місяць, а розмір боргу з урахуванням індексу інфляції обчислюється виходячи з суми боргу, що мав місце на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помно-женої на індекс інфляції, визначений Держкомстатом, за період прострочки. Тобто, врахування індексу інфляції можливе лише на суму простроченої заборгованості не менше як на один місяць та у порядку відповідальності боржника за порушення грошового зобов'язання.

Даної правової позиції дотримується і Вищий господарський суд України по аналогічній справі щодо періоду нарахування інфляційних (постанова Вищого господарського суду України від 20.02.2013р. e справі №16/5025/1011/12).

Крім того, сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція).

Така позиція викладена у листі Верховного Суду України «Рекомендації щодо порядку зас-тосування індексів інфляції при розгляді судових справ» від 03.04.1997 №62-97р. При цьому ін-декс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому, сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного міся-ця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день міся-ця, розрахунок починається з наступного місяця.

Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця. Аналогічна позиція викладена в Інформаційному листі Вищого господарського суду України 17.07.2012р. №01-06/928/2012 «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм мате-ріального права».

При проведенні перерахунку сум інфляційних нарахувань за весь період прострочення, су-дом встановлено, що за період з листопада 2011 року по вересень 2012 року розмір інфляційних втрат має від'ємне значення, що свідчить про дефляцію за вказаний період. Неврахування дефля-ції при визначенні позивачем сум інфляційних втрат є підставою для відмови в позові, що узгод-жується із позицією Вищого господарського суду України по аналогічній справі №5023/5287/12 (постанова Вищого господарського суду України від 20.05.2013р.).

Враховуючи викладене, судом першої інстанції правомірно відмовлено в задоволенні по-зовних вимог в частині стягнення з Відповідача 9 879 грн. 18 грн. інфляційних втрат.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому про-цесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно з'ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права при розгляді спору судом першої інстанції, судовою колегією не встанов-лено, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення, а наведені в ній доводи не спростовують висновків суду.

Керуючись, ст.ст. 33, 43, 83, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу відповідача-Комунального підприємства «Славутське житлово-кому-на-льне об'єднання» на рішення господарського суду Хмельницької області від 27.05.2013р. у справі №924/427/13 - залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з Розділом ХІІ-1 Господарського процесуального кодексу України.

3. Справу №924/427/13 повернути до господарського суду Хмельницької області.

Головуючий суддя Грязнов В.В.

Суддя Савченко Г.І.

Суддя Мельник О.В.