Ухвала суду № 33367932, 04.09.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 вересня 2013 р.Справа № 815/3622/13-а

Категорія: 8.2.6 Головуючий в 1 інстанції: Вовченко О. А. Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Федусик А.Г.,

суддів - Бойко А.В. та Танасогло Т.М.,

при секретарі - Пальоній І.М.,

за участю: представника Публічного акціонерного товариства "Одесагаз" - Шаркової Наталі Робертівни та представника Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі Державної податкової служби - Сокола Дмитра Валерійовича,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Одесі Державної податкової служби на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 14 червня 2013 року по справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Одесагаз" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,

В С Т А Н О В И Л А :

У травні 2013 року Публічне акціонерне товариство "Одесагаз" (далі ПАТ "Одесагаз") звернулось до суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Одесі Державної податкової служби (далі СДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 18 січня 2013 року за № 0000132700, №0000122700 та за №0000142700.

В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що висновки податкового органу стосовно заниження позивачем податку на прибуток внаслідок не включення кредиторської заборгованості позивача за простими векселями до складу доходів є необґрунтованими, оскільки строк позовної давності за вказаними векселями не закінчився і, відповідно, заборгованість по векселям не набула статусу безповоротної фінансової допомоги, а тому позивач не повинен включати заборгованість по векселям до складу доходів. Крім того, підприємством зазначено, що ПАТ "Одесагаз" мало право на віднесення до складу валових витрати з придбання товарів у ПП "Модуль" і ТОВ "Регіональна сервісна група", що підтверджується необхідними первинними документами. Також вказано, що перерахування позивачем суми на користь неприбуткових організацій є правомірним та таким, що відбулось у відповідності до ст.138.10 Податкового кодексу України. Посилання відповідача на не включення ТОВ "Медіа медик" до податкових зобов'язань з ПДВ суми податку по контрагенту ПАТ "Одесагаз", яке призвело до завищення позивачем суми податкового кредиту останній вважає необґрунтованими, оскільки підставою для виникнення у покупця права на податковий кредит є підтвердження відповідних сум податкового кредиту наявними податковими накладними.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 14 червня 2013 року позовні вимоги задоволено. Суд визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення СДПІ від 18 січня 2013 року за № 0000132700, №0000122700 та №0000142700.

Не погоджуючись з постановою суду, СДПІ подана апеляційна скарга, в якій зазначається, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що в період з 03 грудня 2012 року по 15 січня 2013 року на підставі направлень на перевірку фахівцями СДПІ проведена планова виїзна перевірка ПАТ "Одесагаз" з питань дотримання податкового законодавства за період з 01 жовтня 2011 року по 30 вересня 2012 року, а також валютного та іншого законодавства за період з 01 жовтня 2011 року по 30 вересня 2012 року.

За результатами проведеної перевірки 17 січня 2013 року був складений акт перевірки за №22/27-0/03351208/2, яким встановлено порушення ПАТ "Одесагаз" п.135.1, п.п.135.5.4 п.135.5 ст.135, ст.137, п.138.2, абз.а п.п.138.10.6 п.138.10 ст.138, п.п.139.1.1 Податкового кодексу України (далі ПК України), в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 322703, 00 грн.; п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України, що призвело до заниження ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету всього на суму 177872,00 грн.; п.167.1 ст.167, п.п.168.1.1 ст.168 ПК України, в результаті чого допущено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питань щодо правильності утримання та своєчасності перерахування податку з доходів фізичних осіб до бюджету в періоді, що перевірявся на загальну суму 3000, 00 грн..

Внаслідок виявлення порушень та на підставі акту проведеної перевірки, СДПІ були прийняті податкові повідомлення-рішення від 18 січня 2013 року за № 0000132700, яким було збільшено суму грошового зобов'язання ПАТ "Одесагаз" з податку на прибуток на суму 484054,50 грн., за №0000122700 за податком на доходи фізичних осіб, що сплачується податковим агентом на суму 5010, 00 грн. та за №0000142700 за ПДВ на суму 266808, 00 грн..

Прийняття відповідачем зазначених податкових повідомлень-рішень і стало підставою для звернення ПАТ "Одесагаз" до суду.

Вирішуючи справу та задовольняючи вимоги ПАТ "Одесагаз" суд першої інстанції виходив з обґрунтованості позовних вимог, а також з того, що висновки відповідача про заниження ПАТ "Одесагаз" податку з доходів фізичних осіб в сумі 3000, 00 грн. в 3 кв. 2012 року є безпідставними. Крім того, доводи податкового органу щодо заниження суму грошового зобов'язання ПАТ "Одесагаз" з податку на прибуток на суму 484054, 50 грн. є помилковими, а податкове повідомлення-рішення від 18 січня 2013 року за № 0000132700 протиправним. Також, висновки відповідача про безпідставність включення вартості матеріалів, отриманих від ПП "Модуль" до складу витрат ПАТ "Одесагаз" не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду. Окрім іншого, думка податкового органу про відсутність у позивача податкової накладної, отриманої від ТОВ "Юг-газ" та завищення в зв'язку з цим підприємством податкового кредиту є передчасною та безпідставною. Стосовно відсутності порядкових номерів у податкових накладних, виданих ТОВ "Укрпромбізнес плюс" за жовтень та листопад 2011 року суд першої інстанції зазначив, що наведені висновки є такими, що не відповідають дійсності, оскільки вказані накладні містять всі необхідні реквізити, передбачені ст. 201 ПК України.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає їх правильними з огляду на наступне.

Стосовно заниження позивачем податку на прибуток в сумі 484054, 50 грн. колегія суддів вважає необхідним зазначити наступне.

Відповідно до ст.135.1 ПК України доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з:

доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті;

інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Положеннями ст.135.5.4. ПК України встановлено, що інші доходи платника податків включають, зокрема, безнадійну кредиторську заборгованість.

Згідно ст.14.1.11. ПК України безнадійна заборгованість - заборгованість суб'єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку або припинених як юридичні особи у зв'язку з їх ліквідацією.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до акту приймання-передачі векселів від 11 липня 2001 року ПАТ "Одесагаз" передає, а фірма "Тисса" (змінено найменування на ТОВ "Центр побутового обслуговування") приймає векселі за №753287590630, №753287590631, №753287590632 та №753287590633. Також, встановлено, що за перевіряємий період ПАТ "Одесагаз" не здійснювало оплату за вищевказаними векселями.

Крім того, судом встановлено, що постановою господарського суду Харківської області від 23 липня 2012 року ТОВ "Центр побутового обслуговування" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

Таким чином, з наведеного випливає, що ТОВ "Центр побутового обслуговування" не мало заборгованості перед позивачем, а тому визнання ТОВ "Центр побутового обслуговування" банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури не може мати своїм наслідком визнання заборгованості, яка існувала у ПАТ "Одесагаз" перед ТОВ "Центр побутового обслуговування" безнадійною.

Також, положеннями ст.14.1.11. ПК України зазначено, що безнадійна заборгованість - заборгованість, зокрема, за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності.

Статтею 257 Цивільного кодексу України встановлена загальна позовна давність терміном три роки.

Однак, з аналізу векселів вбачається, що датою їх погашення є 11 липня 2013 року, тобто, наведена заборгованість позивача перед ТОВ "Центр побутового обслуговування" могла б бути визнана безнадійною та включена до складу доходів лише після 11 липня 2016 року та за умови відсутності переривання перебігу строку позовної давності і факту погашення заборгованості.

Крім цього, сам по собі факт відкриття ліквідаційної процедури векселедержателя не свідчить про виникнення у векселедавця безнадійної заборгованості та необхідності включення до складу його доходів заборгованості по векселям, по яким строк оплати не наступив ані на момент відкриття вказаної процедури, ані на момент проведення СДПІ спірної перевірки.

Стосовно безпідставності включення позивачем вартості матеріалів, отриманих від ПП "Модуль" до складу валових витрат колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ст.138.1. ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із:

витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті;

інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу;

Також, статтею 139.1.9. ПК України встановлено, що не включаються до складу витрат витрати, які не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

З матеріалів справи вбачається, що протягом квітня 2011 року ПП "Модуль" поставляло на користь позивача металопрокат та будівельні матеріали. Реальність наведених поставок підтверджується видатковими накладними, зокрема, від 12 квітня 2011 року за №РН-0000615, від 15 квітня 2011 року за №РН-0000602, від 07 квітня 2011 року за №РН-0000536, прибутковими накладними, зокрема, від 22 квітня 2011 року №385, 20 квітня 2011 року за №373 та від 29 квітня 2011 року за №436, а також картками складського обліку матеріалів, зокрема, за №№ 7302, 5476 та інш. Крім того, на вимогу позивача ПП "Модуль" видавало податкові накладні від 18 квітня 2011 року за №125, від 11 квітня 2011 року за №81, які знаходяться в матеріалах справи та оформлені відповідно до вимог чинного податкового законодавства.

У свою чергу, використання позивачем придбаних у ПП "Модуль" металопрокату та будівельних матеріалів в господарській діяльності позивача підтверджується накладною на відпуск матеріалів на сторону від 27 квітня 2011 року №544 та листом на адресу ПАТ "Одесагаз" від ТОВ "Газстроймонтаж" про відпуск поворотних матеріалів для газифікації, а також іншими матеріалами справи.

А тому, враховуючи, що наведені господарські відносини мали реальний характер, підтверджені відповідними первинними документами, а отримані матеріали використані в господарській діяльності позивача, колегія суддів приходить до висновку про правомірність включення позивачем вартості матеріалів отриманих за господарським операціями з ПП "Модуль" до складу витрат.

Також, відповідно до п.п.138.10.6. п.138.10. ст.138 ПК України до складу інших витрат включаються витрати звичайної діяльності (крім фінансових витрат), не пов'язані безпосередньо з виробництвом та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, зокрема, суми коштів або вартість товарів, виконаних робіт, наданих послуг, добровільно перераховані (передані) протягом звітного року до неприбуткових організацій, визначених у статті 157 цього розділу в розмірі, що не перевищує чотирьох відсотків оподатковуваного прибутку попереднього звітного року.

Положеннями ст.157.1. ПК України до неприбуткових установ та організацій, на ряду з іншим, зараховуються громадські організації, створені з метою надання реабілітаційних, фізкультурно-спортивних для інвалідів (дітей-інвалідів) та соціальних послуг, правової допомоги, провадження, аматорської спортивної діяльності; професійні спілки, їх об'єднання та організації профспілок, утвореними в порядку, визначеному законом; релігійні організації, зареєстрованими в порядку, передбаченому законом.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем в 1-3 кварталах 2012 року надавалась добровільна допомога спортивним, профспілковим та релігійним неприбутковим організаціям. Враховуючи, що наведені організації займались діяльністю, яка відповідає положенням ст.157.1. ПК України, а також приймаючи до уваги, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів, які підтверджують перевищення позивачем граничного розміру добровільної допомоги, рівно як і не обґрунтовано інші порушення під час добровільного перерахування коштів неприбутковим організаціям, колегія суддів приходить до висновку про безпідставність та необґрунтованість висновків податкового органу стосовно завищення позивачем витрат на суму 209471, 00 грн. внаслідок добровільного перерахування коштів на користь неприбуткових організацій.

Також, згідно до статті 198.1. ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з, зокрема, придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг, отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України.

Згідно статті 198.3. ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, на ряду з іншим, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Також, статтею 198.6. ПК України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Відповідно до ст.201.10. ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

З матеріалів справи вбачається, що 09 квітня 2012 року між позивачем та ТОВ "Юг-газ" було укладено договір за №01-2012 на купівлю-продаж природного газу. На виконання вказаного правочину, постачальником видано податкову накладну від 26 червня 2012 року за №306. Також, за наслідками реалізації договору контрагентами складено акт прийому-передачі природного газу від 30 червня 2012 року та платіжне доручення за №1954 від 31 травня 2012 року.

Тому, враховуючи наявність у позивача податкової накладної, складеної у встановленому законом порядку, колегія суддів приходить до висновку про безпідставність висновків податкового органу щодо завищення підприємством податкового кредиту з ПДВ у червні 2012 року на загальну суму 79474,00 грн., а податкове повідомлення-рішення від 18 січня 2013 року за № 0000142700, в свою чергу, є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Посилання відповідача на неналежне оформлення податкових накладних, виданих за результатами господарської операції ТОВ "Укрпромбізнес плюс" і ПАТ "Одесагаз" колегія суддів вважає безпідставним з огляду на наступне.

На підтвердження здійснення договору будівельного підряду від 21 листопада 2011 року за №157та договору поставки №147 від 12.10.2011 року, укладених між ТОВ "Укрпромбізнес плюс" і ПАТ "Одесагаз", позивачем було отримано рахунки на оплату від 23 листопада 2011 року за №618, видаткову накладну від 25 жовтня 2011 року за №РН-0000517, акт прийому виконання будівельних робіт за січень 2012 року, платіжне доручення від 26 жовтня 2011 року за №738 та від 23 листопада 2011 року за №809.

Крім того, за результатом виконання правочину підрядником ТОВ "Укрпромбізнес плюс" надано податкову накладну від 25 жовтня 2011 року за №517 та від 28 листопада 2011 року за №618. Наведені накладні містять всі необхідні реквізити, передбачені ст.201 ПК України, а тому посилання в акті перевірки на те, що вказані податкові накладні не містять порядкових номерів, є такими, що не відповідають дійсності та спростовуються матеріалами справи.

Щодо не включення ТОВ "Медіа меджик" до податкових зобов'язань податку, сформованого за господарськими операціями з ПАТ "Одесагаз", що на думку перевіряючих є порушенням п.п.198.3, 198.6 ПК України, яке призвело до завищення позивачем суми податкового кредиту, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст.198.6. ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Судом першої інстанції встановлено, що між ПАТ "Одесагаз" та ТОВ "Медіа меджик" був укладений договір у спрощений спосіб шляхом здійснення замовлення, складання рахунку, постачання відповідного товару та складання необхідних первинних документів. На підтвердження виконання умов зазначеного договору контрагентами складено податкову накладну від 27 грудня 2011 року за №506, рахунок та платіжне доручення за №14022 від 17 січня 2012 року, а тому враховуючи наявність всіх необхідних первинних документів судова колегія вважає правомірним формування позивачем сум податкового кредиту по операціям з ТОВ "Медіа меджик".

Також слід зазначити, що якщо суб'єкт господарювання не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, наданню податкової звітності або інших вимог чинного законодавства, то це тягне за собою відповідальність та негативні наслідки виключно щодо цього суб'єкта. Вказані положення узгоджуються, зокрема, і зі змістом частини 2 статті 61 Конституції України щодо індивідуального характеру юридичної відповідальності особи.

Висновки СДПІ щодо формування позивачем податкового кредиту на підставі податкових накладних виданих ТОВ "Східна металургійна компанія", в яких не зазначено місцезнаходження юридичної особи, то колегія суддів вважає зазначений висновок безпідставним та таким, що суперечить дійсності, оскільки податкова накладна оформлена вказаним контрагентом відповідно до норм ст.201 ПК України із зазначенням всіх необхідних реквізитів, в тому числі із зазначенням місцезнаходження ТОВ "Східна металургійна компанія".

Крім того, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо необґрунтованості доводів відповідача про порушення ПАТ "Одесагаз" ст.167.1, ст. 168.1.1 ПК України внаслідок не утримання позивачем податку на доходів фізичних осіб в сумі 3000, 00 грн. в 3 кв. 2012 року з ОСОБА_3, оскільки ПАТ "Одесагаз" взагалі не виплачувало у перевіряємому періоді будь-які доходи вказаній фізичній особі, що підтверджується виписками з рахунків за указаний період, завіреними банками, в яких у ПАТ "Одесагаз" відкриті рахунки в національній валюті, і в ході розгляду справи відповідачем не було надано ні суду першої інстанції, ні апеляційному суду будь-яких доказів що проведення позивачем вказаних розрахунків з ОСОБА_3.

Таким чином, враховуючи наведене колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції викладена достатньо повно, висновки обґрунтовані з посиланням на конкретні норми Законів України та відповідають чинному законодавству.

Доводи ДПІ викладенні у апеляційній скарзі за змістом ідентичні наданим до адміністративного позову запереченням, зазначених висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні норм матеріального права.

За таких обставин, підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, судова колегія -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Одесі Державної податкової служби - залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 14 червня 2013 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий:А.Г. Федусик Суддя: Суддя: А.В. Бойко Т.М. Танасогло