Дата документу 03.09.2013
СПРАВА N 320/8261/13-ц
(2/320/2986/13)
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"03" вересня 2013 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області в складі:
головуючого: судді Кучеренко В.В.
при секретарі - Левандовській О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мелітополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Товари народного вжитку» про стягнення середнього заробітку, суд
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до Мелітопольського міськрайонного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Товари народного вжитку», в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за затримку виплати заробітної плати в розмірі 16 483,60 гривень, зазначивши, що 21.01.2013 року він був звільнений з посади слюсара-ремонтника ливарного цеху по шостому розряду за ст. 36 КЗпП України за угодою сторін. При звільненні йому видали трудову книжку, однак розрахунок не провели.
Позивач в судове засідання не з'явився, від нього надійшла заява з проханням слухати справу за його відсутності, наполягає на заявлених позовних вимогах.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, до суду заяву про розгляд справи за її відсутності. Відповідно до наданих до суду заперечень на позовну заяву, просить суд позов задовольнити частково за наступними підставами. Згідно ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Однак, зазначила, що позивач з моменту звільнення і до пред'явлення позову з вимогою про розрахунок до підприємства не звертався, що свідчить відсутність на підприємстві відповідної реєстраційно-контрольної картки та запису в журналі обліку заяв. Крім того, ст.117 КЗпП України передбачає, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Однак, вважає, що позивачем не наведено жодного доказу затримки виплати заробітної плати з вини відповідача. Так, Протягом 2012 року та станом на 01.01.2013 року на підприємстві встановлений неповний робочий час, що підтверджується наданими до суду наказами, а з 27.04.2012 року та до 30.07.2012 року взагалі відключено від постачання електроенергії, а починаючи з 27.12.2012 року та по теперішній день підприємство не веде виробничої діяльності з причин відсутності електропостачання. Все вище зазначене свідчить про об'єктивність причин невиплати заробітної плати. Тому вважає за можливе стягнути з підприємства середній заробіток у розмірі 824,18 гривень, а в іншій частині позову просить відмовити.
Відповідно до ч.2 ст. 197 ЦПК України, з урахуванням заяви позивачки про слухання справи за її відсутності та в зв'язку з неявкою представника відповідача, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню за наступними підставами.
Позивач ОСОБА_1 з 12.01.2009 року прийнятий в ТОВ «Товари народного вжитку» на посаду слюсара-ремонтника ливарного цеху по шостому розряду /а.с. 11/.
Наказом від 21.01.2013 року ОСОБА_1 звільнена з посади слюсара-ремонтника ливарного цеху по шостому розряду ТОВ «Товари народного вжитку» за угодою сторін (ст. 36 КЗпП України) /а.с. 11/.
Згідно ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
Судом встановлено, що при звільненні ОСОБА_1 заборгованість з заробітної плати виплачена не була.
Як вбачається з довідки ТОВ «Товари народного вжитку» від 29.01.2013 року № 355 при звільненні ОСОБА_1 не була виплачена заробітна плата за період травень 2012 року по січень 2013 року у сумі 12 570,90 грн.
Однак, суд не може погодитись з доводами представника відповідача в частині того, що позивач не заявляв своєї вимоги про розрахунок з ним за наступними підставами.
Так, як стало відомо під час розгляду справи, 07.03.2013 року набрав законної сили судовий наказ про стягнення з ТОВ «Товари народного вжитку» на користь ОСОБА_1 суми заборгованості нарахованої, але невиплаченої заробітної плати у сумі 12 570,90 грн.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем заявлено вимогу до відповідача про розрахунок з ним. Однак до теперішнього часу зазначена заборгованість перед позивачем не погашена.
Крім того, ст.117 КЗпП України передбачає, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Судом встановлено, що за період з 07.03.2013 року по 03.08.2013 року відповідач не сплатив позивачу середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні.
Більш того, суд не приймає до уваги посилання представника на те, що затримка у розрахунку сталася не з причин не бажання роботодавця розрахуватися з робітником, а у зв'язку з наявністю об'єктивних обставин та скрутного фінансового становища. Оскільки, надані до суду накази про встановлення на підприємстві неповного робочого часу не вбачається, що з 01.01.2013 по теперішній час підприємство не веде виробничої діяльності.
Отже, суд вважає, що у відповідача є всі підстави для стягнення з позивача середнього заробітку за затримку розрахунку.
Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України N 13 "Про практику застосування законодавства про оплату праці" від 24 грудня 1999 р. не проведення розрахунку з працівником удень звільнення або, якщо в цей день він не був на роботі, наступного дня після його звернення з вимогою про розрахунок є підставою для застосування відповідальності, передбаченої ст. 117 КЗпП. У цьому разі перебіг тримісячного строку звернення до суду починається з наступного дня після проведення зазначених виплат незалежно від тривалості затримки розрахунку.
Згідно довідки про заробітну плату та інших доходах від 03.09.2013 року №1668 загальна сума доходів ОСОБА_1 за 2 місяці складає 1 648,39 грн.
На підставі вказаної довідки, позивачем була вирахувана середньомісячна заробітна плата, яка, згідно доповнення до позовної заяви, склала 824,20 грн., середньоденна - 117,74 грн.
В зв'язку з тим, що відповідач затримав розрахунок при звільненні з позивачкою на 5 місяців та 18 днів, сума середнього заробітку за весь час затримки по виплаті заробітної плати по день фактичного розрахунку складає 4 783,30 грн.
Таким чином, суд приходить до висновку, що стягненню підлягає сума середнього заробітку за прострочення розрахунку при звільненні в розмірі 4 783,30 грн.
Керуючись ст. 117 КЗпП України, Постановою Пленуму Верховного Суду України N 13 «Про практику застосування законодавства про оплату праці» від 24 грудня 1999 р., Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95 р. N 100, ст. ст. 3, 15, 57, 59, 107, 208, 212-215, 224-228 ЦПК України, суд
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Товари народного вжитку» про стягнення середнього заробітку - задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Товари народного вжитку» (р/р 260030134644 ВАТ «Сбербанк Росії», МФО 320627, код ЄДРПОУ 25482098) на користь ОСОБА_1 (ІНН НОМЕР_1) середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 4 783 (чотири тисячі сімсот вісімдесят три) грн. 30 копійок.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Товари народного вжитку» (р/р 260030134644 ВАТ «Сбербанк Росії», МФО 320627, код ЄДРПОУ 25482098) судовий збір в дохід держави в розмірі 229 грн. 40 коп.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Запорізької області через Мелітопольський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня проголошення рішення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: В.В.Кучеренко
Судове рішення № 33367104, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області було прийнято 03.09.2013. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 320/8261/13-ц. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: