Рішення № 33367001, 06.09.2013, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 06.09.2013

Справа N 320/7684/13-ц

(2/320/2793/13)

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"06" вересня 2013 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області в складі:

головуючого - судді Кучеренко В.В.

при секретарі - Левандовській О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Мелітополі цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Служба швидкого кредитування» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області з позовом, у якому просить стягнути з відповідачки заборгованість в сумі 19 228,68 грн., судовий збір в розмірі 229,40 грн., зазначивши, що 14.12.2011 року між товариством та відповідачем було укладено кредитний договір № 1962 та відповідачу було надано кредит в сумі 1 200 грн., на умовах, визначених договором, із остаточним терміном повернення кредиту та сплати процентів строком до 27.12.2011 року. Позивач свої зобов'язання виконав, надавши відповідачеві кредит в 1 200 грн., а відповідач свої зобов'язання виконує неналежним чином, в зв'язку з чим виникла заборгованість в сумі 19 228,68 грн.

06.09.2013 року представник позивача уточнив свої позовні вимоги та просить стягнути з відповідачки заборгованість за кредитним договором у розмірі 14 878,00 гривень та судовий збір у розмірі 229,40 грн.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив задовольнити позовні вимоги, та суду пояснив, що між сторонами 14.12.2011 року було укладено кредитний договір, відповідно до якого відповідачка отримала кредит у розмірі 1 200 гривень. 27.12.2011 року відповідач відповідно до п.2.3. Договору сплатив відсотки за користування кредитом в сумі 336,00 грн. та пролонгував договір строком до 10.01.2012 року. Потім 12.01.2012 року сплатив відсотки за користування кредитом в сумі 384,00 грн. та пролонгував договір строком до 26.01.2012 року, зобов'язавшись повернути кредит разом із відсотками у розмірі 1 536,00 грн. 06.03.2012 р., сплатив відсотки за користування кредитом в сумі 500,00 грн. Потім 19.03.2012 р. сплатив відсотки за користування кредитом в сумі 70,00 грн. 09.04.2012 р. сплатив відсотки за користування кредитом в сумі 200,00 грн. Більше відповідач не з'являвся, на телефонні дзвінки не відповідає. Таким чином, відповідач не виконує покладених на нього зобов'язань за кредитним договором, у зв'язку з чим у неї виникла заборгованість у розмірі 14 878,00 гривень.

Відповідач у судовому засіданні позов не визнала в повному обсязі та просить відмовити у його задоволені за наступними підставами. Так, суду пояснила, що дійсно між сторонами було укладено кредитний договір, відповідно до якого вона отримала кошти у сумі 1 200 гривень. Однак, вважає, що заборгованість за договором погашена у повному обсязі, оскільки вона сплачувала кредит, про що в матеріалах справи мають копії прибуткових касових ордерів. тому вважає, що заборгованості у неї не має.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали цивільної справи, суд вважає, що уточнений позов підлягає повному задоволенню за наступними підставами.

Відповідно до ст. 10 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Як вбачається з вимог ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 ЦПК України. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальнику в розмірі і на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит і виплати проценти.

14.12.2011 року між ТОВ «Служба швидкого кредитування» та відповідачем було укладено кредитний договір №1962 /а.с. 3/.

Відповідно до п. 3.3 договору відповідач зобов'язаний повернути отримані грошові кошти в розмірі 1 200 гривень, а також сплатити проценти за користування кредитом у розмірі 336 гривень, що разом складає 1 536 гривень, у строк 27.12.2011 року.

27.12.2011 року між позивачем та відповідачем було укладено договір про внесення змін до кредитного договору № 1962 від 14.12.2011 року, відповідно до умов якого строку погашення кредиту настає 10.01.2012 року /а.с. 4/.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З вимог ст. 525 ЦК України вбачається, що одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

У відповідності до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідач станом на 05.09.2013 року порушив умови кредитного договору і має прострочену заборгованість.

Суд не приймає до уваги доводи відповідача в частині того, що вона сплати всю заборгованість за кредитом, про що свідчать копії квитанцій. Оскільки, як вбачається з наданих до суду копій прибутвих ордерів № 31 від 27.10.2011 року, № 275/5 від 06.03.2012 року, № 70 від 12.01.201 року та квитанція від 19.03.201 року, проводилась сплата за відсотки за користування кредитом, а не за тіло кредиту.

Отже, як вбачається з матеріалів справи, у відповідача дійсно є не погашена заборгованість за кредитним договором.

Відповідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та у порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, встановленої договором.

У відповідності до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У судовому засіданні встановлено, що у ОСОБА_1 виникла заборгованість за кредитним договором.

Відповідно до наданого суду позивачем розрахунку заборгованість за відповідачем по укладеному з ТОВ «Служба швидкого кредитування» станом на 05.09.2013 складає 14 878,00 грн., а саме:

- заборгованість за сумою кредиту 1 200, 00 грн.;

- заборгованість за відсотками 13 678,00 грн.

Аналізуючи забрані у справі докази, кожний окремо та всі в сукупності, суд приходить до висновку про повне задоволення позову та стягнення з відповідачки заборгованості за кредитом в сумі 1 200 грн. та заборгованість за відсотками за користування кредитом у розмірі 13 678,00 грн., а всього у сумі 14 878 гривень.

Керуючись ст.ст. 11, 258,525, 526, 527, 530, 610, 612, 1046-1054 ЦК України, ст.ст.15, 57, 59, 107, 208, 212-215 ЦПК України, Постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ №5 від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішені спорів, що виникають з кредитних відносин», суд

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Служба швидкого кредитування» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором - задовольнити повністю.

Стягнути зі ОСОБА_1 (ІНН НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Служба швидкого кредитування» (р/р 26007060518259, МФО 313399, ЄДРПОУ 37611616) заборгованість за кредитом у сумі 1 200 (одна тисяча двісті) гривень, а також заборгованість за процентами за користування кредитом у сумі 13 678 (тринадцять тисяч шістсот сімдесят вісім) гривень, а всього у сумі 14 878 (чотирнадцять тисяч вісімсот сімдесят вісім) гривень.

Стягнути зі ОСОБА_1 (ІНН НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Служба швидкого кредитування» (р/р 26007060518259, МФО 313399, ЄДРПОУ 37611616) судовий збір в розмірі 229 гривень 40 копійок.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Запорізької області через Мелітопольський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя: