Ухвала суду № 33364984, 03.09.2013, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 802/2781/13-а

Головуючий у 1-й інстанції: Богоніс М.Б.

Суддя-доповідач: Залімський І. Г.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2013 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Залімського І. Г.

суддів: Білоуса О.В. Мельник-Томенко Ж. М.

секретар судового засідання: Лозінська Н.В.

за участі:

представника позивача: Шевчука А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу міського комунального підприємства "Аварійно- диспетчерська служба" на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 22 липня 2013 року у справі за адміністративним позовом міського комунального підприємства "Аварійно- диспетчерська служба" до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податковою служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення , -

В С Т А Н О В И В :

У червні 2013 року міське комунальне підприємство "Аварійно-диспетчерська служба" (далі - МКП "Аварійно-диспетчерська служба", позивач) звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби (далі - Вінницька ОДПІ, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 22 липня 2013 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 22 липня 2013 року скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з'ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованої постанови.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі, просив вимоги, що в ній викладені, задовольнити.

Відповідач в судове засідання повноважного представника не направив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Згідно із ч.4 ст.196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Керуючись положеннями даної норми та враховуючи відсутність заперечень представника позивача, колегія суддів вирішила провести розгляд справи за даної явки сторін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, посадовими особами Вінницької ОДПІ провели позапланову невиїзну документальну перевірку МКП "Аварійно-диспетчерська служба" з питань своєчасності, достовірності та повноти нарахування податку на додану вартість по взаємовідносинах з ПП "Шанс-Біс" за січень 2013 року.

За результатами перевірки складено акт № 1725/22/13328305 від 16.05.2013 р.

В ході перевірки виявлене та відображені в акті перевірки порушення позивачем вимог пп. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14, п. 198.1 п.198.3 ст. 198, п.200.1 ст. 200 Податкового кодексу України (далі - ПК України), в результаті чого занижено суму податку на додану вартість, який підлягає сплаті в бюджет за січень 2013 року на 6707 грн.

На підставі вказаного акта Вінницька ОДПІ прийняла податкове повідомлення-рішення № 0002662202 від 05 червня 2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 6707 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 1677 грн.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог МКП "Аварійно-диспетчерська служба", суд першої інстанції виходив з того, що висновки перевірки щодо встановлення порушень позивачем вимог діючого законодавства при здійсненні господарської діяльності є обґрунтованими, а тому винесене на їх підставі податкове повідомлення-рішення є правомірним.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується із висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Як вбачається із матеріалів справи, підставою прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення слугував висновок податкового органу про безпідставне формування позивачем податкового кредиту за результатами господарської операції із ПП "Шанс-Біс" яка виникла на підставі договору купівлі - продажу № 29/11-2 від 29.11.2012 року на купівлю лінії для виготовлення брикетів.

Відповідно до п.200.1, п.200.2, п.200.3, п.200.4 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Порядок формування податкового кредиту з податку на додану вартість визначений статтею 198 Податкового кодексу України.

Так, відповідно до п.198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.198.6. ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу).

Згідно п. 44.1 ст. 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з

визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України" від 16.07.1999 року № 996-14 зі змінами і доповненнями встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

29.11.2012 року між МКП "Аварійно-диспетчерська служба" та ПП "Шанс-Біс" укладено договір купівлі-продажу № 29/11-2 на купівлю обладнання (лінії для виготовлення брикетів) на загальну суму 414633 грн.

Відповідно до умов договору № 29/11-2 від 29.11.2012 року, строк виконання зобов'язання з поставки товару визначений був до 23.03.2013 року (дата внесення передоплати 22.01.2013 року + 60 днів згідно п. 5.1 договору № 29/11-2 від 29.11.2012 року).

МКП "Аварійно-диспетчерська служба" провело попередню оплату на загальну суму 290243,10 грн. в т.ч. ПДВ - 48373,83 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 887 від 05 12.2012 р., № 912 від 22.01.2013 р.

Відповідно до гарантійного листа ПП "Шанс-Біс" (а.с. 106), останнє зобовязується повернути МКП "Аварійно-диспетчерська служба" авансові платежі в сумі 290243,10 грн. в термін до 5 календарних днів, з дня отримання від МКП "Аварійно-диспетчерська служба" коштів в сумі 414633 грн. за закупівлю товарів згідно вищезазначеного договору.

МКП "Аварійно-диспетчерська служба" перерахувало ПП "Шанс-Біс" кошти в сумі 414633 грн., на підставі платіжних доручень №294 від 08.04.2013 р. (200000 грн.) та №299 від 11.04.2013 р. (214663 грн.).

Разом з цим, ПП "Шанс-Біс" не виконало умови договору №29/11-2 від 29.11.2012 року, а саме не здійснило операцію з поставки товарів (обладнання), що є визначальною умовою для формування податкового кредиту.

Також в матеріалах справи відсутні та не надані позивачем докази повернення перерахованих ПП "Шанс-Біс" коштів. Згідно із розрахунком збитків, наведених МКП "Аварійно-диспетчерська служба" в заяві про вчинене кримінальне правопорушення (а.с. 57-60), МКП "Аварійно-диспетчерська служба" сплатило ПП "Шанс-Біс" 704906,1 грн., а останнє повернуло позивачу 75580,1 грн., сальдо - 629326 грн.

Таким чином, враховуючи, що наведені у договорах товари чи послуги фактично не поставлялись, МКП "Аварійно-диспетчерська служба" не має права на формування податкового кредиту за результатами вказаних операцій.

Крім того, згідно виписки з ЄДРЮФОП серії ААБ № 855836 від 14.01.2013 року, юридична особа ПП "Шанс-Біс" знаходиться у стані припинення підприємницької діяльності.

На підтвердження реальності господарських операцій із вказаним контрагентом позивач надав копії податкових накладних, виписаних ПП "Шанс-Біс" та які включені до реєстру отриманих податкових накладних за січень 2013 року, а саме: № 9 від 22.01.2013 р. на суму 50000.00 грн., в т.ч. ПДВ - 8333,33 грн. та №10 від 22.01.2013 р. на суму 40243,10 грн., в т.ч. ПДВ - 6707,18 грн.

МКП "Аварійно-диспетчерська служба" до складу податкового кредиту включило тільки суму 6707,18 грн. на підставі податкової накладної №10 від 22.01.2013 p., що підтверджується уточнюючим розрахунком до Податкової декларації з ПДВ за січень 2013 року від 26.04.2013 за №9024134087 та також свідчить про сумнівність вказаних операцій, адже на момент виписки вказаної накладної ПП "Шанс-Біс" перебувало у стані припинення підприємницької діяльності.

Враховуючи наведені обставини в сукупності, колегія суддів вважає, що фактичного здійснення господарських операцій позивача з контрагентом не було, первинні бухгалтерські документи, оригінали яких надавались позивачем під час проведення перевірки не можуть вважатись первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що свідчить про неправомірне формування позивачем податкового кредиту та обґрунтованість висновків відповідача.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 198 та статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу міського комунального підприємства "Аварійно- диспетчерська служба", - залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 22 липня 2013 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 10 вересня 2013 року .

Головуючий Залімський І. Г.

Судді Білоус О.В.

Мельник-Томенко Ж. М.