Рішення № 33363689, 01.08.2013, Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 279/851/13-ц

Провадження № 2/279/715/13

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.08.2013 року Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

в складі: головуючого - судді Моголівця І.А.

з участю секретаря Война Ю.С.

позивачів: ОСОБА_1

ОСОБА_2

ОСОБА_3

Відповідачів: ОСОБА_4

ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Коростені цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа - Коростенська державна нотаріальна контора про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за законом,

в с т а н о в и в :

Позивачі звернулися в суд з позовом про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за законом, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер їх батько - ОСОБА_6, після смерті якого відкрилась спадщина за законом у вигляді житлового будинку АДРЕСА_1 з надвірними допоміжними приміщеннями та приватизованої земельної ділянки площею 0,0632 га.

У встановлений законом строк із заявою про прийняття спадщини звернувся ОСОБА_5, який проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом про визначення йому додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини. Всі позивачі були сторонами на судовому засіданні та домовились, що позивачі з його згоди подадуть заяви про прийняття спадщини.

Про те, що відповідачам видано свідоцтво на спадщину вони дізнались в вересні 2012 року. Так як відповідачі відмовились розподілити майно знову, позивачі і звернулись з позовом до суду.

В судовому засіданні всі позивачі позов підтримали з підстав, зазначених в позові. Крім того пояснили, що вони не були обізнані з вимогами закону щодо порядку прийняття спадщини. Під час розгляду справи в суді в 2006 році за позовом ОСОБА_4 усно між собою домовились про те, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в подальшому не будуть протидіяти в розділі майна та відвідуванні ними даного будинку. В подальшому ОСОБА_5 прийнявши спадщину та ставши власником майна заборонив їм користуватись своєю часткою успадкованого житла.

ОСОБА_4 в судовому засіданні позов визнав та не заперечував проти перерозподілу майна.

ОСОБА_5 в судовому засіданні позов не визнав, вважає що він на законних підставах прийняв спадщину. В 2006 році позивачі розуміли, що роблять і те, що відмовляються від права власності на майно. Вважає, що підстав для надання позивачам додаткового строку не має, причини пропуску строку не є поважними.

Представник третьої особи до суду не з'явився, надав листа в якому проти позовних вимог заперечив, вказав, що позивачі не вказали жодної причини пропуску строку, яку можна вважати поважною.

Вислухавши пояснення позивачів, відповідачів, вивчивши матеріали справи у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Коростені помер ОСОБА_6 - батько позивачів і відповідачів, після смерті якого відкрилась спадщина у вигляді житлового будинку АДРЕСА_1 та земельної ділянки за вказаною адресою.

Коростенською міською державною нотаріальною конторою заведена спадкова справа № 574/2005 після смерті ОСОБА_6 після чого ОСОБА_5 та ОСОБА_4 видані свідоцтва про право на спадщину за законом.

Рішенням Коростенського міськрайонного суду від 03.10.2006 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5 про продовження строку для прийняття спадщини, ОСОБА_4 продовжено строк для прийняття спадщини. Всі відповідачі були присутні в судовому засіданні і не заперечували проти задоволення позову. Причиною пропуску строку була необізнаність про необхідність подання заяви, всі відповідачі не заперечували проти оформлення ним спадщини так як їм відомі обставини з яких пропущено строк. Про будь-які умови в рішенні не йдеться.

Таким чином, судом встановлено, що причиною пропуску позивачами строку подання заяви для прийняття спадщини є їх юридична необізнаність та недотримання відповідачами умов усної домовленості про умови користування спадковим майном та подальшого його поділу.

Частиною 1 ст. 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Частиною 1 ст. 1269 ЦК України встановлено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

З копії паспорту позивачів слідує, що позивачі на час відкриття спадщини із спадкодавцем постійно не проживали, а отже, вони для прийняття спадщини мали подати нотаріусу заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до положень ч.3 ст.1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Згідно абзацу 6 п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування", поважними є причини, пов"язані з об"єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця для вчинення цих дій.

Суд не може визнати поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини та розрахунок позивача на те, що після смерті батька всі будуть дотримуватись усної домовленості. При цьому суд вважає, що вказані обставини не могли служити перешкодою для подачі заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Крім того, з рішення суду слідує, що всі позивачі визнаючи позов усвідомлювали дії, які вони вчиняють, та наслідки такої відмови (наслідком фактично є добровільна відмова від спадкового майна на користь відповідачів).

Визнання одним з відповідачів позову не може бути підставою для часткового задоволення позову, так як воно суперечить закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов"язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.

Так як позивачі не надали суду доказів про наявність поважних причин пропуску строку звернення із заявою до нотаріальної контори, то їм в позові слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 60, 61, 212-218 ЦПК України, ст.ст. 1268, 1269, 1270, 1272 ч.3 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

В позові ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа - Коростенська державна нотаріальна контора про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за законом - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Коростенського міськрайонного суду І.А.Моглівець