Постанова № 33362019, 05.09.2013, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" вересня 2013 р.Справа № 916/2012/13

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Журавльова О.О.,

суддів Ярош А.І., Лисенко В.А.

(відповідно до розпорядження заступника голови суду від 07.08.2013р. №600 розгляд апеляційної скарги здійснюється даною судовою колегією)

при секретарі судового засідання Селиверстовій М.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Луковецька К.О., за довіреністю від 12.08.2013р.

від відповідача-1: не з'явився

від відповідача-2: не з'явився

від третьої особи-1: не з'явився

від третьої особи-2: не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Інтерфлот-продукт"

на ухвалу господарського суду Одеської області від 20 серпня 2013 року

по справі №916/2012/13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Інтерфлот-продукт"

до відповідачів: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю „Чорноморський рибоконсервний комбінат"

2. Приватного підприємства „Істок-777"

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-2: 1.Товариства з обмеженою відповідальністю „Грін Груп"; 2.Товариства з обмеженою відповідальністю „Укртрансвагонсервіс"

про стягнення 6800000 грн.,-

В С Т А Н О В И В:

ТОВ „Інтерфлот-продукт" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до ТОВ „Чорноморський рибоконсервний комбінат" та ПП „Істок-777" про стягнення 6800000 грн. заборгованості за договором позики від 24.04.2013р.

Водночас з позовною заявою ТОВ „Інтерфлот-продукт" було подано до господарського суду Одеської області заяву про забезпечення позову, в якій позивач просив суд вжити заходи щодо забезпечення позову шляхом заборони Державній реєстраційній службі України, Реєстраційній службі Одеського міського управління юстиції Одеської області, Реєстраційній службі Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції Одеської області та іншим особам здійснювати дії по реєстрації, перереєстрації, зміни реєстраційних розділів, створення нових розділів, внесення чи вилучення записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо об'єктів нерухомості та обладнання, розташованих за адресою: комплекс нежилих будівель та споруд, що знаходяться в м. Білгород-Дністровський по вул. Ізмаїльській, 112, на земельній ділянці розміром 1850 кв. м.; цілісний майновий комплекс, що знаходиться в м. Білгород-Дністровський, по вул. Ізмаїльській, 106, на земельній ділянці розміром 6070 кв. м.; комплекс будівель та споруд, що знаходяться в м. Білгород-Дністровський, по вул. Маршала Бірюзова, 1, на земельній ділянці розміром 9470 кв. м., та заборонити Приватному підприємству „Істок-777" та іншим уповноваженим органам і особам вчиняти дії, спрямовані на вилучення, відчуження (продаж, міна, дарування, застава), передачу у користування (найм, оренду, позичку) та/чи зберігання третім особам нерухомого майна та обладнання, розташованих по вул. Ізмаїльській, 106, вул. Ізмаїльській, 112, вул. Маршала Бірюзова, 1 в м. Білгород-Дністровський, що належить на праві власності Приватному підприємству „Істок-777".

Ухвалою господарського суду Одеської області від 31 липня 2013 року по справі №916/2012/13 заяву ТОВ „Інтерфлот-продукт" про вжиття заходів забезпечення позову у справі №916/2012/13 задоволено: заборонено Державній реєстраційній службі України, Реєстраційній службі Одеського міського управління юстиції Одеської області, Реєстраційній службі Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції Одеської області та іншим особам здійснювати дії по реєстрації, перереєстрації, зміни реєстраційних розділів, створення нових розділів, внесення чи вилучення записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо об'єктів нерухомості та обладнання, розташованих за адресою: комплекс нежилих будівель та споруд, що знаходяться в м. Білгород-Дністровський по вул. Ізмаїльській, 112, на земельній ділянці розміром 1850 кв. м.; цілісний майновий комплекс, що знаходиться в м. Білгород-Дністровський, по вул. Ізмаїльській, 106, на земельній ділянці розміром 6070 кв. м.; комплекс будівель та споруд, що знаходяться в м. Білгород-Дністровський, по вул. Маршала Бірюзова, 1, на земельній ділянці розміром 9470 кв. м.; заборонено ПП „Істок-777" та іншим уповноваженим органам і особам вчиняти дії, спрямовані на вилучення, відчуження (продаж, міна, дарування, застава), передачу у користування (найм, оренду, позичку) та/чи зберігання третім особам нерухомого майна та обладнання, розташованих по вул. Ізмаїльській, 106, вул. Ізмаїльській, 112, вул. Маршала Бірюзова, 1 в м. Білгород-Дністровський, що належить на праві власності Приватному підприємству „Істок-777".

Ухвалою господарського суду Одеської області від 20 серпня 2013 року по справі №916/2012/13 скасовано заходи щодо забезпечення позову, які були вжиті ухвалою господарського суду Одеської області від 31 липня 2013 року про забезпечення позову по справі №916/2012/13.

Не погоджуючись з вищезазначеною ухвалою господарського суду першої інстанції, до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернувся позивач (ТОВ „Інтерфлот-продукт"), в якій просить її скасувати, як таку, що суперечить вимогам чинного законодавства.

У судовому засіданні представник скаржника підтримав вимоги, викладені в апеляційній скарзі і наполягав на їх задоволенні.

У судові засідання представники відповідачів (ТОВ „Чорноморський рибоконсервний комбінат" та ПП „Істок-777") не з'явились, про час, дату і місце судових засідань повідомлені належним чином, про що свідчать відмітки канцелярії ОАГС від 29.08.2013р. про відправку копії ухвали про прийняття від 27.08.2013р., зроблені у встановленому порядку на перших примірниках вказаних ухвал, які відповідно до п.32 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 29.09.2009р. №01-08/530 „Про деякі питання, порушені у доповідних записках господарських судів України у першому півріччі 2009 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України" є належним підтвердженням повідомлення представників сторін про час і місце судового засідання. Окрім того, про належне повідомлення представників відповідачів про час та місце розгляду апеляційної скарги свідчить також залучений до матеріалів справи витяг з реєстру на відправку рекомендованої пошти з повідомленням №1 від 29.08.2013р.

У судові засідання представники третіх осіб (ТОВ „Грін Груп" та ТОВ „Укртрансвагонсервіс") не з'явились, про час, дату і місце судових засідань повідомлені належним чином, про що свідчать відмітки канцелярії ОАГС від 29.08.2013р. про відправку копії ухвали про прийняття від 27.08.2013р., зроблені у встановленому порядку на перших примірниках вказаних ухвал, які відповідно до п.32 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 29.09.2009р. №01-08/530 „Про деякі питання, порушені у доповідних записках господарських судів України у першому півріччі 2009 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України" є належним підтвердженням повідомлення представників сторін про час і місце судового засідання. Окрім того, про належне повідомлення представників третіх осіб про час та місце розгляду апеляційної скарги свідчить також залучений до матеріалів справи витяг з реєстру на відправку рекомендованої пошти з повідомленням №1 від 29.08.2013р.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд визнав за можливе розглянути апеляційну скаргу ТОВ „Інтерфлот-продукт" за відсутністю представників відповідачів та третіх осіб.

Згідно з розпорядженням заступника голови суду від 07.08.2013р. №600 розгляд апеляційної скарги здійснювався судовою колегією у складі: головуючий суддя Журавльов О.О., судді Ярош А.І., Лисенко В.А.

Відповідно до ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права при винесенні оскаржуваної ухвали, заслухавши представників позивача та третіх осіб, апеляційним господарським судом встановлено наступне.

Як вже було зазначено вище, ТОВ „Інтерфлот-продукт" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до ТОВ „Чорноморський рибоконсервний комбінат" та ПП „Істок-777" про стягнення 6800000 грн. заборгованості за договором позики від 24.04.2013р.

В додаток до позовної заяви позивачем (ТОВ „Інтерфлот-продукт"), зокрема, надано до суду копії договору займу від 24.04.2013р., договір поруки від 24.04.2013р., докази переведення відповідачу-1 6800000 грн. та листування між сторонами по справі.

Вимогами ст. 66 ГПК України передбачено, що господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно зі ст. 67 ГПК України позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. Про забезпечення позову виноситься ухвала. Ухвалу про забезпечення позову може бути оскаржено.

Пунктами 1, 7.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011р. „Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову", особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. У позовному провадженні піддані арешту кошти слід обмежувати розміром суми позову та можливих судових витрат. Накладення господарським судом арешту на рахунки боржника чинним законодавством не передбачене, але господарський суд вправі накласти арешт на кошти, які обліковуються на рахунках у банківських або в інших кредитно-фінансових установах, у межах розміру сум позовних вимог та можливих судових витрат. Відомості про наявність рахунків, їх номери та назви відповідних установ, в яких вони відкриті, надаються суду заявником.

За умовами п.п.1.1, 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.12.2006р. №01-8/2776 „Про деякі питання практики забезпечення позову" забезпечення позову визначається як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів позивача і полягає у вжитті судом заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення. Таким чином, у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретними заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Із матеріалів справи випливає, що відповідач-2 є власником майна, будівель та споруд, що знаходяться: в м. Білгород-Дністровський по вул. Ізмаїльській, 112, на земельній ділянці розміром 1850 кв. м.; в м. Білгород-Дністровський, по вул. Ізмаїльській, 106, на земельній ділянці розміром 6070 кв. м.; в м. Білгород-Дністровський, по вул. Маршала Бірюзова, 1, на земельній ділянці розміром 9470 кв. м.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачами не виконано умови договору позики від 24.04.2013р., відсутні жодні докази, які б підтверджували факт виконання умов вищевказаного договору або оплати заборгованості за таким договором.

На теперішній час ТОВ „Грін Груп" є новим кредитором та новим іпотекодержателем нерухомого майна, на яке фактично було накладено заборону ухвалою господарського суду Одеської області від 31 липня 2013 року по справі №916/2012/13, а ТОВ „Укртрансвагонсервіс" є власником обладнання, яке знаходиться в приміщеннях цілісного майнового комплексу за адресою: Одеська обл., м. Білгород-Дністровський, вул. Ізмаїльська, 106 та в приміщеннях цілісного майнового комплексу за адресою: Одеська обл., м. Білгород-Дністровський, вул. Маршала Бірюзова, 1.

Водночас, апеляційний господарський суд зауважує, що господарським судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали жодним чином не обґрунтовано, чому саме відпали підстави для забезпечення позову.

Згідно зі ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги матеріали та обставини справи, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що вимоги заявника (ТОВ „Інтерфлот-продукт") щодо забезпечення позову у розумінні ст.ст. 66, 67 ГПК України є цілком розумними, обґрунтованими та адекватними, при цьому адекватність таких вимог відповідає позовним вимогам, на забезпечення яких він вживається.

З огляду на вищевикладене, господарським судом першої інстанції було правомірно та обґрунтовано вжито заходів щодо забезпечення позову ухвалою від 31 липня 2013 року по справі №916/2012/13.

Таким чином, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що ухвала господарського суду Одеської області від 20 серпня 2013 року по справі №916/2012/13 про скасування заходів щодо забезпечення позову є необґрунтованою та безпідставною, з огляду на що підлягає скасуванню, а заходи щодо забезпечення позову, вжиті ухвалою господарського суду Одеської області від 31 липня 2013 року по справі №916/2012/13 мають бути залишені в силі.

Враховуючи вищевикладене апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Інтерфлот-продукт" слід задовольнити.

Керуючись ст.ст. 99, 101-106 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Інтерфлот-продукт" задовольнити.

Ухвалу господарського суду Одеської області від 20 серпня 2013 року по справі №916/2012/13 скасувати.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Повний текст постанови підписаний 09 вересня 2013 року.

Головуючий суддяО.О. Журавльов Судді В.А. Лисенко А.І. Ярош