Постанова № 33361923, 03.09.2013, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" вересня 2013 р.Справа № 5017/983/2012Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді: Єрмілова Г.А.,

Суддів: Воронюка О.Л., Лашина В.В.

при секретарі судового засідання Гавричкові С.В.

за участю представників сторін:

від УПФУ у Приморському районі м.Одеси - Шарапова Ю.В., за довіреністю №19918/11 від 24.12.2012р.;

від ПАТ КБ «Надра Банк» - Ярославської Ж.М., за довіреністю №13-11-7858 від 27.06.2013р.

від СДПІ з обслуговування великих платників податків у м.Одесі - Шуваєвої А.В., за довіреністю №11753/9/10-029/675 від 11.07.2013р.

Представники інших учасників провадження у справі в судове засідання не з'явились. Про час і місце його проведення повідомлені належним чином.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу УПФУ у Приморському районі м.Одеси

на ухвалу господарського суду Одеської області від 07 серпня 2013 року

по справі №5017/983/2012

за заявою УПФУ у Приморському районі м.Одеси

до ЗАТ "Аурум"

про банкрутство

ліквідатор - арбітражний керуючий Лісєєв К.Ю.

Відповідно до ст.44 ГПК України здійснювалась фіксація судового процесу технічними засобами.

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Одеської області від 02.04.2012 р. за заявою УПФУ у Приморському районі м.Одеси порушено провадження у справі №5017/983/2012 про банкрутство ЗАТ „Аурум", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Ухвалою підготовчого засідання суду від 04.05.2012 р. визнано безспірні грошові вимоги ініціюючого кредитора до боржника у сумі 344457,86грн., зобов'язано кредитора подати в десятиденний строк оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство у офіційний друкований орган (газети "Голос України" чи "Урядовий кур`єр") з метою виявлення всіх кредиторів та можливих санаторів, введено процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна ЗАТ „Аурум" призначено арбітражного керуючого Лісєєва К.Ю.; заборонено органам управління боржника та уповноваженим ним особам без згоди розпорядника майном вчиняти дії щодо реорганізації, ліквідації боржника, відчуження нерухомого майна та розпорядження ним будь-яким чином, у тому числі передавати в користування, оренду, заставу.

Оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство ЗАТ „Аурум" опубліковано 16.05.2012р. у газеті "Урядовий кур'єр" №85.

Ухвалою попереднього засідання суду від 04.07.2012р. затверджено реєстр вимог кредиторів ЗАТ „Аурум"

Постановою господарського суду Одеської області від 07.09.2012 р. ЗАТ „Аурум" визнано банкрутом , відкрито стосовно нього ліквідаційну процедуру; ліквідатором боржника призначено арбітражного керуючого Лісєєва К.Ю.

В процесі розгляду справи, 01.07.2013р. УПФУ у Приморському районі м.Одеси звернулось до суду першої інстанції із заявою про визнання поточних вимог до боржника по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій на пільгових умовах за квітень-травень 2013 року в сумі 7 166грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 07.08.2013р. (суддя Антощук С.І.) у визнанні зазначених вимог управління відмовлено з тих мотивів, що виконання зобов'язань, передбачених Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині оплати фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, в межах процедури ліквідації банкрута, підприємницька діяльність якого завершена, суперечить положенням Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", оскільки вказаний Закон не містить умов, які б передбачали виникнення у банкрута нових грошових зобов'язань після відкриття ліквідаційної процедури, окрім випадків прямо передбачених цим Законом.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду, УПФУ у Приморському районі м.Одеси подало апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу від 07.08.2013р. скасувати та прийняти нову ухвалу, якою визнати поточні вимоги управління до ЗАТ «Аурум» у розмірі 7 166грн., а справу направити до господарського суду Одеської області, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, кредитор вказує на те, що оскільки ЗАТ „Аурум" на теперішній час не ліквідовано, тому, згідно з ч.6 ст.106 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 р. №1058-IV воно не звільнено від покладених на нього зобов'язань щодо відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №1 та №2 виробництв, професій, посад і показників.

Управління також зазначає, що положення наведеного Закону не передбачають будь-яких застережень щодо звільнення від сплати збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у вигляді покриття фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до п.п. «б» - «з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Відзиви на апеляційну скаргу УПФУ у Приморському районі м.Одеси до Одеського апеляційного господарського суду не надходили.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник ПАТ КБ «Надра» проти доводів та вимог апеляційної скарги заперечувала та просила залишити її без задоволення, а оскаржену ухвалу - без змін.

Представник іншого кредитора - СДПІ з обслуговування великих платників податків у м.Одесі пояснила, що вважає апеляційну скаргу управління такою, що підлягає задоволенню.

Інші учасники провадження у справі своїм правом на участь в судових засіданнях не скористались, хоча про час і місце їх проведення повідомлені належним чином, що підтверджується відповідними відмітками на рекомендованих повідомленнях про вручення поштових відправлень, про причини неявки суд не повідомили.

Враховуючи викладене, а також визначений ст.102 ГПК України строк перегляду ухвал місцевого господарського суду в апеляційному порядку, судова колегія вважає за можливе розглянути скаргу за відсутності представників інших учасників провадження у цій справі.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет їх юридичної оцінки господарським судом Одеської області, проаналізувавши застосування норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до приписів ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

З урахуванням п.п.1-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", при розгляді даної справи застосовуються положення Закону, які були чинні до 19.01.2013р.

За змістом ст.1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів). Поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

Як вже зазначалось, постановою господарського суду Одеської області від 07.09.2012р. ЗАТ „Аурум" визнано банкрутом і відкрито стосовно нього ліквідаційну процедуру.

Статтею 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури підприємницька діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу; строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута та зобов'язання щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів), повернення коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності вважається таким, що настав; припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій по всіх видах заборгованості банкрута; відомості про фінансове становище банкрута перестають бути конфіденційними чи становити комерційну таємницю; укладення угод, пов'язаних з відчуженням майна банкрута чи передачею його майна третім особам, допускається в порядку, передбаченому цим розділом; скасовується арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається; вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури; виконання зобов'язань боржника, визнаного банкрутом, здійснюється у випадках і порядку, передбаченому цим розділом.

Згідно з ч.ч. 8,9 ст. 30 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", кошти, які надходять при проведенні ліквідаційної процедури, зараховуються на основний рахунок боржника, з якого здійснюються виплати кредиторам, у порядку, передбаченому ст. 31 Закону , з основного рахунку проводяться такі виплати: поточні комунальні та експлуатаційні платежі, інші витрати, пов'язані із здійсненням ліквідаційної процедури.

Отже, ст. 31 Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", яка встановлює склад витрат, пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури, не передбачає сплату фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до вимог п.п. "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Крім того, Законом України " Про внесення змін до деяких законів України " від 17.02.2000 № 1461-ІІІ змінено порядок внесення плати за покриття фактичних витрат на виплату і доставку пенсій. Виключено норму, що регулювала дане питання у ст. 13 Закону України " Про пенсійне забезпечення" та врегульовано порядок покриття витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, шляхом введення окремого виду збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у Закон України " Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування",п.1 ст.2 якого доповнений абзацом 4 наступного змісту: "для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Отже, суми витрат на виплату та доставку пільгових пенсій є окремим видом збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, в зв'язку з чим на них також розповсюджується дія норм, які передбачені ч. 1 ст. 23 Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією Вищого господарського суду України, викладеною в постанові від 20.01.2009р. у справі №33/65Б.

Пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100- відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Виходячи з викладеного порядку формування джерел (коштів, призначених на оплату праці), з яких підприємства та організації здійснюють внесення до Пенсійного фонду України плати, що покривають фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій та враховуючи, що відповідно до п. 1 ст. 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" з дня визнання підприємства банкрутом та відкриття відносно нього ліквідаційної процедури працівників цього підприємства повідомляється про звільнення в установленому законом порядку, кошти на оплату праці не перераховуються, виплата заробітної плати припиняється, а фонд оплати праці саме з метою оплати праці працівників з вказаного часу припиняє своє формування.

Отже, відповідні витрати мають відраховуватись боржником лише до моменту прийняття постанови про визнання останнього банкрутом та відкриття відносно нього ліквідаційної процедури.

Звертаючись із заявою про визнання поточних кредиторських вимог на суму 7 166 грн., УПФУ в Приморському районі м.Одеси зазначило, що вказані кошти нараховані як заборгованість ЗАТ „Аурум" щодо відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з квітня по травень 2013 року. Тобто, вже після визнання боржника банкрутом.

Таким чином, оскільки зазначена заборгованість обчислена за період, в який товариство не здійснювало господарської діяльності і заробітна плата не нараховувалась, то і підстави для нарахування такої заборгованості відсутні.

Доводи апеляційної скарги УПФУ в Приморському районі м.Одеси правильних висновків місцевого господарського суду не спростовують, а тому підстав для скасування ухвали суду від 07.08.2013р. не вбачається.

Керуючись ст.ст.85,103, 106 ГПК України, колегія суддів-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу УПФУ у Приморському районі м.Одеси залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Одеської області від 07.08.2013р.по справі № 5017/983/2012 - без змін.

Повний текст постанови складено 09.09.2013р.

Головуючий суддя Г.А. Єрмілов

Суддя О.Л. Воронюк

Суддя В.В. Лашин