Постанова № 33361892, 03.09.2013, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" вересня 2013 р.Справа № 5024/1582/2012Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді: Лашина В.В.

Суддів: Єрмілова Г.А.

Воронюка О.Л.

При секретарі Гавричкові С.В.

Представники учасників провадження у справі про банкрутство в судове засідання не з'явились.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк"

на ухвалу господарського суду Херсонської області від 26.07.2013р.

у справі №5024/1582/2012.

за заявою фізичної особи ОСОБА_2

до боржника фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

про визнання банкрутом

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 02 листопада 2012 року за заявою фізичної особи ОСОБА_2 (далі за текстом - ФО ОСОБА_2.) було порушено провадження у справі про банкрутство фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (в подальшому - ФОП ОСОБА_3.) за процедурою, передбаченою ст. ст. 47 - 49 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в редакції до набрання чинності з 19.01.2013 р. внесених змін (надалі - Закон про банкрутство), у зв`язку з неспроможністю боржника задовольнити вимоги кредитора в розмірі 421 004 грн., введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, накладено арешт на майно боржника.

Постановою господарського суду Херсонської області від 26.11.2012 р. визнані безспірні вимоги ініціюючого кредитора ФО ОСОБА_2 в сумі 421 004 грн., ФОП ОСОБА_3 визнаний банкрутом, відносно нього відкрито ліквідаційну процедуру та ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Кошового С.О. (ліцензія серії НОМЕР_1 від 20.10.2011 р.), якого зобов'язано здійснити ліквідаційні заходи, передбачені ст.ст. 25-32, 47-49 Закону про банкрутство.

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 11.04.2013 р. затверджено реєстр вимог кредиторів, відповідно до якого вимоги: ФО ОСОБА_2 в сумі 421 004 грн. віднесені до 5 черги; Приватного підприємства «Приватна консалтингова компанія «Експерт» в сумі 150 000 грн. - 5 черга; Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» (в подальшому - ПАТ «Дельта Банк») в сумі 2 576 125,36 грн. - 3 черга; фізичної особи ОСОБА_5 в сумі 2 370 000 грн. - 5 черга. Вимоги кредиторів в частині оплати судових витрат вирішено віднести до позачергового задоволення за рахунок коштів, отриманих з реалізації майна банкрута. Зобов'язано ліквідатора банкрута включити визнані господарським судом вимоги до реєстру вимог кредиторів та відповідно до ч. 6 ст. 14 Закону про банкрутство внести до реєстру вимог кредиторів відомості про майно боржника, яке є предметом застави.

Між тим, 19 червня 2013 року ПАТ «Дельта Банк» звернулось до суду із скаргою на дії ліквідатора, в якій просило суд визнати дії ліквідатора протиправними та визнати загальні збори кредиторів банкрута, що відбулися 30.04.2013 р., нелегітимними, обґрунтовуючи це тим, що ліквідатором не здійснено жодних заходів, направлених на погашення вимог кредиторів, а також зазначаючи про неправомірність створення арбітражним керуючим комітету кредиторів банкрута, оскільки це не передбачено спеціальним Законом та буде сприяти затягуванню процедури банкрутства.

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 26.06.2013 р. (суддя Сулімовська М.Б.) у задоволенні скарги ПАТ «Дельта Банк» на дії ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Кошового С.О. відмовлено.

Не погоджуючись з цією ухвалою, ПАТ «Дельта Банк» в апеляційній скарзі просить її скасувати та постановити нове судове рішення, яким задовольнити скаргу у повному обсязі, посилаючись на порушення норм матеріального права, оскільки у відповідності до ч. 6 ст. 3-1 Закону про банкрутство при реалізації своїх повноважень та обов'язків арбітражний керуючий зобов'язаний діяти сумлінно та розумно з урахуванням інтересів боржника та його кредиторів. Скаржник вказує на те, що провадження у справі про банкрутство фізичної особи - підприємця здійснюється за особливою процедурою, яка не передбачає обов'язку ліквідатора щодо скликання зборів кредиторів та утворення комітету кредиторів, а тому в апеляційній скарзі доходить до висновку про те, що ліквідатор своїми діями затягує ліквідаційну процедуру, що, у свою чергу, має наслідком порушення прав і майнових інтересів ПАТ «Дельта Банк».

Представники учасників провадження у справі про банкрутство фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 в судове засідання не з'явились. Про час, дату та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та перевіривши правильність застосування господарським судом норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Положення статті 53 Цивільного кодексу України передбачають, що фізична особа, яка неспроможна задовольнити вимоги кредиторів, пов'язані із здійсненням нею підприємницької діяльності, може бути визнана банкрутом у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 41 Господарського процесуального кодексу України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону про банкрутство, норми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами ГПК України.

Частиною 1 статті 5 Закону про банкрутство передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, ГПК України, іншими законодавчими актами України.

Розділом VІ та ст. 41 Закону про банкрутство передбачено, що відносини, пов'язані з банкрутством окремих категорій суб'єктів підприємницької діяльності, регулюються цим Законом з урахуванням особливостей, передбачених цим розділом. Зокрема, до окремих категорій суб'єктів підприємницької діяльності законодавець відніс громадянина, який здійснює підприємницьку діяльність (ст.ст. 47 - 49 Закону).

Як вбачається з матеріалів справи, після винесення господарським судом постанови про визнання ФОП ОСОБА_3 банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, оголошення про визнання боржника банкрутом, що було зроблено в газеті «Голос України» № 234 (5484) від 08.12.2012 р. із заявами про визнання кредиторських вимог звернулись: Приватне підприємство «Приватна консалтингова фірма «Експерт» на суму заборгованості в розмірі 16147 грн., ПАТ «Дельта Банк» в розмірі 2 570 269,36 грн. (вимоги якого забезпечені іпотекою), ФО ОСОБА_5 в розмірі 2 370 000 грн.

30 квітня 2013 року ліквідатором банкрута арбітражним керуючим Кошовим С.О. були скликані загальні збори кредиторів ФОП ОСОБА_3, на яких був утворений комітет кредиторів у складі: ФО ОСОБА_5, ФО ОСОБА_7, ПП ПКФ «Експерт». ПАТ «Дельта Банк», яке не брало участі в цих зборах, повідомлялось про час і місце їх проведення рекомендованим листом /а.с. 25-26, т.2/.

Виносячи оскаржувану ухвалу про відмову у задоволені скарги ПАТ «Дельта-Банк» на дії ліквідатора, місцевий господарський суд виходив з того, що ліквідатором банкрута на реалізацію положень ст.ст. 25, 32 Закону про банкрутство здійснено виявлення кредиторів та складення реєстру вимог кредиторів, надано господарському суду звіт щодо виявлення майнових активів банкрута, а саме: приміщення, що знаходиться в заставі ПАТ «Дельта Банк», на яке було укладено договір відповідального зберігання на безоплатній основі, інших активів згідно з довідками БТІ, ДАІ, Держтехнагляду, Держкомзему не виявлено; здійснено запити до органу податкової служби щодо наявності рахунків у банківських установах, державної виконавчої служби щодо відкритих виконавчих проваджень; проведено інвентаризацію майна банкрута (акт від 15.02.2013 р. /а.с. 88-89, т.2/ та сформовано ліквідаційну масу. При цьому, господарський суд зазначив про відсутність будь-яких заборон арбітражному керуючому утворювати комітет кредиторів у процедурі банкрутства, передбаченій статтями 47-49 Закону про банкрутство.

Аналізуючи матеріали справи, судова колегія погоджується з цими висновками суду першої інстанції та вважає, що достатні правові підстави для визнання дій ліквідатора ФОП ОСОБА_3 неправомірними, - відсутні.

Доводи ПАТ «Дельта Банк» щодо наявності в Законі про банкрутство заборони у скликанні зборів кредиторів та формування комітету кредиторів в процедурі, передбаченій статтями 47-49 Закону про банкрутство, судова колегія вважає хибними, такими, що не засновані на нормах законодавства.

Провадження у даній справі здійснюється за особливою процедурою банкрутства суб'єкта підприємницької діяльності - громадянина (ст.ст. 47-49 Закону про банкрутство). Відповідно до цієї процедури створення комітету кредиторів не є обов'язковим, оскільки формування та створення комітету кредиторів, як органу, що представляє інтереси всіх кредиторів у справі про банкрутство, здійснюється на стадії розпорядження майном, яка в процедурі банкрутства боржника - фізичної особи-підприємця відсутня.

Однак не міститься у законодавстві й заборони на створення комітету кредиторів, як органу колективного представництва інтересів кредиторів у справі про банкрутство.

У відповідності до ч. 2 ст. 210 Господарського кодексу України у разі якщо до одного боржника мають грошові вимоги одночасно два або більше кредиторів, вони утворюють збори (комітет) кредиторів відповідно до вимог закону.

Враховуючи те, що у ФОП ОСОБА_3 наявна певна кількість кредиторів, тому створення комітету кредиторів у даній справі не суперечить вимогам Закону про банкрутство.

Наявність у даній справі комітету кредиторів буде сприяти більш прозорій роботі ліквідатора та дозволить уникнути подання численних скарг від кредиторів на дії ліквідатора, що можуть дійсно затягнути вирішення справи.

Разом з тим, судова колегія звертає увагу на те, що частиною другою статті 22 Закону про банкрутство визначені строки здійснення ліквідаційної процедури, а згідно до ч. 6 ст. 3-1 Закону про банкрутство при реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий зобов'язаний діяти сумлінно та розумно з урахуванням інтересів боржника та його кредиторів.

При цьому, в ліквідаційній процедурі ліквідатор повинен не обмежуватися лише направленням запитів, а вживати й інших заходів щодо пошуку майна, що знаходиться у третіх осіб (виявлення та визнання недійсними угод боржника про відчуження майна в порядку ст. 17 Закону про банкрутство тощо). Тобто, завданням ліквідатора є дійсний та належний пошук майна банкрута, а не лише констатація факту відсутності майна. У разі виявлення фактів незаконного відчуження майна, ліквідатор повинен вжити заходів з повернення його до ліквідаційної маси. Аналогічна правова позиція відображена у постанові Вищого господарського суду України від 27.06.2012 р. у справі № 38/5005/17545/2011.

У відповідності до пунктів 90, 91 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 р. № 15 та відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону про банкрутство всі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси. Проте цим визначенням обсяг ліквідаційної маси не обмежується, оскільки згідно з частиною першою статті 213 ГК України у процедурах банкрутства використовуються майнові активи, які належать йому на підставі речових та зобов'язальних прав, а також права інтелектуальної власності. Права вимоги за зобов'язаннями та об'єкти права інтелектуальної власності можуть бути предметами цивільного обігу, а тому вони підлягають включенню до складу ліквідаційної маси і реалізації ліквідатором у порядку, встановленому Законом про банкрутство. Також, відповідно до частини другої статті 213 ГК України до складу ліквідаційної маси включаються майнові активи осіб, які відповідають за зобов'язаннями неплатоспроможного боржника відповідно до закону або установчих документів боржника.

За таких обставин, судова колегія вважає, що оскаржувана ухвала господарського суду Херсонської області відповідає закону та обставинам справи, а тому підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 101-106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду Херсонської області від 26.07.2013 р. по справі № 5024/1582/2012 - без змін.

Повний текст постанови складено та підписано 06.09.2013р.

Головуючий суддя В.В. Лашин

Суддя Г.А. Єрмілов

Суддя О.Л. Воронюк