Рішення № 33361248, 05.09.2013, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.09.2013 р. Справа №917/1209/13

за позовом Публічного акціонерного товариства "Кременчуцький сталеливарний завод", вул. Івана Приходька, 141,Кременчук, Полтавська область,39607

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Легбудпроект", вул.Ярмаркова, 3, Кременчук, Полтавська область,39600

про стягнення 9953,50 грн. неустойки та 20492,76 грн. штрафу

суддя Тимощенко О.М.

Представники сторін:

від позивача: Максименко А.Ю., дов від 20.08.2013 року № 40-21/155

T >від відповідача: не з'явився

В судовому засіданні 05.09.2013 року суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення на підставі ст. 85 ГПК України та повідомив про дату складання повного рішення.

СУТЬ СПРАВИ: розглядається позовна заява про стягнення 0,1% неустойки в розмірі 9953,50 грн. та 7% штрафу у розмірі 20492,76 грн. за договором підряду № 40-15-17 від 04.09.2012 року.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та наполягав на їх задоволенні в повному обсязі. Суд оглянув оригінали документів, наданих представником позивача.

Відповідач відзив на позов не надав, його представник в судове засідання не з'явився. Суд належним чином повідомляв відповідача про дату і час розгляду справи - ухвали суду направлялись на адресу, вказану у позовній заяві. В матеріалах справи є повідомлення про вручення представнику відповідача 28.08.2013 року ухвали суду від 22.08.2013 року. Отже, відповідачу відомо про розгляд даної справи судом. Однак правом на участь в судовому засіданні та подачі заперечень відповідач не скористався.

Відповідно до ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Після судового засідання та оголошення вступної та резолютивної частини рішення суд отримав факс від відповідача, в якому жодних заперечень щодо позову не висловлено, а повідомлено про направлення позивачу проекту мирової угоди.

В зв'язку з тим, що необхідних для вирішення спору доказів наявних в матеріалах справи достатньо, господарський суд повідомляв належним чином відповідача про дату, час і місце судового розгляду справа розглядається без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, дослідивши та оцінивши подані суду докази, суд встановив:

04 вересня 2012 року між ПАТ «Кременчуцький сталеливарний завод» (надалі позивач) та ТОВ «Легбудпроект» (надалі відповідач) був укладений договір підряду №40-15-17.

При укладенні вказаного договору сторони, зокрема, узгодили наступне:

- відповідач зобов'язується здійснити своїми силами та засобами роботи з ремонту покрівлі ФЛЦ в вісях 33 3 (6-7 прогін) Ж2-К за виключенням покрівлі ліхтарів ПАТ «КСЗ», і здати Позивачу у встановлений термін, визначений договором, об'єкти у відповідності до проектно-кошторисної документації, технічного завдання і графіку виконаних робіт;

- відповідно до пункту 4.1 договору роботи повинні бути виконані в термін 47 календарних дня, з моменту передачі відповідачу матеріалів позивача, що оформляється актом приймання передавання давальницьких матеріалів та надання відповідачу позивачем доступу до об'єкту, що оформлюється актом-допуску.

- за порушення строків виконання робіт з вини підрядника встановлених у пункті 4.1 договору, сплачує замовнику неустойку у розмірі 0.1% від вартості не виконаних робіт за кожен день.

- за прострочення виконання робіт, з вини підрядника, понад 30 днів додатково сплачує штраф у розмірі 7% від вартості невиконаних робіт.

Як вбачається з матеріалів справи, ПАТ «Кременчуцький сталеливарний завод» 12.09.2012 року згідно Акту №397 передав відповідачу давальницькі матеріали та допустив відповідача до виконання підрядних робіт (арк. справи 17-18).

Вищезазначена обставина згідно умов договору та графіку ( арк. справи 16) є підставою для виконання робіт. Роботи повинні бути виконані та здані позивачу до 31.10.2012 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що виконання робіт було припинено, у зв'язку з їх здачею. Припинення та огляд виконаних робіт було оформлено Актом. Даний акт 03.12.12 року був підписаний зі сторони позивача головним інженером зі сторони відповідача директором ТОВ «Легбудпроект».

Виконання робіт було прострочено на 34 дні, тобто з 31.10.12р по 03.12.12р.

Отже, відповідачем було прострочено на 34 дні виконання робіт в об'ємі на суму 292753,70 грн..

Порушення умов договору, а саме прострочення виконання робіт, на думку позивача, є підставою для застосування штрафних санкцій передбачених договором та чинним законодавством України.

При прийнятті рішення зі спору суд виходить з наступного.

Згідно ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України). Відповідно до ст.631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права та виконати обов'язки відповідно до договору.

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем у справі виникли зобов'язання з договору підряду, згідно якого, в силу ст.837 Цивільного Кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. Для виконання окремих видів робіт, встановлених законом, підрядник (субпідрядник) зобов'язаний одержати спеціальний дозвіл. До окремих видів договорів підряду, встановлених параграфами 2-4 цієї глави, положення цього параграфа застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про ці види договорів.

Згідно з пунктом 1 статті 843 Цивільного кодексу України в договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна в договорі підряду може бути визначена також у кошторисі (пункт 1 статті 844 цього ж Кодексу). Строки виконання роботи або окремих її етапів встановлюються у договорі підряду (ч.1 ст.846 Цивільного Кодексу України).

Стаття 857 Цивільного кодексу України передбачає, що робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду.

Пунктом 4 ст. 882 Цивільного кодексу України передбачено, що передавання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій. а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною першою ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Як свідчать матеріали справи, на виконання умов договору № 40-15-17 відповідач виконав для позивача підрядні роботи, допустивши при цьому порушення строків виконання таких робіт, визначених умовами договору.

Так, відповідно до пункту 4.1 договору роботи повинні бути виконані в термін 47 календарних дня, з моменту передачі відповідачу матеріалів позивача, в даному випадку матеріали були передані відповідачу 12.09.2012 року згідно Акту №397.

Отже роботи повинні були бути виконані відповідачем та здані позивачу до 31.10.2012 року. Фактично ж роботи були виконані відповідачем та здані позивачу лише 03.12.2013 року за актом № 2 від 06.12.2013 року ( арк. справи 19-27).

За змістом ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ст.546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі (ст.547 ЦК України).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 ЦК України). Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ст.551 ЦК України).

Під штрафними санкціями, згідно зі ст. 230 ГК України, слід розуміти господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

В силу ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з ч. 4 ст. 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов’язання або у певній визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов’язання незалежно від ступеня його виконання, або кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Умовами договору підряду сторони визначили, що підрядник за порушення строків виконання робіт з вини підрядника встановлених у пункті 4.1 договору, сплачує замовнику неустойку у розмірі 0.1% від вартості не виконаних робіт за кожен день, за прострочення виконання робіт, з вини підрядника, понад 30 днів додатково сплачує штраф у розмірі 7% від вартості невиконаних робіт.

Отже, позивачем правомірно нараховано відповідачу неустойку у сумі 9953,50 грн. та штраф у сумі 20492,76 грн.

Судом здійснено перерахунок розміру штрафу та неустойки, заявлених до стягнення, з використанням калькулятора "ЛІГА: ЗАКОН ЕЛІТ ".

Відповідно до статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі статтею 33 цього ж Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).

Частиною 1 ст.43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, а згідно ч. 2 цієї ж статті ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно положень ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Таким чином, на підставі матеріалів справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджуються наявними доказами ( в мат.справи), відповідачем не спростовані і підлягають задоволенню.

Судовий збір відшкодовується позивачу за рахунок відповідача згідно ст. 49 ГПК України.

На підставі матеріалів справи та керуючись 33,43,49,75,82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Легбудпроект" (вул.Ярмаркова, 3, Кременчук, Полтавська область,39600, код 34987604) на користь Публічного акціонерного товариства "Кременчуцький сталеливарний завод" (вул. Івана Приходька, 141,Кременчук, Полтавська область,39607, код 05756783 ) неустойку в розмірі 9953,50 грн., 7% штрафу у розмірі 20492,76 грн. та 1720,50 грн. судового збору.

Видати наказ із набранням цим рішенням законної сили.

Повне рішення складено 06.09.2013 року.

Суддя Тимощенко О.М.

Примітка : Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня прийняття рішення, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією