Справа № 1023/1984/12 Головуючий у І інстанції Малишенко Т.О. Провадження № 22-ц/780/2893/13 Доповідач у 2 інстанції Данілов О.М.Категорія 29 10.09.2013
РІШЕННЯ
Іменем України
05 вересня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого судді: Данілова О.М.,
суддів: Гуля В.В., Кашперської Т.Ц.,
при секретарі: Черненко І.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Славутицького міського суду Київської області від 13 березня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», третя особа: ОСОБА_4 про стягнення страхового відшкодування, майнової та моральної шкоди, -
ВСТАНОВИЛА:
У листопаді 2012 року ОСОБА_3 звернувся до Славутицького міського суду Київської області із позовом до ОСОБА_2, ВАТ «НАСК «Оранта», третя особа: ОСОБА_4 про стягнення страхового відшкодування, майнової та моральної шкоди, мотивуючи свої вимоги тим, що 07 травня 2012 року близько 17 год. 20 хв. у м. Славутичі Київської області по вул. Чернігівській відбулася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої були спричинені механічні пошкодження належного йому на праві власності автомобіля марки «АУДІ-80», 1991 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1. Так, ОСОБА_2 керуючи автомобілем марки «ВАЗ-21104», д.н.з. НОМЕР_2, належний на праві власності ОСОБА_4 під час руху заднім ходом не впевнився, що це буде безпечно для інших учасників дорожнього руху, не звернувся за допомогою до сторонніх осіб, внаслідок чого допустив наїзд на автомобіль ОСОБА_3, який стояв, що спричинило механічні пошкодження на обох транспортних засобах.
Відповідно до постанови Славутицького міського суду Київської області від 28 травня 2012 року, ОСОБА_2 був визнаний винним у вчиненні правопорушення та на нього було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 340 грн.
Автомобіль, яким керував ОСОБА_2 за полісом №АВ/0742345 на час ДТП був застрахований у ВАТ «НАСК «Оранта».
ОСОБА_3 10 травня 2012 року подав страховику заяву про страхове відшкодування. На свій запит отримав від ВАТ «НАСК «Оранта» калькуляцію вартості ремонтно-поновлювальних робіт його автомобіля, згідно якої загальна вартість складає 11017 грн. 07 коп. Оскільки ВАТ «НАСК «Оранта» не виплатило йому страхове відшкодування, вважає, що страховик повинен сплатити йому пеню з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ за весь час прострочення виплати, з 09 серпня 2012 року по 27 листопада 2012 року, що становить 17032 грн. 68 коп.
Також зазначає, що пошкодження ОСОБА_2 майна ОСОБА_3, стало для останнього моральною травмою, оскільки він не мав можливості користуватися ним у повному обсязі згідно його цільового призначення. Враховуючи характер завданої йому вини, характер та ступінь тяжкості моральних страждань, які він відчуває, розмір моральної шкоди оцінює у 2000 грн.
Просив суд, стягнути на його користь з ВАТ «НАСК «Оранта» страхове відшкодування в сумі 11017,07 грн., пеню за час прострочення виплати страхового відшкодування в сумі 17032,68 грн., понесені витрати за надання правової допомоги в сумі 400 грн., а також стягнути на його користь з ОСОБА_2 моральну шкоду у розмірі 2000 грн.
В судовому засіданні ОСОБА_3 зменшив розмір позовних вимог та просив суд стягнути на його користь з ВАТ «НАСК «Оранта» страхове відшкодування в сумі 6504,25 грн., пеню за час прострочення виплати страхового відшкодування в сумі 459,75 грн.; Стягнути з ОСОБА_2 на його користь моральну шкоду в сумі 2000 грн.; Стягнути на його користь з відповідачів витрати за надання правової допомоги пропорційно розміру задоволених позовних вимог кожного з них.
Рішенням Славутицького міського суду Київської області від 13 березня 2013 року, позов ОСОБА_3 задоволено повністю та стягнуто з ВАТ «НАСК «Оранта» на його користь страхове відшкодування в сумі 6504,25 грн., пеню за час прострочення виплати страхового відшкодування в сумі 459,75 грн., понесені витрати за надання правової допомоги в сумі 700 грн., судовий збір у сумі 229,40 грн. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 моральну шкоду в сумі 2000 грн., понесені витрати за надання правової допомоги в сумі 700 грн., судовий збір в сумі 114,70 грн.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на його незаконність, ухваленого з порушенням норм матеріального та процесуального права, просив рішення Славутицького міського суду Київської області від 13 березня 2013 року в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_2 скасувати та ухвалити нове рішення, яким в цій частині позову відмовити у повному обсязі.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які приймали участь у розгляді справи, перевіривши матеріали справи, в порядку, передбаченому статтею 303 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню за наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_3 на праві приватної власності належить автомобіль марки «АУДІ-80», 1991 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 (а.с. 9).
07 травня 2012 року біля 17 години 20 хвилин у м. Славутичі Київської області по вул. Чернігівській відбулася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої були спричинені механічні пошкодження належного ОСОБА_3 на праві власності автомобіля. ОСОБА_2 керуючи автомобілем марки «ВАЗ-211040», д.н.з. НОМЕР_2, належним на праві власності ОСОБА_4 під час руху заднім ходом допустив наїзд на автомобіль ОСОБА_3, який стояв, що призвело до спричинення механічних пошкоджень на обох транспортних засобах. Відповідно до постанови Славутицького міського суду Київської області від 28 травня 2012 року ОСОБА_2 за наслідками вказаної дорожньо-транспортної пригоди був визнаний винним у вчиненні правопорушення та на нього було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 340 грн. (а.с. 20).
Автомобіль, яким керував ОСОБА_2 за полісом №АВ/0742345 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що був укладений власником транспортного засобу ОСОБА_4 12 листопада 2011 року, на час ДТП був застрахований у ВАТ «НАСК «Оранта» (а.с. 11).
ОСОБА_3, як потерпілою особою, 10 травня 2012 року була подана до ВАТ «НАСК «Оранта» заява про страхове відшкодування (а.с. 15).
Відповідно до страхового акту №ОЦВ-12-7529/1 від 05 липня 2012 року, сума страхового відшкодування становить 6504,25 грн. (а.с. 21).
Суд обґрунтовано прийшов до висновку, що страхове відшкодування повинно бути сплачено і воно становить 6504,25 грн., а також ВАТ «НАСК «Оранта» повинно сплатити ОСОБА_3 пеню за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування у розмірі 459,75 грн., що передбачено діючим законодавством України.
Разом з цим, колегія суддів не може в повній мірі погодитися з рішенням суду в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 2000 грн. у рахунок відшкодування моральної шкоди.
Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_3 з вини ОСОБА_2 підтверджено факт пошкодження майна, чим порушено його право власності, негативним наслідком якого настала неможливість довготривалий час використовувати власність за цільовим призначенням, а також врахував характер та ступінь моральних страждань ОСОБА_3, тривалості часу та додаткових зусиль, які він змушений приймати для захисту його порушених прав.
В даному випадку позивачу дійсно заподіяна моральна шкода з вини відповідача. В той же час, позивач не надав доказів, які б свідчили про значні обсяги моральних страждань, тому колегія суддів приходить до висновку про зміну судового рішення в частині розміру моральної шкоди і у її відшкодуванні на користь позивача підлягає стягненню 1000 грн. з відповідача.
Відповідно до ч. 1, п. 3 ч. 2 ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.
Згідно п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
За таких обставин, колегія суддів, вважає що апеляційну скаргу ОСОБА_2 слід задовольнити частково, рішення Славутицького міського суду Київської області від 13 березня 2013 року в частині стягнення моральної шкоди змінити, стягнувши з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 1000 грн. у рахунок відшкодування моральної шкоди. У решті рішення слід залишити без змін.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 307 ЦПК України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право змінити рішення.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Славутицького міського суду Київської області від 13 березня 2013 року в частині стягнення моральної шкоди змінити, стягнувши з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 1000 гривень у рахунок відшкодування моральної шкоди.
В решті рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді:
Судове рішення № 33360991, Апеляційний суд Київської області було прийнято 10.09.2013. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 1023/1984/12. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: