Рішення № 33360975, 09.09.2013, Кагарлицький районний суд Київської області

Справа № 368/1284/13-ц

Рішення

іменем України

"09" вересня 2013 р. Кагарлицький районний суд Київської області в складі :

головуючого - судді Іванюти Т.Є.

при секретарі Мозгова Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кагарлику справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Кагарлицького районного сектору Управління Державної міграційної служби в Київській області про визнання особи такою, що втратила право на житло, -

в с т а н о в и в :

Позивачка звернуласяся до суду з даним позовом посилаючись на те, що згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно вона являється власником ? частини житлового будинку у АДРЕСА_1 Власниками іншої ? частини вказаного будинку є ОСОБА_4 та ОСОБА_5 Однак у будинку з 13.12.1997 року зареєстрований відповідач. Так яв відповідач більше 13 років не проживає у вказаному будинку, то просить визнати його такими, що втратив право на користування житловим приміщенням та зняти його з реєстрації.

В судовому засіданні позивачка позов підтримала і суду пояснила, що окрема 1\2 частина будинку АДРЕСА_1 належить їй, в іншій окремій частині будинку АДРЕСА_1 проживають ОСОБА_5. Відповідач не проживає в будинку більше 10 років, майна його немає, один раз на рік приїздить до будинку в гості до матері. Вона постійно проживає в будинку. Так як відповідач прописаний в даному будинку і взяв кредит, то банки приїздять та описують її майно, а не відповідача.

Відповідач проти позову заперечив і суду пояснив, що дійсно виїхав у м.Вишгород, але іншого житла у нього майна, він орендує квартиру, а позбавлення його реєстрації створить для нього незручності, залишиться без роботи та буде позбавлений джерел існування.

Представник відповідача Кагарлицького районного сектору Управління Державної міграційної служби в Київській області на розгляд справи не з»явився. Надіслав заяву в якій просить слухати справу у їх відсутність. Проти позову не заперечують.

Заслухавши пояснення сторін, свідків, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов слід задоволити з слідуючих підстав.

В судовому засіданні встановлено, що згідно договору дарування від 06.05.2009 року, укладеного між ОСОБА_6 та ОСОБА_1, посвідченого державним нотаріусом Кагарлицької районного державної нотаріальної контори, зареєстрованого в реєстрі в реєстрі за №1-1315, позивачка є власником 1/2 частини житлового будинку за адресою АДРЕСА_1.

Власниками іншої окремої 1/2 частини житлового будинку за адресою АДРЕСА_1, згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом є ОСОБА_4 та ОСОБА_5.

Право власності позивачки було зареєстровано в Кагарлицькому БТІ, про що їй було видано Витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно №26238563 від 27.05.2010 р. та встановлено відмітку про реєстрацію права власності.

13.12.1997 р. у вищевказаному житловому будинку, відповідно до будинкової книги та довідки Кагарлицької міської ради був зареєстрований ОСОБА_2

Однак, протягом вже більше як 13 років відповідач не проживає у вищевказаному будинку та в будинку відсутні його особисті речі. ОСОБА_7 зареєстрованим, але не проживаючи в будинку, відповідач приходить до будинку не більше одного разу в рік та не використовує його для проживання.

Відповідно до актів депутата Кагарлицької міської ради було проведено обстеження житлового будинку, в якому проживає позивачка, за адресою АДРЕСА_1. При обстеженні було виявлено, що ОСОБА_2 не проживає за даною адресою та будь-яких особистих його речей не виявлено.

Дане також підтвердили допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_8, які являються сусідами позивачки, і пояснила, що відповідач більше 10 років не проживає в будинку, приїздить один раз на рік.

Крім цього, відповідач з моменту реєстрації у будинку не надавав будь-яких коштів позивачці на утримання будинку, сплату комунальних платежів, а також не приймав ніякої участь у догляді за житловим будинком.

Оцінюючи надані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об»єктивному розгляду в судовому засіданні всіх обставин справи у їх сукупності, суд звертає увагу на таке.

Згідно ч. 2 ст. 405 ЦК України «член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом».

Дане стверджується також копіями договору дарування, витягів про реєстрацію права власності на нерухоме майно, будинкової книги, довідки Кагарлицької міської ради, актами депутата Кагарлицької міської ради.

Згідно ст.. 60 ЦПК України кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

А тому, суд вважає доведеним, що відповідач без поважних причин не проживає в будинку АДРЕСА_1,поскільки виїхав на постійне проживання до іншого населеного пункту, а тому його слід визнати таким, що втратив право на користування житловим приміщенням.

Враховуючи викладене, керуючись 209,212,213,214,215,218 ЦПК України, 405 ч.2 ЦК України, ст.. 167 ЖК України, суд,-

в и р і ш и в :

Позов задоволити.

Визнати ОСОБА_2, таким, що втратив право на користування житловим будинком, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1

Зобов»язати Кагарлицький районний сектор Управління Державної міграційної служби в Київській області знати з реєстрації ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_1

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Київської області протягом 10 днів.

Рішення суду набуває законної сили відповідно до ст.. 223 ч. 1 ЦПК України.

Суддя: Т. Є. Іванюта