Ухвала суду № 33357361, 03.09.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Кравченко Т.О.

Суддя-доповідач - Васильєва І. А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2013 року справа №805/8964/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Васильєва І. А., Яманко В.Г., Казначеєва Е.Г.,

Секретар судового засідання Карабан Т.М.

За участі представника відповідача Кранц Г.А. (на підставі довіреності)

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної реєстраційної служби України на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 22 липня 2013 року у справі № 805/8964/13-а за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Тімірязевське" до Державної реєстраційної служби України, третя особа - Відділ реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Амвросіївського районного управління юстиції, про визнання дій неправомірними, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

17 червня 2013 року позивач звернувся до суду з позовом до Державної реєстраційної служби України, в якому просив визнати протиправними дії Державної реєстраційної служби України, скасувати рішення Державної реєстраційної служби України про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 23 травня 2013 року за №2533909, зобов'язати Державну реєстраційну службу України провести державну реєстрацію права та їх обтяжень щодо права власності на нерухоме майно, форма власності: приватна, будівлю ферми №1, що розташована за адресою: Донецька область, Амвросіївський район, с. Победи, вул. без назви №18 за суб'єктом: Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Тімірязівське» (а.с. 3-6).

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 22 липня 2013 року адміністративний позов позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Тімірязевське" до Державної реєстрації служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, - Відділ реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Амвросіївського районного управління юстиції, про визнання дій неправомірними, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії задоволений частково, визнано протиправним та скасовано рішення реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Гуляєва О.О. про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 23 травня 2013 року № 2533909 та зобов'язано Державну реєстраційну службу України прийняти рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо права власності на нерухоме майно: форма власності приватна, будівлю ферми №1, що розташована за адресою: Донецька область, Амвосіївський район, селище Побєди, вул. без назви, № 18 за суб'єктом: Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Тімірязевське" (ідентифікаційний код 30905313) на підставі заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, прийнятої 04 травня 2013 року за реєстраційним номером 1076785 та доданих до неї документів у відповідності до вимог чинного законодавства. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено (а.с. 46-51).

Відповідач з постановою суду першої інстанції не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи. Просив скасувати постанову суду першої інстанції, та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі (а.с. 55-63).

В доводах апеляційної скарги апелянт посилається на те, що державним реєстратором прав на стадії встановлення факту відсутності або наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, була виявлена невідповідність заявлених прав поданим документам, адже дані Реєстру прав власності на нерухоме майно, що діяв до 01 січня 2013 року, містять записи про право власності саме на «будівлі ферми №1», що розташовані за адресою: Донецька область, Амвосіївський район, селище Побєди, вул. без назви, № 18, а не на «будівлю», як було зазначено позивачем в заяві №1076785 від 04 травня 2013 року.

В судовому засідання представник апелянта доводи апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити.

Позивач надав суду заяву про розгляд справи без його участі, в письмовому провадженні.

Представник третьої особи в судове засідання не прибув, належним чином повідомлений про розгляд справи.

Вислухавши пояснення представника апелянта, дослідивши письмові матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Тімірязевське" (ідентифікаційний код 30905313) зареєстроване у якості юридичної особи Амвросіївською районною державною адміністрацією Донецької області 16 березня 2000 року, що встановлено на підставі виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії ААБ № 639481 та довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серії АБ № 568020 (а.с. 8-9).

На підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого 16 березня 2007 року Виконавчим комітетом Кленівської сільської ради, на праві приватної власності Товариству належить об'єкт - будівлі ферми № 1, розташований за адресою: Донецька обл., Амвросіївський р-н, сел. Побєда, вул. Без назви, 18. Вказаний об'єкт нерухомості являє собою будинок животноводів, А-1, 194,70 кв.м., вісову, Б, 13,70 кв.м., сарай (корпус № 12), В, 915,80 кв.м., сарай (корпус № 11), Г, 458,60 кв.м., сарай (корпус № 10), Д, 454,30 кв.м., сарай (корпус № 8), Е, 458,50 кв.м., будівлю кормоскладу, Ж, 366,00 кв.м., сарай (корпус № 0), З, 1462,90 кв.м., сарай (корпус № 4), М, 745,40 кв.м., сарай (корпус № 2), К, 452,90 кв.м., сарай (корпус № 3), Л, 466,50 кв.м., сарай (корпус № 1), И, 433,10 кв.м. (а.с. 12).

Право власності на цей об'єкт нерухомого майна зареєстровано на ім'я позивача 16 березня 2007 року, про що свідчить витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданий Амвросіївським бюро технічної інвентаризації 16 березня 2007 року за № 13907293 (а.с.13).

04 травня 2013 року Товариство звернулося до Відділу реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Амвросіївського районного управління юстиції із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, яка була зареєстрована у базі даних реєстрації заяв і запитів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 04 травня 2013 року за реєстраційним номером 1076785 (а.с.40).

Зміст картки прийому заяви № 2127580 свідчить, що разом із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень уповноваженою особою Товариства надані наступні документи: свідоцтво про право власності, за рішенням виконавчого комітету Кленівської сільської ради № 6 від 22 лютого 2006 року, серія та номер: б/н, виданий 16 березня 2007 року, видавник: Виконавчий комітет Кленівської сільської ради; наказ № 53-к, паспорт уповноваженої особи, статут СТОВ "Тімірязевське", серія та номер б/н, виданий 16 березня 2000 року, видавник: СТОВ "Тімірязевське" (а.с.32).

На виконання вимог Порядку взаємодії органів державної реєстрації прав та їх посадових осіб, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2013 року № 607/5, у зв'язку з тим, що подана позивачем заява про державну реєстрацію права власності стосувалася нерухомого майна загальною площею понад 5000 кв. метрів, третя особа забезпечила виготовлення електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, шляхом їх сканування та розміщення у базі даних про реєстрацію заяв і запитів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з метою проведення державної реєстрації речових прав на вказане майно державним реєстратором прав на нерухоме майно Укрдержреєстру.

23 травня 2013 року державний реєстратор прав на нерухоме майно Укрдержреєстру Гуляєв О.О. за результатами розгляду заяви Товариства та документів, поданих для проведення державної реєстрації прав, дійшов висновку, що подані документи не відповідають вимогам, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують (а.с. 11).

Ураховуючи викладене та керуючись ст.24 Закону України "Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень", п.п.16, 23 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 року № 703, державним реєстратором прав на нерухоме майно Укрдержреєстру прийнято рішення за № 2533909, яким позивачу відмовлено у державній реєстрації права власності форма власності: приватна, будівля ферми № 1, що розташований за адресою: Донецька обл., Амвросіївський р-н, сщ Побєда, вул. Без назви, буд.18, за суб'єктом: СТОВ "Тімірязевське", податковий номер 30905313.

Вказане рішення надіслано на адресу позивача із супровідним листом № 598/06-22-13, в якому повідомлялося про відмову в державній реєстрації права власності та про можливість оскарження дій або бездіяльності державного реєстратора в судовому порядку (а.с.10).

Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом першої інстанції та апеляційним судом.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо протиправності та скасування рішення реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Гуляєва О.О. про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 23 травня 2013 року № 2533909 з урахуванням наступного.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що передбачено абз.2 ч.1 ст.2 Закону № 1952 ( Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень).

Згідно з ч.1 ст.3 Закону № 1952 державна реєстрація прав є обов'язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав.

Право власності, як одне з речових прав на нерухоме майно, підлягає обов'язковій державній реєстрації, що передбачено п.1 ч.1 ст.4 Закону № 1952.

Відповідно до ч.1 ст.6 Закону № 1952 систему органів державної реєстрації прав становлять: Міністерство юстиції України; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації прав; органи державної реєстрації прав, утворені Міністерством юстиції України в установленому законодавством порядку.

П.1 ч.1 ст.8 Закону № 1952 визначено, що до повноважень органу державної реєстрації прав належить проведення державної реєстрації прав та їх обтяжень або відмова у їх реєстрації.

П.п.1-2 ч.2 ст.9 Закону № 1952 встановлено, що державний реєстратор: 1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у випадках, встановлених законом); відповідність повноважень особи, яка подає документи на державну реєстрацію прав та їх обтяжень; відповідність відомостей про нерухоме майно, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до вимог цього Закону; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав; 2) приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про відмову в державній реєстрації, про її зупинення, внесення змін до Державного реєстру прав.

Відповідно до ч.1 ст.15 Закону України № 1952 державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: 1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; 2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; 3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; 4) внесення записів до Державного реєстру прав; 5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених ст.18 цього Закону; 6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Перелік документів для здійснення державної реєстрації прав визначається Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Правові норми, що містяться у ч.ч.1, 3, 5, 7 ст.16 Закону № 1952, передбачають наступне.

Заява про державну реєстрацію прав та їх обтяжень подається до органу державної реєстрації прав у паперовій або електронній формі у випадках, передбачених цим Законом.

Разом із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень у паперовій формі подаються оригінали документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень, їх копії, засвідчені в установленому порядку.

При отриманні заяви та документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень, проводиться реєстрація заяви у базі даних про реєстрацію заяв та запитів із зазначенням дати і часу реєстрації.

Державна реєстрація прав проводиться на підставі заяви власника, іншого правонабувача, сторони правочину, за яким виникло право, уповноваженої ними особи або державного кадастрового реєстратора у випадках, передбачених цим Законом.

Згідно з ч.1 ст.19 Закону № 1952 державна реєстрація прав проводиться на підставі: 1) договорів, укладених у порядку, встановленому законом; 2) свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону; 3) свідоцтв про право власності, виданих органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді; 4) державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом; 5) рішень судів, що набрали законної сили; 6) інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.

Ч.14 ст.15 Закону № 1952 передбачено, що форма і вимоги до заповнення заяв, що подаються до органу державної реєстрації прав, а також форма і вимоги до оформлення рішень, що приймаються у зв'язку з проведенням державної реєстрації прав, взяттям на облік безхазяйного нерухомого майна та наданням інформації з Державного реєстру прав, установлюються відповідно до законодавства.

Процедуру проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав), перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов'язки суб'єктів у сфері державної реєстрації прав, а також процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна, визначає Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 року № 703 (далі - Порядок № 703).

Відповідно до п.7 Порядку № 703 для проведення державної реєстрації прав заявник подає органові державної реєстрації прав, нотаріусові заяву про державну реєстрацію, форму та вимоги до заповнення якої встановлює Мін'юст.

П.10 Порядку № 703 передбачено, що заявник разом із заявою про державну реєстрацію подає органові державної реєстрації прав, нотаріусові необхідні для такої реєстрації документи, визначені цим Порядком, їх копії, документ, що підтверджує внесення плати за надання витягу з Державного реєстру прав, та документ про сплату державного мита.

Згідно з вимогами п.12 Порядку № 703 під час розгляду заяви про державну реєстрацію і документів, що додаються до неї, державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно, їх обтяженнями, зокрема щодо:1) обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у встановлених законом випадках);2) повноважень заявника; 3) відомостей про нерухоме майно, речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах; 4) наявності обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до закону; 5) наявності факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав.

За результатами розгляду заяви про державну реєстрацію та документів, необхідних для її проведення, державний реєстратор приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або рішення про відмову в такій реєстрації, що передбачено п.16 Порядку № 703.

П.23 Порядку № 703 визначено, що державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень виключно за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав, що визначені у Законі України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Як слідує зі змісту п.26 Порядку № 703 для проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно необхідними документами є документи, що підтверджують виникнення, перехід або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно та інші документи, визначені цим Порядком.

Пп.7 п.26 Порядку № 703 у якості одного з документів, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, визначено свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане органом місцевого самоврядування або місцевою держадміністрацією до набрання чинності цим Порядком.

Крім того, згідно з вимогами п.п.92-93 Порядку № 703 під час розгляду заяви про державну реєстрацію, відповідно до якої державну реєстрацію прав у Державному реєстрі прав заявлено вперше, державний реєстратор використовує дані Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, Державного реєстру іпотек та Державного реєстру обтяжень рухомого майна для цілей справляння державного мита та/або перенесення записів про обтяження речових прав на нерухоме майно під час проведення державної реєстрації права власності або іншого речового права на таке майно.

Державний реєстратор встановлює наявність (відсутність) записів про:1) державну реєстрацію права власності або іншого речового права на нерухоме майно у Реєстрі прав власності на нерухоме майно; 2) обтяження нерухомого майна іпотекою в Державному реєстрі іпотек; 3) обтяження речових прав на нерухоме майно в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна; 4) обтяження податковою заставою речових прав на нерухоме майно у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, порядок доступу до якого встановлює Мін'юст.

Як вбачається з матеріалів справи, для проведення державної реєстрації прав Товариство надало свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане Виконавчим комітетом Кленівської сільської ради 16 березня 2007 року, тобто документ, передбачений пп.7 п.26 Порядку № 703.

Наявний в матеріалах справи витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 16 березня 2007 року, зумовлює висновок, що право власності на об'єкт - будівлі ферми № 1 було зареєстроване за Товариством відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такого права.

Відповідно до ч.1 ст.24 Закону № 1952 у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: 1) заявлене право, обтяження не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону; 2) об'єкт нерухомого майна розміщений на території іншого органу державної реєстрації прав; 3) із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень звернулася неналежна особа; 4) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують; 5) заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону; 5-1) заяву про державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем; 5-2) заяву про державну реєстрацію речових прав, похідних від права власності, подано за відсутності державної реєстрації права власності, крім випадків, установлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону; 5-3) під час подання заяви про державну реєстрацію права власності на підприємство як єдиний майновий комплекс, житловий будинок, будівлю, споруду (їх окремі частини), що виникло на підставі документа, за яким правонабувач набуває також право власності на земельну ділянку, не подано заяву про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку; 5-4) після завершення п'ятиденного строку з дня отримання заявником письмового повідомлення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав не усунено обставин, що були підставою для прийняття такого рішення; 5-5) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію; 5-6) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка не є державним кадастровим реєстратором або державним виконавцем; 6) заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене право та обтяження такого права вже зареєстровано у Державному реєстрі прав.

Відмова в державній реєстрації прав та їх обтяжень з підстав, не передбачених цим Законом, заборонена, що визначено ч.4 ст.24 Закону № 1952.

За приписами ч.2 ст.24 Закону № 1952 за наявності підстав для відмови в державній реєстрації державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень.

Як зазначено в рішенні від 23 травня 2013 року № 2533909, Товариству відмовлено у державній реєстрації у зв'язку із тим, що документи, подані для проведення державної реєстрації прав не відповідають вимогам або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

Як видно з матеріалів справи, підставою для прийняття оскаржуваного рішення стало те, що подані позивачем документи не дозволяли встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують, оскільки в блоці "Тип об'єкта" заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень Товариством був вказаний тип об'єкта "будівля", в той час, коли в свідоцтві про право власності на нерухоме майно вказаний тип об'єкта "будівлі ферми № 1", що зумовило висновок про невідповідність заявлених прав, документам, що їх посвідчують, суд відзначає наступне.

Заява від 04 травня 2013 року за № 1076785 подана товариством за формою, затвердженою наказом Міністерства юстиції України "Про впорядкування відносин, пов'язаних із державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 17 квітня 2004 року № 595/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20 квітня 2012 року за № 590/20903.

Вимоги до заповнення заяв у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень визначені цим же наказом Міністерства юстиції України і полягають у наступному: 1. заява заповнюється українською мовою розбірливими друкованими літерами кульковою ручкою синього кольору; дати у заявах заповнюються арабськими цифрами у форматі - "день, місяць, рік"; 2. прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи, найменування юридичної особи, в тому числі органу державної влади та органу місцевого самоврядування, вказуються повністю; 3. не допускаються у заяві підчищення, дописки, закреслення чи інші виправлення; 4. у блоках заяви, які містять альтернативні значення (наприклад, форма власності, тип об'єкта тощо), обирається необхідне значення, яке позначається символом; 5. додаток до заяви заповнюється у разі, коли власників (користувачів, обтяжувачів) декілька; 6. заява (додаток у разі його заповнення) засвідчується підписом заявника з проставлянням дати її (його) заповнення; 7. заява, що подається в електронному вигляді, підписується електронним цифровим підписом заявника, сумісного з програмним забезпеченням Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

За твердженням апелянта, тип об'єкта "будівля" вказаний Товариством в заяві не відповідає типу об'єкта "будівлі ферми № 1", вказаному у свідоцтві про право власності на нерухоме майно.

Формою заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо права власності) в блоці тип об'єкта передбачені наступні варіанти "земельна ділянка", "житловий будинок", "квартира", "приміщення", "об'єкт незавершеного будівництва", "будівля", "споруда", "інший".

Позивачем обраний тип об'єкта "будівля", що відповідає типу об'єкта, вказаному у свідоцтві про право власності на нерухоме майно, а саме "будівлі ферми 1".

Судова колегія не приймає до уваги посилання апелянта на те, що Товариство мало обрати тип об'єкта "інший", оскільки це твердження не має нормативного обґрунтування.

Крім того, судова колегія відзначає, що спірне рішення взагалі не містить висновків держаного реєстратора про те, що саме невірне визначення заявником типу об'єкта зумовило висновок державного реєстратора про невідповідність поданих документів вимогам або неможливість встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують, і слугувало фактичною підставою для відмови у державній реєстрації прав.

Додатково слід зазначити, що покладання на відповідача обов'язку прийняти рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо права власності на нерухоме майно, як обраний судом першої інстанції спосіб захисту, не є втручанням в діяльність державного реєстратора.

На підставі викладеного, судова колегія робить висновок, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до вимог ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної реєстраційної служби України на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 22 липня 2013 року у справі № 805/8964/13-а -залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 22 липня 2013 року у справі № 805/8964/13-а -залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

Повний текст виготовлено 06 вересня 2013 року.

Колегія суддів І.А. Васильєва

В.Г. Яманко

Е.Г. Казначеєв