Вирок № 33356784, 09.09.2013, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа №639/7162/13-к

Провадження №1-кп/639/301/2013

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2013 року м.Харків

Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді - Курила В.О.,

при секретарі судового засідання - Машура Г.І.,

за участю: прокурора - Сагуна М.О.,

потерпілої - ОСОБА_1,

обвинуваченого - ОСОБА_2,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові кримінальне провадження, внесене в ЄРДР за №12013220500002073 від 05 серпня 2013 року, згідно якого:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м.Находка, Приморський район, Росія, українець, громадянин України, з середньою освітою, не працюючий, не одружений, раніше засуджений: 19.03.2009 року Ленінським районним судом м.Харкова за ч.3 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі, зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1,

обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

23.07.2013 року близько 01 год. 00 хв., будучи раніше судимим за скоєння корисливого злочину, маючи не зняту та непогашену судимість, ОСОБА_2 знаходячись у квартирі АДРЕСА_2, де проживає його співмешканка ОСОБА_3, маючи умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, у присутності інших осіб, а саме: ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_1, які в момент вчинення злочину спали, тобто перебували у стані, що виключає можливість усвідомлювати значення того, що відбувається, упевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, суб'єктивно усвідомлюючи протиправність своїх дій, таємно, шляхом вільного доступу, викрав золотий ланцюжок із золотим хрестиком з шиї гр. ОСОБА_1, а також золоту каблучку з її руки, які належали останній. Вартість викраденого майна згідно судово-товарознавчої експертизи №2420 від 09.08.2013 року складає: ланцюжок та хрестик - 555 грн. 08 коп., каблучка - 278 грн. 49 коп., чим спричинив потерпілій ОСОБА_1, матеріальну шкоду на загальну суму 833,57 гривень та розпорядився викраденим майном на власний розсуд.

Таким чином, своїми діями ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно.

19 серпня 2013 року між потерпілою ОСОБА_1 та підозрюваним ОСОБА_2 на підставі ст.ст. 468, 469, 471 КПК України укладена угода про примирення. Згідно з укладеною угодою ОСОБА_2 повністю визнав свою винуватість у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, тобто таємне викрадання чужого майна, вчинене повторно. Потерпіла ОСОБА_1 будь-яких претензій матеріального та морального характеру до підозрюваного ОСОБА_2 з приводу скоєння щодо неї злочину не має, завдана матеріальна шкода відшкодована в повному обсязі.

Враховуючи той факт, що підозрюваний під час досудового розслідування повністю визнав свою вину, щиро розкаявся, відшкодував завдану шкоду у повному обсязі, активно сприяв розкриттю злочину, сторонами погоджено, що при затвердженні угоди ОСОБА_2 буде призначено покарання за ч.2 ст.185 КК України у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі, із звільненням на підставі ст.75 КК України від відбування покарання з іспитовим строком на 2 (два) роки.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про примирення, суд виходить з наступних обставин.

Згідно п.1 ч.3 ст.314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти, зокрема, рішення про затвердження угоди.

Вимогами ч.3 ст.469 КПК України встановлено, що угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_2 беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні злочину та погоджується на призначення узгодженого покарання. Злочин, у вчиненні якого обвинувачений ОСОБА_2 визнав себе винуватим, відповідно до статті 12 КК України є злочином середньої тяжкості. Потерпіла під час підготовчого судового засідання підтвердила, що завдана матеріальна шкода відшкодована в повному обсязі та просила суд затвердити угоду. Таким чином, в даному кримінальному провадженні можливе укладання угоди про примирення.

Зміст угоди відповідає вимогам ст.471 КПК України та положенням закону, зокрема вимогам ст.ст. 65, 75, 185 КК України, правова кваліфікація кримінального правопорушення є правильною, умови угоди не суперечать інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, сторони добровільно уклали угоду про примирення та примирилися, зобов'язання взяті за угодою обвинуваченим можуть бути виконані повністю, наявні фактичні підстави для визнання винуватості. Підстави для відмови у затвердженні угоди, передбачені ч.7 ст.474 КПК України судом не встановлені.

Суд переконався, що обвинувачений цілком розуміє права, передбачені ч.5 ст.474 КПК України. Обвинувачений та потерпіла розуміють наслідки укладення та затвердження даної угоди, визначені ст.473 КПК України, зокрема обмеження права на оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 і 424 КПК України та відмова обвинуваченого від здійснення прав, передбачених пунктом 1 частини 5 статті 474 КПК України, а потерпілим - права вимагати в подальшому притягнення обвинуваченого до кримінальної відповідальності за відповідне кримінальне правопорушення і змінювати розмір вимог про відшкодування шкоди.

Відповідно до ст. 66 КК України обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_2 є щире каяття. Згідно ст.67 КК України обставин, які обтяжують покарання судом не встановлено.

Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_2 встановлено, що він на обліку у лікарів-психіатра та нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо, раніше неодноразово судимий.

Суд зазначає, що узгоджені сторонами вид і міра покарання відповідають ступеню тяжкості вчиненного злочину та даним про особу обвинуваченого, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про наявність підстав для затвердження угоди про примирення.

Відповідно до вимог ст.124 КПК України, процесуальні витрати необхідно стягнути з ОСОБА_2 на користь держави.

Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог ст.100 КПК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 314, 373, 374, 475 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про примирення від 19 серпня 2013 року по кримінальному провадженню №12013220500002073, укладену між потерпілою ОСОБА_1 та обвинуваченим ОСОБА_2.

ОСОБА_2 визнати винним у вчинені злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України та призначити йому узгоджене сторонами покарання у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком на 2 (два) роки.

Речові докази по кримінальному провадженню - ланцюжок із хрестиком із золота вагою 2,93 гр., 585 проби, каблучку із золота з камнями світлого кольору вагою 1,47 гр. 585 проби - повернути потерпілій ОСОБА_1 як законному власнику.

Стягнути з ОСОБА_2 процесуальні витрати за проведену у кримінальному проводженні судово-товарознавчу експертизу в розмірі 550 (п'ятсот п'ятдесят) гривень 62 копійки, шляхом перерахування їх на р/р НДЕКЦ при ГУМВС України в Харківській області, код ОКПО 25574728, р/р №31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011, УДКС України в Комінтернівському районі м.Харкова, з позначенням виду платежу - "за експертні послуги" (а.с.23).

Вирок може бути оскаржений, з підстав, передбачених статтею 394 КПК України до Апеляційного суду Харківської області через Жовтневий районний суд м.Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору, обвинуваченому та потерпілій.

Суддя В.О.Курило