ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
_______________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
03 вересня 2013 р. Справа № 902/1021/13
Провадження № 14/902/69/13
Господарський суд Вінницької області у складі:
головуючого судді Тварковського А.А.,
за участю:
секретаря судового засідання Німенко О.І.
представників:
позивача: Дудчика О.М., довіреність №б/н від 24.07.2013р., паспорт серії АВ 888812 виданий Ленінським РВ УМВС України у Вінницькій області 15.01.2010р.;
у відсутності представника відповідача,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Рачанське" (вул. Леніна, 64, с. Велика Рача, Радомишильський район, Житомирська область, 12242)
до: товариства з обмеженою відповідальністю "ДСП Відродження" (вул. 40-річчя Жовтня, буд. 1, смт. Дашів, Іллінецький район, Вінницька область, 22740)
про стягнення 429250,01 грн. заборгованості,
В С Т А Н О В И В :
Товариством з обмеженою відповідальністю "Рачанське" заявлено позов до товариства з обмеженою відповідальністю "ДСП Відродження" про стягнення 429250,01 грн. заборгованості.
Ухвалою господарського суду Вінницької області від 19.07.13 р. за вказаним позовом порушено провадження у справі №902/1021/13 з призначенням її до розгляду.
01.08.2013р. ухвалою суду розгляд справи відкладено до 03.09.2013р. через неявку представника відповідача та неподання сторонами витребуваних судом доказів.
В судовому засіданні (03.09.2013р.) представник позивача позов підтримав в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в ньому.
Натомість, відповідач правом участі в судовому засіданні не скористався, не зважаючи на те, що про дату, час та місце судового засідання він повідомлявся належним чином ухвалою суду, що стверджується повідомлення про вручення поштового відправлення в матеріалах справи вх. №7268 від 15.08.2013р. Разом із тим, 02.09.2013 р. на адресу суду від нього надійшло клопотання, в якому останній просить суд відкласти розгляд справи на іншу дату у зв'язку з неможливістю забезпечити явку повноважного представника в судове засідання через його зайнятість у іншому засіданні у Рівненському апеляційному господарському суді, призначеному до розгляду на 03.09.2013р. о 12:00 год.
Суд, розглянувши вищевказане клопотання відповідача, дійшов до висновку про його відхилення в повному обсязі, оскільки відповідно до ч. 1, 2 ст. 28 ГПК України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації.
Відтак, неможливість явки в судове засідання конкретного представника, не є правовою підставою для відкладення розгляду справи, оскільки відповідач не був позбавлений права на направлення в судове засідання окрім Віденко Наталії Петрівни іншого повноважного представника. При цьому суд зазначає, що відповідачеві було надано достатньо часу для виконання вимог ухвали суду від 01.08.2013р., так як отримав він її 13.08.2013 року, що стверджується відповідним повідомленням про вручення поштового відправлення вх. №7268 від 15.08.2013р.
Також з цього приводу слід відмітити, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого не є відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Так, статтею 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст.69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Натомість, згідно із п.3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26.12.2011р. у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Таким чином, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності представника відповідача, оскільки матеріали даної справи містять достатньо доказів для прийняття рішення по справі.
Розглянувши подані документи і матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Товариством з обмеженою відповідальністю "Рачанське" на протязі березня-травня 2012р. згідно видаткових накладних поставило товариству з обмеженою відповідальністю "ДСП Відродження" товар, а саме насіння соняшника та сої на загальну суму 429250 грн. 01 коп.
Факт отримання товару відповідачем підтверджується видатковими накладними №73/1 від 31.03.2012р. на суму 90000 грн. 01 коп., №39 від 10.05.2012р. на суму 57700 грн., №42 від 12.05.2012р. на суму 71750 грн., №41 від. 12.05.2012р. на суму 154300 грн., №59 від 22.05.2012р. на суму 55500 грн. (а.с. 14-18), а саме підписом уповноваженої особи відповідача, Мартинова М.В., який отримав товар на підставі довіреностей №20 від 22.05.2012р., №15 від 10.05.2012р., №17 від 12.05.2012р., №9 від 31.03.2012р., №16 від12.05.2012р. (а.с. 9-13).
Товар був прийнятий відповідачем в повному обсязі без будь-яких зауважень та без претензій, що підтверджено підписом повноважного представника відповідача на накладних.
Однак, як стверджує позивач у позові, відповідач не оплатив йому вартість поставленого товару, в зв'язку із чим у останнього виникла заборгованість по оплаті вказаного товару в сумі 429250 грн. 01 коп.
30.04.2013 р. позивачем надіслано на адресу відповідача претензію (вимогу) від 30.04.2013р. про погашення заборгованості в сумі 429250 грн. 01 коп. (а.с. 20-22). Проте, останній наявний борг не погасив, відповіді на вимогу не направив.
Непроведення відповідачем розрахунків за отриманий товар спонукало позивача звернутися з відповідним позовом до суду.
З врахуванням встановлених обставин, суд дійшов наступних висновків.
Згідно із п. 3 ч. 1 ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Дії позивача по передачі товару та дії відповідача по прийняттю вказаного товару, за визначеною ціною свідчать про те, що у боржника (відповідача) виникло зобов'язання по оплаті за отриманий товар.
На підставі зібраних у матеріалах справи доказів, суд дійшов висновку про те, що дії сторін слід визнати діями, що породжують цивільні права і обов'язки, аналогічні зобов'язанням за договором купівлі-продажу.
В силу ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з ч.2 ст.530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Як вказувалось вище позивачем заявлено вимог (претензію) про погашення заборгованості.
Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України)
Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.
Згідно з ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Виходячи з встановлених обставин справи та наведених вище законодавчих приписів, суд вважає вимогу позивача про стягнення боргу в розмірі 429250 грн. 01 коп. правомірною та обґрунтованою з огляду на що задовольняє її в повному обсязі.
При цьому, судом не береться до уваги факт відсутності у видаткових накладних, на підставі яких здійснювалася передача відповідачу товару, печатки відповідача, так як згідно п. 2.5 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995 року документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. Відтак, відсутність печатки на видаткових накладних, за наявності підпису на них відповідальних осіб, не є підставою для не прийняття їх як доказу по справі, а тому останні є належним доказом отримання відповідачем товару.
Як визначає ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.
Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.
За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.
Всупереч вище наведеному та вимогам ухвал суду відповідач не подав до суду жодного доказу в спростування позовних вимог позивача щодо стягнення заборгованості, в тому рахунку доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів).
Виходячи з наведеного, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Судові витрати зі сплати судового збору підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ч. 4 ст. 49 ГПК України. Разом з тим, суд вважає за необхідне стягнути з позивача в дохід спеціального фонду Державного бюджету України 19 грн. 97 коп. судового збору, який останнім було недоплачено при зверненні з даним позовом до суду.
Керуючись ст.ст. 4-3, 4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 49, ст.ст. 82, 84, 85, 86, 87, 115, 116 ГПК України, суд-
ВИРІШИВ :
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з товариства з товариства з обмеженою відповідальністю "ДСП Відродження" (вул. 40-річчя Жовтня, буд. 1, смт. Дашів, Іллінецький район, Вінницька область, 22740, код ЄДРПОУ 36928121) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Рачанське" (вул. Леніна, 64, с. Велика Рача, Радомишильський район, Житомирська область, 12242, код ЄДРПОУ 34534665) 429250,01 грн. заборгованості, 8585 грн. витрат зі сплати судового збору.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Рачанське" (вул. Леніна, 64, с. Велика Рача, Радомишильський район, Житомирська область, 12242, код ЄДРПОУ 34534665) в дохід спеціального фонду Державного бюджету України 19 грн. 97 коп. судового збору.
Видати накази в день набрання рішенням законної сили.
Копію рішення надіслати відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.
Повне рішення складено 09 вересня 2013 р.
Суддя Тварковський А.А.
віддрук. прим.:
1 - до справи
2 - відповідачу (вул. 40-річчя Жовтня, буд. 1, смт. Дашів, Іллінецький район, Вінницька область, 22740)
Судове рішення № 33355579, Господарський суд Вінницької області було прийнято 03.09.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 902/1021/13. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: