Постанова № 33355381, 05.09.2013, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

04.09.2013 р. справа №908/1670/13

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді:Зубченко І.В.,суддів:Марченко О.А., Склярук О.І.за участю представників сторін: від позивача:Шонія М.В. за довіреністю №143 від 08.07. 13р.;від відповідача:Галіченко Б.В. за довіреністю б/н від 25.07.13р.; розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Запорізький електроапаратний завод», м. Запоріжжяна рішення господарського судуЗапорізької області від15.07.2013р. (повний текст підписано 19.07.2013р.)у справі№908/1670/13 (суддя Гандюкова Л.П.)за позовомПриватного підприємства «ЕЛТІЗ», с. Лукашеве, Запорізький район, Запорізька областьдо Публічного акціонерного товариства «Запорізький електроапаратний завод», м. Запоріжжя простягнення заборгованості у розмірі 219873,50грн., штрафних санкцій у розмірі 34802,91грн., 3% річних у розмірі 6878,10грн.В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство «ЕЛТІЗ», с. Лукашеве, Запорізький район, Запорізька область, позивач, звернувся до господарського суду Запорізької області з позовом, до відповідача, Публічного акціонерного товариства «Запорізький електроапаратний завод», м. Запоріжжя, про стягнення заборгованості у розмірі 222060грн., штрафних санкцій у розмірі 27337,31грн., 3% річних у розмірі 5381,40грн.

В ході розгляду справи позивач заявою б/н від 01.07.2013р. збільшив розмір позовних вимог в порядку ст.22 Господарського процесуального кодексу України та просив суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 222060грн., штрафні санкції у розмірі 34802,91грн., 3% річних у розмірі 6878,10грн. Вказану заяву суд прийняв до розгляду.

12 липня 2013 року позивач звернувся до суду із заявою про зменшення розміру позовних вимог, в якій просив стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 219873,50грн., штрафні санкції у розмірі 34802,91грн., 3% річних у розмірі 6878,10грн. Зменшення розміру позовних вимог здійснено позивачем у зв'язку з зарахуванням зустрічних однорідних вимог на суму 2186,50грн. згідно акту взаємозаліку зустрічних однорідних вимог від 09.07.2013р. Вказану заяву суд прийняв до розгляду та в подальшому розглядав позовні вимоги про стягнення заборгованості у розмірі 219873,50грн., штрафних санкцій у розмірі 34802,91грн., 3% річних у розмірі 6878,10грн.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 15.07.2013р. (повний текст підписано 19.07.2013р.) у справі №908/1670/13 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з ПАТ «Запорізький електроапаратний завод» на користь ПП «ЕЛТІЗ» суму 219873,50грн. заборгованості за поставлений товар, суму 24958,27грн. штрафних санкцій, суму 6868,82грн. - 3% річних, суму 5034,01грн. судового збору. В іншій частині позову відмовлено. Повернуто ПП «ЕЛТІЗ» із Державного бюджету України суму 1611,91грн. зайво сплаченого судового збору.

Рішення суду мотивоване тим, що на виконання умов договору №21/12 від 02.04.2012р. позивач поставив відповідачу згідно специфікацій №№1, 2, 3 до договору трансформатори, а відповідач, відповідно, прийняв цю продукцію загальною вартістю 1395900грн. У зв'язку із невиконанням відповідачем в повному обсязі та своєчасно своїх зобов'язань з оплати отриманої продукції, за ним утворилась заборгованість у сумі 219873,50грн., а також позивач нарахував пеню у сумі 34802,91грн. та 3% річних у сумі 6878,10грн. Позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 219873,50грн., 3% річних у розмірі 6868,82грн., пені у розмірі 24958,27грн. визнані судом обґрунтованими та доведеними матеріалами справи, тому задоволені. В позовних вимогах про стягнення пені у сумі 9844,64грн. та 3% річних у сумі 9,28грн. відмовлено за необґрунтованістю.

ПАТ «Запорізький електроапаратний завод», не погодилось з прийнятим рішенням та звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Запорізької області від 15.07.2013р. у справі №908/1670/13 скасувати в частині задоволення позовних вимог про стягнення 24958,27грн. штрафних санкцій, 6868,82грн. - 3% річних та прийняти в цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані неповним з'ясуванням обставин справи, що мають значення для справи; невідповідністю висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

На думку заявника апеляційної скарги, зважаючи на положення ст.538 Цивільного кодексу України, невиконання позивачем свого обов'язку з передачі товару у встановлені у Графіку поставки терміни (за попередні періоди) спонукало покупця використати своє суб'єктивне право сторони зобов'язальних правовідносин та зупинити свій обов'язок з оплати вартості товару, у зв'язку з чим відповідач не несе обов'язку сплатити позивачу 24958,27грн. штрафних санкцій та 6868,82грн. - 3% річних.

Розпорядженням заступника голови Донецького апеляційного господарського суду від 31.07.2013р. сформовано колегію суддів у наступному складі: Зубченко І.В. (головуючий), Марченко О.А., Татенко В.М.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 31.07.2013р. прийнято апеляційну скаргу до провадження у справі №908/1670/13, судовий розгляд призначено на 04.09.2013р., явка сторін обов'язковою не визнавалась. Вказана ухвала отримана сторонами завчасно, про що свідчать повідомлення з відміткою про отримання 06.08.2013р. та 07.08.2013р. поштових відправлень з цією ухвалою.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначив, що оспорюване рішення винесено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а вимоги заявлені в апеляційній скарзі є необґрунтованими та таким, що не підлягають задоволенню.

Розпорядженням заступника голови Донецького апеляційного господарського суду від 04.09.2013р. змінено колегію суддів та сформовано її у наступному складі: Зубченко І.В. (головуючий), Марченко О.А., Склярук О.І.

Представник скаржника у судовому засіданні 04.09.2013р. пояснив, що рішення господарського суду вважає таким, що прийняте з порушенням норм процесуального та матеріального права, тому просив апеляційну скаргу задовольнити, рішення господарського суду скасувати в частині задоволення позовних вимог про стягнення штрафних санкцій, 3% річних та прийняти і нове рішення, яким стягнути з відповідача на користь позивача 219873,50грн. заборгованості за поставлений товар.

Представник позивача у судовому засіданні 04.09.2013р. пояснив, що вважає рішення господарського суду законним та обґрунтованим, проти задоволення апеляційної скарги заперечив, просив рішення господарського суду залишити без змін.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ст.81-1 ГПК України здійснено запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації та складено протокол.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, відзив на неї, заслухавши представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила.

Як вбачається з матеріалів справи, 02.04.2012р. між ПАТ «Запорізький електроапаратний завод» (покупець) та ПП «ЕЛТІЗ» (продавець) був укладений договір купівлі-продажу №21/12, за умовами якого продавець продає, а покупець сплачує та приймає трансформаторне обладнання у відповідності із специфікаціями, які є додатками до цього договору (п.1.1. договору).

Пунктом 1.2. договору сторони погодили, що в ціну кожної одиниці товару включається його вартість, вартість тари та упаковки, яка допускає транспортування товару автомобільним транспортом, інші витрати, необхідні для відвантаження товару за договором.

Супровідна документація кожної одиниці товару включає паспорт з результатами випробувань на російській мові (п.1.3. договору).

Згідно п.1.4. договору готовий до відвантаження товар відвантажується покупцю у відповідності з узгодженим графіком.

Відповідно до п.2.1. договору, загальна сума договору складає 1395900грн., у т.ч. ПДВ - 232650грн.

Покупець зобов'язується протягом п'яти банківських днів від дати виставлення рахунку по специфікації сплатити на розрахунковий рахунок продавця аванс в розмірі 60% суми специфікації. При прострочці оплати строк поставки партії товару по графіку (п.1.4. договору) зрушується на кількість днів прострочки (п.2.2. договору). Остаточна оплата за партію товару в розмірі 40% суми специфікації здійснюється не пізніше 90 календарних від дати поставки цієї партії (п.2.3. договору).

У пункті 2.4. договору передбачено, що продавець зобов'язується протягом строку, обумовленого в специфікації, виготовити товар та повідомити покупця про його готовність до відвантаження.

Поставка товару здійснюється на умовах «франко-склад» продавця: Запорізька обл., Запорізький район, с. Лукашеве, вул. Перспективна, 4/А (п.2.5. договору).

Згідно п.4.2. договору при прострочці покупцем виконання зобов'язань, передбачених п.2.3. договору, покупець сплачує продавцю штраф в розмірі 0,1% за кожен день прострочки від несплаченої суми, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, діючої на момент прострочки.

Договір вступає в силу із дня його підписання обома сторонами та діє до 31.12.2012р. (п.7.1. договору).

У специфікаціях №№1, 2, 3 від 02.04.2012р. до договору №21/12 від 02.04.2012р. сторони погодили предмет договору - трансформатор ОСМ1-4,0-УЗ 220/56/56, визначивши одиницю виміру, кількість, ціну за одиницю, загальну вартість, також дійшли згоди відносно строку поставки: 30 днів від дати авансового платежу, здійсненого згідно п.2.2. договору.

Також сторонами був погоджений графік поставки товару, згідно якого відвантаження здійснюється в наступні строки: 12.04.2012р. - 20од.; 13.04.2012р. - 20од.; 17.04.2012р. - 15од.; 18.04.2012р. - 15од.; 19.04.2012р. - 15од.; 20.04.2012р. - 20од.; 24.04.2012р. - 15од.; 25.04.2012р. - 15од.; 26.04.2012р. - 15од.; 27.04.2012р. - 20од.; 03.05.2012р. - 20од., 04.05.2012р. - 20од.; 07.05.2012р. - 15од.; 08.05.2012р. - 15од.; 10.05.2012р. - 20од.; 11.05.2012р. - 15од.; 15.05.2012р. - 15од.; 16.05.2012р. - 15од.; 17.05.2012р. - 15од.; 18.05.2012р. - 15од.; 22.05.2012р. - 15од.; 23.05.2012р. - 15од.; 24.05.2012р. - 15од.; 25.05.2012р. - 15од.; 29.05.2012р. - 15 од.; 30.05.2012р. -15од.; 01.06.2012р. - 20од.; 05.06.2012р. - 20од.; 06.06.2012р. - 15од.; 07.06.2012р. - 15од.; 08.06.2012р. - 20од.; 12.06.2012р. - 15од., 13.06.2012р. - 15од.; 14.06.2012р. - 15од.; 15.06.2012р. - 20од.; 19.06.2012р. - 15од.; 20.06.2012р. - 15од.; 21.06.2012р. - 15од.; 22.06.2012р. - 20од.; 26.06.2012р. - 15од.; 27.06.2012р. - 15од.; 28.06.2012р. - 15од.; 29.06.2012р. - 15од.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до ст.712 Цивільно кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 662 ЦК України передбачено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Термін EXW («франко-завод») означає, що продавець вважається таким, що виконав свої зобов'язання щодо поставки, в момент, коли він надав товар у розпорядження покупця на площах свого підприємства чи в іншому названому місці (наприклад, на заводі, фабриці, складі і т. ін.), без здійснення митного очищення товару для експорту та завантаження його на будь-який приймаючий транспортний засіб.

Частиною 1 ст.692 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Саме такі взаємні права та обов'язки були передбачені договором між сторонами.

Згідно з п.4 ст.129 Конституції України, статей 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

На виконання п.2.2. договору позивачем виставлено відповідачу рахунки на оплату №287 від 05.04.2012р. на суму 465300грн., №373 від 04.05.2012р. на суму 465300грн., №476 від 07.06.2012р. на суму 465300грн., на які є посилання у наданих до матеріалах справи копіях видаткових накладних.

Згідно банківських виписок за 06.04.2012р. відповідач передплатив 279180грн. за рахунком №287 від 05.04.2012р. на суму 465300грн., отже за умовами п.2.2. договору та специфікації №1 поставку товару слід було здійснити в строк до 06.05.2012р.

Як вбачається з банківських виписок за 23.05.2012р., 24.05.2012р. відповідач перерахував позивачу аванс у сумі 279180грн. згідно рахунку №373 від 04.05.2012р. на суму 465300грн., отже за умовами п.2.2. договору та специфікації №2 поставку товару слід було здійснити в строк до 23.06.2012р.

Згідно банківських виписок за 14.06.2012р., 21.06.2012р., 03.07.2012р. відповідач передплатив 279360грн. за рахунком №476 від 07.06.2012р. на суму 465300грн., отже за умовами п.2.2. договору та специфікації №3 поставку товару слід було здійснити в строк до 02.08.2012р.

Факт передачі згідно специфікації №1 від 02.04.2012р. до договору №21/12 від 02.04.2012р. трансформаторів на загальну суму 465300грн. підтверджується видатковими накладними №240 від 10.04.2012р. у сумі 49500грн. (25од.); №281 від 18.04.2012р. у сумі 71280грн. (36од.); №282 від 18.04.2012р. у сумі 23760грн. (12од.); №284 від 20.04.2012р. у сумі 47520грн. (24од.); №290 від 24.04.2012р. у сумі 47520грн. (од.24од.); №312 від 26.04.2012р. у сумі 47520грн. (24од.); №316 від 27.04.2012р. у сумі 47520грн. (24од.); №319 від 28.04.2012р. у сумі 47520грн. (24од.); №320 від 03.05.2012р. у сумі 47520грн. (24од.); №327 від 04.05.2012р. у сумі 35640грн. (18од.), з підписами в графі «Прийняв» представників відповідача, які діяли на підставі довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей №521 від 10.04.2012р., №592 від 18.04.2012р., №531 від 11.04.2012р., №613 від 20.04.2012р., №635 від 24.04.2012р., №661 від 26.04.2012р., №673 від 27.04.2012р., №681 від 27.04.2012р., №692 від 03.05.2012р., №695 від 03.05.2012р.

Позивач поставив відповідачу трансформатори в обумовлених специфікацією №2 від 02.04.2012р. до договору №21/12 від 02.04.2012р. обсягах на загальну суму 465300грн., що підтверджено видатковими накладними №343 від 11.05.2012р. у сумі 47520грн. (24од.); №354 від 15.05.2012р. у сумі 47520грн. (24од.); №389від 23.05.2012р. у сумі 47520грн. (24од.); №390 від 24.05.2012р. у сумі 47520грн. (24од.); №395 від 28.05.2012р. у сумі 47520грн. (24од.); №398 від 29.05.2012р. у сумі 47520грн. (24од.); №401 від 29.05.2012р. у сумі 47520грн. (24од.); №424 від 01.06.2012р. у сумі 43560грн. (22од.); №426 від 05.06.2012р. у сумі 47520грн. (24од.); №429 від 07.06.2012р. у сумі 41580грн. (21од.), з підписами в графі «Прийняв» представника відповідача, який діяв на підставі довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей №741 від 11.05.2012р., №767 від 15.05.2012р., №837 від 23.05.2012р., №881 від 25.05.2012р., №871 від 24.05.2012р., №903 від 30.05.2012р., №921 від 05.06.2012р., №924 від 08.06.2012р.

На виконання умов специфікації №3 від 02.04.2012р. до договору №21/12 від 02.04.2012р. позивач за видатковими накладними №460 від 18.06.2012р. у сумі 47520грн. (24од.); №488 від 21.06.2012р. у сумі 47520грн. (24од.); №495 від 25.06.2012р. у сумі 47520грн. (24од.); №507 від 26.06.2012р. у сумі 47520грн. (24од.); №526 від 04.07.2012р. у сумі 47520грн. (24од.); №534 від 05.07.2012р. у сумі 47520грн. (24од.); №537 від 06.07.2012р. у сумі 47520грн. (24од.); №543 від 09.07.2012р. у сумі 47520грн. (24од.); №545 від 10.07.2012р. у сумі 47520грн. (24од.); №557 від 11.07.2012р. у сумі 37620грн. (19од.), поставив відповідачу продукцію на загальну суму 465300грн.

Згідно довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей №987 від 18.06.2012р., №1016 від 20.06.2012р., №1020 від 21.06.2012р., №1029 від 25.06.2012р., №1073 від 03.07.2012р., №1080 від 04.07.2012р., №1085 від 05.07.2012р., №1098 від 06.07.2012р., №1110 від 09.07.2012р., №1121 від 10.07.2012р. продукцію було прийнято уповноваженою особою відповідача.

Зважаючи на положення ст.666, 678, ч.1 ст.688 ЦК України, судова колегія встановила, що фактично відповідач прийняв зазначену продукцію загальною вартістю 1395900грн., не відмовився від неї, будь-яких письмових заперечень позивачу не направив, доказів того, що вказана продукція ним не отримана та не знаходиться в бухгалтерському обліку, а також актів про відсутність будь-яких товаросупровідних документів суду не представив.

Відповідно до п.3 ст.538 ЦК України у разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитись від його виконання частково або в повному обсязі.

Відповідно до ст.ст.611, 612 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не приступив до його виконання або не виконав у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч.2 ст.613 ЦК України, якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.

Згідно ст.221 Господарського кодексу України кредитор вважається таким, що прострочив виконання господарського зобов'язання, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не виконав дій, що передбачені законом, іншими правовими актами, або випливають із змісту зобов'язання, до вчинення яких боржник не міг виконати свого зобов'язання перед кредитором. У разі якщо кредитор не виконав дій, зазначених у частині першій цієї статті, за погодженням сторін допускається відстрочення виконання на строк прострочення кредитора.

З матеріалів справи вбачається, що позивач почав здійснювати поставку товару раніше ніж відповідачем її було передплачено та зважаючи на умови відносно строку поставки, встановлені в п.2.2. договору та специфікаціях №№1, 2, 3 до нього, поставив весь товар достроково. Поряд з цим, у порушення вимог ст.ст.32, 33, 34 ГПК України відповідач належними та допустимими доказами не довів факт наявності погодження сторін відстрочення оплати вартості прийнятого товару на строк прострочення кредитора (поставки товару з порушенням строків, передбачених у графіку поставки), що є умовою для застосування приписів ст.221 ГК України. Зокрема, відсутні листи, в яких би сторони домовились про факт прострочення кредитора, сторонами не здійснювались дії, які б свідчили про цей факт, серед яких укладання додаткової угоди.

Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про належне виконання позивачем своїх зобов'язань перед відповідачем за договором №21/12 від 02.04.2012р.

Відповідно до ст.193 ГК України, ст.ст.525, 526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

За приписами ст.599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідач належним чином не виконав свої зобов'язання щодо оплати отриманого товару, перерахувавши позивачеві, окрім авансу у сумі 837720грн., лише 336120грн. згідно банківських виписок за 14.08.2012р. у сумі 86120грн., за 29.10.2012р. у сумі 100000грн., в призначеннях платежу яких є посилання на рахунок №287 від 05.04.2012р., за 07.11.2012р. у сумі 50000грн., в призначенні платежу якої є посилання на рахунок №373 від 04.05.2012р., за 14.11.2012р. у сумі 50000грн., за 30.01.2013р. у сумі 50000грн., в призначеннях платежу яких є посилання на рахунок №476 від 07.06.2012р.

В порядку ст.601 ЦК України сторонами проведено зарахування зустрічних однорідних вимог в сумі 2186,50грн. за рахунком №466 від 31.05.2011р., сплаченого платіжними дорученнями №1329 від 01.06.2011р., №1571 від 22.06.2011р., №1904 від 21.07.2011р., №1924 від 22.07.2011р. та рахунком №373 від 04.05.2012р. (частково), про що підписано акт від 09.07.2013р.

Доказів погашення заборгованості у сумі 219873,50грн. відповідач не надав, в свою чергу, у запереченнях на заяву про збільшення позовних вимог №Э5/123 від 04.07.2013р. та письмових поясненнях №Э5/128 від 15.07.2013р. визнав суму основного боргу. В силу приписів ст.ст.22, 78 ГПК України відповідач має право визнати позов повністю або частково. Тому місцевий господарський суд обґрунтовано дійшов до висновку про доведеність підстав для стягнення з відповідача суми боргу за придбаний товар у вказаному розмірі.

У зв'язку з невиконанням відповідачем грошових зобов'язань, позивач нарахував та пред'явив до стягнення штрафні санкції у розмірі 34802,91грн. та 3% річних у розмірі 6878,10грн., нараховані за періоди: з 03.08.2012р. по 14.08.2012р. відносно заборгованості у сумі 86120грн.; з 03.08.2012р. по 29.10.2012р. відносно заборгованості у сумі 100000грн.; з 06.09.2012р. по 07.11.2012р. відносно заборгованості у сумі 50000грн.; з 06.09.2012р. по 30.06.2013р. відносно заборгованості у сумі 136120грн.; з 10.10.2012р. по 14.11.2012р. відносно заборгованості у сумі 50000грн.; з 10.10.2012р. по 30.01.2013р. відносно заборгованості у сумі 50000грн.; з 10.10.2012р. по 30.06.2013р. відносно заборгованості у сумі 85490грн.

Приймаючи рішення щодо вимог про стягнення штрафних санкцій, суд першої інстанції врахував положення статей 534, 549-552 ЦК України, статей 229-234 ГК України та статей Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», визначив, що штрафні санкції розраховуються у розмірі подвійної ставки НБУ на дату їх нарахування від суми заборгованості, за кожний день прострочення, тому дійшов обґрунтованого висновку, що встановлена в пункті 4.2. договору неустойка підпадає під визначення пені, яке наводяться в ч.3 ст.549 ЦК України, а не штрафу, як помилково визначено сторонами. Останнє не є підставою для висновку про те, що відповідна умова договору є недійсною.

Враховуючи положення пункту 2.3. договору, суд першої інстанції вірно встановив моменти виникнення права вимоги з оплати товару, поставленого згідно специфікацій №№1, 2, 3, а також правомірно застосував положення ч.6 ст.232 ГК України та встановив, що визначені позивачем періоди перевищують 182 дні (враховуючи кількість днів календарного року).

Приймаючи рішення щодо вимог про стягнення 3% річних, суд першої інстанції правомірно врахував положення статей 617, 625 ЦК України.

За таких обставин, перевіривши розрахунок позивача, суд першої інстанції обґрунтовано визнав позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково, а саме, 3% річних у сумі 6868,82грн. та пеня у сумі 24958,27грн. В позовних вимогах щодо стягнення 3% річних у сумі 9,28грн., пені у сумі 9844,64грн. обґрунтовано відмовлено через допущення арифметичних помилок у розрахунках.

Матеріали справи свідчать про те, що виносячи оскаржуване рішення, місцевий господарський суд всебічно, повно і об'єктивно дослідив матеріали справи в їх сукупності, дав вірну юридичну оцінку обставинам справи та прийняв рішення відповідно до вимог закону та обставин справи.

Посилання скаржника на порушення норм матеріального та процесуального права при винесенні рішення не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для його зміни чи скасування колегія суддів не вбачає.

Рішення господарського суду Запорізької області від 15.07.2013р. (повний текст підписано 19.07.2013р.) у справі №908/1670/13 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.49 ГПК України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника апеляційної скарги. Відповідно до ст.ст.4, 7 Закону України «Про судовий збір», ст.8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги підлягають віднесенню на скаржника у сумі 860,25грн., судовий збір у розмірі 1656,76грн. підлягає поверненню ПАТ «Запорізький електроапаратний завод» як надмірно сплачений.

Керуючись ст.ст.49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Запорізький електроапаратний завод», м. Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від 15.07.2013р. (повний текст підписано 19.07.2013р.) у справі №908/1670/13 - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області від 15.07.2013р. (повний текст підписано 19.07.2013р.) у справі №908/1670/13 - залишити без змін.

Повернути з Державного бюджету України Публічному акціонерному товариству «Запорізький електроапаратний завод» (69032, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, буд. 9, код ЄДРПОУ 14281020) надмірно сплачений судовий збір за подачу апеляційної скарги у сумі 1656,76грн., про що винести відповідну ухвалу.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя І.В. Зубченко

Судді: О.А. Марченко

О.І. Склярук

Надруковано 5 примірників: 1 - позивачу (69093, м. Запоріжжя, а/с 1808); 1 - відповідачу; 1 - до справи; 1 - ДАГС; 1 - ГС