Рішення № 33355255, 04.09.2013, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04.09.13р. Справа № 904/5848/13

За позовом Публічного акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів", вул. Електрометалургів, 310, м. Нікополь, Дніпропетровська обл., 53200

до Державного підприємства "Придніпровська залізниця", пр. Карла Маркса, м. Дніпропетровськ, 49600

про стягнення 689 грн. 04 коп.

Суддя Ємельянова О.О.

Секретар судового засідання Король І.А.

Представники:

Від позивача: не з'явився

Від відповідача: Селяков О.В. - юрисконсульт (дов. № 82 від 01.01.2013 року)

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Нікопольський завод феросплавів" (далі-позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області із позовом до Державного підприємства "Придніпровська залізниця" (далі-відповідач) про стягнення 689 грн. 04 коп.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань зі схоронності вантажу з моменту його прийняття до перевезення і до моменту видачі його отримувачу, що спричинило нестачу вантажу у розмірі 689 грн. 04 коп.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 30.07.2013 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду у судовому засіданні на 13.08.2013 року.

У межах строків передбачених статтею 69 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладався з 13.08.2013 року на 04.09.2013 року.

04.09.2013 року представник відповідача надав у судовому засіданні відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що відповідальність за нестачу вантажу повинна бути покладена на відправника, який не підготував вантаж до перевезення у вагоні відкритого типу.

Представник позивача у судові засідання не з'явився, але 03.09.2013 надіслав до господарського суду клопотання, в якому просить суд розглядати справу без участі представника.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (пункт 3.9.2 постанови № 18 ПВГСУ від 26 грудня 2011 року).

Згідно зі статтею 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 04.09.2013 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника відповідача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

19.01.2013 року за залізничною накладною № 52114717 зі станції Сартана Донецької залізниці ПАТ „МК "АЗОВСТАЛЬ" відправило на адресу ПАТ "Нікопольський завод феросплавів" на станцію призначення - Нікополь Придніпровської залізниці, вагон № 66766676 з вантажем горішок кокосовий у кількості 44 200 кг.

25.01.2013 року на станцію Нікополь Придніпровської залізниці у складі поїзда № 2721 12-51 прибув вагон № 66766676 з вантажем - горішок кокосовий. Під час видачі вантажу при перевірці на станції Запоріжжя Ліве Придніпровської залізниці виявлено невідповідність фактичної маси вантажу даним, зазначеним у залізничній накладній № 52114717 (а.с.9).

У вагоні № 66766676 виявлена нестача, яка складає 1 450 кг горішку коксового, що засвідчено комерційним актом АА № 046153/12 від 26.01.2013 року, складеним відповідно до пункту 31 "Правил видачі вантажів" (а.с.8).

Відповідно до розділу Д "Опис виявленого із зазначенням кількості недостачі або надлишку" комерційного акту АА № 046153/12 від 26.01.2013 року: у доповнення до акту загальної форми № 4866 станції Запоріжжя Ліве. При комісійному зважуванні, на 100 т тензометричних вагах вантажоодержувача, перевірених органами Держстандарту 15/08-12 р. Виявлено менше проти документа на 1 450 кг горішка коксового, який у вагоні вміститися міг. У документі - горішек коксовий, завантажений до повної місткості, маркування нанесене сухим коксовим горіхом. У дійсності, навантаження тотожно акту загальної форми № 4866, шапкой, више рівня бортів, із-за сніжного покриття маркування не проглядається. Над 5,6,7 люками поглиблення розміром 380х280х30-70 см. Двері та люка були закриті, течі вантажу не було.

У комерційному акті зазначено, що вагон № 66766676 у технічному стані є справним. Позивач вважає, що недостача вантажу виникла з вини відповідача і спричинило шкоду у розмірі 689 грн. 04 коп.

Спірні відносини сторін виникли при перевезенні вантажів залізницею, тому мають регулюватися Статутом залізниць України, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.98 року № 457 та визначає обов'язки, права і відповідальність залізниці, а також підприємств, організацій, установ, які користуються залізничним транспортом.

Стаття 110 Статуту залізниць України містить положення, що залізниця несе відповідальність за схоронність вантажу з моменту його прийняття до перевезення і до моменту видачі його утримувачу.

Згідно з пунктом 129 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 457 від 06.04.1998 року (надалі-Статут) обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Пунктом 114 Статуту передбачено, що залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, а саме: а) за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі.

Згідно з пунктом 115 Статуту вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.

Статтями 307 Господарського кодексу України та 909 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Статтею 924 Цивільного кодексу України передбачено, що перевізник відповідає за збереження вантажу, з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача вантажу сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантаж у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Відповідно до статті 33 та 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Частиною 1 пункту 127 Статуту залізниць України передбачено, що залізниця несе матеріальну відповідальність за втрату, недостачу, псування або пошкодження прийнятого до перевезення багажу, вантажобагажу, а також за прострочення його доставки, якщо не доведе, що втрата, недостача, псування, пошкодження, прострочення відбулися не з її вини.

Відповідно до частини 3 статті 314 Господарського кодексу України за шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, а саме, у разі втрати або недостачі вантажу, перевізник відповідає в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає.

Крім того, пунктом 3.21 роз'ясненнь Президії Вищого господарського суду України "про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею" № 04-5/225 від 29.05.2002 року (Із змінами, внесеними згідно з Рекомендаціями Вищого господарського суду № 04-5/1429 від 18.11.2003 роз'ясненням Вищого господарського суду № 04-5/225 від 29.09.2008 року) встановлено, що з метою забезпечення збереженості вантажу відповідно до пункту 6 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу на їх поверхню наноситься захисне маркування або застосовується покриття плівкою (емульсією) чи інше закріплення верхнього шару вантажу.

У накладній № 52114717 у графі № 20 зазначено, що нанесено маркування сухим коксовим горіхом. У комерційному акті АА № 046153/12 від 26.01.2013 року вказано, що маркування нанесене сухим коксовим горіхом.

Факт нестачі за перевезенням у вагоні № 66766676, підтверджується матеріалами справи, зокрема, комерційним актом АА № 046153 від 26.01.2013 року.

Як вбачається з комерційного акту АА № 046153 від 26.01.2013 року при зважуванні вантажу була виявлена нестача вантажу у кількості 1 450 кг.

Позивач розрахував вартість нестачі вантажу з урахуванням його вартості згідно рахунку постачальника, який є і відправником вантажу, - ПАТ "МК "АЗОВСТАЛЬ" № 90983451 від 19.01.2013 року, який оплачений позивачем 08.02.2013 року, платіжне доручення № 142638, норми природної втрати вантажу - 2% відповідно до пункту 27 Правил видачі вантажів. Загальна вартість відповідальної недостачі вантажу за розрахунком позивача становить 689 грн. 04 коп.

Оскільки вагон з вантажем був прийнятий залізницею до перевезення без зауважень до відправника, вантаж прибув у технічно справному вагоні, враховуючи дані, наведені у комерційному акті, відповідальність за збереження вантажу з часу його прийняття до перевезення і до моменту видачі одержувачу у спірних правовідносинах у силу статті 110 Статуту покладається на залізницю.

З урахуванням викладеного, господарський суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

У зв'язку з прийняттям Верховною Радою України Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI, який набрав чинності 01.11.2011р. (пункт 1 статті 10 Закону), розмір ставок судового збору встановлено виходячи з розміру мінімальної заробітної плати.

Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 року" встановлено, що мінімальна заробітна плата у місячному розмірі з 01 січня 2013 року становить 1 147 грн. 00 коп.

В підпунктах 1 та 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначений розмір ставки судового збору, а саме за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру розмір ставки судового збору складає 2 відсотки від ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Отже, відповідно до вказаних вище вимог, судовий збір становить 1 720 грн. 50 коп.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, при задоволені позову судові витрати у справі покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 1, 4, 12, 33, 34, 43, 49, 82 - 85, 115 - 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Державного підприємства "Придніпровська залізниця" (пр. Карла Маркса, 108, м. Дніпропетровськ, 49600; код ЄДРПОУ 01073828; п/р 26006000012 у ВАТ "Експресбанк"; МФО 306964) на користь Публічного акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів" ( вул. Електрометалургів, 310, м. Нікополь, Дніпропетровська обл., 53200; код ЄДРПОУ 00186520; п/р 26008057009082 у ПАТ КБ "ПриватБанк" м. Дніпропетровськ; МФО 305299) - 689 (шістсот вісімдесят дев'ять) грн. 04 коп. сума втраченого вантажу та 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору, про що видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 05.09.2013р.

Суддя О.О. Ємельянова