Постанова № 33354359, 22.08.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 серпня 2013 р.Справа № 815/1016/13-а

Категорія: 5.1.2 Головуючий в 1 інстанції: Бжассо Н. В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючогосудді -Жука С.І. судді - Яковлева Ю.В. судді - Запорожана Д.В.при секретаріДанюк А.І.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Одеського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2013 року по справі за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 до Інспекції з питань захисту прав споживачів в Одеській області про скасування постанови про накладення фінансових санкцій, -

встановиЛА:

Позивач звернувся до суду з позовом до Інспекції з питань захисту прав споживачів в Одеській області про скасування постанови про накладення фінансових санкцій.

Представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав та просив задовольнити.

Представник відповідача, Інспекції з питань захисту прав споживачів в Одеській області, заявлені позовні вимоги не визнав, в задоволенні їх просив відмовити.

Суд першої інстанції своєю постановою від 10 квітня 2013 року відмовив в задоволенні адміністративного позову фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 до Інспекції з питань захисту прав споживачів в Одеській області про скасування постанови про накладення фінансових санкцій.

Фізична особа - підприємець ОСОБА_5 не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги фізична особа - підприємець ОСОБА_5 посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, або у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

01.09.2011 року Управлінням у справах захисту прав споживачів в Одеській області було проведено планову перевірку дотримання вимог законодавства України про захист прав споживачів при наданні послуг з тимчасового розміщення (проживання) на базі відпочинку "Восход" (Баракуда)-суб'єкт господарювання фізична особа - підприємець ОСОБА_5

Перевіркою було встановлено, що на базі відпочинку "Восход", ФОП ОСОБА_5 надає послуги з тимчасового розміщення (проживання), які підлягають обов'язковій сертифікації, але не пройшли встановлену процедуру оцінки відповідності, чим порушено вимоги п. 8 Порядку надання послуг з тимчасового розміщення (проживання), затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 15.03.2006 року № 297 та п. 4 ст. 14 Закону України "Про захист прав споживачів".

За результатами перевірки було складено акт перевірки № 403 від 01.09.2011 року та надано припис про приведення надання послуг до вимог чинного законодавства та усунення виявлених в ході перевірки порушень.

На підставі акту перевірки від 01.09.2011року № 00000403 та матеріалів до нього, 26.09.2011 року, Управлінням у справах захисту прав споживачів в Одеській області, було встановлено несвоєчасне виконання припису посадових осіб спеціально уповноваженого органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів про усунення порушень прав споживачів.

На підставі вищезазначеного акту перевірки, Управлінням у справах захисту прав споживачів в Одеській області було прийнято постанову № 1206 від 18.11.2011 року про накладення на ФОП ОСОБА_5 стягнення, передбаченого статтею 23 Закону України "Про захист прав споживачів" у вигляді штрафу в розмірі 102 750 грн.

Розрахунок економічних санкцій було проведено у відповідності з положеннями п. 3 ст. 23, п. 9 ст. 23 Закону України "Про захист прав споживачів" з врахуванням при розрахунку довідки ДПА в Одеській області від 31.10.2011 р. № 37468/9/17 - 0204.

Колегія суддів вважає, що при розгляді справи суд першої інстанції не взяв до уваги наступне.

Відповідно до п.3 Правил обов'язкової сертифікації послуг з тимчасового розміщення (проживання), роботи з оцінювання засобу розміщення виконуються з метою встановлення відповідності її номерного фонду засобу розміщення вимогам ДСТУ 4269 "Послуги туристичні. Класифікація готелів". Термін проведення робіт з оцінювання засобу розміщення не може перевищувати 30 днів.

Відповідно до абзацу 4 ч. 1 ст. 4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» від 06.09.2005 року № 2806-1V, строк видачі документів дозвільної характеру становить десять робочих днів, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч. 6 ст. 4-1 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" від 06.09.2005 року № 2806-1У, у разі якщо у встановлений законом строк суб'єкту господарювання не видано або не направлено документ дозвільного характеру або рішення про відмову у його видачі, то через десять робочих днів з дня закінчення встановленого строку для видачі або відмови у видачі документа дозвільного характеру суб'єкт господарювання має право провадити певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності. Копія заяви (опису прийнятих документів) з відміткою про дату їх прийняття є підтвердженням подачі заяви та документів адміністратору або дозвільному органу.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_5 звертався із заявою про проведення сертифікації розміщення до Державного підприємства «Одеський регіональний центр стандартизації, метрології та сертифікації», але письмового повідомлення про відмову видачі сертифікату відповідності ОСОБА_5 не отримував. Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що фізична особа-підприємець ОСОБА_5 правомірно здійснював діяльність з тимчасового розміщення на базі відпочинку «Восход».

Крім того, Управлінням захисту прав споживачів в Одеській області при здійсненні

розрахунку економічних санкцій було неправильно застосовано положення ч. З статті 23 Закону України «Про Захист прав споживачів».

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів» у разі порушення законодавства про захист прав споживачів суб'єкти господарювання сфері торговельного та інших видів обслуговування, у тому числі ресторанного господарства, несуть відповідальність за реалізацію продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації в Україні, але у документах, згідно з якими її передано на реалізацію, відсутні реєстраційні номери сертифіката відповідності або свідоцтва про визнання відповідності, - у розмірі п'ятдесяти відсотків від одержаної для реалізації партії товару, викопаної роботи, наданої послуги, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі, коли відповідно до закону суб'єкт господарської діяльності не веде обов'язковий облік доходів і витрат, - у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно свідоцтва про сплату єдиного податку від 01 квітня 2011 року ОСОБА_5 перебуває на спрощеній системі оподаткування та відповідно до діючого податкового законодавства здійснюючи свою господарську діяльність з надання місць тимчасового проживання не веде обов'язкового обліку доходів і витрат.

В зв'язку з цим, колегія суддів вважає, що у випадку наявності в діях фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 порушень умов здійснення діяльності надання послуг з тимчасового розміщення та закону про захист прав споживачів, до нього повинна бути застосована фінансова санкція у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення у справі.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції постановив рішення із порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку із чим рішення суду першої підлягає скасуванню, з постановленням нового рішення по справі.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_5, - задовольнити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2013 року - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 до Інспекції з питань захисту прав споживачів в Одеській області про скасування постанови про накладення фінансових санкцій, - задовольнити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням до Вищого адміністративного суду України в порядку статті 212 КАС України.

Головуючийсуддя С.І. Жук суддя Ю.В. Яковлев суддя Д.В. Запорожан