Постанова № 33354101, 30.06.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 червня 2013 р. Справа № 2а-3239/10/0470 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Потолової Г.В.,

при секретарі - Покусай С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат», м.Кривий Ріг, Дніпропетровська область до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Дніпропетровську Державної податкової служби про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №0000492330/3 від 21.06.04р.,

ВСТАНОВИВ:

Позов заявлено щодо визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №0000492330/3 від 21.06.04р. Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у м. Кривому Розі Дніпропетровської області.

В обґрунтування позову зазначено про те, що нарахування штрафних санкцій в період дії мораторію на задоволення вимог кредиторів суперечить положенню ст.12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та порушує права позивача, тому податкове повідомлення-рішення №0000492330/3 від 21.06.04р. є необґрунтованим, незаконним; позивач наполягав на позитивному вирішенні спірного питання.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 29.10.2004р. позов Відкритого акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» задоволено в повному обсязі, визнано недійсним податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у м.Кривому Розі Дніпропетровської області №0000492330/3 від 21.06.04р.

За наслідками касаційного перегляду рішення суду першої інстанції Вищим адміністративним судом України касаційна скарга Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у м.Кривому Розі Дніпропетровської області задоволена часткового, рішення від 29.10.2004р. - скасовано, справу направлено на новий розгляд.

За результатом автоматичного розподілу справ між суддями Дніпропетровського окружного адміністративного суду справа №2а-3239/10/0470 передана судді Потоловій Г.В.

Справа призначена до судового розгляду.

Ухвалою суду від 27.06.2013 р. здійснено заміну позивача по справі - Відкрите акціонерне товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» на його правонаступника - Публічне акціонерне товариство «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» та відповідача по справі - Спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у м.Кривому Розі Дніпропетровської області на її правонаступника - Спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків у м.Дніпропетровську Державної податкової служби.

Представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач не забезпечив участь повноважного представника у судовому засіданні, будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце його проведення (т.3 а.с.149).

FFF;font-family:Times New Roman CYR;font-size:12pt;">Суд залишає без задоволення клопотання відповідача про відкладення розгляду справи на іншу дату з посиланням на слухання інших справ та неукомплектованість штатних працівників юридичного відділу (т.3 а.с.150-151) з наступних підстав.

По-перше, відповідачем не надано доказів одночасного слухання інших справ (повістки, ухвали тощо). Тим більше вбачається різний час слухання справ.

Не надано доказів меншої чисельності працівників юридичного відділу за штатну чисельність (штатний розклад, довідка відділу кадрового забезпечення тощо) та доказів визначення строків укомплектованості штату.

mily:Times New Roman CYR;font-size:12pt;">По-друге, відповідач не був позбавлений можливості надати письмові заперечення проти позову, у разі наявності, та докази на їх обґрунтування.

По-третє, ст.122 КАС України чітко визначений строк розгляду адміністративної справи.

Отже, клопотання відповідача є необґрунтованим та безпідставним.

Відповідно до ч.6 ст.128 КАС України судом на місці ухвалено щодо здійснення подальшого розгляду адміністративної справи за даної явки сторін, на підставі наявних доказів.

Суд, вивчивши наявні у справі докази та оцінивши їх у сукупності, виходить з наступного.

В ході судового розгляду адміністративної справи встановлено та матеріалами справи підтверджено, що за результатами планової документальної перевірки Відкритого акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» (правонаступник - Публічне акціонерне товариство «Північний гірничо-збагачувальний комбінат») з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.04.2002р. по 01.07.2003р. складено акт №31/233-111/00191023 від 24.12.2003р.

У висновках акту перевірки №31/233-111/00191023 від 24.12.2003р. зазначається про порушення з боку позивача 90-денного терміну з моменту перерахування коштів нерезиденту-продавцю до оформлення ВМД ІМ-40 на імпортний товар та без отримання індивідуальної ліцензії НБУ, що є порушенням ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» та підставою для нарахування пені.

На підставі висновків акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000492330/0, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у вигляді пені на загальну суму 23' 479' 923,70грн.

Позивач оскаржив податкове повідомлення-рішення №0000492330/0 в адміністративному порядку, за наслідками якого скарги позивача залишені без задоволення; відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення з позначками: /1,/2,/3. Позивач звернувся за захистом своїх прав, свобод та інтересів до суду.

В ході судового розгляду позивач пояснив, що нарахування штрафних санкцій у вигляді пені за податковим повідомлення-рішенням відбулось в період дії мораторію на задоволення вимог кредиторів. На підтвердження зазначеного позивач посилається на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 21.05.2002р. у справі №Б/15/49/02 про порушення провадження у справі про банкрутство, вказуючи при цьому, що саме з 21.05.2002р. введено мораторій, тому будь-які нарахування пені та штрафних санкцій законом заборонено, в тому числі і за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності та строку декларування валютних цінностей.

Відповідач заперечує проти позовних вимог, вказуючи, що п.4 ст.12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» щодо заборони застосування штрафних санкцій розповсюджується лише на зобов'язання по сплаті податків і зборів, які виникли після порушення справи про банкрутство. Письмові заперечення, які долучені до матеріалів справи, повністю аналогічні висновкам акту перевірки №31/233-111/00191023 від 24.12.2003р.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та оцінивши їх у сукупності, суд дійшов висновку про наступне.

Спірним у даній справі є питання правомірності нарахування 23479923,70грн. штрафних санкцій та пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності та строку декларування валютних цінностей.

Між фірмою «Uni Metal (UK) Ltd», Великобританія та ВАТ Північний ГЗК укладено імпортний контракт № 2002/16/12s від 16.12.2002 р., згідно якого Продавець продає, а Покупець придбає насосну установку для відкачування пульпи відходів збагачення руди обладнання та запасних частин до нього на умовах поставки DDU - Кривий Ріг.

Загальна вартість контракту склала 1357000,00 доларів США. Платіж здійснюється у доларах США у вигляді банківського переказу на рахунок Продавця. Термін дії контракту до повного виконання Сторонами своїх обов'язків

Додатковою угодою №1 від 15.01.2003р. загальна вартість контракту збільшується і складає -13000,00 дол.США.

Додатковою угодою №2 від 28.02.2003р. у зв'язку з тим, що компанія - перевізник не має можливості виконати свої зобов'язання в частині своєчасної поставки вантажу на територію України по контракту № 2002/16/12s від 16.12.2002р., Продавець повертає раніше перераховані покупцем валютні кошти у загальній сумі 40000,00 дол. США. Покупець, у свою чергу, повинен на протязі 10 днів перерахувати Продавцю валютні кошти у сумі 40000,00 дол. США.

Листом - угодою №б/н від 01.03.2003р. Продавець здійснює повернення раніше перерахованих Покупцем валютних коштів на загальну суму 80000,00 дол. США.

Додатковою угодою №3 від 12.05.2003р., у зв'язку з перенесенням термінів поставки обладнання на територію України по контракту № 2002/16/12з від 16.12.2002р., встановлено, що Продавець повертає раніше перераховані Покупцем валютні кошти на загальну суму 110000,00 дол. США. Покупець у свою чергу повинен на протязі 15 днів перерахувати Продавцю валютні кошти у сумі 110000,00 дол. США.

На виконання умов контракту Покупцем перераховано валютних коштів на загальну суму 1578000,00 дол. США. Фірмою «Uni Metal (UK) Ltd» London на виконання умов контракту -поставлено на територію України насосну установку загальною вартістю 1428000,00 дол. США

У зв'язку з неможливістю своєчасно поставити товар Продавцем з порушенням термінів повернуто валютних коштів на загальну суму 150000,00 дол. США. Граничні терміни повернення 19.05.2003р. - 110000 дол. США, 10.06.2003р. - 40000 дол. США, повернуто відповідно 20.05.2003р. - 110000 дол. США, 13.06.2003р. - 40000 дол. США, чим порушено ст.2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" від 23.09.94р. №185/94-ВР, зі змінами та доповненнями, та на підставі ст.4 вищевказаного Закону, за несвоєчасне повернення валютних цінностей на територію України нараховується пеня у сумі 3679,80 грн.

Проте, суд не погоджується з висновком податкового органу з огляду на наступне.

У зв'язку з тим, що комбінатом з компанією «Uni Metal (UK) Ltd» укладено додаткову угоду №3 від 12.05.2003р. про повернення Продавцем коштів Покупцеві, то дебіторська заборгованість у сумі 110000дол. набуває статусу монетарної статті, згідно наказу Мінфіна від 10.08.2000р. №193 „Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 21 "Вплив змін валютних курсів"

Так, монетарна стаття це стаття балансу про грошові кошти, а також про такі активи та зобов'язання, які будуть отримані або сплачені у фіксованій сумі грошей або їх еквівалентів.

На підставі вищезазначеного, нарахування пені у сумі 1759,92 грн. за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань не повинно проводитися під час дії мораторію на виконання вимог кредиторів.

Пеня у розмірі 1919,88грн також нарахована безпідставно, тому що датою імпорту, згідно з Наказом ДПАУ від 23.10.2002р. №505 слід вважати дату надходження товару на митну територію України, фактичного перетину ним митного кордону України, що підтверджується поставленням відтиску штампа на СМR та декларації ІМ-40 і означає початок перебування товару під митним контролем. Так, дати штампу митного інспектора на СМR 27.03.03 (на суму 126600$), 16.05.03р.(на суму 705900$), 12.06.03р.(на суму 310000$), 13.06.03( на суму 285500$).

Суд приймає до уваги посилання позивача, що весь пакет документів, включаючи СМR та декларації ІМ-40 був у наявності на момент перевірки та був наданий перевіряючим та направлений у ДПА Дніпропетровської області та ДПА України.

Копію контракту №2002/16/128 від 16.12.2002 року, Специфікацію №1 до контракту, додаткову угоду №1 від 15.01.2003 року до контракту, Лист - угоду від 01.03.2003 року, додаткову угоду №2 від 28.02.2003 року до контракту, додаткову угоду №3 від 12.05.2003 року до контракту, вантажно - митні декларації форми ІМ-74, товаро - транспортні накладні наявні в матеріалах справи.

oman CYR;font-size:12pt;">Як зазначено вище, нарахування пені у сумі 3679,8грн грн. за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань не повинно проводитися під час дії мораторію на виконання вимог кредиторів.

Між фірмою "Alderson GB Limited", Suite 3C, Third Floor, Standbrook House, 2-5 Old Bond Street, London W1Х 3ТВ, UK (далі - Продавець) та ВАТ "Північний ГЗК" (далі - Покупець) укладено імпортний контракт №0124-301/02 від 21.01.2002р., згідно якого Продавець продає, а Покупець придбає жаробетонну суміш для торкретирування (КОТОR ТO7А-1) у кількості 70 тн за ціною 987,40 за 1 тону, на загальну суму 69118,00 дол.США. Поставка продукції згідно контракту здійснюється на умовах поставки DDU - Кривий Ріг. Згідно додатку № 1 від 26.03.2002р. збільшено кількість до 140 тн. суміші та загальна вартість контракту склала 138236,00 дол. США. Згідно додатку № 2 від 17.10.2002р. та №3 від 29.07.2003 внесено зміни в порядок надходження товару, а саме DDU - митний ліцензійний склад м. Кривий Ріг, та змінено банківські реквізити Продавця.

Умови оплати - передплата долари США у розмірі 100 %.

Попереднім актом документальної перевірки встановлено дебіторську заборгованість у сумі 34559,00 дол. США, граничний термін повернення 20.05.2002р.

ound-color:#FFFFFF;font-family:Times New Roman CYR;font-size:12pt;">На виконання умов контракту фірмою "Alderson GB Limited" у перевіряємому періоді згідно ВМД поставлено продукції на загальну суму 103677 дол. США (552612,23 грн.). ВАТ "Північний ГЗК" на виконання умов договору сплачено 69118 дол. США (368402,39 грн.).

t-family:Times New Roman CYR;font-size:12pt;">Станом на 01.07.03 заборгованість по контракту відсутня.

Порушення вимог валютного законодавства по контракту у перевірений період податковим органом не встановлено.

Між фірмою "Alderson GB Limited", Suite 3C, Third Floor, Standbrook House, 2-5 Old Bond Street, London W1Х 3ТВ, UK (далі - Продавець) та ВАТ "Північний РЗК" (далі - Покупець) укладено імпортний контракт №0313-302/02 від 15.03.2002р. (контракт для перевірки не надано, дані щодо його виконання взято з первинних документів ВАТ " Північний ГЗК" - ВМД та платіжних документів), в якому Продавець продає, а Покупець придбає алюмінат-кальцієвий цемент, вогнетривкий, марка SECAR 71 на загальну суму 67699,33 євро. Умови поставки продукції, згідно контракту, DDU - м. Кривий Ріг.

На виконання умов контракту фірмою "Alderson GB Limited" згідно ВМД поставлено продукції на загальну суму 67699,33 євро (387880,73 грн.). Оплату за поставлену продукцію ВАТ "Північний ГЗК" у перевіряємому періоді здійснював, 12.12.2002р. у сумі 32815,68 дол. США., що згідно діючого курсу складає 32597,27 євро, та 21.01.2003р. у сумі 36239,76 євро. Дебіторська заборгованість станом на 01.07.2003р. складає - 1137,71 євро, граничний термін повернення 21.04.2003р.

FF;font-family:Times New Roman CYR;font-size:12pt;">В порушення ст. 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" від 23.09.94р. №185/94-ВР, зі змінами та доповненнями, та на підставі ст. 4 вищевказаного Закону, за несвоєчасне повернення валютних цінностей на територію України нараховується пеня у сумі 1391,61 грн.

Між фірмою "Alderson GB Limited", Suite 3C, Third Floor, Standbrook House, 2-5 Old Bond Street, London W1Х 3ТВ, UK (далі - Продавець) та ВАТ "Північний ГЗК" (далі - Покупець) укладено імпортний контракт №0201-SG1/03 від 02.01.2003р., згідно якого Продавець продає, а Покупець придбає запасні частини картрного самоскида "САТЕRPІLLАR" вантажопідйомністю 186,58 тн. Поставка продукції згідно контракту здійснюється на умовах поставки DDU - Кривий Ріг.

Покупець здійснює передплату у дол. США у розмірі 100 %.

На виконання умов контракту фірмою "Alderson GB Limited" у перевіряємому періоді згідно ВМД поставлено продукції на загальну суму 144975,98 дол. США (773174,67 грн.). У перевіряємому періоді ВАТ "Північний ГЗК" проведено передоплату за поставлену продукцію у сумі 366307,43 дол. США. Дебіторська заборгованість станом на 01.07.2003р. складає - 221331,45 дол. США., У тому числі по граничним термінам надходження імпортної продукції:

13.08.2003р. - 83179,55 дол.США,

26.08.2003р. - 16796,56 дол. США,

17.09.2003р. - 121355,34 дол. США.

Суд погоджується з обґрунтуванням позивача щодо виконання контракту з фірмою "Alderson GB Limited" №0313-802/02 від 15.03.2002р. Матеріалами справи підтверджено, що при перерахуванні оплати у євро згідно умов контракту дебіторської заборгованості у комбінату перед вказаною фірмою не існує

Згідно первісних умов контракту валюта ціни та валюта платежу не відрізнялись, тому комбінату не потрібно було передбачати у контракті умови перерахування доларів США у будь-яку іншу іноземну валюту. Після здійснення платежу 12.12.02р. у доларах США, була підписана додаткова угода №1 від 09.01.03р. у якій змінено умови договору: валюта ціни та валюта платежу визнані різними. У цій додатковій угоді комбінат, згідно положень Інструкції Про порядок здійснення контролю і отримання ліцензій за експортними, імпортними та лізинговими операціями", затвердженої Постановою Національного банку від 24.03.1999р. №136, передбачив умови перерахування валюти ціни у валюту платежу.

Так, згідно додаткової угоди від 19.01.03. перерахунок крос-курсу платежу у валюту поставки здійснюється згідно офіційних курсів НБУ на дату оформлення ВДМ. Копія контракту та ВДМ у кількості 10 аркушів наявні в матеріалах справи.

Суд звертає увагу, що комбінат правомірно змінив умови договору після лснення передплати, так як у Цивільному кодексі УРСР не була визначена заборона щодо зміни ціни та порядку розрахунків після укладення чи виконання договору

Копія контракту №0313-802/02 від 15.03.2002р, копії додаткових угод до контракту, вантажно - митні декларації, заяви на банківський переказ, меморіальні ордери, унки на оплату, переліки платежів по відділу ЗЕД наявні в матеріалах справи.

В ході перевірки дебіторської, кредиторської заборгованості відображеної у бухгалтерських документах станом на 01.07.2003 р. встановлено дебіторську заборгованість, яка відображена у бухгалтерському обліку у національній валюті (грн.) зокрема по інопартнеру "Steelmet int AG" контракт № 3821-S - 22805,15 грн.

Експортна заборгованість у сумі 22805,15 грн., відображена у журналі обліку дебіторської та кредиторської заборгованості станом на 01.07.2003 р. по контракту № 3821-S від 09.10.1997 р. з фірмою "Steelmet int AG" м.Цюріх Швейцарія. В ході додатково наданих копій первінних документів за 1999 рік встановлено наступне.

Додатковою угодою № 1 від 05.05.1999 р. "покупець" "Steelmet int AG" (Швейцарія) пред'явив претензію за нестачу ваги продукції (залізорудний концентрат) у кількості 1711,92 тн. на суму 34352,31 дол. США, "продавець" - ВАТ "Північний ГЗК" розглянув пред'явлену рекламацію та прийняв її обоснованою, таким чином за згодою сторін зменшено експорт на суму 34352,31 дол. США. Балансовою звіркою між підприємствами проведеною станом на 07.06.1999 р. встановлено, що 29.03.1999р. ВАТ "Північний ГЗК" признає претензію та визнано контракт закритим.

Згідно Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" від 23.09.94р. №185/94-ВР, зі змінами та доповненнями, встановлено, що експортна виручка за реалізовану на експорт продукцію повинна у повному обсязі зарахуватись на валютний рахунок підприємства - експортера. Враховуючи вище вказане станом на 01.04.2002р. дебіторська заборгованість по контракту № 3821-3 від 09.10.1997р. з фірмою "Steelmet int AG" Швейцарія, складає 34352,31 дол. США., граничний термін її повернення 27.06.1999р.

und-color:#FFFFFF;font-family:Times New Roman CYR;font-size:12pt;">Таким чином за порушення ст.1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" від 23.09.94р. №185/94-ВР, зі змінами та доповненнями, та на підставі ст.4 вищевказаного Закону, за неповернення валютних цінностей на територію України по контракту № 3821-5 від 09.10.1997р., укладеного з фірмою "Steelmet int AG" (Швейцарія) нараховується пеня у сумі 185644,94 грн. (Додаток № 38).

Щодо висновків перевіряючих про нарахування пені по контракту з фірмою "Steelmet int AG", 3821-S від 09.10.1997р., суд вважає доведеними аргументи позивача.

Згідно наданих перевіряючим акту звірки взаєморахунків від 01.05.99 р.та додаткової угоди №1 від 05.05.1999р. комбінат визнав пред'явлені рекламації по нестачі 1711,92т продукції на загальну суму 34352,31 дол. США. Проте, згідно копій комерційних актів та визнаних претензій по переваженню продукції комбінату на кордоні, на всіх комерційних актах є штамп ст.Ізов Львівської залізниці, що свідчить про те, що продукція, якої недостає, не перетинала митний кордон України, та не може вважатися експортованою.

У бухгалтерському обліку комбінату помилково обліковувалася дебіторська заборгованість фірми "Steelmet int AG" на суму 34352,31 дол.США, тому що бухгалтерією не була зменшена реалізація продукції на експорт, згідно визнаних претензій.

Відносно імпортної заборгованості, відображеної у журналі обліку дебіторської та кредиторської заборгованості станом на 01.07.2003р., у сумі 6327369,84 грн. з фірмою "Турстрой" (Росія), в ході додатково наданих документів, а саме претензія від 18.05.1999 р. та розрахунок пені за несвоєчасне надходження валютної виручки пред'явлені фірмою "Турстрой" по контракту № 55 від 25.02.1997р у сумі 8277719,02 дол.США, службова записка ВАТ "Північний ГЗК" про підтвердження комбінатом суми пені за прострочку платежів по контракту № 55від 25.02.1997 р. у розмірі 3680177,11 дол. США., що у національній валюті складає 6327369,84 грн. Згідно службової записки встановлено розрахунки проведено поставкою обкотишів на загальну суму 6327369,84 грн. та проведено залік заборгованості з нерезидентом. Претензію фірми "Турстрой" погашено без рішення арбітражного суду.

Попередніми актами перевірки встановлена відсутність заборгованості по виконанню і контракту з фірмою "Турстрой" (Росія).

r:#FFFFFF;font-family:Times New Roman CYR;font-size:12pt;">При розрахунку пені підприємством не враховано, що згідно ст.3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" № 543/96-ВР від 22.11.1996р. встановлено, що розмір пені, передбачений ст.1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Враховуючи вище вказане станом на 01.04.2002р. дебіторська заборгованість з фірмою "Турстрой" (Росія) складає 3680177,11 дол. США.

Таким чином за порушення ст.2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" від 23.09.94р. №185/94-ВР, зі змінами та доповненнями, та на підставі ст.4 вищевказаного Закону, за неповернення валютних цінностей на територію України нараховується пеня у сумі 23265852,99 грн. (Додаток № 38).

Заборгованість у деклараціях про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України та знаходяться за її межами, підприємством в перевіряємому періоді також не відображена.

З викладеного порушення, суд вважає висновки податкового органу про нарахування пені по контракту з фірмою?"Турстрой" спростованими з огляду на наступне.

Актом заліку №3 від 30.09.1998 р. комбінатом були зараховані претензії по нестачі продукції на суму 3335,04 дол.США (6801,82 грн) та претензії по контрактам №55 та 533 на суму 3255843,0 дол. США (6320568,02 грн) по сплаті пені за порушення термінів оплати.(копія акту додається). Оригінал акту заліку та усі документи, які пов'язані з ним, були вийняті згідно протоколу виїмки від 20.12.2000 р., копія якого наявна в матеріалах справи.

Претензії по нестачі продукції були пред'явлені по контракту №235 від 21.03.1996р., в якому вантажоотримувачем є українські підприємства (КГГМК „Криворіжсталь"), тобто продукція була реалізована на митній території України. Копії претензій наявні в матеріалах справи.

Дебіторська заборгованість перед фірмою „Турстрой" помилково виникла у з бухгалтерському обліку як результат не відображення кредиторської заборгованості перед фірмою „Турстрой" на загальну суму 3259178,04 дол.США (6327369,84 грн.) по визнаним претензіям по нестачі продукції та претензіям по контрактам №55 та 533.

Так, відвантаження продукції по контрактам №203,204 у бухгалтерському обліку відображалося записом: Д36К70. (9 071 155,76 дол.США)

Отримання обладнання та матеріалів від фірми „Турстрой" за укладеними угодами у бухгалтерському обліку відображалося записом: Д20Д5 К63 (5 811 977,72 дол.США)

Претензії не були проведені у бухгалтерському обліку, тому, при проведенні заліку (Д63 К36 на суму 9 071 155,76 дол.США) виникла необгрунтована дебіторська заборгованість на суму 3 259 178,04 дол.США (9 071 155,76-5 811 977,72).

Станом на 30.09.1998 року, у відповідності до ст. 217 ЦК УРСР, яка діяла на час виникнення правовідносин, позивач мав право припинити зобов'язання заліком.

Питання правомірності проведення заліків у сфері ЗЕД підтверджується листом ДПА України від 24.02.2003 року № 3111/7/15-2417

Крім того, листом ДПАУ від 24.02.2003 року №3111/7/15 -2417 встановлена можливість проведення заліків у сфері ЗЕД і вказано, що пеня в такому разі не обчислюється.

Взаємовідносини з фірмою „Турстрой" та відсутність порушень у сфері ЗЕД у 1999р. підтверджена актом перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства при здійсненні ЗЕД та інших взаємовідносин ВАТ „ПівнГЗК" та фірмою „Турстрой" від 25.05.1999р., копія якого наявна в матеріалах справи.

Відносно експортної заборгованості, відображеної у журналі обліку дебіторської та кредиторської заборгованості станом на 01.07.2003р., у сумі 15580,67 грн з фірмою "Метал Трейд", в ході додатково наданих документів а саме службова записка про списання дебіторської заборгованості встановлено, що заборгованість виникла внаслідок сплати штрафних санкцій, без їх нарахування. Претензії фірми "Метал Трейд" та рішення арбітражного суду відсутні. Попередніми актами перевірки встановлена відсутність заборгованості по виконанню контрактів з фірмою "Метал Трейд".

За таких обставин, податковий орган зазначив, що станом на 01.04.2002р. дебіторська заборгованість з фірмою "Метал Трейд" складає 15580,67 грн.

Таким чином за порушення ст.1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" від 23.09.94р. №185/94-ВР, зі змінами та доповненнями, та на підставі ст.4 вищевказаного Закону, за неповернення валютних цінностей на територію України нараховується пеня у сумі 21314,36 грн. (Додаток № 38).

Проте, суд не погоджується з таким висновком податкового органу, оскільки згідно обігової відомості обліку і руху претензій по комбінату дата виникнення заборгованості - лютий 1998року. Згідно обігової відомості за січень 1999р. заборгованість відображена записом: Д 6302000 К 6011000 (по старому плану рахунків), тобто перенесена на претензії з рахунку обліку заборгованості перед постачальниками. У 1998р., згідно акту перевірки дотримання вимог податкового законодавства за 2 півріччя 1997р та 1 квартал 1998 порушення виконання бартерного контракту №0195/7 від 20.11.1997, згідно якого відбувалось постачання товарів, не виявлено. Крім того, згідно акту звірки від 11.11.1998р. заборгованість ВАТ „ПівнГЗК" перед фірмою "Метал Трейд" складає 569,03 дол. США, тобто дебіторська заборгованість у бухгалтерському обліку комбінату обліковувалася помилково.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач своєчасно та у повному обсязі декларував валютні цінності, що знаходяться за межами України.

Отже, суд погоджується з0 позицією позивача щодо безпідставного нарахування штрафних санкцій у сумі 2040,00 грн. за порушення вимог ст. 1 Указу № 319

Також, штрафні санкції в сумі 23479923,70 грн. за порушення термінів розрахунків в сфері ЗЕД застосовані до комбінату, та визначені в податковому повідомленні тішенні № 0000492330/3 від 21.06.04р. були нараховані в порушення норм законодавства України про банкрутство.

У відношенні ВАТ "ПівнГЗК" порушена справа про банкрутство та ухвалою по справі №Б15/107/03 від 01.07.2003 року введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Крім того, Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 21.05.02р. по справі №Б15/49/02 було введено мараторій, який діяв під час перевірки. Згідно ст.1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначене загальне поняття "мораторій". Спеціальною нормою, яка регулює порядок застосування мораторію є ст.12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"

У відповідності до п.11 ст.11, п.4 ст.12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" на протязі дії мораторію на задоволення вимог кредиторів забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства, а також не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Крім того, Листом Державної податкової адміністрації України від 29.12.03р. № 10721/6/19-2116 надані роз'яснення щодо нарахування в період мараторію пені та штрафів, в якому висловлена чітка позиція ДПА України, що з дати початку дії мараторію на задоволення вимог кредиторів до дня його закінчення пеня та штрафні санкції боржнику не нараховуються.

До того ж, довідково повідомяємо Вам, що на сьогодннішній час прийняте Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.10.2002 року у справі №А31/5, яке було залишено без змін Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 11.02.2003 року, яке підтверджує позицію комбінату щодо не нарахування пені та штрафних санкцій у період дії мораторію.

В рішенні № 1335/10/31-048 від 02.02.2004 року правильно вказано, що пеня за порушення термінів розрахунків в сфері ЗЕД є спеціальний вид фінансової відповідальності.

Так як пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД є спеціальна економічна санкція, тому на підставі віщевказаного закону для підприємств-банкрутів вона нараховуватись не повинна.

Підтвердження позиції підприємства щодо не нарахування пені за порушення норм валютного законодавства є інформаційний лист Вищого господарського суду України від 19.03.2002 р. № 01-8/307, в якому сказано, що дія мораторію поширюється на вимоги щодо стягнення фінансових санкцій за порушення норм антимонопольного, банківського, валютного законодавства.

Аналіз норм права, які регулюють спірні правовідносини, показав наступне.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» (№ 959) моментом здійснення імпорту є момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що імпортується, від продавця до покупця.

Як встановлено ст.185 МК України, відповідно до мети переміщення товарів через митний кордон України запроваджуються такі види митного режиму: імпорт, реімпорт, експорт, реекспорт, транзит, тимчасове ввезення (вивезення), митний склад, спеціальна митна зона, магазин безмитної торгівлі, переробка на митній території України, переробка за межами митної території України, знищення або руйнування, відмова на користь держави.

Відповідно до п.2 Положення про вантажну митну декларацію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №574 від 09.06.1997р. ( далі по тексту - Положення №574), митний режим - це сукупність норм, установлених законами з питань митної справи, що залежно від заявленої мети переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України визначають порядок такого переміщення та обсяг митних процедур, які при цьому здійснюються.

Вантажна митна декларація (ВМД) - це письмова заява встановленої форми, що подається митному органу і містить відомості про товари та транспортні засоби, які переміщуються через митний кордон України, митний режим, у який вони заявляються, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення митного контролю, митного оформлення, митної статистики, нарахування податків, зборів та інших платежів.

За приписами ч. 1 ст. 186 МК України декларант самостійно визначає митний режим товарів і транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до мети їх переміщення та на підставі документів, що подаються митному органу для здійснення митного контролю та митного оформлення.

Статтями 212-213 МК України встановлено, що митний склад - митний режим, відповідно до якого ввезені з-за меж митної території України товари зберігаються під митним контролем без справляння податків і зборів і без застосування до них заходів нетарифного регулювання та інших обмежень у період зберігання; у режим митного складу можуть поміщатися будь-які товари, за винятком товарів, заборонених до ввезення в Україну.

Згідно зі ст. 214 МК України строк зберігання товарів, ввезених із-за меж митної території України, в режимі митного складу не може перевищувати трьох років з дати поміщення цих товарів у зазначений режим; товари, ввезені із-за меж митної території України, що зберігаються у режимі митного складу, до закінчення строків зберігання, повинні бути задекларовані власником або уповноваженою ним особою до іншого митного режиму.

В даному випадку, позивачем, в межах чинного законодавства, при ввезенні товару на митну територію України, обрано митний режим - митний склад та оформлено ВМД ІМ-74. а згодом, до закінчення терміну зберігання, задекларовано до іншого митного режиму - імпорт та оформлено ВМД ІМ-40. Моментом здійснення поставки товару позивачу є дата перетину товаром митного кордону України та оформлення ВМД ІМ-74.

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України від 23.09.1994 № 185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (далі - Закон № 185/94-ВР) виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у терміни виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного терміну потребує індивідуальної ліцензії Національного банку України.

Статтею 2 Закону № 185/94-ВР визначено, що імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 90 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують індивідуальної ліцензії Національного банку України.

Згідно з ч.1 ст.4 Закону №185/94-ВР порушення резидентами термінів, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону тягне за собою стягнення пені за кожен день прострочення у розмірі 0,3 відсотків від суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

Разом з тим, судом враховано, щ 21 травня 2002р. у відношенні ВАТ «Північний гірничо-збагачувальний комбінат» порушено провадження у справі про банкрутство, про що постановлено ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 21.05.2002р. по справі №Б 15/49/02; з цього ж часу введено мораторій на задоволення кредиторів. Що також не заперечується сторонами.

Згідно зі ст.1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» мораторій на задоволень вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, та зупинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Пунктом 4 ст.12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» передбачено, що протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Аналізуючи вищевикладене, протягом дії мораторію заборонено нарахування неустойки, в тому числі і за порушення валютного законодавства, лише на ті грошові зобов'язання, строк виконання яких настав до дня введення мораторію.

Отже, враховуючи термін виконання зобов'язання позивача по контракту та дату нарахування штрафних санкцій за спірним податковим повідомлення-рішенням слід визнати, що нарахування штрафних санкцій у розмірі 23479923,70грн. здійснено відповідачем в період дії мораторію, тобто неправомірно. При цьому, доводи податкового органу стосовно того, що порушення позивачем вимог Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» щодо здійснення розрахунків з його контрагентом за зовнішньоекономічним контрактом відбулося до провадження у справі про банкрутство позивача, судом не беруться до уваги, оскільки спростовуються матеріалами справи.

Стаття 19 Конституції України зобов'язує органи державної влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Таким чином, судом, з урахуванням позиції Вищого адміністративного суду, повністю досліджено визначені в ухвалі від 04.02.2010 року обставини.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що нарахування штрафних санкцій за податковим повідомлення-рішенням №0000492330/3 від 21.06.04р. є неправомірним та необґрунтованим; спірне податкове повідомлення-рішення не відповідає нормам податкового законодавства, що є підставою для задоволення позову в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.11, 86, 94, 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Відкритого акціонерного товариства «Північний гірничо-збагачувальний комбінат», м.Кривий Ріг, Дніпропетровська область до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у м. Кривому Розі Дніпропетровської області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №0000492330/3 від 21.06.04р. - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у м. Кривому Розі Дніпропетровської області №0000492330/3 від 21.06.04р.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі її апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання копії постанови, виготовленої у повному обсязі.

Суддя Г.В. Потолова