Ухвала суду № 33353896, 05.09.2013, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 750/3595/13-ц Провадження № 22-ц/795/1987/2013 Головуючий у I інстанції -Рахманкулова І. П. Доповідач - Зінченко С. П.Категорія -цивільна

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 вересня 2013 року м. ЧернігівАПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіЗінченко С.П. суддів:Ішутко В.М., Харечко Л.К., при секретарі:Шкарупі Ю.В. за участю:представника ОСОБА_5- ОСОБА_6, представника ОСОБА_7- ОСОБА_8, представника третьої особи -ОСОБА_9

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Чернігові апеляційні скарги ОСОБА_5, ОСОБА_7 та публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра» на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 19 липня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_7 про поділ майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_5 про поділ майна подружжя, визнання права власності та стягнення коштів,

в с т а н о в и в:

Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 19 липня 2013 року позовні вимоги задоволено частково.

Визнано 2/5 частини квартири АДРЕСА_1 особистою приватною власністю ОСОБА_7.

Визнано 3/5 частини квартири АДРЕСА_1 спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_7 та ОСОБА_5.

Визнано за ОСОБА_7 право власності на 3/10 частини квартири АДРЕСА_1.

Визнано за ОСОБА_5 право власності на 3/10 частини квартири АДРЕСА_1.

Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_7 8280 грн. 41 коп. (вісім тисяч двісті вісімдесят гривень 41 копійку), сплачених ОСОБА_7 після розірвання шлюбу на виконання зобов'язань перед ПАТ КБ «Надра» за кредитним договором №36-05/06/11/11/304/2007/430 від 14.12.2007 року.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_5 508 грн. 10 коп. судових витрат по сплаті судового збору.

Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_7 1190 грн. 64 коп. судових витрат по сплаті судового збору.

В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить зазначене рішення скасувати та ухвалити нове, яким задовільнити первісний позов в повному обсязі та відмовити в задоволенні зустрічного позову.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що грошові кошти в сумі 35350 грн. внесені нею на особистий рахунок в ПАТ КБ»Надра» є об»єктом спільної сумісної власності подружжя. На думку апелянта суд безпідставно стягнув з неї на користь ОСОБА_7 8280грн., грошових коштів сплачених відповідачем банку на виконання умов договору, оскільки позичальником за кредитним договором є саме ОСОБА_7, який і має безпосередньо виконувати зобов»язання за договаором. Вважає, що суд не звернув увагу на ту обставину що між нею та Банком в рахунок забезпечення виконання зобов»язань укладено договір поруки. А також вказує, що суд з врахуванням того, що відповідач має значну заборгованність по сплаті аліментів повинен був збільшити її частку у спільному майні.

ОСОБА_7 в апеляційній скарзі просить рішення суду змінити, стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_7 13800,67 грн. Визнати за ОСОБА_5 та ОСОБА_7 в рівних частках виконання обов'язків за кредитним договором № 36-05/06/11/11/304/2007/430 від 14.12.2007 року укладеним між ОСОБА_7 та ВАТ КБ «Надра». Апелянт зазначає, що суд не взяв до уваги, того, що вся частка спірної квартири, що придбана за рахунок кредитних коштів в сумі 44 450,00 грн. визнана судом спільною сумісною власністю, відповідно боргові зобов'язання мають бути поділені між сторонами в рівних частках.

Представник ВАТ КБ «Надра» просить скасувати зазначене рішення та ухвалити нове яким відмовити в задоволенні позовів. На думку апелянта судом не прийнято до уваги умови п. 3.1.2 договору іпотеки від 14.12.2007 року, з змісту якого вбачається, що іпотекодавець зобов'язаний вживати всіх заходів, необхідних для забезпечення схоронності предмету іпотеки, в тому числі проведенння за свій рахунок капітального та поточного ремонту, а також вживати заходів для захисту предмету іпотеки від посягань з боку третіх осіб.

Крім того, представник Банку зазначає, що суд неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, дійшов до неправильного висновку щодо поділу квартири АДРЕСА_1 та визначення часток у спільному майні сторін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що вона підлягає відхиленню, виходячи з наступного.

Згідно з вимогами частини 1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку суд перевіряє законність і обгрунтованність рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених в суді першої інстанції.

Відповідно до ст.ст.60,61,69,70, СК України майно набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловіку на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба, тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об»єктом права спільної сумісної власності подружжя. У разі поділу майна, що є об»єктом права спільної сумісної власності дружини та чоловіка, частки майна подружжя є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

За приписами ст..65 СК України дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об»єктом права спільної сумісної власності за взаємною згодою. При укладанні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Для укладання однім із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово. Згода на укладання договору, який потребує нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, має бути нотаріально посвідчена.

Згідно ст..57 СК України майно набуте подружжям до шлюбу, є особистою приватною власністю дружини, чоловіка.

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_5 та зустрічні позовні вимоги ОСОБА_7 суд першої інстанції вважав доведеними ті обставини, що в рахунок купівлі-продажу спірної квартири по АДРЕСА_1, ОСОБА_7 було сплачено 29505 грн. особистих коштів вилучених від продажу належної особисто йому однокімнатної квартири, про що зазначено в самому договорі купівлі-продажу, а тому суд прийшов до висновку, що розмір належної ОСОБА_7 особистої частки в цій квартирі становить 2\5 частини. Суд зазначив, що інші 3\5 частини квартири є спільною сумісною власністю подружжя, а тому відповідно визнав за кожним із сторін право власності на спірну квартиру по 3\10 частини. Суд не прийняв до уваги доводи ОСОБА_5 про наявність підстав для відступлення від засад рівності часток під час поділу майна через наявну заборгованість по аліментам, оскільки відповідач надав докази про сплату аліментів. Також суд, ухвалюючи рішення, послався на довідку ПАТ КБ «Надра» зі змісту якої вбачається, що ОСОБА_7 на виконання умов кредитного договору з 12.01.2011 року по 16.07.2013 року, тобто після розірвання шлюбу особисто сплачено 3453.19дол.США, та вважав, що при поділі майна подружжя також приймаються до уваги і борги подружжя за зобов»язаннями, які виникли, в інтересах сім»ї. Щодо доводів ПАТ КБ «Надра» про порушення їх прав при вирішенні справи про поділ майна подружжя, суд вказав що жодною матеріальною нормою та договором іпотеки від 14.12.2007 року не передбачено заборони поділу предмета іпотеки, який знаходиться в спільній сумісній власності подружжя, що не є його відчудженням, а пов»язано з правом співласників на його володіння та користування і за таких обставин оформлення права власності на частку в майні- предмета іпотеки не позбавляє такого співвласника прав та обов»язків за іпотечним договором.

З такими висновками суду погоджується і апеляційний суд.

Як вбачається з матеріалів справи 13 липня 2002 року сторони зареєстрували шлюб, від якого мають двох малолітніх дітей - доньку ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_1. Рішенням Деснянського районного суду м.Чернігоів від 12 січня 2011 року шлюб між ними розірвано.

ОСОБА_7 на підставі договору дарування від 06.05.2003 року належала однокімнатна квартира АДРЕСА_4, яка йому була подарована ОСОБА_12, що підтверджується довідками державного нотаріуса Другої Чернігівської державної нотаріальної контори ( а.с. 71.)

З договору купівлі - продажу вказаної квартири від 14.12.2007 року вбачається, що ОСОБА_7 продав належну його на праві приватної власності АДРЕСА_4 , а ОСОБА_13 придбала цю квартиру. Продаж квартири вчинено за 111 100 грн., з яких 75 750 грн. покупець ОСОБА_13 сплатила продавцю ОСОБА_7, до підписання договору купівлі - продажу квартири, а решту суми в розмірі 35350 грн. покупець зобов'язався сплатити продавцю в строк до 15.12.2007 року включно. (а.с.69).

Із довідки приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу від 26.04.2011 року ОСОБА_14 вбачається, що 14.12.2007 року за реєстровим №5158 був нотаріально засвідчений підпис ОСОБА_7 на заяві про підтвердження факту отримання ним 14.12.2007 року від ОСОБА_13 грошей в сумі 35 350 грн., як остаточний розрахунок за продану ним квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4. (а.с.70, 72)

В той же день ОСОБА_7 придбав спірну квартиру, про що свідчить договір купівлі - продажу, зареєстрований в реєстрі за №3038, від 14.12.2007 року та посвідченого приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу ОСОБА_15 Відповідно до цього договору, ОСОБА_7 придбав у ОСОБА_16, ОСОБА_17 та ОСОБА_18 чотирикімнатну квартиру АДРЕСА_1. Витяг з Державного реєстру правочинів за №5150840 видано ОСОБА_7 14.12.2007 року о 18 год. 23 хвилини. (а.с.93).

Із змісту п.п. 2.1, 2.2 договору купівлі - продажу квартири вбачається, що ціна продажу квартири визначена за домовленістю сторін, та складає 75 750 грн. Оплата ціни продажу квартири здійснюється покупцем слідуючим чином: гроші в сумі 29505 грн. покупець сплачує власними коштами, а решту суми - 46 245 грн. сплачено за рахунок кредитних коштів, одержаних у ВАТ КБ «Надра». Гроші в сумі 75 750 грн. одержані продавцями повністю до підписання цього договору.

З оригіналу розписки від 14.12.2007 року, яка приєднана судом до матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_16, ОСОБА_17 та ОСОБА_18 отримали в день продажу від ОСОБА_7 фактично 156 550 грн. за продану квартиру, що за курсом НБУ складає 31 000 доларів США.

Враховуючи вказані обставини, суд прийшов до правильного висновку, що з проданої ОСОБА_7 квартири, яка була його особистою власністю, було отримано 111 100 грн., а за чотирикімнатну квартиру згідно розписки сплачено 156 550 грн., а тому кошти в розмірі 45 450 грн., що еквівалентно 9000 доларів США, яких не вистачало для виплати продавцям, ОСОБА_7 отримав в ПАТ КБ «Надра» згідно заяви на видачу готівки від 14 грудня 2007 року відповідно кредитного договору №36-05/06/11/11/304/2007/430. (а.с.10, 66)

Також є обгрунтованим висновок суду щодо поділу квартири, з врахуванням належних особисто ОСОБА_7 коштів. А саме, суд обгрунтованно ввжав доведеним, що в рахунок купівлі-продажу спірної квартири АДРЕСА_1, ОСОБА_7 було сплачено 29505грн. особистих коштів, вилученних від продажу належної йому квартири, про що зазначено в самому договорі купівлі-продажу, а тому розмір належної йому частки відповідно становить 2\5 частини.

Враховуючи встановлені обставини, суд дійшов правильного висновку, що інші 3\5 частини квартири є спільною сумісною власністю подружжя, а тому необхідно за ними визнати право власності по 3\10 частини кожному.

Відповідно до ч.4 ст.65 СК України , при поділі майна подружжя враховуються також борги подружжя за забов»язаннями, що виникли в інтересах сім»ї.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_7 на підставі кредитного договору №36-05/06/11/11/304/2007/430 від 14.12.2007 року отримав у ПАТ КБ «Надра» 9157.50 дол.США на строк до 13.12.2027 року. ОСОБА_5 виступила майновим поручителем, надавши згоду на передачу майна в іпотеку, та в забезпечення зобов»язаня за кредитним договором 14.12.2007 року уклала з ПАТ КБ «Надра» договір поруки.

З довідки ПАТ КБ «Надра вбачається, що ОСОБА_7 на виконання умов кредитного договору з часу розірвання шлюбу, тобто з 12.01.2011 року по 16.07.2013 року сплачено 3453.19 дол.США.

Суд з врахуванням вказаної довідки дійшов вірного висновку про стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_7 1035.96 дол.США, що еквівалентно 8280 грн.41коп. та відповідає розміру присудженої їй частки квартири при поділі майна подружжя, і які сплатив ОСОБА_7 після розірвання шлюбу, виконуючи зобов»язання за договором.

Суд вірно зазначив, що при вирішенні питання про поділ майна подружжя жодним чином не були порушені права третьої особи без самостійних вимог ПАТ КБ «Надра», оскільки жодним законом не передбачено заборони поділу предмету іпотеки , який знаходиться в спільній сумісній власності подружжя, поділ майна не є його відчудженням, а пов»язано з правом співласників на його володіння та користування і за таких обставин оформлення права власності на частку в майні - предмета іпотеки не позбавляє такого співвласника прав та обов»язків за іпотечним договором.

Враховуючи викладене апеляційний суд прниходить до висновку, що ухвалене судом першої інстанції рішення відповідає вимогам матеріального та процессуального права.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_5, що грошові кошти в сумі 35350 грн. внесені нею на особистий рахунок в ПАТ КБ»Надра» є об»єктом спільної сумісної власності подружжя, апеляційний суд не може прийняти до уваги, оскільки апелянт не обгрунтувала належними доказами, що вказані кошти є спільним майном подружжя, не навела джерела походження цих коштів, також не обгрунтувала чому саме на один день, 13.12.2007 року, були нею внесені грошові кошти на особистий рахунок в ПАТ КБ»Надра»

Твердження апелянта, що суд не врахував наявність підстав для відступлення від засад рівності часток під час поділу майна подружжя через наявність заборгованності по аліментах, апеляційний суд не може прийняти до уваги, оскільки ОСОБА_7 сплачує аліменти, що підтверджується квитанціями.

Що стосується доводів апелянта, що суд безпідставно стягнув з неї на користь ОСОБА_7 8280грн.41 коп.,грошових коштів, то вони є безпідставними, оскільки при поділі майна враховуються також борги подружжя за забов»язаннями що виникли в інтересах сім»ї.

Доводи ОСОБА_7 щодо розподілу зобов»язань за кредитним договором при поділі майна подружжя, апеляційний суд не може прийняти до уваги, оскільки кредитор у зобов»язанні ПАТ КБ «Надра» заперечував в суді проти розподілу боргового зобов»язання.

Що стосується доводів ПАТ КБ «Надра» що квартира не підлягає поділу між подружжями, тільки з тих підстав, що знаходиться в іпотеці в забезпечення виконання ОСОБА_7 основного зобов»язання за кредитним договором, то апеляційний суд не приймає їх до уваги, оскільки положення іпотечного договору свідчать про те, що іпотекодержатель не має права розпоряджатися квартирою без згоди іпотекодержателя до закінчення терміну дії іпотеки, але це не означає, що в судовому порядку неможливо поділити спільне майно подружжя шляхом визнання права власності на нього, оскільки право володіння та користування майном не заборонено, а поділ майна подружжя не є розпорядженням ним.

Інші доводи апеляційної скарги, не відносяться до підстав, з якими процесуальне законордавство пов»язує можливість скасування або зміни оскаржуванного рішення суду.

Враховуючи викладене та у зв»язку з тим, що суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального та процесуального права апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд

У Х В А Л И В:

Апеляційні скарги ОСОБА_5, ОСОБА_7 та Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра» - відхилити.

Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 19 липня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:Судді: