Постанова № 33353132, 05.09.2013, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" вересня 2013 р.

Справа № 916/1610/13

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Ярош А.І.,

суддів: Журавльова О.О., Лисенко В.А.,

(Склад судової колегії змінений розпорядженням заступника голови суду від 09.08.2013 р. за №613)

при секретарі судового засідання Селиверстовій М.В.,

за участю представників сторін:

від позивача: не з’явився, повідомлений належним чином;

від відповідача: не з’явився, повідомлений належним чином;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Будівельно-виробничої фірми „Дністер”

на ухвалу господарського суду Одеської області від 29 липня 2013 року про повернення зустрічної позовної заяви №916/13/1218

по справі № 916/1610/13

за позовом Будівельно-виробничої фірми „Дністер”

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю „Південний РКК”

2) Приватного підприємства „ІСТОК-777”

про стягнення 25 751,09 грн.,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Південний РКК” звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Будівельно-виробничої фірми „Дністер” та Приватного підприємства „ІСТОК-777” про визнання недійсним попереднього договору купівлі-продажу нерухомого майна а також додаткової угоди №1 від 31.05.2013р., укладених між БВФ „Дністер” та ПП „Істок-777”, посилаючись на порушення переважного права позивача на придбання вказаного майна, оскільки між позивачем та ПП „Істок-777” укладено договір оренди зазначеного нерухомого майна від 24.02.2013р., а також створення перешкод у користуванні обладнаннями позивачем.

В процесі розгляду справи Будівельно-виробничою фірмою „Дністер” подано зустрічну позовну заяву до Товариства з обмеженою відповідальністю „Південний РКК” та Приватного підприємства „ІСТОК-777” за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів ТОВ „Грін Груп”, в якому позивач за зустрічним позовом просив господарський суд Одеської області визнати недійсним укладений між ПП „Істок-777” та ТОВ „Південний РКК” договір оренди від 24.02.2013 року та відмовити в задоволенні первісного позову ТОВ „Південний РКК”.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 29 липня 2013 року у справі №916/13/1218 (суддя Горячук Н.О.) зустрічний позов Будівельно-виробничої фірми „Дністер” повернуто без розгляду на підставі п.п.4,6 ч.1 ст. 63 ГПК України

Ухвала суду мотивована тим, що позивачем по зустрічному позову порушені вимоги п.п.2,3,3-1 ст.57 ГПК України відносно наявності документів, що додаються до позовної заяви, оскільки не надані докази сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі, а також не надано доказів відправлення зустрічного позову сторонам по справі, а саме не додано опису вкладення до поштових квитанцій.

Будівельно-виробнича фірма „Дністер” з ухвалою суду першої інстанції не погодилась, в апеляційній скарзі просить її скасувати, з посиланням при цьому на те, що вказана ухвала прийнята з порушенням норм процесуального права.

Так, скаржник вважає помилковими і необґрунтованими посилання суду першої інстанції на вимоги п.4 ст.63 ГПК України, оскільки статтею 6 ЗУ „Про судовий збір” передбачено, що у разі, якщо позов подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір обчислюється з урахуванням загальної суми позову і сплачується кожним позивачем пропорційно долі поданих кожним з них вимог окремим платіжним документом, водночас, закон не містить заборони можливості сплати цієї суми судового збору одним з кількох позивачів у справі – визначальним у такому разі є сам факт повного надходження належної до сплати суми судового збору в дохід державного бюджету України.

Апелянт вважає, що заявлені БВФ „Дністер” зустрічні позовні вимоги не йдуть у розріз з первісним позовом у даній справі та не підлягають обкладенню судовим збором; наразі ТОВ „Південний РКК” було сплачено судовий збір у повному обсязі.

Окрім того, скаржник зазначає, що суд не позбавлений можливості витребувати докази, якщо подані сторонами докази є недостатніми; суд не вправі повернути позовну заяву з мотиву недодання документів, що є доказами, оскільки позивач може їх надавати, а суд – вимагати їх надання до закінчення розгляду справи.

Таким чином, апелянт зазначав, що з матеріалів зустрічної позовної заяви БВФ „Дністер” вбачається дотримання позивачем формальних вимог ст.ст.54,57 ГПК України, у зв’язку з чим у місцевого господарського суду були відсутні для повернення позовної заяви без розгляду ст.63 ГПК України.

В судове засідання 05.09.2013 року представники сторін не з’явились, хоча були належним чином повідомлені про час, дату та місце судового засідання, тому судова колегія, враховуючи 15-денний строк розгляду апеляційних скарг на ухвали місцевого господарського суду, дійшла висновку про розгляд апеляційної скарги за відсутністю представників сторін.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, з наступних мотивів.

Як вище встановлено апеляційним господарським судом, ухвала суду першої інстанції про повернення без розгляду зустрічної позовної заяви Будівельно-виробничої фірми „Дністер” мотивована тим, що позивач за зустрічним позовом не надав до суду докази сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі, а також належні докази надсилання зустрічного позову сторонам по справі, а саме - опис вкладення до поштових квитанцій.

Відповідно до ч.1 ст.60 ГПК України відповідач має право до прийняття рішення зі спору подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов’язаний з первісним. Водночас вимогами ч.2 ст.60 ГПК України встановлено, що подання зустрічного позову провадиться за загальними правилами подання позовів.

Правові норми щодо загального правила подання позовів наведені у ст.ст.54-59 розділу VІІІ ГПК України.

Так, в силу вимог пунктів 2, 3 ст.57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів, а також сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Таким чином надавати документи, які підтверджують відправлення відповідачам копії позовної заяви і доданих до неї документів та сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі необхідно і до зустрічної позовної заяви, оскільки в силу вимог ч.2 ст.60 ГПК України подання зустрічного позову провадиться за загальними правилами подання позовів, а за загальними правилами подання позовів, які встановлені вимогами п.п. 2, 3 ст.57 ГПК України до позовної заяви додаються докази сплати державного мита у встановленому порядку і розмірі та докази сплати витрат на ІТЗ судового процесу.

З копії зустрічної позовної заяви та додатків до неї, наявних в матеріалах справи, вбачається, що документів, які свідчать про сплату позивачем судового збору, розмір якого встановлюється ЗУ „Про судовий збір”, а також листа опису вкладення до поштового відправлення, позивач до зустрічної позовної заяви не надав.

Відповідно до ч.2 п. 2.22 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р., № 7, якщо заявником не подано належних доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі або (за необхідності) документів, що підтверджують звільнення від його сплати, заява (скарга) повертається господарським судом з підстав, передбачених ГПК.

Згідно п. 2.13 вказаної постанови, судовий збір, оскільки інше не передбачено Законом, сплачується окремо за подання кожної позовної заяви (заяви, скарги).

Таким чином, судова колегія повністю погоджується з висновками суду першої інстанції про повернення зустрічної позовної заяви без розгляду, оскільки позивачем не додержано вимог ст.57 щодо документів, які підтверджують відправлення відповідачам копії позовної заяви і доданих до неї документів та сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, та за таких обставин суд першої інстанції цілком обґрунтовано та правомірно повернув зустрічну позовну заяву без розгляду.

Доводи апеляційної скарги про те, що зустрічні позовні вимоги не йдуть у розріз з первісним позовом у даній справі та не підлягають обкладенню судовим збором; а тому ТОВ „Південний РКК” було сплачено судовий збір у повному обсязі, судова колегія не приймає до уваги, оскільки вони жодним чином не обґрунтовані згідно чинного законодавства України.

Більш того, згідно п. 2.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р., № 7, судовий збір, оскільки інше не передбачено Законом, сплачується окремо за подання кожної позовної заяви (заяви, скарги). Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Підсумовуючи вищевикладене, судова колегія зазначає, що апелянтом не надано належних та допустимих доказів в підтвердження своїх заперечень, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження при апеляційному перегляді оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, оскаржувана ухвала є правомірною та обґрунтованою, відтак, апеляційний суд дійшов висновків про відсутність підстав, передбачених ст.106 ГПК України, для зміни або скасування оскаржуваної ухвали, у зв’язку з чим в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а ухвалу суду – залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 99, 101-106 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Будівельно-виробничої фірми „Дністер” залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Одеської області від 29 липня 2013 року про повернення зустрічної позовної заяви №916/13/1218 по справі № 916/1610/13 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Повний текст постанови підписаний 09 вересня 2013 року.

Головуючий суддя А.І. Ярош

Суддя О.О. Журавльов

Суддя В.А. Лисенко