Постанова № 33353006, 05.09.2013, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.09.2013 року Справа № 904/884/13-г

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Євстигнеєва О.С.- доповідача,

суддів: Лотоцької Л.О., Бахмат Р.М.

при секретарі: Назаренко С.Г.

за участю представників:

позивача: не явився

відповідача: Оскаленко О.М.- предст., дов. від 11.01.2013 року

Гаврин Д.В.- предст., дов. від 11.01.2013 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Лугцентрокуз ім. С.С.Монятовського» (м. Луганськ) на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27.03.2013р. у справі №904/884/13-г

за позовом: приватного акціонерного товариства «Лугцентрокуз ім. С.С.Монятовського» (м. Луганськ)

до: товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничого підприємства «Дебора-Електро» (м. Дніпропетровськ)

про: стягнення 186803 грн. попередньої оплати вартості товару і штрафу за договором купівлі-продажу

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 27.03.2013р. (підписано 01.04.2013р.) (суддя Єременко А.В.) у справі №904/884/13-г відмовлено в позові приватного акціонерного товариства «Лугцентрокуз ім. С.С.Монятовського» (м. Луганськ) до товариства з обмеженою відповідальністю виробничої «Виробниче підприємство «Дебора-Електро» (м. Дніпропетровськ) про стягнення 186803,00 грн. попередньої оплати вартості товару і штрафу за договором купівлі-продажу.

Позивачем - приватним акціонерним товариством «Лугцентрокуз ім. С.С.Монятовського» була подана апеляційна скарга, в якій він просив скасувати зазначене рішення господарського суду і прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги. У скарзі зазначено, що позивач виконав свої зобов'язання за розділом 3 договору - платіж згідно специфікації №2 на підставі рахунка-фактури №СФ-0244 від 28.09.2011 року здійснено у повному обсязі і платіжним дорученням №006402 від 05.10.2011 року перераховано на рахунок відповідача грошові кошти в сумі 180000 грн. Отже, відповідач повинен був відповідно до п.3 специфікації №2 до договору №16/9 у строк до 20.10.2011 року виконати свої обов'язки за договором щодо поставки товару позивачу. Останній свої зобов'язання не виконав і йому були нараховані штрафні санкції у сумі 6803 грн. Скаржник вважає, що суд необґрунтовано прийняв до уваги доводи відповідача щодо укладення ним договору з ТОВ НВП «Укргідропресмаш», згідно з яким було придбано у останнього комплектуючи системи управління ковочним пресом і за усною домовленістю поставлено і змонтовано на території позивача, оскільки в силу п.11.3 договору відповідач не мав права без письмової згоди позивача передавати свої права та зобов'язання іншій особі. Відповідач в судовому засіданні не надав згоди позивача на поставку товару іншим товариством. Крім того, суд не прийняв до уваги доводи позивача, що згідно умов пунктів 4.3 і 6.1.5 договору відповідач був зобов'язаний повідомити позивача про готовність до відвантаження не менш ніж за 5 діб, чого зроблено не було. Скаржник наполягає, що він не отримав товар до теперішнього часу, а відповідач не надав належних доказів, щодо поставки товару саме за договором від 27.09.2011 року №16/9. Надана товарно-транспортна накладна серії АКК №59.19.10.2011 від 19.10.2011 року ніякого відношення до правовідносин сторін не має, оскільки вона підтверджує отримання товару від ТОВ НПП «Укргідропресмаш» на підставі договору №32-01/02 від 22.04.2010 року, тобто за іншим договором і між іншими сторонами.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.05.2013 року зазначена апеляційна скарга була залишена без задоволення, а судове рішення - без зміни.

Постановою Вищого господарського суду України від 24.07.2013 року касаційна скарга приватного акціонерного товариства «Лугцентрокуз ім. С.С.Монятовського» (м. Луганськ) задоволена частково - постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.07.2013 року у справі була скасована, а справа передана на новий розгляд до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.08.2013 року у складі колегії суддів: головуючого судді Євстигнеєва О.С. (доповідач), суддів: Лотоцької Л.О. і Бахмат Р.М. справа була прийнята до провадження та розгляд справи призначено на 22.08.2013р. на 10:30.

Розпорядженням секретаря судової палати №942 від 14.08.2013р. у зв'язку з відпустками суддів постійної колегії Лотоцької Л.О. і Бахмат Р.М. та на підставі наказів голови суду №7 від 17.01.2011 року і № 13 від 03.07.2012 року, справа була передана колегії суддів у складі головуючого судді Євстигнеєва О.С. (доповідач), суддів Павловського П.П., Науменка І.М.

16.08.2013 року від відповідача надійшло клопотання про призначення судової товарознавчої експертизи, у якому відповідач просив поставити експертній установі питання - чи відповідають комплектуючі системи управління ковочним комплексом, змонтованої на приватному акціонерному товаристві «Лугцентрокуз ім. С.С.Монятовського» переліку комплектуючих системи управління ковочним комплексом, доставлених згідно з товарно-транспортною накладною серія ААК №59.19.10.2011 та актом №1 від 05.10.2011 року до договору поставки №93к-07-11 від 20.09.2011 року, укладеному між ТОВ «Виробниче підприємство «Дебора-Електро» та ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Укргідропресмаш»?

У судове засідання 22.08.2013 року представник позивача не явився, у зв'язку з чим розгляд справи було відкладено на 9.45 05.09.2013 року.

04.09.2013 року від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з тим, що відповідач не направив на адресу позивача клопотання про призначення судової експертизи. Беручи до уваги, що позивач був завчасно повідомлений про дату, час і місце проведення судового засідання і міг ознайомитися із клопотанням відповідача; у клопотанні не зазначено підстав, з яких представник не має можливості явки в судове засідання, матеріали справи є достатніми для її розгляду у судовому засіданні, представник позивача двічі не являвся до суду на його виклик, справа переглядалася без участі представника позивача за наявними у справі матеріалами.

У судовому засіданні 05.09.2013 року представник відповідача підтвердив свої заперечення проти апеляційної скарги і просив залишити судове рішення без зміни.

Розпорядженням секретаря судової палати №954 від 04.09.2013 року у зв'язку з виходом з відпустки суддів постійної колегії Лотоцької Л.О. і Бахмат Р.М. та на підставі наказів голови суду №7 від 17.01.2011 року і №13 від 03.07.2012 року справа передана на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Євстигнеєва О.С., суддів Лотоцької Л.О. і Бахмат Р.М.

У судовому засіданні була оголошена вступна та резолютивна частина постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Вислухавши представників відповідача, переглянувши матеріали справи, Дніпропетровський апеляційний господарський суд встановив, що 27.09.2011р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Дебора-Електро» (продавець) та приватним акціонерним товариством «Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського» (покупець) був укладений договір №16/9 купівлі-продажу (надалі - Договір), у відповідності з яким продавець зобов'язується поставити товар, а покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити згідно п. 3.3 цього договору, у відповідності зі Специфікаціями, які є невід'ємною частиною цього договору.

Номенклатура, кількість, ціна одиниці товару, технічні вимоги на продукцію, що поставляється та строки поставки визначаються в затверджених сторонами Специфікаціях, які є невід'ємною частиною цього договору (п. 1.3 Договору).

Згідно п. п. 2.2., 2.3. Договору покупець оплачує товар за цінами вказаними в Специфікаціях. Ціни за одиницю товару, що поставляється за даним договором, розуміються на умовах EXW - м. Дніпропетровськ, склад продавця (ІНКОТЕРМС діючої редакції).

Відповідно до п.2.4. Договору загальна сума договору складає 302000,00 грн., в тому числі ПДВ та складається із сум Специфікацій, які є невід'ємною частиною цього договору.

Пунктом 4.1. Договору передбачено, що поставка продукції здійснюється на умовах та в строк, обумовлені у відповідних Специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору.

Оплата за товар, що поставляється здійснюється згідно умов оплати, вказаних у Специфікаціях. Датою оплати вважається дата списання грошових коштів з рахунку покупця (п. п. 3.3., 3.4. Договору).

Специфікацією №2 до Договору сторони визначили найменування товару - система управління, його вартість у сумі 180000,00 грн. з ПДВ та строк виготовлення: 15 календарних днів з моменту отримання передоплати в розмірі 50% від суми специфікації.

Згідно платіжного доручення №006402 від 05.10.2011р. позивач перерахував відповідачу грошові кошти у сумі 180000,00 грн., пославшись у призначенні платежу, що перерахована сума є оплатою за комплектуючі системи управління згідно з рахунком № СФ-0244 від 28.09.2011р.

Відповідно до п.4.4. договору датою фактичної поставки товару вважається дата її отримання покупцем з додаванням пакету документів, обумовлених в п.4.5., а саме: сертифікат якості, паспорт на продукцію, накладна на відпуск продукції.

Позивачем до матеріалів справи надано копію наявної в нього видаткової накладної № РН-0191 від 05.10.2011р. про поставку товару (комплектуючі системи управління ковочним комплексом) у кількості один комплект за ціною 180000,00 грн. з ПДВ, яка складена відповідачем.

Відповідно до п. 1.4. Договору Продавець гарантує, що Товар, належний йому на праві власності, не заставлений, не переданий в оренду, під заставою (арештом) не перебуває та судових спорів щодо нього немає.

Як правильно зазначив господарський суд при вирішенні справи, її матеріали містять видаткову накладну б/н від 05.10.2011р. за якою товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Укргідропресмаш» на виконання умов договору поставки №93к-07-11, укладеного 20.09.2011 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Укргідропресмаш», як постачальником, і товариством з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Дебора-Електро», як покупцем, передало товариству з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Дебора-Електро» комплектуючі системи управління ковочним комплексом у кількості один комплект за ціною 177 000,00 грн. з ПДВ.

Видаткова накладна містить підпис особи, яка отримала товар.

Повноваження особи, яка отримала товар, підтверджується виданою відповідачем довіреністю №1079 від 05.10.2011р.

Відповідно до товарно-транспортної накладної ААК №59.19.10.11 від 19.10.2011р. водій Братіщенко І.А. прийняв від вантажовідправника - ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Укргідропресмаш» до перевезення товар (комплектуючі системи управління ковочним комплексом) у кількості один комплект за ціною 150000,00 грн. без ПДВ для доставки його вантажоодержувачу - ПАТ «Лугцентрокуз ім. С.С. Монятовського», місце розвантаження вантажу - м. Луганськ, вул. Фрунзе, 107, корп.14.

Зазначена товарно-транспортної накладна містить підпис особи, що прийняла товар, скріплений печаткою позивача. Позивач не заперечує отримання зазначеного товару, але вважає, що це є іншими правовідносинами між ним і особою, яка поставила продукцію, які не мають відношення до правовідносин за договором між ним і відповідачем.

Відповідно до Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року №363 з наступними змінами та доповненнями, товарно-транспортна накладна на перевезення вантажів автомобільним транспортом виписується вантажовідправником та є основним документом на перевезення вантажів. Це єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Найменування товару, його вартість, визначені у Специфікації №2 та вказані у видатковій накладній № РН-0191 від 05.10.2011р., збігаються даними товарно-транспортної накладної ААК №59.19.10.11 від 19.10.2011 р. Ці обставини правильно встановлені місцевим господарським судом.

Генеральний директор товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Укргідропресмаш» Дерев'янко Я.М. підтвердив у своїх письмових поясненнях, що саме за цією товарно-транспортною накладною спірний товар був поставлений позивачу.

Отже, фактично постачальником за цією ТТН є відповідач, а товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Укргідропресмаш» є тільки вантажовідправником, який може бути окремою особою без відповідного договору з отримувачем товару.

Окрім того, на підставі наказу ТОВ «Виробниче підприємство «Дебора-Електро» №11-В від 21.10.2011р. директор товариства Оскаленко О.М. вибула у відрядження до м. Луганськ, ПАТ «Лугцентрокуз ім. С.С.Монятовського» для контролю встановлення системи управління кувальним комплексом строком на 12 календарних дня з 23 жовтня 2011року по 07 листопада 2011року включно. Перебування директора відповідача на ПАТ «Лугцентрокуз ім. С.С.Монятовського» для контролю встановлення системи управління кувальним комплексом з 24.10.2011р. по 06.11.2011р. підтверджується належним чином оформленим посвідченням про відрядження.

Крім того, позивач додав до позовної заяви копію видаткової накладної №РН-0191 від 05.10.2011р., тобто фактично підтвердив наявність у нього документів, необхідних для засвідчення факту поставки товару, та свою обізнаність у готовності відповідача його передати, а відсутність на цій накладній підпису особи, що отримала товар, не спростовує встановлених судом обставин про те, що зазначений у накладній товар, в його кількості, найменуванні та вартості був позивачем отриманий.

Як правильно зазначив суд, зазначене вище у сукупності спростовує доводи позивача про те, що він не отримував товар, який відповідач був зобов'язаний йому поставити відповідно до умов Специфікації № 2.

Разом з тим, слід зазначити, що в силу п.11.3 договору №16/9 жодна із сторін не вправі без письмової згоди іншої сторони передавати свої права і обов'язки зо договором третій особі. Фактичні обставини справи свідчать про порушення з боку відповідача цієї умови, оскільки товар, який передбачений специфікацією №2 до договору, був поставлений позивачу саме третьою особою. Але це порушення не є підставою для стягнення передплати та штрафу за умови фактичного виконання договору (навіть і третьою особою). Відповідальність за поручення сторонами цього пункту договором не передбачена.

Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 193 ГК України).

Стаття 526 ЦК України встановлює вимогу щодо виконання зобов'язань належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 ЦК України).Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).

Відповідно до ст.ст. 662, 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень ст. 530 цього Кодексу.

Статтею 664 ЦК України встановлено, що обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.

Отже, господарські правовідносини за договорами купівлі-продажу (поставки) спрямовані на отримання покупцем відповідних товарів (продукції), які передбачені договором, у встановлений строк.

Така продукції була виготовлена на замовлення відповідача третьою особою і отримана позивачем.

Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Надані сторонами документи були повно і всебічно оцінені місцевим господарським судом. Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду погоджується із висновком місцевого суду щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог про стягнення попередньої оплати за договором і розцінює цей позов як намагання безоплатно отримати продукцію від своїх контрагентів.

Порушення ж з боку відповідача деяких умов договору не свідчить про невиконання ним (навіть і через іншу особу) основних умов договору щодо поставки замовленої продукції позивачу, що унеможливлює задоволення позову. Цей висновок зроблений колегію суддів також з урахуванням того, що будь-які договірні правовідносини між позивачем і вантажовідправником відсутні; грошові кошти за поставлену продукцію вантажовідправнику позивачем не сплачувалися, та інших наданих сторонами документів.

Щодо клопотання відповідача про призначення судової експертизи, то останнє судом не задоволено в силу того, що відповідно до ст.41 ГПК України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу. Таким чином, єдиною підставою для призначення судової експертизи є неможливість відповіді на певні питання, які впливають на судове рішення, без спеціальних знань. Питання, які поставлені відповідачем, у клопотанні про призначення судової експертизи не потребують спеціальних знань і можуть бути вирішені в процесі розгляду справи.

За таких обставин слід вважати вірним висновок місцевого господарського суду щодо відсутності достатніх підстав для задоволення позовних вимог.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 103-105 ГПК України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Лугцентрокуз ім. С.С.Монятовського» (м. Луганськ) залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27 березня 2013 року у справі №904/884/13-г залишити без зміни.

постанова виготовлена у повному обсязі 09.09.2013 року

Головуючий суддя: О.С.Євстигнеєв

Судді: Л.О.Лотоцька

Р.М.Бахмат