Рішення № 33352721, 30.08.2013, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29.08.13р. Справа № 904/5204/13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УніКредит Лізинг", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Молочна фабрика "Рейнфорд", м. Дніпропетровськ

про стягнення 36 807,66 грн.

Суддя Рудовська І.А.

Представники:

Від позивача: Фоменко А.В. - довіреність від 09.04.2013року б/н

Від відповідача: представник не з'явився

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю "УніКредит Лізинг" (далі-позивач) звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Молочна фабрика "Рейнфорд" (далі-відповідач) про стягнення 36 807,66 грн., з яких: 18 832,12 грн. - основного боргу, 1 404,66 грн. - неустойки за прострочення сплати лізингових платежів, 968,04 грн. - 3 % річних, 306,22 грн. - інфляційних збитків, 15 296,62 грн. - неустойки за несвоєчасне повернення предмету лізингу та судові витрати по справі.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору фінансового лізингу № 1372L09 від 31.07.2009 року, в частині повного та своєчасного розрахунку за користування предметом лізингу.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги.

Представник відповідача в судові засідання 18.07.2013 р. та 29.08.2013 р. не з'явився, документи витребувані ухвалами господарського суду Дніпропетровської області від 05.07.2013 р., 18.07.2013 р. не надав. Про слухання справи відповідача було належним чином повідомлено, за адресою, яка зазначена в позовній заяві, у витязі з ЄДРПОУ, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення під розпис (судові повістки а.с. 52,53), які знаходиться в матеріалах судової справи.

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача, оскільки про місце, час та дату розгляду справи останній повідомлений належно, проте не скористався правами передбаченими діючим господарським процесуальним законодавством, з клопотанням про відкладення розгляду справи до суду не звертався, а також в матеріалах справи достатньо необхідних господарському суду документів для прийняття обґрунтованого та правомірного рішення.

Згідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні 29.08.2013 р. оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення позивача, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

31.07.2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "УніКредит Лізинг" (Лізингодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Молочна фабрика "Рейнфорд" (Лізингоодержувач) укладено договір фінансового лізингу № 1372L09, згідно п.1.1 якого Лізингодовець приймає на себе зобов'язання придбати у власність від Продавця предмет лізингу (відповідно до встановлених Лізингоодержувачем специфікацій та умов) та передати його у користування Лізингоодержувачу на строк та на умовах визначених договором Лізингу та Загальними умовами.

Після закінчення строку Лізингу Предмет Лізингу переходить у власність Лізингоодержувача по викупній Вартості, вказаній в Договорі Лізингу, при умові повного виконання Лізингоодержувачем зобов'язань, визначених в Договорі Лізингу та Загальних Умовах (п. 1.2 Договору).

У Додатках до Договору лізингу за № 1372L09, від 31.07.2009 року сторонами визначено предмети лізингу, їх ціну, графіки платежів за Договором лізингу та інші умови (додатки до Договору знаходяться у матеріалах справи).

У відповідності до зазначених додатків до Договору, об'єктом лізингу, що передається відповідачу у користування є:

- автомобіль ГАЗ 3302, 2008 року випуску, державний номер АА 67 29 ІМ;

- автомобіль ГАЗ 3302, 2008 року випуску, державний номер АА 67 30 ІМ.

Загальна вартість предмета лізингу за Договором становить 11 105 доларів США 18 центів, у т.ч. ПДВ, що на день його укладення становить 85 400,00 грн.

Як зазначено у п.п. 6.1, 6.2.1, 6.2.2. Договору, складові лізингових платежів, їх суми та дати платежів визначені в графіку лізингових платежів у Додатку №2 до цього Договору. Порядок розрахунку лізингових платежів та їх склад визначаються відповідно до наступного:

Перший лізинговий платіж. Перший лізинговий платіж складається із:

а) комісійної винагороди позивача за організаційні заходи, пов`язані з підготовкою та укладенням цього Договору (надалі - "Комісія за Організацію").

b) авансу ціни Предмета Лізингу.

Періодичні лізингові платежі.

Перший Періодичний Лізинговий платіж складається з:

а) Комісії Лізингодавця, яка розраховується з дати передачі до останнього числа лізингового періоду, в якому відбулась передача предмета лізингу.

Другий і всі наступні періодичні лізингові платежі складаються з:

а) відшкодування, яка є гривневим еквівалентом суми, визначеної в графіку, помноженої на офіційний обміну валют, встановлений Національним Банком України, який діяв на дату підписання Договору.

b) Комісії Лізингодавця, яка розраховується як різниця суми Лізингового платежу та відшкодування, яка не може бути меншою за 1 (одну) гривню.

Датою оплати вважається дата надходження коштів, перерахованих Лізингоодержувачем на рахунок Лізингодавця (п. 8.1 Договору).

Згідно п. 8.2 Договору, всі суми, одержані лізингодавцем від лізингоодержувача або третьої сторони будуть використовуватись в наступному порядку:

а) По - перше для погашення неустойки;

б) По - друге для сплати прострочених платежів;

в) По - третє для погашення прострочених лізингових платежів;

г) По - четвертє для сплати поточних Лізингових Платежів.

Лізингодавець отримує право змінювати порядок погашення заборгованості, якщо останній вважає це необхідне.

Як зазначає позивач, на виконання умов Договору, ним було придбано предмет лізингу відповідно договору купівлі-продажу № 34 від 31.07.2009 року (а.с. 31-32), що підтверджується актами приймання-передачі предмета лізингу від 04.11.2009 року (а.с. 33, 34).

Відповідно до графіку лізингових платежів, який міститься у Додатковій угоді № 1 перший лізинговий платіж підлягав сплаті 05.08.2009 року, а останній 20.08.2013 року. Позивач стверджує, що в порушення умов Договору відповідач не своєчасно сплачував лізингові платежі, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість по сплаті лізингових платежів за придбання автомобіля ГАЗ 3302, 2008 року випуску, державний номер АА 67 29 ІМ у сумі 9 416, 06 грн. ;за придбання автомобіля ГАЗ 3302, 2008 року випуску, державний номер АА 67 30 ІМ.у сумі 9 416, 06 грн.

Умовами п.п. 9.4.1. Договору сторонами погоджено, що випадком невиконання умов Договору є несвоєчасна сплата Лізингоодержувачем будь - якої суми, яку він повинен сплатити. Наслідки такого порушення передбачені п. 9.5 Договору за якими Позивача наділено правом розірвати Договір в односторонньому порядку та вимагати повернення предмету лізингу (п. 9.5.5. Договору).

Позивачем на адресу Відповідача направлено Повідомлення № 1866 від 03.11.2011 року про відмову від Договору лізингу в односторонньому порядку та повідомлено, що зазначені наслідки починають діяти з 10.11.2011 року (а.с. 37-39).

Таким чином, позивач вважає, що відповідач порушив зобов'язання за Договором, у зв'язку з чим позивач був змушений звернутися до суду з даною позовною заявою.

Враховуючи зазначене, позивач просить стягнути з відповідача суму основного боргу за Договором в розмірі 18 832,12 грн., яка складається із заборгованості по сплаті лізингових платежів за придбання автомобіля ГАЗ 3302, 2008 року випуску, державний номер АА 67 29 ІМ у сумі 9 416, 06 грн. ; за придбання автомобіля ГАЗ 3302, 2008 року випуску, державний номер АА 67 30 ІМ.у сумі 9 416, 06 грн.

За неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань по Договору, позивачем відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України були нараховані до сплати відповідачу 3% річних на загальну суму 968,04 грн. та інфляційних збитків 306,22 грн.

Крім того, на підставі п. 7.2, 9.1 Договору позивачем була нарахована для сплати відповідачу пеня на загальну суму 16 701,28 грн. , яка складається із 1 404,66 грн. - неустойки за прострочення сплати лізингових платежів, 15 296,62 грн. - неустойки за несвоєчасне повернення предмету лізингу

Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за лізинговими платежам в розмірі 18 832,12 грн., 3% річних в розмірі 968,04 грн., інфляційних збитків в розмірі 306,22 грн., неустойки в розмір 16 701,28 грн., всього 36 807,66 грн.

Доказів виконання зобов'язання по Договору на момент розгляду спору відповідач до господарського суду не надав. Окрім того, відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист, наведених позивачем обставин не спростував, тому позовні вимоги позивача є правомірними та підлягають задоволенню.

Приймаючи рішення господарський суд виходив із наступного.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 292 Господарського кодексу України, лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.

Крім того, відповідно до ч. 7 ст. 292 Господарського кодексу України, правове регулювання лізингу здійснюється відповідно до Господарського кодексу України та інших законів.

Частина 2 статті 1 Закону України "Про фінансовий лізинг" передбачає, що за договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Пунктом 3 ч. 2 ст. 11 Закону України "Про фінансовий лізинг" передбачено, що лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України "Про фінансовий лізинг" сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, що передбачено ст. 611 Цивільного кодексу України.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Враховуючи вищевикладені норми чинного законодавства України та умови укладеного між сторонами Договору, господарський суд вважає, що вимоги позивача в частині стягнення заборгованості за лізинговими платежами в розмірі 18 832,12 грн. слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищевказаної норми закону, позивачем були нараховані для сплати відповідачу 3% річних на загальну суму 968,04 грн. та інфляційних збитків на загальну суму 306,22 грн., розрахунок яких судом перевірено та визнано таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір не передбачено законом або договором.

Пунктом 7.2 Договору передбачено, що у випадку несплати Лізингоодержувачем в належний термін будь якої суми яка має бути сплачена ним за Договором Лізингу, Лізингоодержувач сплачує Лізингодавцю неустойку з простроченої суми за період з дати настання терміну платежу до дати фактичної оплати в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент нарахування пені, за кожний день прострочення.

На підставі п. 7.2 Договору позивачем була нарахована для сплати відповідачу неустойка на загальну суму 1404, 66 грн.

Перевіривши здійснені позивачем нарахування розміру неустойки, суд визнає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 9.1. Договору, у випадку дострокового припинення дії Договору Лізингу Лізингоодержувачем, або у випадку повернення Предмета Лізингу Лізингодавцю, з будь-якої причини Лізингоодержувач зобов'язаний передати Предмет Лізингу Лізингодавцю у місці зазначеному Лізингодавцем, протягом 3 (трьох) Робочих днів, починаючи з дати відповідної вимоги Лізингодавця, якщо про інше Сторони не домовляться письмово додатково. У випадку несвоєчасного повернення Предмету Лізингу з вини Лізингоодержувача, останній зобов'язаний сплатити неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, нараховану на суму Еквівалента Ціни Предмета Лізингу за період такого прострочення.

Лізингоодержувач отримав повідомлення про відмову від Договору та повернення Предмета Лізингу 06.12.2011 року, а повернув Предмет Лізингу лише 08.05.2013 року.

Позивачем нараховано неустойку за несвоєчасне повернення предмету лізингу у сумі 15 296, 62 грн., яка також підлягає до задоволення.

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з пунктом 4 частини третьої ст. 129 Конституції України та ст. 33, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню: 18 832,12 грн. - заборгованості, 968,04 грн. - 3 % річних, 306,22 грн. - інфляційних збитків, 16 701,28 грн. - неустойки(пені).

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача, оскільки спір доведено до суду з його вини.

Керуючись ст.ст. 4, 22, 32-34, 43, 44, 48-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Молочна фабрика "Рейнфорд" (49045, м. Дніпропетровськ, проспект. Газети "Правда", 50, код ЄДРПОУ 13472597) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УніКредит Лізинг" (04070, м. Київ, вул. Петра Сагайдачного, буд. 22/1, код ЄДРПОУ 33942232) 18 832,12 грн. (вісімнадцять тисяч вісімсот тридцять дві грн. 12 коп.) - заборгованості, 968,04 грн. (дев'ятсот шістдесят вісім грн. 04 коп.) - 3 % річних, 306,22 грн. (триста шість грн. 22 коп.) - інфляційних збитків, 16 701,28 грн. (шістнадцять тисяч сімсот одна грн. 28 коп.) - неустойки(пені), 1 720,50 грн. (одна тисяча сімсот двадцять грн. 50 коп.) - судового збору, про що видати наказ.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя І.А. Рудовська Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до статті 84 ГПК

України "03 " вересня 2013р.