УКРАЇНА
Господарський суд
Житомирської області
___________
_______________
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Від "03" вересня 2013 р. Справа № 4/5007/1019/12
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Маріщенко Л.О.
за участю представників сторін:
від позивача: Самсонович І.К. - довіреність від 19.07.2013р. №4626/30/2-13
від 1-го відповідача: ОСОБА_2 -ФОП паспорт НОМЕР_1 від 19.03.1996р.
від 2-го відповідача: не з'явився
прокурор: Шевчук М.М. - посвідчення №011387 від 24.10.12р.
від третьої особи - Городської сільської ради: Валаш О.М. - голова сільради
від третьої особи - Коростишівської міської ради: не з'явився
від третьої особи - Житомирської обласної ради: Пасічник О.М. - довіреність № р-5-22/657 від 26.06.13р.
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Прокурора Коростишівського району в інтересах держави в особі Житомирської обласної державної адміністрації (м.Житомир)
Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Коростишівська міська рада (м.Коростишів Житомирської області)
Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Житомирська обласна рада (м. Житомир)
до 1) Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (м. Київ)
2) Коростишівської районної державної адміністрації (м.Коростишів)
Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Городська сільська рада Коростишівського району Житомирської області (с.Городське Коростишівського району Житомирської області)
про визнання протиправним та скасування розпорядження голови Коростишівської районної державної адміністрації №634 від 29.10.2008 р., визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, зобов'язання звільнити зайняту без наявних правових підстав земельну ділянку.
За клопотанням сторін та прокурора спір розглянутий у більш тривалий строк, ніж передбачено ст. 69 ГПК України.
Прокурор звернувся з позовом про визнання протиправним та скасування розпорядження голови Коростишівської РДА № 634 від 29.10.2008 р. "Про передачу в оренду земельної ділянки", визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 18.03.2009 р., укладеного між відповідачами, згідно з яким Коростишівською РДА передано у користування ФОП ОСОБА_2 земельну ділянку несільськогосподарського призначення (землі промисловості, транспорту і зв'язку), площею 0,1600 га для розміщення та обслуговування об'єкту зв'язку (вежі висотою 70 метрів, контейнерів технологічних), що розташована за межами населеного пункту с. Новогородське на території Городської сільської ради; зобов'язання звільнити зайняту без наявних правовстановлюючих підстав земельну ділянку.
Позов обґрунтовано перевищенням Коростишівською районною державною адміністрацією своїх повноважень щодо розпорядження земельною ділянкою несільськогосподарського призначення площею 0,1600 га, зважаючи на положення ст.122 Земельного кодексу України.
Рішенням господарського суду Житомирської області від 07.02.2013р., у даній справі, у позові відмовлено.
Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 26.03.2013р. рішення господарського суду Житомирської області від 07.02.2013р., у даній справі, залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 05.06.2013р. рішення господарського суду Житомирської області від 07.02.2013р. та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 26.03.2013р. скасовано, справу передано на новий розгляд.
Ухвалою господарського суду від 25.06.13р. справа №4/5007/1019/12 прийнята до провадження судді Маріщенко Л.О.
Ухвалою від 27.08.13р. господарським судом залучено до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Городську сільську раду Коростишівського району Житомирської області та в якості третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Коростишівську міську раду та Житомирську обласну раду.
Представник позивача та прокурор в судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі згідно поданої позовної заяви.
Відповідач - ОСОБА_2 проти позовних вимог заперечив. Зазначив, що проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для розміщення та обслуговування об'єкту зв'язку (вежі висотою 70 метрів, контейнерів технологічних) площею 0,1600 га на території Городської сільської ради Коростишівського району, розроблений у 2007 р. та погоджений відповідними службами; по даному проекту головним управлінням земельних ресурсів у Житомирській області проведено державну експертизу землевпорядної документації (висновок державної експертизи землевпорядної документації № 295 від 25.02.2008 р.), у вказаному висновку було відмічено зауваження, які 18.03.2008 р. були виправленні; у вказаному висновку не було зауважено щодо його погодження з Житомирською ОДА; також і Житомирською обласною державною адміністрацією не було вказано Коростишівській РДА про незаконність укладення даного договору оренди. Також, згідно ч.2 ст.З ЗУ "Про телекомунікації" від 18.11.03р. № 1280-ІУ, телекомунікації є невід'ємною частиною виробничої та соціальної інфраструктури України і призначені для задоволення потреб фізичних та юридичних осіб, органів державної влади в телекомунікаційних послугах, тобто даний об'єкт слугує для задоволення потреб громади Городської сільської ради; тому дії відповідачів є такими, що відповідають вимогам чинного законодавства (а.с. 94 т.1).
Відповідач - Коростишівська РДА та третя особа - Коростишівська міська рада вимоги ухвали суду від 27.08.13р. не виконали, в судове засідання своїх представників не направили, про причини неявки суд не повідомили, хоча про час і місце судового засідання повідомлені належним чином. Письмових пояснень та заперечень по суті спору суду не направили.
Представник третьої особи - Городської сільської ради підтримала доводи прокурора та представника позивача та пояснила, що об'єкт зв'язку, під розміщення якого відповідачу -1 надавалась земельна ділянка за розпорядженням голови Коростишівській РДА від 29.10.2008 № 634 та договором від 18.03.2009 з нею, до об'єктів, які пов'язані з обслуговуванням мешканців Городської сільської ради до програми соціально-економічного, культурного розвитку території сульської ради не включався.
Представник третьої особи - Житомирської обласної ради проти доводів відповідача заперечив та також пояснив, що об'єкт зв'язку, під розміщення якого надана відповідачу -1 земельна ділянка за розпорядженням Коростишівської РДА від 29.10.2008 № 634 та договором оренди від 18.03.2009, до об'єктів, які пов'язані з обслуговуванням мешканців територіальної громади Житомирської області, до програми соціально-економічного, культурного розвитку не включався.
Явка представників сторін в дане судове засідання обов'язковою судом не визнавалась.
Відповідно до пп.3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.11р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", - у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.
Також, ст.77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Господарський суд вважає за необхідне та можливе прийняти рішення у справі за відсутності представника відповідача. Розгляд справи здійснюється відповідно ст. 75 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши учасників процесу, господарський суд
ВСТАНОВИВ:
Розпорядженням Коростишівської РДА від 26.11.2007 р. № 531 "Про погодження місця розташування об'єкта" погоджено місце розташування земельної ділянки фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 для будівництва об'єкту зв'язку (вежі висотою 70 м., контейнерів технологічних, лінії електропередач 10 квт, трансформаторної підстанції та допоміжних споруд) за рахунок земель запасу несільськогосподарського призначення (землі без рослинного покриву (піски), орієнтовною площею 0,16 га , що розташована за межами населеного пункту с. Новогородське на території Городської сільської ради та надано дозвіл відповідачу на виготовлення проекту землеустрою (а.с. 57 т.1).
Рішенням Коростишівської районної ради від 31.07.2008 р. № 355 "Про погодження проекту землеустрою та затвердження нормативної грошової оцінки земельної ділянки ПП ОСОБА_2" погоджено відповідачу1 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки несільськогосподарського призначення площею 0,1600 га, розташованої за межами населеного пункту с. Новогородське, за рахунок земель запасу Городської сільської ради, для надання в оренду для розміщення та обслуговування об'єкту зв'язку (вежі висотою 70 метрів, контейнерів технологічних (а.с. 6 т.2).
Розпорядженням голови Коростишівської РДА від 29.10.2008 р. № 634 "Про передачу в оренду земельної ділянки" було погоджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки несільськогосподарського призначення площею 0,1600 га відповідачу1 для розміщення та обслуговування об'єкту зв'язку (вежі висотою 70 м., контейнерів технологічних), що розташована за межами населеного пункту с.Новогородське на території Городської сільської ради та передано в оренду вказану земельну ділянку відповідачу 1 терміном на 5 років (а.с. 10 т.1).
18.03.2009 р. між відповідачами був укладений договір оренди земельної ділянки, згідно з яким відповідачу1 було передано в оренду земельну ділянку несільськогосподарського призначення площею 0,1600 га для розміщення та обслуговування об'єкту зв'язку (вежі висотою 70 м., контейнерів технологічних), що розташована за межами населеного пункту с. Новогородське на території Городської сільської ради терміном на 5 років. Вказаний договір оренди земельної ділянки посвідчено приватним нотаріусом Коростишівського районного нотаріального округу 18.03.2009 р. та зареєстровано в реєстрі за № 924 (а.с. 11-15 т.1).
В поясненні - обґрунтуванні щодо інтересів держави від 27.09.2012 р., вих. № 90/3325-вих.12 прокурором Коростишівського району зазначено, зокрема, що інтереси держави полягають у правомірному використанні земель несільськогосподарського призначення за межами населеного пункту с.Новогородське на території Городської сільської ради (землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення та повернення земельної ділянки законному володільцю (а.с. 29-31 т.1).
У зв'язку з викладеним, господарський суд вважає за необхідне зазначити, що за приписами ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України (в редакції станом на час укладення спірного договору оренди), передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Пунктом 1 "Прикінцевих положень" Закону України "Про оренду землі" (в редакції станом на час укладення спірного договору оренди) передбачено, що до розмежування відповідно до закону земель державної і комунальної власності, орендодавцями земельних ділянок у межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, є відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади в межах повноважень, визначених Земельним кодексом України.
Пунктом 12 "Перехідних положень" Земельного кодексу України (в редакції станом на час укладення спірного договору оренди) передбачено, що до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.
Склад та цільове призначення земель України визначено главою 4 розділу ІІ Земельного кодексу України, згідно з яким землі України за основним цільовим призначенням поділяються на відповідні категорії: землі сільськогосподарського призначення; землі житлової та громадської забудови; землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; землі оздоровчого призначення; землі рекреаційного призначення; землі історико-культурного призначення; землі лісогосподарського призначення; землі водного фонду; землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.
Частинами 3, 4 ст. 122 Земельного кодексу України (в редакції станом на час укладення спірного договору оренди) визначено, що районні державні адміністрації на їх території надають земельні ділянки із земель державної власності у постійне користування юридичним особам у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для, зокрема, а) сільськогосподарського використання; б) ведення лісового і водного господарства, в) будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо).
Обласні державні адміністрації надають земельні ділянки на їх території із земель державної власності у постійне користування юридичним особам у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів для всіх потреб, крім випадків, визначених частинами третьою, сьомою цієї статті.
Отже, землями несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, право розпорядження наділені виключно обласні державні адміністрації, що випливає з положень вищезазначеного законодавства.
Судом встановлено, що об'єкт зв'язку, під розміщення якого надана земельна ділянка за розпорядженням від 29.10.2008 № 634 та договором від 18.03.2009, до об'єктів, які пов'язані з обслуговуванням мешканців відповідно Городської сільської ради, територіальних громад Коростишівського району та Житомирської області, до програми соціально-економічного, культурного розвитку відповідного району рішеннями органів місцевого самоврядування згідно їх повноважень. не включався. Зазначений вище об'єкт є об'єктом, не пов'язаним з обслуговуванням жителів територіальної громади Коростишівського району Житомирської області, також прийняття оспорюваних розпорядження та договору не було пов'язано з обслуговуванням жителів територіальної громади Коростишівського району.
В судовому засіданні оглянуто оригінал договору про надання послуг з утримання обладнання від 22.09.2010р, копія якого долучена до матеріалів справи, згідно п. 1.1 якого вбачається, що ФОП ОСОБА_2 виконавець (відповідач -1 у справі) зобов'язався утримувати майно (обладнання мобільного зв'язку) ПАТ "МТС Україна", що розташоване на спірній земельній ділянці без вказівки на обслуговування жителів територіальної громади Коростишівського району. обслуговуванням жителів територіальної громади Коростишівського району. (т.2 а.с.97-102).
Згідно зі ст. 1 Закону України "Про землеустрій" цільове призначення земельної ділянки - використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку.
Частиною першою ст. 20 Земельного кодексу України (в редакції станом на час укладення спірного договору оренди) встановлено, що віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.
Також, при прийнятті оспорюваного розпорядження не були дотримані вимоги ст.123 Земельного кодексу України.
Відповідно до ч.2 ст.124 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент прийняття оспорюваного розпорядження та укладення договору), передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.
Відповідно до ст.125 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент прийняття оспорюваного розпорядження та укладення договору), право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Відповідно до ч.2 ст.43 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" від 09.04.99р. № 586-XIV, розпорядження голови державної адміністрації, що суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, іншим актам законодавства або є недоцільними, неекономними, неефективними за очікуваними чи фактичними результатами, скасовуються Президентом України, головою місцевої державної адміністрації вищого рівня або в судовому порядку.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
На підставі викладеного, оспорюване розпорядження вимогам Конституції України та зазначеним нормативним актам не відповідає, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.
Відповідно до ст.ст.13,14 Конституції України, земля є об'єктом права власності Українського народу, основним національним багатством і перебуває під особливою охороною держави. Надання земельної ділянки в оренду з порушенням вимог чинного законодавства суперечить інтересам держави.
Відповідно до ч.1 ст.21 Земельного кодексу України, порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для:
а) визнання недійсними рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам;
б) визнання недійсними угод щодо земельних ділянок.
Відповідно до ст.211 Земельного кодексу України, порушенням законодавства є, зокрема, укладення угод з порушенням земельного законодавства.
Відповідно до ч.1 ст.203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Прийняте головою Коростишівської районної державної адміністрації протиправне розпорядження від 29.10.08р. № 634 стало підставою для укладення оспорюваного договору оренди землі від 18.03.09р.
На цій підставі, зазначений договір оренди, укладений між Коростишівською районною державною адміністрацією та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 визнається судом недійсним.
В частині вимог про зобов'язання звільнити зайняту без наявних на те правовтановлюючих підстав суд повідомляє наступне.
Відповідно до статті 1 ГПК України юридичні особи мають право звертатися до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмету і підстави позову.
Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову є факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу.
При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. В свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі, щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з'ясувати чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.
Предметом судового розгляду є вимога прокурора звільнити зайняту без наявних на те правовстановлюючих підстав.
Згідно з приписами статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Способи захисту прав та інтересів визначені у ст.16 Цивільного кодексу України та ст.20 Господарського кодексу України.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги прокурор зазначає, що відповідач займає земельну ділянку без наявних на те підстав.
Суд з даними доводами прокурора не погоджується, оскільки відповідач користувався земельною ділянкою на підставі договору оренди земельної ділянки та на момент пред'явлення позову даний договір був чинним.
Крім того, згідно наданого відповідачем-1 договіру про надання послуг з утримання обладнання від 22.09.2010р.,вбачається, що виконавець (відповідач-1 у справі) зобов'язався утримувати майно (обладнання мобільного зв'язку) ПАТ "МТС Україна", що розташоване на спірній земельній ділянці не для обслуговування жителів територіальної громади Коростишівського району.
На земельній ділянці, яка є об'єктом оренди між відповідачами, знаходиться об'єкт зв'язку ПАТ "МТС Україна", (вежі висотою 70 метрів, контейнерів технологічних), тобто на орендованій земельній ділянці знаходиться майно іншої юридичної особи.
Відповідно до п.21 договору оренди земельної ділянки від 18.03.2009 року орендар -ФОП ОСОБА_2 повинен повернути орендодавцеві Коростишівській РДА земельну ділянку у ставні не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.
Отже, враховуючи вищевказане, вимога про зобов'язання відповідача звільнити спірну земельну ділянку без наявних на те правовстановлюючих підстав не підлягає задоволенню.
За вказаних обставин, позов в цій частині є необґрунтованим, тому в його задоволенні слід відмовити.
Відповідно до ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що позов обґрунтований та підлягає частковому задоволенню в частині визнання протиправним та скасування розпорядження голови Коростишівської РДА № 634 від 29.10.2008р. "Про передачу в оренду земельної ділянки" та визнання недійсним договір оренди земельної ділянки від 18.03.2009р. В решті позовних вимог суд відмовляє.
Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру обґрунтовано заявлених позовних вимог. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.
Відповідно до прохальної частини позовної заяви, прокурор звернувся з трьома немайновими вимогами.
Відповідно до ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Враховуючи, що станом на 1 січня 2013 р. мінімальна заробітні плата встановлена в розмірі 1147,00 грн., тому сплаті підлягав судовий збір в сумі 1147,00 грн. (1 розмір мінімальної заробітної плати відповідно пп.2 п.2 ч.2 ст.4 Закону).
Якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, зв'язаних між собою підставою виникнення (статті 58 Господарського процесуального кодексу України), судовий збір сплачується як за подання однієї заяви немайнового характеру.
Отже, вимоги визнання протиправним та скасувати розпорядження, про визнання недійсним договір оренди земельної ділянки, повинні бути оплачені, як одна вимога немайнового характеру.
Враховуючи, що оспорюване розпорядження стало підставою для подання прокурором цього позову, господарський суд покладає сплату судового збору на Коростишівську районну державну адміністрацію пропорційно задоволеним позовним вимогам.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 69, 82-85 ГПК України, господарський суд,-
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати розпорядження голови Коростишівської РДА № 634 від 29.10.2008р. "Про передачу в оренду земельної ділянки".
3. Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 18.03.2009р., укладеного між Коростишівською районною державною адміністрацією та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2, площею 0,1600 га, що розташована за межами населеного пункту с. Новогородське на території Городської сільської ради.
4. В решті позову відмовити.
5. Стягнути з Коростишівської районної державної адміністрації (12505, м.Коростишів Житомирської області, вул. Дарбіняна, 11, код 04053524) в дохід державного бюджету України - 1147,00 грн. судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено: 09.09.13
Суддя Маріщенко Л.О.
Друк:
1 - в справу
2 - прокурору Коростишівського району ( 12501, м. Коростишів, вул. Шевченка,5 )
3 - Житомирській ОДА (10014, м. Житомир, майдан С. П. Корольова, 1)
4 - ФОП ОСОБА_2 (02068, АДРЕСА_1 )
5 - Коростишівській РДА (12505, Житомирська область, м. Коростишів, вул. Дарбіняна,11)
6 - Прокуратурі м. Житомира
7 - Городська сільська рада Коростишівського району Житомирської області ( Житом. обл., Коростиш. р-н., с.Городське, вул. Матюшенка, 16) - рек. з повідомленням
8 - Коростишівська міська рада (м.Коростишів, вул.Червона площа, 4-б) - рек. з повідомленням
9 - Житомирська обласна рада (10014, Майдан С.П. Корольова 1) рек. з повідомленням
Судове рішення № 33352673, Господарський суд Житомирської області було прийнято 03.09.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 4/5007/1019/12. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: