Рішення № 33352288, 02.07.2013, Снятинський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 351/908/13-ц

Номер провадження №2/351/483/13

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2013 року м. Снятин

Снятинський районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого судді - Бородовського С.О.

з участю секретаря - Маланчук С.Г.

відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства " Ідея Банк" до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором. ,-

В С Т А Н О В И В:

До Снятинського районного суду Івано-Франківської області звернулось Публічне акціонерне товариство « Ідея Банк» з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором. В позові вказано, що 22/07/2010 р. між позивачем та відповідачем було укладеного кредитний договір № Ю24.116.70678, умовами якого передбачено надання відповідачу грошових коштів в сумі 10440 гривень під 24% річних. Позивач вказує, що відповідач отримав вказані грошові кошти, але не виконав зобов`язання щодо їх повернення та сплати процентів за користування. Станом на 13/03/2013 р. позивач нарахував відповідачеві 2649,71 гривень боргу, з яких 6333,27 гривень простроченого боргу, 2076,76 гривень прострочених процентів, 20199,68 гривень пені, 40 гривень віндикаційних витрат.

Представник позивача не з`явився в судове засідання, однак подав заяву про розгляд справи без його участі, в якій вказав про підтримання позову.

В судове засідання з`явився відповідач, який визнав позов в сумі 9000 гривень, які відповідно до його пояснень він отримав в банку за кредитним договором.

Судом встановлено, що 22/07/2010 р. позивач та відповідач уклали кредитний договір № Ю24.116.70678, відповідно до умов якого банк надає позичальнику грошові кошти в сумі 10440 гривень на 12 місяців, з платежами щомісячно, відповідно до графіку в додатку до договору №1 під 24% річних, 1,90 % щомісячно плати за обслуговування кредиту до 22/07/2011 року.

Відповідно до ордеру-розпорядження № 1 відповідачу перераховано 9551,60 гривень за договором № Ю24.116.70678.

Відповідно до довідки - розрахунку заборгованості відповідача перед позивачем за договором № Ю24.116.70678 основний борг становить 0 гривень, прострочений борг 6333,27 гривень, 2076,76 гривень прострочених процентів, плата за обслуговування кредиту - 0 гривень, прострочена плата за обслуговування кредиту - 0 гривень, пеня 20199,68 гривень, віндикаційні витрати 40 гривень, дебіторська заборгованість - 0 гривень.

Відповідач надав суду пояснення, що не повертав за кредитним договором жодних грошових коштів, зобов`язань за ним не виконував.

Відповідно до Графіку щомісячних внесків, складеного позивачем відповідач повинен повернути основну заборгованість в сумі 9465,77 гривень за кредитним договором № Ю24.116.70678.

Таким чином позивач надав суду документи про наступні розміри заборгованості відповідача: відповідно до довідки - розрахунку основний борг становить - 0 гривень; прострочений борг на 13/03/2013 р. становить 6333,27 гривень, хоча на момент спливу строку повернення усієї позики відповідач жодних зобов`язань не виконав; відповідно до графіку щомісячних внесків відповідач повинен повернути основну заборгованість в сумі 9465,77 гривень; відповідно до договору та змісту позову позивач вказав, що відповідачеві було надано кредит в сумі 10440 гривень.

Однак жодного доказу безпосереднього передання грошових коштів позивачем і отримання їх відповідачем та розміру позики позивач суду не подав.

В п. 1 ст. 60 ЦПК України вказано, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Так, відповідач визнав позов в сумі 9000 гривень.

Відповідно до п. 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

У зв`язку з визнанням відповідачем позову на суму 9000 гривень саме такий розмір грошових коштів підлягає стягненню з відповідача в якості суми позики за договором № Ю24.116.70678.

Позов в частині стягнення іншої заборгованості ніж основна сума позики в розмірі 9000 гривень задоволенню не підлягає, оскільки позивач не подав суду жодного обґрунтованого розрахунку процентів, пені на суму основної заборгованості 9000 гривень, що відповідно до п. 1 ст. 60 ЦПК України є обов`язком позивача. Позивач не надав суду доказу передання відповідачеві суми позики, в свою чергу відповідач надав суду пояснення про те, що він не пам`ятає, коли саме це було здійснено. Отже у суду відсутня можливість розрахунку часу користування грошовими коштами, обчислення суми процентів за час користування, розрахунку часу за який може бути нарахована пеня.

Відповідно до п. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 1 ст. 131 ЦПК України сторони зобов'язані подати свої докази суду до або під час попереднього судового засідання у справі, а якщо попереднє судове засідання у справі не проводиться, - до початку розгляду справи по суті. У разі ненадання необхідних доказів сторонами суд здійснює розгляд і вирішення спору на основі поданих доказів.

Відповідно до п. 2 ст. 623 ЦК України розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Так, судом установлено, що позивач не подав суду жодного доказу щодо здійснення ним витрат, які він зробив або мусить зробити для відновлення свого порушеного права в сумі 40 гривень віндикаційних витрат, що передбачають збитки в сумі 40 гривень. Тому з вини позивача суд позбавлений можливості перевірити суму вказаних збитків.

Відповідач подав суду договір від 22/07/2010 р. між ним та «Футбольним-спортивним клубом «Прикарпаття» про те, що останній гарантує погашення всієї суми кредиту разом з відсотками на протязі терміну дії договору.

Проте відповідач не надав суду доказів того, що у вказаному договорі зазначено саме про спірний кредит за договором № Ю24.116.70678, а також вказано, що грошові кошти відповідач отримує в якості авансу заробітної плати, що не має відношення до цього спору.

Крім цього відповідач і вказана третя особа, відповідно до ст.ст. 34, 35 ЦПК України не заявляли клопотань про вступ в справу, не подавали суду відповідного клопотання. У суду відсутні докази того, що працедавець відповідача є юридичною особою і взагалі може бути залучений до участі в даній справі. А також вказана третя особа не є поручителем відповідно до змісту п. 1 ст. 553 ЦК України, оскільки за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. В свою чергу вказаний договір укладено не з кредитором боржника, а укладено боржником зі своїм працедавцем. Таким чином відсутні правові підстави для залучення вказаної третьої особи до участі в даному спорі, про такі дії до суду не звертався позивач, відповідач, чи працедавець відповідача.

Відповідно до зазначеного та на підставі ст. ст. 553, 623, 1046 ЦК України, ст.ст. 10, 60, 131 ЦПК України суд, -

В И Р І Ш И В:

стягнути з ОСОБА_1 (і.н. НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства "Ідея Банк" (код 19390819) заборгованість за кредитним договором № Ю24.116.70678 від 22/07/2010 р. в сумі 9000 (дев"ять тисяч) гривень та 229 гривень 40 копійок витрат на оплату судового збору.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Івано-Франківської області протягом 10 днів з дня його проголошення через Снятинський районний суд. У разі відсутності сторін, під час проголошення судового рішення подається апеляційна скарга протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий:підпис

Суддя Снятинського районного суду Бородовський С.О.