Ухвала суду № 33351340, 04.09.2013, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 801/5920/13-а

04.09.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Ілюхіної Г.П.,

суддів Яковенко С.Ю. ,

Лядової Т.Р.

секретар судового засідання Радух Ю.А.

за участю сторін:

від позивача: не з'явився,

від відповідача: Лемтюжнікова Наталія Володимирівна, довіреність №01-15 від 04.01.2013,

розглянувши апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України у м. Сімферополі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Ольшанська Т.С.) від 18.06.2013 у справі № 801/5920/13-а

за позовом Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м.Сімферополя АР Крим (вул. Київська, 125-б, м.Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95034)

до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України у м. Сімферополі АР Крим (вул. Крилова, 7, м.Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95011)

про стягнення заборгованості у сумі 650,64 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 18.06.2013 позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м.Сімферополя АР Крим до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України у м. Сімферополі АР Крим, - задоволені частково.

Стягнуто з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України у м. Сімферополі АР Крим на користь Управління Пенсійного Фонду України в Київському районі м. Сімферополь АР Крим суму не відшкодованих витрат на виплату і доставку пенсії з інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві ОСОБА_3, ОСОБА_4 за січень 2013 року у розмірі 296,59 грн.

В інший частині позовних вимог - відмовлено.

Рішення суду мотивовано тим, що відповідач повинен відшкодувати позивачу суму основного розміру пенсії тільки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за січень 2013 року у розмірі 269,59 грн., оскільки дані про ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, яким виплачується пенсія не співпадають з даними про осіб, яким встановлена інвалідність (в довідках МСЕК відсутнє по-батькові зазначених осіб), що свідчить про відсутність підстав для виплати пенсії вказаним особам.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач - Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України у м. Сімферополі АР Крим, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення по справі, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Доводи апеляції мотивовані тим, що судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, оскільки в документах, якими встановлена інвалідність ОСОБА_4 також не зазначено по-батькові ОСОБА_4

В судовому засіданні представник відповідача підтримав апеляційну скаргу, просить її задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати по мотивам, викладеним в ній.

В судове засідання, призначене на 04.09.2013, позивач явку уповноважених представників не забезпечив, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причини неявки суд не повідомив.

Згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

При викладених обставинах, враховуючи те, що позивач викликався в судове засідання, явку своїх представників в судове засідання не забезпечив, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність представників позивача за наявними матеріалами.

Розглянувши справу в порядку статей 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів встановила наступне.

Позивач та відповідач за січень 2013 року підписували акт щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

У зв'язку з виникненням неузгодженості між розрахунками Управління Пенсійного Фонду України в Київському районі м.Сімферополя АР Крим та виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України у м.Сімферополі АР Крим до акту та списку осіб, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, було складено таблиці розбіжностей, які не прийняті відповідачем до заліку.

Розбіжності в розмірі 650,64грн. (з них 605,32грн. - основний розмір пенсії; 41,80грн. - цільова грошова допомога, 3,52грн. - поштові витрати на їх доставку) виникли в результаті незгоди відповідача відшкодовувати виплату пенсії ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_4

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України у м.Сімферополі АР Крим про прийняття до відшкодування затрат на виплату та доставку пенсії з інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_4 у розмірі 650,64грн.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, з наступних підстав.

Правовідносини сторін регулюються Конституцією України, Основами законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - Основи), Законом України від 23.09.1999 №1105-XIV "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (далі - Закон №1105), Порядком відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України, правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 №5-4/4, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16.05.2003 за №376/7697 (далі - Порядок №5-4/4).

Суд першої інстанції здійснив аналіз діючого законодавства України та дійшов висновку про задоволення позовних вимог частково.

Статтею 1 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування встановлено, що загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.

Частиною 4 статті 26 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування встановлено, що якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між страховиками виник спір щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернулася застрахована особа. При цьому неналежний страховик має право звернутися до належного страховика щодо відшкодування понесених ним витрат.

Згідно частини другої статті 2 Закону №1105 особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього Закону.

Відповідно до пункту 3 розділу XI (Прикінцеві положення) Закону №1105 відшкодування шкоди, медична, професійна та соціальна реабілітація провадяться Фондом соціального страхування від нещасних випадків також зазначеним у статті 8 цього Закону особам, які потерпіли до набрання ним чинності та мали право на зазначені страхові виплати і соціальні послуги.

Відповідно до статті 10 Закону України "Про пенсійне забезпечення" пенсійне забезпечення відповідно до цього Закону здійснюється органами Пенсійного фонду України.

Статтею 81 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що призначення пенсій і оформлення документів для їх виплати здійснюється органами Пенсійного фонду України.

Отже, пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання є наслідком страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, тому належним страховиком, тим, хто має надавати застрахованій особі матеріальну допомогу чи соціальні послуги відповідно до статті 25 Основ, є Фонд соціального страхування від нещасних випадків. Пенсійний фонд при цьому є неналежним страховиком, а отже, згідно з положеннями частини 4 статті 26 Основ має право звернутися до Фонду соціального страхування за відшкодуванням понесених витрат.

Пунктами 6 та 7 Порядку №5-4/4 визначено, що Головні управління Пенсійного фонду та управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на підставі акта щомісячної звірки витрат за особовими справами потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, узагальнюють і узгоджують довідку про відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, та до 20 числа місяця, наступного за звітним, подають її відповідно до Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування від нещасних випадків. Фонд соціального страхування від нещасних випадків на підставі довідки про відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, на централізованому рівні до 25 числа місяця, наступного за звітним, перераховує відповідні кошти Пенсійному фонду.

Таким чином, Фонд соціального страхування від нещасних випадків перераховує кошти Пенсійному Фонду України на підставі даних, що зазначені в акті щомісячної звірки.

Пунктом 3 Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат, затвердженого постановою Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань від 27.04.2007 №24, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.06.2007 за №715/13982, визначений перелік документів, що подаються для призначення щомісячної страхової виплати до робочого органу виконавчої дирекції Фонду, серед них окрім акту про нещасний випадок та довідки МСЕК, зазначеного також копію трудової книжки або витяг з неї, засвідчені страхувальником або підписом працівника робочого органу виконавчої дирекції Фонду при пред'явленні оригінал.

Виплата пенсій застрахованим особам, а саме: ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_4, здійснюється на підставі належних документів, передбачених Порядком від 27.04.2007 №24.

Підставою для нарахування та виплати пенсії ОСОБА_5, зокрема, є витяг з Акту огляду у МСЕК від 17.08.1985. Проте, судом було встановлено, що у витязі з Акту огляду МСЕК від 17.08.1985 вказано, що інвалідність встановлена ОСОБА_5 (по-батькові відсутнє).

Підставою для нарахування та виплати пенсії , зокрема, є Акт про нещасний випадок на виробництві від 04.10.1984 та витяг з Акту огляду у МСЕК №159004. Проте, судом встановлено, що у Акті про нещасний випадок потерпілим вказаний ОСОБА_7, а інвалідність встановлена ОСОБА_7 (по-батькові відсутнє).

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач не повинен відшкодовувати позивачу витрати на виплату і доставку пенсії ОСОБА_6, з урахуванням наступного.

Підставою для нарахування та виплати пенсії ОСОБА_6, зокрема, є Акт про нещасний випадок на виробництві від 13.12.1980 та витяг з акту огляду у МСЕК №016486. Проте, судом встановлено, що у Акті про нещасний випадок потерпілим вказаний ОСОБА_6, а інвалідність встановлена ОСОБА_6.

Підставою для нарахування та виплати пенсії ОСОБА_4, зокрема, є Акт огляду у МСЕК від 26.01.1976, проте у Акті про нещасний випадок по-батькові потерпілого не вказано.

Тобто, в анкетних даних пенсіонерів, зазначених у паспортах та довідках МСЕК про інвалідність дійсно є деякі невідповідності Актам про нещасний випадок, зокрема відсутні дані по батькові потерпілих.

Таким чином, дані про осіб: ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_7, яким виплачується пенсія не співпадають з даними осіб, яким встановлена інвалідність, лише в частині зазначення по-батькові, однак вказані особи отримали інвалідність в період СРСР, в республіці Узбекистан, пенсії їм призначені там й продовжується їх виплата в Україні.

В справах цієї категорії, призначених в Республіці Узбекистан, не прийнято було вказувати по-батькові, однак, відсутність по-батькові не є підставою для припинення виплати пенсії вказаним особам.

Відсутність даних про по-батькові не є даними, які не дозволяють ідентифікувати особу.

Разом з цим, з аналізу положень Порядку надання та оформлення документів для призначення пенсії, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2005 слідує, що основним документом для призначення пенсії по інвалідності є витяг з Акту обстеження Медико-соціальної експертної комісії (МСЕК), відомості в яких повністю відповідають паспортним даним осіб, яким призначена пенсія по інвалідності.

Також, як вірно зазначено судом першої інстанції, діюче на час виникнення спірних правовідносин законодавство передбачало необхідний перелік документів, які повинні міститися у пенсійній справі, а також обов'язок органів які призначають пенсію при прийомі документів перевіряти правильність оформлення заяви і подання, відповідних викладених у них відомостей про заявника даним паспорта та документам про стаж, а отже за наявності і достовірності документів у пенсійній справі та фактичній її виплаті розбіжності у даних, зазначених у списках осіб, що надані відповідачем для підтвердження достовірності сум витрат, не можуть бути підставою для відмови у їх відшкодуванні, оскільки предметом спору не є встановлення правомірності призначення пенсії, а її відшкодування.

Матеріалами справи підтверджено, що Управлінням Пенсійного фонду в Київському районі м. Сімферополя Автономної Республіки Крим за період січня 2013 року здійснено витрати на виплату та доставку пенсії по інвалідності на загальну суму 650,64грн.

Факт виплати пенсії з інвалідності вказаним особам, відповідачем не заперечується.

При викладених обставинах, відшкодуванню позивачу підлягали суми основного розміру пенсії: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_5, ОСОБА_6 за січень 2013 року у розмірі 650,64 грн. (з урахуванням витрат на їх доставку).

Однак, позивач з апеляційною скаргою не звертався та справа переглядається в межах апеляційної скарги.

Відповідно до статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Рішення суду першої інстанції в частині, що не оскаржена особою, яка подала апеляційну скаргу, не може бути скасовано або змінено апеляційним судом.

Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам процесуального і матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування в цій частині є необґрунтованими.

Судове рішення є законним і обґрунтованим й не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись частиною третьою статті 24, статтями 160, 167, частиною першою статті 195, статтею 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1.Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України у м. Сімферополі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 18.06.2013 у справі № 801/5920/13-а залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 18.06.2013 у справі № 801/5920/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 09 вересня 2013 р.

Головуючий суддя підпис Г.П.Ілюхіна

Судді підпис С.Ю. Яковенко

підпис Т.Р.Лядова

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Г.П.Ілюхіна