Ухвала суду № 33351249, 29.08.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/5860/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Кротюк О.В. Суддя-доповідач: Желтобрюх І.Л.

У Х В А Л А

Іменем України

29 серпня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючої-судді: Желтобрюх І.Л.,

суддів: Мамчура Я.С.,

Гояйнова А.М.,

при секретарі: Оліщук А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 травня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Олімп-безпека» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби про скасування рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Олімп-безпека» звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби та просило, з урахуванням уточнених позовних вимог, визнати нечинними і скасувати податкові повідомлення-рішення від 02.04.2013 №0004532280 та №0004542280.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 травня 2013 року позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що суми, включені позивачем до податкового кредиту та валових витрат, були сформовані за первинними документами, які були оформлені сторонами виключно з метою заниження податкових зобов'язань.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, які з'явилися у судове засідання, вивчивши матеріали справи, дослідивши й проаналізувавши доводи апеляційної скарги і докази на їх підтвердження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі міста Києва ДПС було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Олімп-безпека» з питань дотримання вимог податкового законодавства за взаємовідносинами з ТОВ «Ізумруд» та ТОВ «ТК» Поділля-інвест» за період з 01.01.2009 по 01.07.2012 року.

За наслідком перевірки було складено Акт від 14.03.13 року № 708 /22.8-15/36594333. Актом перевірки зафіксовано висновок перевіряючих про недійсність правочинів, укладених ТОВ «Олімп-безпека» з контрагентами. Вказані висновки вмотивовані відомостями досудового слідства у кримінальній справі № 54-3414 та постановою Печерського районного суду міста Києва від 21.09.2009 року.

На підставі Акту перевірки було винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 02.04.2013, а саме: № 0004532280 із зазначеною сумою грошового зобов'язання 137 514,00 грн., з яких 137 517,00 грн. за основним платежем, 16 340,00 грн. - за штрафними санкціями; №0004542280 із зазначеною сумою грошового зобов'язання 110 015,00 грн., з яких 96 942,00 грн. за основним платежем, 13 073,00 грн. - за штрафними санкціями.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що доводи податкового органу про те, що господарські відносини ТОВ «ТК «Поділля-Інвест» та ТОВ «Ізумруд» є недійсними, в зв'язку з чим не має можливості підтвердити факт здійснення господарських операцій, є необґрунтованими, оскільки не підтверджені жодними належними доказами.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з такого:

Згідно з п.п. 14.1.181. п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу;

Згідно з п. 198.1. ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; чи дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Зокрема, відповідно з п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу), чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо, - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Олімп-безпека» було укладено з ТОВ «ТК»»Поділля-інвест» договір поставки №С-04/11 від 12 січня 2011року за яким постачальник зобов'язується передати матеріали та обладнання у власність покупця, а останній зобов'язується прийняти товар та оплатити його вартість.

В підтвердження товарності та реальності операцій за вказаним вище договором позивачем до позовної заяви долучено рахунки (№ 30/11-2, № 07/02-2, №10/02-2, №31/01-1, №27/01-1, № 20/01-1, № 28/02-5, № 25/02-1, № 02/03-1, № 28/02-2, №12/01-1, № 22/12-1, № 14/12-1, № 08/12-3, №01/12-1, №25/11-1, № 23/11-1), видаткові накладні (№ 301101, №100201, №100203, № 310101, №270101, №210103, №280203, №250202, №020302, №280202, №120101, №221201, №161201, № 141201, №031201, №251101, № 231101) та податкові накладні, вищеозначені документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Крім того, позивачем було укладено договори № ДД-12-1 від 01 грудня 2010 року та № ДД-11-1 від 12.11.2010 року з ТОВ «Ізумруд» за яким виконавець зобов'язується надавати замовнику спеціальну інформацію (кваліфіковані консультації) та комплексні послуги з питань комерційної діяльності та управління, а останній зобов'язаний їх прийняти та оплатити.

Надання і отримання відповідних консультацій, послуг підтверджується актами здачі-прийому виконаних робіт, податковими накладними.

Стосовно посилань відповідача на постанову старшого слідчого з ОВС СУ ДПС у м. Києві підполковника податкової міліції Бабія О.В. від 09 липня 2012 року в якій зазначається про те, що фінансово-господарська діяльність ТОВ «Ізумруд» здійснюється поза межами правового поля, що, у свою чергу, свідчить про ненабуття належним чином цивільної праводієздатності ТОВ «Ізумруд», а також того, що фінансово-господарські взаємовідносини між ТОВ «Олімп-безпека» та ТОВ «Ізумруд» є фіктивними правочинами та такими, що вчинені без наміру створення правових наслідків, які обумовлюються цими правочинами, - колегія суддів зазначає наступне.

В даній постанові міститься посилання на створення ТОВ «Ізумруд» з метою прикриття незаконної діяльності - конвертації безготівкових коштів у готівку та сприяння легально діючим суб'єктам господарювання в ухиленні від сплати податків, такі висновки були зроблені в межах кримінальної справи № 54-3414 по обвинуваченню ОСОБА_4

Постановою Печерського районного суду м. Києва від 21 вересня 2012 року вказану кримінальну справу було закрито, а ОСОБА_4 звільнено від відповідальності відповідно до Закону України «Про амністію». У вказаній постанові відсутні посилання на обставини, які б підтверджували або спростовували висновки, викладені в постанові старшого слідчого з ОВС СУ ДПС у м. Києві підполковника податкової міліції Бабія О.В. від 09 липня 2012 року. Преюдиційним, тобто обов'язковим до урахування судом є, за приписами ч.4 ст.72 КАС України, лише такий, що набрав законної сили вирок суду у кримінальній справі.

У зв'язку з цим встановлені під час розслідування кримінальної справи № 54-3414 обставини, згідно ч. 1 ст. 71 КАС України, підлягають доведенню в межах даної справи в загальному порядку.

Проте доказів, які б підтверджували обставини, викладені в постанові від 09 липня 2012 року, відповідачем, на порушення ч. 2 ст. 71 КАС України, надано не було.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що доводи, викладені відповідачем у акті перевірки та апеляційній скарзі, не містять правового підґрунтя та спростовуються матеріалами справи, а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Допущення судом першої інстанції порушень норм матеріального та процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи колегією суддів не виявлено, суд повно і правильно встановив фактичні обставини справи, правильно визначив правовідносини, що склалися між сторонами, і дав їм належну правову оцінку, - з огляду на що підстави до скасування судового рішення відсутні.

Керуючись ст.ст.160, 167, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 травня 2013 року, - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуюча:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлено 03 вересня 2013 року.

.

Головуючий суддя Желтобрюх І.Л.

Судді: Горяйнов А.М.

Мамчур Я.С