Ухвала суду № 33351230, 27.08.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/2934/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Журавель В.О. Суддя-доповідач: Ісаєнко Ю.А.

У Х В А Л А

Іменем України

27 серпня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Ісаєнко Ю.А.;

суддів: Аліменка В.О., Федотова І.В.,

за участю секретаря: Бащенко Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Переяслав - Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 26 червня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УПК - Європлюс» до Переяслав - Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 30.05.2013 року №0000812200,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Баришівської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 30.05.2013 року №0000812200.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 26 червня 2013 року позов задоволено.

Не погоджуючись із вказаною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, в якій просить скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду від 26 червня 2013 року та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27 серпня 2013 року замінено відповідача у справі Баришівську об'єднану державну податкову інспекцію Київської області його правонаступником Переяслав - Хмельницькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Київській області.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, відповідно до ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає судовому розгляду справи. У зв'язку з цим, відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції - без змін, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, посадовою особою відповідача проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово - господарських взаємовідносин з ТОВ «Саноіл Торг» за період з 01.01.2011 року по 31.12.2012 року; за наслідками перевірки складено акт від 08.05.2013 року №345/22/32497680.

Актом перевірки встановлено порушення позивачем п. 185.1 ст. 185, пп. 186.2.1 п. 186.2 ст. 186, п. 188.1 ст. 188, п. 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198, п. 201.10. ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 1000025,40 грн., в тому числі за жовтень 2012 року на суму 322839,40 грн., листопад 2012 року - 147432,00 грн., грудень 2012 року - 529754,00 грн.

В обґрунтування заниження податкових зобов'язань відповідача посилається на те, що ТОВ «УПК Європлюс» не підтверджено податковий кредит з ПДВ по фінансово-господарських відносинах з ТОВ «Саноіл Торг»; під час проведення перевірки встановлено відсутність об'єктів оподаткування податком на додану вартість по операціях з придбання товарів. Перевіркою не підтверджено надання товарно-матеріальних цінностей контрагентами-постачальниками ТОВ «Укрінтертрейд», ПП «Далмата ЛТД», ТОВ «Джем» на адресу ТОВ «Саноіл Торг» та в подальшому на адресу покупців, зокрема, ТОВ «УПК Європлюс» за жовтень 2012 року на суму ПДВ - 1139399,68 грн., тому, на думку відповідача, у останнього відсутні об'єкти оподаткування податком на додану вартість по операціях з придбання товарів (робіт, послуг), а правочини між ТОВ «УПК Європлюс» та ТОВ «Саноіл Торг» укладено без мети настання реальних наслідків.

30 травня 2013 року Баришівською ОДПІ Київської області винесено податкове повідомлення - рішення, яким на підставі акту перевірки за виявлені порушення позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на 1250031,75 грн., у тому числі за основним платежем 1000025,40 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 250006,35 грн.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що надані позивачем документи підтверджують фактичне здійснення господарських операцій, а висновки акту перевірки не знайшли свого підтвердження, тому останнім правомірно сформовані дані податкового обліку по господарських операціях з ТОВ «Саноіл Торг».

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Частиною 2 ст. 3 цього Кодексу передбачено, що господарська діяльність, яка здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податку.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 18.08.2012 року між позивачем (покупець) та ТОВ «Саноіл Торг» (продавець) укладено договір купівлі-продажу №18-08-12, відповідно до якого останній зобов'язується передати у власність продукцію та матеріали (товар), а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах, визначених даним договором. Найменування асортимент, кількість та вартість товару визначається сторонами у специфікаціях, які є невід'ємними додатками до договору. За кожним фактом відвантаження (передачі) товару складається акт приймання - передачі товару. До кожного акту приймання - передачі товару сторони оформлюють видаткову накладну та податкову накладну. Інші документи оформлюються за погодженням сторін (п. 3.5).

До зазначеного договору між сторонами було складено специфікацію від 08 жовтня 2012 року №1, в якій визначено найменування товару - олія соняшникова нерафінована, кількість та вартість товару.

На підтвердження виконання договору позивачем надано акти приймання - передачі від 08 жовтня 2012 року №1, від 09 жовтня 2012 року №1/1, податкові накладні від 08.10.2012 року №715 на загальну суму 4923000,00 грн., у тому числі ПДВ 820500,00 грн., від 09.10.2012 року №717 на загальну суму 1077152,40 грн., у тому числі ПДВ 179525,40 грн.

На підтвердження оплати отриманого товару позивачем надано платіжні доручення від 28 листопада №636 та від 31 січня 2013 року №633.

Суму податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними позивачем включено до складу податкового кредиту відповідного періоду, відображено у реєстрах отриманих податкових накладних та включено до податкових декларацій з податку на додану вартість за жовтень 2012 року.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, у подальшому придбану олію позивачем було реалізовано за кордон.

Так, за договором комісії від 18.08.2012 року №1808К позивач доручив ТОВ «Югекотоп» здійснити зовнішньоекономічну операцію по поставці за кордон олії соняшникової нерафінованої в кількості 609,4 т. З метою виконання договору комісії ТОВ «Югекотоп» укладено контракт на продажу товару (українська нерафінована соняшникова олія) від 07.09.2012 року №0446/12 з фірмою OREXIM LIMIED.

Таким чином, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що господарські операції позивача з зазначеними вище контрагентом здійснювались в межах господарської діяльності, є реальними, та підтверджується необхідними документами.

Відповідно до пп. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Колегія суддів зазначає, що наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до Податкового кодексу України необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема, виданих виконавцем (продавцем) податкових накладних, не є безумовною підставою для формування податкового кредиту, якщо податковий орган доведе, що відомості в таких документах не відповідають дійсності.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Як вбачається з матеріалів справи, на дату підписання спірних договорів, первинних та розрахункових документів контрагенти позивача не були припинені та були платниками податку на додану вартість, що не заперечується сторонами.

Крім того, колегія суддів враховує, що постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.05.2013 року у справі №826/5853/13-а за позовом ТОВ «Саноіл Торг» до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС про визнання протиправними дій, скасування акту перевірки та зобов'язання вчинити певні дії, що залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18.06.2013 року, задоволені позовні вимоги частково: визнано протиправними дії ДПІ у Шевченківському районі м. Києва при проведенні перевірки ТОВ «Саноіл Торг», результати якої відображено в акті документальної позапланової невиїзної перевірки від 04.04.2013 року №895/22-20/37269136; заборонено використовувати інформацію, відображену в акті перевірки; зобов'язано ДПІ у Шевченківському районі м. Києва відновити інформацію про податкові зобов'язання ТОВ «Саноіл Торг» з ПДВ та податковий кредит.

Також, як вбачається з акту перевірки, підставою для донарахування позивачу податкових зобов'язань є лише постанова старшого слідчого податкової міліції СВ Броварської ОДПІ Київської області, в межах кримінальної справи №32013110100000031 та висновки акту «Про результати документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ «Саноіл Торг» з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на прибуток та податку на додану вартість за період з 01.01.2012 року по 31.10.2012 року» від 04.04.2013 року №895/22-20/37269136, будь - яких інших доказів на підтвердження укладення між позивачем та зазначеним контрагентом правочину, який вчинений без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цим правочином, суду не надано.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 215 Цивільного Кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що органом державної податкової служби, як суб'єктом владних повноважень не доведено, що зазначений вище правочин є таким, що не відповідає моральним засадам суспільства, порушує публічний порядок, спрямований на не реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано встановив протиправність податкового повідомлення - рішення від 30.05.2013 року №0000812200.

Відповідно до частини 1 статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, з повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстави для скасування або зміни постанови суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Переяслав - Хмельницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області залишити без задоволення, постанову Київського окружного адміністративного суду від 26 червня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

(Ухвалу у повному обсязі складено 02.09.2013 року)

Головуючий суддя: Ю.А. Ісаєнко

Суддя: В.О. Аліменко

Суддя: І.В. Федотов

.

Головуючий суддя Ісаєнко Ю.А.

Судді: Аліменко В.О.

Федотов І.В.