Ухвала суду № 33351227, 05.09.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 вересня 2013 р.Справа № 1570/4247/2012

Категорія: 8.2.6 Головуючий в 1 інстанції: Корой С. М.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючогосудді -Жука С.І. судді - Яковлева Ю.В. судді - Запорожана Д.В.при секретаріДанюк А.І.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Одеського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою приватного підприємства "Бігмет" на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2012 року по справі за позовом приватного підприємства "Бігмет" до державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

встановиЛА:

Позивач звернувся до суду з позовом до державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси Одеської області Державної податкової служби (далі -ДПІ у Приморському районі), в якому позивач просить визнати неправомірним та скасувати у повному обсязі податкове повідомлення-рішення ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби № 0028161501 від 15.12.2011 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 4516 грн. (чотири тисячі п'ятсот шістнадцять гривень); визнати неправомірним та скасувати у повному обсязі податкове повідомлення-рішення ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби № 0028171501 від 15.12.2011 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 51942 грн. (п'ятдесят одна тисяча дев'ятсот сорок дві гривні).

У судовому засіданні першої інстанції представник позивача підтримав вимоги та обґрунтування адміністративного позову у повному обсязі.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на доводи, викладені ним у запереченнях проти позову.

Суд першої інстанції своєю постановою від 05 листопада 2012 року у задоволенні адміністративного позову приватного підприємства "Бігмет" до державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень від 15.12.2011 року №0028161501 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 4516 грн. та від 15.12.2011 року № 0028171501 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 51942 грн. - відмовив.

Приватне підприємство "Бігмет" не погодившись з постановою суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги Приватне підприємство "Бігмет" посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, або у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав.

Згідно з п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя); календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

31.08.2011 року позивачем поштовим відправленням було надіслано податкову декларацію з податку на прибуток, оформленою за формою, визначеною наказом ДПА України від 28.02.2011 року № 114, з позначкою у рядку "звітний (податковий) період року 2011, за який подається податкова декларація або уточнюється (для уточнюючої податкової декларації)" "півріччя", а не "ІІ квартал", як того вимагали положення чинного законодавства.

На підставі п. 1 та п. 3 ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", пп. 20.1.4. п. 20.1. ст.. 20, п. 75.1. ст. 75 Податкового кодексу України співробітником відповідача було проведено камеральну перевірку декларації з податку на прибуток ПП "Бігмет" за ІІ квартал 2011 року, за результатами якої складено акт перевірки від 13.12.2011 року № 9412/15-1/37279724.

Зазначеним актом перевірки встановлено порушення вимог п. 54.1. ст. 54 Податкового кодексу України та наказу ДПА України від 28.02.2011 року № 114, а саме, невірне заповнення рядків 01, 04, 07, 11, 14, 15, 16 декларації.

На підставі акта перевірки від 13.12.2011 року № 9412/15-1/37279724 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 15.12.2011 року № 0028161501, яким ПП "Бігмет" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток підприємств у сумі 4516 грн.

Судом першої інстанції встановлено, що при заповненні декларації позивачем було допущено методологічні помилки, які призвели до визначення ним заниженої суми податку на прибуток, який підлягав до сплати за ІІ квартал 2011 року.

Так, заповнюючи рядки 01, 04, позивач визначав їх наростаючим підсумком з врахуванням показників по аналогічних рядках у декларації за І квартал 2011 року, що суперечить вимогам податкового законодавства. З урахуванням вказаної методологічної помилки, яка призвела до невірних похідних даних, невірно були сформовані й показники по рядку 07, який розраховується шляхом віднімання показників рядка 04 із показників рядка 01, рядку 11, який залежить від правильності формування показника по рядку 07, а також рядку 14, який, в свою чергу, залежить від правильності показника по рядку 11.

Разом з цим, розраховуючи показники по рядкам 15 та 16, позивач припустив грубе порушення методології формування суми податку, яка підлягає сплаті до державного бюджету, а саме, здійснено віднімання від показника рядку 14 "податок на прибуток за звітний (податковий) період" показник по рядку 15 "податок на прибуток за результатами попереднього звітного (податкового) періоду поточного року з урахуванням уточнень (рядок 14 Податкової декларації за попередній звітний (податковий) період", тоді як, враховуючи дію перехідних положень Податкового кодексу України, необхідність розрахунку податку на прибуток у ІІ кварталі 2011 року без урахування показників у І кварталі 2011 року, а також різні ставки податку, що діяли протягом двох зазначених звітних періодів, такий розрахунок податку на прибуток є неприпустимим та призвів до заниження позивачем суми податку на прибуток, нарахований за результатами останнього календарного кварталу, на 4516 грн., що справедливо було встановлено відповідачем в акті камеральної перевірки.

Згідно з затвердженою наказом ДПА України від 28.02.2011 року № 114 формою декларації з податку на прибуток підприємств, показник рядка 16 декларації позивача за ІІ квартал 2011 року повинен дорівнювати різниці показників по рядку 14 та 15, що у випадку позивача повинно виражатись наступним чином: 85467 грн. х 23 % - 0 грн. = 19657 грн., тоді як позивачем задекларовано 15141 грн.

З урахуванням зазначеного, колегія суддів погоджується з думкою суду першої інстанції, що є необґрунтованими твердження позивача, що допущена ним методологічна помилка при заповненні податкової декларації з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року не призвела до заниження ним податку на прибуток підприємств.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем у поданій декларації визначений звітний (податковий) період "Півріччя", тоді як у 2011 році взагалі не передбачалось такого звітного (податкового) періоду, у зв'язку з чим відповідач повинен був у порядку, передбаченому п. 49.11 ст. 49 Податкового кодексу України, надати позивачеві письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням невірного визначення звітного (податкового) періоду як причини такої відмови. За таких обставин податкова декларація позивача за ІІ квартал 2011 року вважалась би неподаною.

Відповідно до положення п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, не тільки якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках, а й тоді коли платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію.

28.11.2011 року позивачем було подано податкову декларацію з податку на прибуток за період ІІ-ІІІ квартал 2011 року, за результатом проведення камеральної перевірки якої було складено акт від 14.12.2011 року № 9434/15-1/37279724, яким встановлено заниження ПП "Бігмет" грошового зобов'язання з податку на прибуток на 51942 грн. внаслідок невірного заповнення рядків 15, 16 декларації.

На підставі згаданого акта перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 15.12.2011 року № 0028171501, яким ПП "Бігмет" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток підприємств у розмірі 51942 грн.

Актом перевірки від 14.12.2011 року № 9434/15-1/37279724 встановлено, що дані, задекларовані позивачем по рядку 15 становлять 71599 грн., тоді як повинні становити 19657 грн., що свідчить про відхилення показників по рядку на (-) 51942, по рядку 16 задекларовано 16980 грн. при необхідних 68922 грн., що свідчить про відхилення на 51942 грн.

З податкової декларації позивача з податку на прибуток підприємств, подану ним за період ІІ -ІІІ квартал 2011 року, вбачається, що по рядку 15 декларації "податок на прибуток за результатами попереднього звітного (податкового) періоду поточного року з урахуванням уточнень (рядок 14 Податкової декларації за попередній звітний (податковий) період" позивачем задекларовано показник у сумі 71599 грн., тоді як рядок 14 декларації за ІІ квартал 2011 року (попередній звітний (податковий) період ) містить показник у розмірі 19657 грн. З урахуванням зазначеного позивачем невірно був розрахований податок на прибуток, нарахований за результатами останнього календарного кварталу звітного (податкового) періоду (рядок 14-рядок 15), що призвело до завищення вказаного показника на 51942 грн.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що судом першої інстанції повно і всебічно досліджено обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначено характер спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Отже судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не є істотними і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу приватного підприємства "Бігмет", - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2012 року по справі за позовом приватного підприємства "Бігмет" до державної податкової інспекції у Приморському районі міста Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням до Вищого адміністративного суду України в порядку статті 212 КАС України.

Головуючийсуддя С.І. Жук суддя Ю.В. Яковлев суддя Д.В. Запорожан