Рішення № 33350218, 06.09.2013, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Єдиний унікальний номер №243/6358/13-ц

Номер провадження № 2/243/2454/2013

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

« 04» вересня 2013 року м. Слов'янськ

Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого - судді Чемодурової Н.О.,

при секретарі - Бондаренко О.В.,

за участю:

представники позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3

представник відповідача ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Слов'янська цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_5, ОСОБА_6, про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

05 липня 2013 року позивач звернувся до Слов'янського міськрайонного суду з позовною заявою до ОСОБА_5, ОСОБА_6, про стягнення заборгованості, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідно до укладеного між позивачем та ОСОБА_5 кредитного договору №235867-CRED від 26.06.2008р. ОСОБА_5 отримав кредит у розмірі 15 000,00 грн. на термін до 22.06.2009р. Проте ОСОБА_5 належним чином не виконував зобов'язання за кредитним договором, в наслідок чого утворилась заборгованість станом на 24.03.2013 року у сумі 31 277 грн. 67 коп., що складається з заборгованості за кредитом у сумі 8 764 грн. 65 коп., заборгованості по процентам за користування кредитом у розмірі 20 785 грн. 51 коп., штрафу (фіксована частина) у сумі 250 грн. 00 коп., штрафу (процентна складова) в сумі 1 477 грн. 51 коп. Зобов'язання за договором забезпечено договорами поруки, укладеними з поручителем - ОСОБА_6 Вимога, пред'явлена до поручителя щодо виконання забезпеченого зобов'язання, залишена без задоволення. У зв'язку з чим позивач просить стягнути з відповідачів суму заборгованості за кредитом та судові витрати.

Ухвалою Слов'янського міськрайонного суду від 04.09.2013р. провадження по даній справі в частині стягнення з ОСОБА_5 заборгованості по тілу кредиту в розмірі 8 764,65 грн. та заборгованості по процентам за користування кредитом в розмірі 1 365,90 грн. закрите.

Представник позивача, ОСОБА_3, який діє на підставі довіреності №2921-О від 22.08.2013р., в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги, наполягав на їх задоволенні в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_6 в судове засідання не з'явилася, про час, дату та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, надала суду заяву з проханням розглянути справу без її участі,зазначила, що позовні вимоги не визнає, просить відмовити в їх задоволенні (а.с.33).

Відповідач ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надав суду заяву з проханням розглянути справу без його участі за участю його представника (а.с.31).

Представник відповідача, ОСОБА_4, який діє на підставі витягу з договору на представництво інтересів у суді першої інстанції по цивільній справі від 05.08.2013р. та ордеру серії ДН №25717 від 05.08.2013р. (а.с.30, 32) в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, в задоволенні позову просив відмовити.

Вислухавши представника позивача і представника відповідача, дослідивши надані позивачем документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду спору по суті, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до положень ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Приписами частини 1 статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як встановлено у судовому засіданні і вбачається з доданих до справи документів, між позивачем та відповідачем ОСОБА_5 був укладений кредитний договір №235867-CRED від 26.06.2008р. (а.с.5-6), відповідно до якого ОСОБА_5 отримав кредит у розмірі 15 000,00 грн. на термін до 22.06.2009р.

Зазначений кредитний договір укладений в письмовій формі, підписаний уповноваженою на це посадовою особою ПриватБанку та особисто ОСОБА_5 Зміст правочину не суперечить актам цивільного законодавства та моральним засадам суспільства, тому на підставі статті 629 ЦК України цей договір є обов'язковим для виконання. Свої зобов'язання за кредитним договором банк виконав у повному обсязі, що підтверджено документально і не заперечується відповідачами.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим до виконання сторонами.

За правилами статей 525, 526 і 527 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Одностороння відмові від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У порушення зазначених норм закону та умов договору ОСОБА_5 зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав.

Відповідно до вимог ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до вимог ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти і такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за вищевказаним кредитним договором, згідно Розрахунку заборгованість за договором №235867-CRED від 26.06.2008р. станом на 24.03.2013 року становить 21 147 грн. 12 коп. (з урахуванням закриття провадження в частині стягнення заборгованості по тілу кредиту в розмірі 8 764,65 грн. та заборгованості по процентам за користування кредитом в розмірі 1 365,90 грн.).

Стороною відповідача не надано суду об'єктивних доказів щодо неправильності розрахунку розміру заборгованості за договором кредиту.

Суд визнає правильним представлений ПАТ КБ «ПриватБанк» розрахунок суми і періоду заборгованості ОСОБА_5 за кредитним договором №235867-CRED від 26.06.2008р.

З огляду на наведене суд дійшов висновку, що ОСОБА_5 порушуються умови укладеного договору з своєчасного повернення суми кредиту та сплаті відсотків за користування ним, унаслідок чого утворилась заборгованість. Позичальник не довів, що порушення ним умов договору сталося внаслідок випадку або не переробної сили (стаття 617 ЦК).

У зв'язку з наведеним, суд вважає, що позовні вимоги у частині стягнення суми заборгованості за кредитним договором №235867-CRED від 26.06.2008р. з ОСОБА_5 обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Щодо стягнення суми заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_6 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованості за кредитом у сумі 8 764 грн. 65 коп., заборгованості по процентам за користування кредитом у розмірі 20 785 грн. 51 коп., штрафу (фіксована частина) у сумі 250 грн. 00 коп., штрафу (процентна складова) в сумі 1 477 грн. 51 коп., суд вважає, що в цій частині вимоги позивача задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Так, зобов'язання ОСОБА_5 за кредитним договором №235867-CRED від 26.06.2008р. було забезпечено договорами поруки від 26.06.2008 року, укладеним з ОСОБА_6 (а.с.9).

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч.4 ст.559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Відповідно до п.24 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року №5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» відповідно до частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Відповідно до ч.1 ст.251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (ч.1 ст.252 ЦК України).

Разом з тим із настанням певної події, яка має юридичне значення, законодавець пов'язує термін, який визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (ч.2 ст.251, ч.2 ст.252 ЦК України).

Отже, умова договору про дію поруки до повного виконання позичальником зобов'язання перед кредитодавцем або до повного виконання поручителем взятих на себе зобов'язань не може розглядатися як установлення строку дії поруки, оскільки це не відповідає вимогам ст.252 ЦК України, згідно з якою строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

З кредитного договору, укладеного 26.06.2008 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_5 вбачається, що кредитні кошти надавалися позичальнику на строк до 22.06.2009р. (а.с.5-6).

Пункт 11 договору поруки, укладеного 26.06.2008 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_6, яким встановлено, що він діє до повного виконання зобов'язань за кредитним договором, не може розглядатися як установлення строку дії договору поруки (а.с.9).

Таким чином, строк встановлений кредитним договором 22.06.2009 року розповсюджується і на договір поруки. Позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення заборгованості за кредитним договором з поручителя 05.07.2013 року, тобто після спливу шестимісячного строку від дня настання строку виконання основного зобов'язання в порушення ч.4 ст.559 ЦК України.

Крім того, п.5 договору поруки передбачено, що у разі невиконання позичальником своїх обов'язків, кредитор направляє поручителю письмову вимогу із зазначенням невиконаного обов'язку і відповідно до п.6 договору поруки, поручитель зобов'язаний виконати обов'язок зазначений у письмовій вимозі кредитора впродовж 5 днів.

Однак, доказів того, що така вимога направлялася поручителю в період дії договору поруки суду не надано.

У доданій до матеріалів справи вимозі ПАТ КБ «ПриватБанк», яка направлялася на адресу поручителя ОСОБА_6 зазначена дата 09.04.2013 року, тому така вимога не є належним доказом (а.с.10-11).

Крім того, у відповідності до ч. 1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею та документально підтверджені судові витрати. Оскільки суд ухвалює рішення на користь позивача, то відповідно позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат, а саме судового збору у розмірі 312 грн. 78 коп. також підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 10, 60, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_5, ОСОБА_6, про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН: НОМЕР_1, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1, на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, код ЄДРПОУ 14360570, р/р 29092829003111, МФО 305299) суму заборгованості за кредитним договором № 235867-CRED від 26.06.2008 року в розмірі 21 147 (двадцять одна тисяча сто сорок сім) грн. 12 коп.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, код ЄДРПОУ 14360570, р/р № 64993919400001, МФО 305299) суму судових витрат, а саме судовий збір в розмірі 312 (триста дванадцять) грн. 78 коп.

У задоволенні інших заявлених позовних вимог відмовити за відсутністю підстав.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається в Апеляційний суд Донецької області через Слов'янський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст рішення виготовлено 06 вересня 2013 року.

Суддя Н.О. Чемодурова