Рішення № 33350209, 06.09.2013, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Єдиний унікальний номер №243/7441/13-ц

Номер провадження №2/243/2889/2013

Р І Ш Е Н Н Я

Ім'ям України

(заочне)

« 02» вересня 2013 р. м. Слов'янськ

Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

Головуючого - судді Чемодурової Н.О.

при секретарі - Бондаренко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Слов'янська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до дочірнього підприємства «Агрофірма «Шахтар» орендного підприємства «Шахта ім. О.Ф. Засядька», про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за весь час затримки остаточного розрахунку та моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2013 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з уточненою позовною заявою до дочірнього підприємства «Агрофірма «Шахтар» орендного підприємства «Шахта ім. О.Ф. Засядька», про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за весь час затримки остаточного розрахунку та моральної шкоди, обґрунтувавши свої вимоги тим, що з 20.07.2004 року по 22.07.2013 рік він працював на підприємстві відповідача. При звільнені з підприємства відповідач не провів з ним повного розрахунку, у результаті чого заборгованість підприємства перед ним по заробітній платі складає 9726 грн. 53 коп., у зв'язку з чим ставить питання про стягнення з відповідача зазначеної суми заборгованості, , середнього заробітку за весь час затримки остаточного розрахунку в розмірі 1373 грн. 25 коп., а також компенсації за моральну шкоду в сумі 1000 грн. 00 коп., яку обґрунтовує тим, що незаконними діями відповідача йому була завдана суттєва моральна шкода, пов'язана з трудовими правовідносинами, яка виявилася у його моральних стражданнях і переживаннях через порушення відповідачем його законних прав та інтересів в частині своєчасного отримання винагороди за свій труд. Порушення відповідачем трудових прав призвели до втрати ним налагоджених нормальних життєвих зв'язків, через що позивач був вимушений докладати додаткових зусиль для організації свого життя.

В судове засідання позивач, ОСОБА_1, не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надав заяву з проханням розглянути справу без його участі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник позивача, ОСОБА_2, яка діє на підставі довіреності від 30.07.2013р., в судове засідання не з'явилася, надала суду заяву про розгляд справи за її відсутністю, зазначила, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.

Представник відповідача, дочірнього підприємства «Агрофірма «Шахтар» орендного підприємства «Шахта ім. О.Ф. Засядька», в судове засідання не з'явився, про час, дату і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України

Суд, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають повному задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 20.07.2004 року по 22.07.2013 року працював у відповідача, дочірнього підприємства «Агрофірма «Шахтар» орендного підприємства «Шахта ім. О.Ф. Засядька» (а.с.8).

При звільненні з ним не було проведено повного розрахунку і заборгованість по заробітній платі станом на 30.07.2013 року склала 9726 грн. 53 коп., що підтверджується довідкою відповідача №147 від 30.07.2013 року (а.с.9).

Задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення заборгованості по заробітній платі, суд виходить з того, що відповідно до ч.1 ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належить йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Відповідно до ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в ст.116 цього Кодексу.

На підставі викладеного, суд вважає, що своїми діями відповідач порушивши вимоги законодавства про працю, що, в свою чергу, потягло порушення законних прав позивача при звільненні.

За таких підстав, суд вважає, що доводи позивача в частині стягнення з відповідача заборгованості по заробітній платі слід задовольнити у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відповідно до п. 20 постанови Пленуму ВСУ від 24 грудня 1999 року №13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день по становлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Розрахунок середнього заробітку провадиться за правилами, визначеними у Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. № 100 ( далі -Порядок ). Середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Як вбачається з довідки про середню заробітну плату (дохід) №173 від 07.08.2013р., середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 складає 54,93 грн.

Таким чином, з відповідача на користь позивача належить стягнути середній заробіток за весь час затримки остаточного розрахунку, який дорівнює 54,93 грн. х 25 днів = 1 373,25 грн.

Вирішуючи питання стосовно стягнення моральної шкоди, суд приходить до наступного висновку.

У трудовому законодавстві право працівника на відшкодування моральної шкоди, завданої порушенням його трудових прав, визначено у статті 237-1 КЗпП України, відповідно до якої відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя; порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Спір про відшкодування звільненому працівнику моральної шкоди, завданої затримкою розрахунку при звільненні, є трудовим спором.

У Цивільному кодексі України гарантується право особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового права та інтересу і встановлюється відшкодування моральної (немайнової) шкоди як один із способів захисту цивільних прав та інтересів (частина перша, пункт 9 частини другої статті 16).

Виходячи з наведеного суд дійшов висновку, що для звернення працівника до суду з заявою про відшкодування моральної шкоди, завданої йому несвоєчасною виплатою з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум, встановлено тримісячний строк, перебіг якого розпочинається з дня, коли такий працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично розрахувався з ним.

Визначаючи розмір суми, що підлягає стягненню на відшкодування моральної шкоди, суд враховує конкретні обставини справи, характер та ступінь моральних страждань позивача. Дійсно невиплатою відповідачем належних позивачу коштів, йому спричинена моральна шкода, яка полягає в порушенні його законних прав, що призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків, ситуація, яка склалася, дійсно вимагала від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Разом з тим, суд вважає, що вимоги позивача про відшкодування на його користь моральної шкоди, хоча і ґрунтуються на діючому законодавстві України, але вони не можуть бути задоволені в повному обсязі, оскільки суд не може погодитись із запропонованим позивачем розміром відшкодування моральної шкоди. Але приймаючи до уваги ті обставини, що позивач мав незручності з приводу порушення відносно нього законодавства, що обумовлюється тим, що позивач, хвилювався, зазнав моральних страждань. Враховуючи вимоги розумності та справедливості, суд вважає, що буде доцільним та справедливим стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду у розмірі 500,00 грн.

Згідно ч.3 ст.6 ЗУ «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Пунктом 1 ч.1 ст.5 ЗУ «Про судовий збір» передбачено, що від сплати судового збору звільняються позивачі - за подання позовів про стягнення заробітної плати, поновлення на роботі та за іншими вимогами, що випливають із трудових правовідносин.

Виходячи з цього, на підставі ст. 88 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судові витрати, а саме судовий збір в сумі 344 грн. 10 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.3, 10, 60, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до дочірнього підприємства «Агрофірма «Шахтар» орендного підприємства «Шахта ім. О.Ф. Засядька», про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за весь час затримки остаточного розрахунку та моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з дочірнього підприємства Агрофірма «Шахтар» орендного підприємства «Шахта ім. О.Ф. Засядька», р/р 26000190479015 КФКБ «ПриватБанк» м. Краматорськ, МФО 335548, код ЄДРПОУ 25330750, що знаходиться за адресою: Слов'янський район, с. Олександрівка, вул. Комсомольська, 17 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН: НОМЕР_1, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2, заборгованість по заробітній платі в сумі 9726 грн. 53 коп., середній заробіток за весь час затримки остаточного розрахунку в розмірі 1373 грн. 25 коп. та моральну шкоду в сумі 500 грн. 00 коп., а всього 11 599 (одинадцять тисяч п'ятсот дев'яносто дев'ять) грн. 78 коп.

Стягнути з дочірнього підприємства Агрофірма «Шахтар» орендного підприємства «Шахта ім. О.Ф. Засядька», р/р 26000190479015 КФКБ «ПриватБанк» м. Краматорськ, МФО 335548, код ЄДРПОУ 25330750, що знаходиться за адресою: Слов'янський район, с. Олександрівка, вул. Комсомольська, 17 на користь держави на р/р 31210206700075, банк отримувача - ГУ ДКСУ у Донецькій області, отримувач - УДКС у м. Слов'янську (м. Слов'янськ), код ЄДРПОУ (суду) - 26503448, код ЄДРПОУ (банку) - 37803368, МФО - 834016, код класифікації доходів бюджету - 22030001 судовий збір у сумі 344 (триста сорок чотири) грн. 10 коп.

У задоволенні інших заявлених позовних вимог відмовити за відсутністю підстав.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти дні з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст рішення виготовлено 06 вересня 2013 року.

Суддя Слов'янського міськрайонного суду Н.О. Чемодурова