Рішення № 33350202, 06.09.2013, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Єдиний унікальний номер №243/7471/13-ц

Номер провадження № 2/243/2904/2013

Р І Ш Е Н Н Я

Ім'ям України

(заочне)

« 02» вересня 2013 року м. Слов'янськ

Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

Головуючого - судді Чемодурової Н.О.

при секретарі - Бондаренко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Слов'янська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства «Содовий завод», про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

02 серпня 2013 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ВАТ «Содовий завод», про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, моральної шкоди, обґрунтувавши свої вимоги тим, що з 22.08.1973 року по 27.05.2002 року вона перебувала в трудових відносинах з відповідачем. 27.05.2002 року її було звільнено з підприємства наказом №68 від 27.05.2002р. У порушення вимог ст.116 КЗпП України при звільненні з нею не було проведено остаточного розрахунку. Рішенням Слов'янського міськрайонного суду від 25.12.2012р. з ВАТ «Содовий завод» на користь ОСОБА_1 стягнуто заборгованість по заробітній платі в сумі 981,61 грн. Відповідно до довідки відповідача №25-8243 від 27.05.2013 року середній заробіток позивача за 2 останні місяці роботи складає 303,15 грн. В зв'язку з цим позивач вимагає стягнути з відповідача на свою користь середній заробіток в сумі 58 184,50 грн. за весь час затримки розрахунку при звільненні, а саме з 27 травня 2002 року по день постановлення судом рішення по справі, а також, моральну шкоду в сумі 5 000,00 грн.

Ухвалою Слов'янського міськрайонного суду від 02 вересня 2013 року провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ВАТ «Содовий завод», про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди, в частині пред'явлення позовних вимог щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку, починаючи з 27 травня 2002 року по 25 грудня 2012 року закрите.

В судове засідання позивач, ОСОБА_1, не з'явилася, про час, дату і місце судового засідання була повідомлена належним чином, надала суду заяву з проханням розглянути справу без її участі, наполягала на задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Відповідач, ВАТ «Содовий завод», в судове засідання не з'явився, про час, дату і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено і сторони проти цього не заперечують, що позивач з 22.08.1973 року працювала у ВАТ «Содовий завод», про що було складено наказ № 891 від 22.08.1973 року, відомості про який внесені до трудової книжки позивача (а.с.7).

Згідно трудової книжки ОСОБА_1 працювала в ВАТ «Содовий завод» до 27.05.2002 року і була звільнена з займаної посади згідно ст. 40 п.1 КЗпП України, наказ №68 від 27.05.2002 року (а.с.7).

Відповідно до ч.1 ст.117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Як було встановлено судом, рішення Слов'янського міськрайонного суду від 25 грудня 2012 року з ВАТ «Содовий завод» на користь ОСОБА_1 стягнуто заборгованість по заробітній платі в розмірі 981,61 грн. та середній заробіток за весь час затримки розрахунку в розмірі 1 500,00 грн. Рішення по зазначеній справі набуло законної чинності 08.01.2013 року.

Відповідно до п. 20 постанови Пленуму ВСУ від 24 грудня 1999 року №13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день по становлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Само по собі ухвалення судового рішення про стягнення заборгованості із заробітної плати, при його невиконанні, не звільняє роботодавця від відповідальності згідно зі ст. 117 КЗпП України. Таке роз'яснення цієї норми права, крім наведеної вище постанови Пленуму ВСУ, надав Конституційний Суд України у своєму рішенні від 22 лютого 2012 року №4-рп/2012 щодо офіційного тлумачення положень статті 233 КЗпП України у взаємозв'язку з положеннями статей 117, 237-1 цього кодексу.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Розрахунок середнього заробітку провадиться за правилами, визначеними у Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. № 100 ( далі -Порядок ). Середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Згідно довідки №25-8243 від 27.05.2013р., наданої ВАТ «Содовий завод», позивачеві у липні 2001 р. нарахована заробітна плата в розмірі 360 грн. 00 коп.; у серпні 2001 р. - 246 грн. 30 коп. Згідно даної довідки у липні місяці 2001 року ОСОБА_1 було відпрацьовано 120 годин, а у серпні 2001 року - 176,4 годин. Таким чином, за період з липня по серпень 2001 року середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 становить (360,00+246,30): (120+176,4) х 8 = 16 грн. 36 коп.

Періодом, за який необхідно стягнути середній заробіток, є - з 26 грудня 2012 р. до 02 вересня 2013 року. З урахуванням вихідних, святкових та неробочих днів, передбачених ст. 73 КЗпП України, кількість робочих днів становить: у грудні 2012р. - 21 день; у січні 2013р. - 22 дня, у лютому 2013р. - 20 днів, у березні 2013р. - 20 днів, у квітні 2013р. - 22 дня, у травні 2013р. - 20 днів, у червні 2013р. - 19 днів, у липні 2013р. - 23 дня, у серпні 2013р. - 22 дня, у вересні - 1 день, а всього - 190 днів. Таким чином, середній заробіток позивача становить - 3 108 грн. 40 коп. без утримання прибуткового податку з громадян та інших обов'язкових платежів, справляння і сплата яких є відповідно обов'язком роботодавця та працівника.

Вирішуючи питання стосовно стягнення моральної шкоди, суд приходить до наступного висновку.

У трудовому законодавстві право працівника на відшкодування моральної шкоди, завданої

порушенням його трудових прав, визначено у статті 237-1 КЗпП України, відповідно до якої відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя; порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Спір про відшкодування звільненому працівнику моральної шкоди, завданої затримкою розрахунку при звільненні, є трудовим спором.

У Цивільному кодексі України гарантується право особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового права та інтересу і встановлюється відшкодування моральної (немайнової) шкоди як один із способів захисту цивільних прав та інтересів (частина перша, пункт 9 частини другої статті 16).

Виходячи з наведеного суд дійшов висновку, що для звернення працівника до суду з заявою про відшкодування моральної шкоди, завданої йому несвоєчасною виплатою з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум, встановлено тримісячний строк, перебіг якого розпочинається з дня, коли такий працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично розрахувався з ним.

Визначаючи розмір суми, що підлягає стягненню на відшкодування моральної шкоди, суд враховує конкретні обставини справи, характер та ступінь моральних страждань позивача. Дійсно невиплатою відповідачем належних позивачу коштів, їй спричинена моральна шкода, яка полягає в порушенні її законних прав, що призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків, ситуація, яка склалася, дійсно вимагала від неї додаткових зусиль для організації свого життя. Разом з тим, суд вважає, що вимоги позивача про відшкодування на її користь моральної шкоди, хоча і ґрунтуються на діючому законодавстві України, але вони не можуть бути задоволені в повному обсязі, оскільки суд не може погодитись із запропонованим позивачем розміром відшкодування моральної шкоди. Але приймаючи до уваги ті обставини, що позивач мала незручності з приводу порушення відносно неї законодавства, що обумовлюється тим, що позивач, хвилювалася, зазнала моральних страждань. Враховуючи вимоги розумності та справедливості, суд вважає, що буде доцільним та справедливим стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду у розмірі 500,00 грн.

Згідно ч.3 ст.6 ЗУ «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Пунктом 1 ч.1 ст.5 ЗУ «Про судовий збір» передбачено, що від сплати судового збору звільняються позивачі - за подання позовів про стягнення заробітної плати, поновлення на роботі та за іншими вимогами, що випливають із трудових правовідносин.

Виходячи з цього, на підставі ст. 88 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судові витрати, а саме судовий збір в сумі 344 грн. 10 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.3, 10, 60, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства «Содовий завод», про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Содовий завод» (84100, Донецька обл., м. Слов'янськ, вул. Чубаря, 91, р/р 26004307660166 у філії відділення ПІБ м. Слов'янська, МФО 334561, код ЄДРПОУ 00204895) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН: НОМЕР_1, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 3 108,40 грн., моральну шкоду в розмірі 500,00 грн., а всього 3 608 (три тисячі шістсот вісім) грн. 40 коп.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Содовий завод» (84100, Донецька обл., м. Слов'янськ, вул. Чубаря, 91, р/р 26004307660166 у філії відділення ПІБ м. Слов'янська, МФО 334561, код

ЄДРПОУ 00204895) на користь держави на р/р 31210206700075, банк отримувача - ГУ ДКСУ у Донецькій області, отримувач - Слов'янське УК /Слов'янськ/ 22030001, код ЄДРПОУ (банку) - 37803368, МФО - 834016, код класифікації доходів бюджету - 22030001 судовий збір у сумі 344 (триста сорок чотири) грн. 10 коп.

У задоволенні інших заявлених позовних вимог відмовити за відсутністю підстав.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти дні з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст рішення виготовлено 06 вересня 2013 року.

Суддя Слов'янського міськрайонного суду Н.О. Чемодурова