Рішення № 33347491, 27.08.2013, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/5795/13-ц

Провадження № 2/234/2401/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2013 року місто Краматорськ

Краматорський міський суд Донецької області у складі:

головуючого судді Сухоручко Ю.О.,

при секретарі Ксенофонтові Д.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Краматорську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто просто» про захист прав споживача та стягнення коштів, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення коштів та в обґрунтування своїх вимог зазначив, що 13.06.2010 року він уклав з ТОВ «Автопросто» угоду №0320387 про придбання автомобілю у групі. Відповідно до цієї угоди він сплачує відповідачу внески, а послуги останнього складаються з того, що він формує групу учасників, за рахунок чистих внесків котрих здійснюється придбання автомобіля. Відповідно до зазначеної угоди розподіл придбаних автомобілів провадиться відповідачем самостійно, при цьому договір не містить у собі чітких строків отримання автомобіля учасниками. Зазначена угода не містить у собі будь-якої відповідальності відповідача у разі невиконання умов за угодою, проте містить безліч негативних наслідків при невиконанні зобов'язань учасником та вкрай несправедливі умови для учасника на випадок розірвання договору по його ініціативі. Вважає, що ТОВ «Автопросто» здійснює нечесну підприємницьку діяльність, умови Угоди є несправедливими та непрозорими, вводить споживача в оману, оскільки фонди групи на придбання автомобіля формуються виключно за рахунок інших учасників системи, без залучення коштів самого ТОВ «Автопросто», а розподіл коштів фонду групи між учасниками являє собою ознаки пірамідальної схеми, тобто один учасник групи за свої кошти, без інвестування коштів відповідача, оплачує товар іншому учаснику програми. Позивач сплачував відповідачу не за отримання товару чи послуги, а, фактично, за можливість одержання права на купівлю товару, яке надавалось не за рахунок відповідача, а за рахунок залучення інших споживачів і їх коштів до такої схеми, та право отримати позивачем товару залежить від розміру фонду і внесення коштів іншими учасниками групи. На підставі Закону України «Про захист прав споживачів» недійсні правочини, які здійснені з використанням нечесної підприємницької діяльності, зокрема введення в оману споживачів шляхом залучення їхніх коштів з метою реалізації діяльності пірамідальної схеми. На підставі ст.ст. 215, 216 ЦК України просить стягнути з ТОВ «Автопросто» сплачені по нікчемному правочину кошти у сумі 13 896,40 грн.

Позивач у судове засідання не з»явився, але надіслав заяву про слухання справи за його відсутності, та підтримання позовних вимог. ( а.с.18).

Представник відповідача, у судове засідання не з»явився, але належним чином був повідомлений про час та дату розгляду справи ( а.с. 90-91), його явка визнана судом неповажною, відповідно до наданих заперечень позов не визнав та зазначив, що 13.06.2010 року між ТОВ «Автопросто» та ОСОБА_1 була укладена угода № 0320387 згідно якої ТОВ «Автопросто» зобов'язується надавати послуги, направленні на придбання автомобілю останнього, а він в свою чергу зобов'язується оплачувати ці послуги. Предметом цього договору є надання послуг по придбанню автомобілю, а не сам автомобіль. Угода була підписана обома сторонами добровільно, ОСОБА_1 був ознайомлений зі всіма умовами договору, про що свідчать підписи на всіх сторінках угоди та додатків до неї. Протягом 7 діб йому згідно угоди був наданий час на розірвання договору у випадку незгоди з будь якими умовами, з поверненням всіх сплачених коштів, але позивачем цього зроблено не було. У своїй діяльності ТОВ «Автопросто» керується Законом України «Про фінансові послуги та регулювання ринків фінансових послуг», у зв'язку з чим зареєстровано як фінансова установа та отримало відповідне свідоцтво. У створенні груп учасників для придбання товару відсутні ознаки пірамідальної схеми, оскільки після формування групи залучення інших учасників не відбувається, не вимагається такого залучення інших осіб і від позивача. Вважає, що позивач не надав жодного доказу на підтвердження наявності підстав недійсності вищевказаної угоди.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 13.06.2010 року між ТОВ «Автопросто» та ОСОБА_1 була укладена угода № 0320387, яка разом з додатками була підписана обома сторонами та скріплена печаткою юридичної особи.( а.с.6-7,11)

Як вбачається з досліджених в судовому засіданні квитанцій, ОСОБА_1 на адресу ТОВ «Автопросто» було сплачено 22.06.2010 року вступний внесок в сумі 24 000 грн. ( а.с.13)

Згідно зі ст. 1 Угоди №0320387 від 13.06.2013 року предметом цієї угоди є надання учаснику фінансових послуг з адміністрування фінансових активів для придбання товарів в групах, спрямованих на придбання автомобіля, за рахунок об'єднаних грошових коштів учасників через систему Автотак. Автопросто забезпечує придбання автомобіля за рахунок об'єднаних грошових коштів на умовах договору та за умови виконання учасником всіх зобов'язань, передбачених договором.

Відповідно до додатку №1 учасник зобов'язаний сплатити: винагороду за послуги пов'язані зі вступом до системи - 3346,56 грн., щомісячний цілий чистий внесок (частина вартості автомобіля, за рахунок якого здійснюється його придбання) - 0, 8333%, щомісячний платіж в оплату послуг - 0,38%, щомісячний страховий внесок - 0 %, винагорода за послуги, пов'язані з передачею автомобіля за системою - 3%.

Відповідно до ст.ст. 4, 5 угоди учасник системи користується правами та виконує обов'язки, визначені договором.

У ст. 13 Додатку № 2 до угоди визначено порядок її розірвання.

Згідно зі ст.5, 6, 8 Додатку № 2 до угоди, учасник одержує автомобіль відповідно до методів визнання права на отримання ним автомобіля, передбачених угодою і таке визнання права здійснює ТОВ «Автопросто» на власний розсуд, право на купівлю мають не всі учасники системи, а тільки ті, які зробили найбільшу кількість внесків.

Угода не містить чітких строків та (або) термінів отримання клієнтом автомобіля, не передбачає будь-якої відповідальності ТОВ «Автопросто» за невиконання умов договору та будь-яких гарантій отримання клієнтом автомобіля навіть у разі повної оплати його вартості. Натомість угодою передбачено, що у випадку її розірвання по ініціативі клієнта з нього утримується вступний внесок, два чистих внески, не повертаються адміністративні витрати й страховий внесок.

Згідно з ч. 1, 2 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочинну є недодержання в момент вчинення правочинну стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

За положеннями ч.1, п.7 ч.3, ч.6 ст.19 Закону України «Про захист прав споживачів» нечесна підприємницька практика забороняється. Нечесна підприємницька практика включає будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною. Забороняються як такі, що вводять в оману: утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції. Правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними.

Таким чином, указаний Закон установив недійсність правочинів, здійснених із використанням нечесної підприємницької діяльності, яка полягає, зокрема у введенні в оману споживачів шляхом залучення їхніх коштів з метою реалізації діяльності пірамідальної схеми.

Оскільки ОСОБА_1 сплачував кошти не за сам товар, а за можливість одержання права на купівлю товару, а ТОВ «Автопросто» без залучення власних коштів формувало групи клієнтів, за рахунок коштів яких здійснювалась передача права на купівлю товару одному з учасників групи, що є компенсацією за рахунок коштів інших учасників групи, залучених до умов діяльності системи «Автотак», суд приходить до висновку про наявність у діяльності ТОВ «Автопросто» по укладенню з ОСОБА_1 угоди № 0320387 та реалізації передбаченої в цій угоді схеми ознак нечесної підприємницької діяльності, як такої, що вводить споживача в оману, у зв'язку з чим зазначений правочин є нікчемним.

При винесенні вищевказаного висновку суд також керувався правовими позиціями постанови Верховного Суду України від 23.05.2012 року (справа №6-35цс12), які відповідно до вимог ст.360-7 ЦК України є обов'язковими для всіх судів України.

Відповідно до ст.216 ЦК України у разі недійсності правочину кожна зі сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Відповідно до квитанції від 22.06.2010 р. ОСОБА_1 було сплачено вступний внесок у розмірі 24 000 грн. (а.с.16). Згідно до платіжних доручень від 21.09.210 р.,15.10.2010 р. ТОВ «АвтоПросто» було повернуто ОСОБА_1 грошові кошти у розміру - 10 206,56 грн, та 4446,37грн. ( а.с.39-40).

У зв'язку з викладеним з ТОВ «Автопросто» підлягають стягненню на користь ОСОБА_1 сплачені ним по нікчемному правочину кошти у сумі 9347,07 грн.

Суд відноситься критично до письмових пояснень представника відповідача в тій частині, що ТОВ «Автопросто» є фінансовою установою, яка здійснює діяльність по адмініструванню активів для придбання товарів у групах та отримало на це відповідну ліцензію, оскільки, як встановлено в судовому засіданні, ТОВ «Автопросто» отримало ліцензію на зазначений вид діяльності тільки 15.01.2013 року (а.с.36), тобто вже після укладення спірної угоди, та, більш того, сплата споживачем коштів не за сам товар, а за можливість одержання права на його купівлю при формуванні групи клієнтів суб'єктом підприємницької діяльності без залучення його власних коштів, та здійснення передачі права на купівлю товару одному з учасників групи за рахунок коштів цієї групи, є компенсацією за рахунок коштів інших учасників групи, залучених до умов діяльності відповідної системи, та не є угодою про посередницьку діяльність, а діяльність підприємця з реалізації такої системи є такою, що вводить споживача в оману.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 3, 14, 60, 88, 213-215, 360-7 ЦПК України, ст.ст. 203, 215 ЦК України, ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів», суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто просто» про захист прав споживача та стягнення коштів - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто просто» на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 грошові кошти у сумі 9347,07 грн.( Дев»ять тисяч триста сорок сім грн. 07 коп.)

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга подається Апеляційному суду Донецькій області через Краматорський міський суд.

Рішення ухвалено й надруковано в нарадчій кімнаті в єдиному екземплярі.

Суддя Краматорського

міського суду Ю.О.Сухоручко