Ухвала суду № 33346981, 03.09.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-16764/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Бояринцева М.А. Суддя-доповідач: Петрик І.Й.

У Х В А Л А

Іменем України

03 вересня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого суддіПетрика І.Й.СуддівБорисюк Л.П., Собківа Я.М.,При секретарі судового засідання:Валяєвій Х.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 лютого 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліфти України» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ліфти України» пред'явило позов до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень відповідача від 5 листопада 2012 року №0005872270 та № 0005882270.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 лютого 2013 року позовні вимоги задоволено повністю.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення яким у задоволені позовних вимог позивачу відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказує, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача та осіб, що з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 198, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, в період з 28 вересня 2012 року по 11 жовтня 2012 року на підставі направлення від 28 вересня 2012 року № 2038/22-70, наказу від 28 вересня 2012 року № 1875, виданого Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби, згідно з підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України та на виконання постанови старшого слідчого в ОВС СУ ДПС у м. Києві підполковника податкової міліції Бабій О.В. від 9 липня 2012 року, відповідачем проведена документальна позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліфти України» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій з Товариством з обмеженою відповідальністю «НВЦ «Електропромторг», Товариством з обмеженою відповідальністю «ТК «Поділля Ін вест», Товариством з обмеженою відповідальністю "Ізумруд" за період з 1 січня 2009 року по 1 липня 2012 року.

За результатами проведеної перевірки Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби складено акт від 18 жовтня 2012 року № 371/1-22-70-35569992, на підставі якого винесені податкове повідомлення-рішення від 5 листопада 2012 року № 0005872270, яким збільшено Товариству з обмеженою відповідальністю «Ліфти України» суму грошового зобов'язання в розмірі 123994 грн., а саме: за основним платежем на суму 122959 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 1035 грн. за платежем: податок на додану вартість, код платежу: 14010100 та податкове повідомлення-рішення від 5 листопада 2012 року № 0005882270, яким збільшено Товариству з обмеженою відповідальністю «Ліфти України» суму грошового зобов'язання в розмірі 151929 грн., а саме: за основним платежем на суму 151871 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 58 грн. за платежем: податок на прибуток, код платежу: 11021000.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги ту обставину, що на момент винесення оскаржуваних рішень правових підстав для їх винесення у відповідача не було, суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Із такою правовою позицією суду першої інстанції колегія суддів може погодитись із огляду на наступне.

Органи державної податкової служби відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно із абзацом 3 підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Однією з обставин для проведення документальної позапланової виїзної перевірки є підпункт 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, який визначає, що податковий орган проводить документальну позапланову перевірку у разі, якщо отримано постанову суду (ухвалу суду) про призначення перевірки або постанову органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.

При цьому до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду у кримінальній справі пункт 86.9 статті 86 Податкового кодексу України забороняє, у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність перевірки, приймати податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки. Цією нормою передбачено, що матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

Як встановлено під час розгляду справи, Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби проведена документальна позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліфти України» на виконання постанови старшого слідчого з ОВС СУ ДПС у м. Києві від 9 липня 2012 року про призначення документальної позапланової виїзної перевірки.

Отже, враховуючи, що перевірка позивача проведена на виконання постанови старшого слідчого з ОВС СУ ДПС у м. Києві від 9 липня 2012 року, тобто призначена відповідно до кримінально-процесуального закону, то суд приходить до висновку, що документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Ліфти України» була проведена на підставі підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.

За таких обставин, відповідач, згідно пункту 86.9 статті 89 Податкового кодексу України, не мав права приймати податкові повідомлення-рішення за результатами такої перевірки до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Проте, під час розгляду даної адміністративної справи відповідачем не надано доказів на підтвердження прийняття судом рішення за наслідками розгляду кримінальної справи №54-3414 по обвинуваченню ОСОБА_6 за ознаками складу злочину, передбаченого частиною другою статті 28, частиною другою статті 205, частинами першою, другою та третьою статті 358 Кримінального кодексу України.

Відповідно до статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору (частина четверта статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України).

Таким чином, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що на момент винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень правових підстав для їх винесення у Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби не було.

За таких обставин, матеріали перевірки та висновки органу державної податкової служби, викладені в акті документальної позапланової виїзної перевірки від 18 жовтня 2012 року № 371/1-22-70-35569992, що призначена на виконання постанови старшого слідчого з ОВС СУ ДПС у м. Києві від 9 липня 2012 року, відповідно до кримінально-процесуального закону, до дня набрання законної сили відповідним рішенням у кримінальній справі, можуть бути оцінені як докази виключно у рамках розслідування та розгляду такої кримінальної справи і не можуть бути підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення про визначення платникові податків розрахованого за результатами такої перевірки грошового зобов'язання.

Аналогічна правова позиція викладена Вищим адміністративним судом України, зокрема, в ухвалах від 01 жовтня 2012 року по справі №К/9991/42373/12, від 15 жовтня 2012 року по справі К/9991/49494/12 та в постанові від 19 грудня 2012 року по справі № К/9991/64526/12.

Таким чином, аналізуючи фактичні обставини справи та норми чинного законодавства, оскільки відповідачем при винесенні спірних податкових повідомлень-рішень не враховано вимоги пункту 86.9 статті 89 Податкового кодексу України, колегія суддів вважає, що відповідач передчасно прийняв податкові повідомлення-рішення від 5 листопада 2012 року № 0005872270 та № 0005882270, якими визначив позивачу суму податкових зобов'язань з податку на прибуток та податку на додану вартість.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності винесення ним спірного податкового повідомлення-рішення.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 160, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 лютого 2013 року залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 лютого 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: І.Й. Петрик

Судді: Л.П. Борисюк

Я.М. Собків

.

Головуючий суддя Петрик І.Й.

Судді: Борисюк Л.П.

Собків Я.М.