Постанова № 33345966, 29.08.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 серпня 2013 р.Справа № 815/3777/13-а

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Тарасишина О.М.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду, у складі:

головуючого судді - Запорожана Д.В.,

судді - Яковлева Ю.В.

судді - Жука С.І.

при секретарі: Кардашові В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 17 червня 2013 року у справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Одеської області державної податкової служби про скасування рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ДПІ у Київському районі м. Одеси Одеської області ДПС про визнання дій по проведенню перевірки протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 25 березня 2013 року № 0000561701.

Свої позовні вимоги ФОП ОСОБА_1 обґрунтував незаконністю спірного рішення.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 17 червня 2013 року у задоволенні вищенаведеного позову було відмовлено.

В апеляційній скарзі ФОП ОСОБА_1 просить скасувати вищенаведену постанову, як таку, що прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права і прийняти нову постанову, якою задовольнити позов у повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Приймаючи оскаржену постанову суд першої інстанції виходив з необґрунтованості даного позову та відсутності підстав для його задоволення.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем було отримано інформацію про можливі порушення позивачем норм діючого законодавства щодо оподаткування підприємницької діяльності. На письмовий запит податкового органу позивачем було надано пояснення з їх документальним підтвердженням.

На підставі належним чином оформлених розпорядчих документів відповідачем було проведено позапланову невиїзну документальну перевірку позивача щодо дотримання вимог діючого законодавства за жовтень-листопад 2011 року, результати якої відображені в акті від 5 березня 2013 року № 425/17-01/НОМЕР_1 /а.с. 17-30/.

В акті перевірки здійснено висновок про порушення позивачем п. 198.3 ПК України, наслідком чого стало заниження ПДВ на загальну суму у 230252 гривень.

Зміст порушень полягав у збільшенні податкового кредиту за безтоварними господарськими операціями з ТОВ «Аван-Тайм.зовнішторг».

На підставі вищенаведеного акту відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 25 березня 2013 року № 0000561701 про збільшення позивачу грошового зобов'язання з ПДВ на загальну суму у 345378 гривень (основний платіж - 230252 гривень, штрафні санкції - 115126 гривень).

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Пунктом 198.3 ст. 198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV передбачено, що господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, наслідком реально здійсненої господарської операції є зміни майнового стану платника податків.

Пунктом 44.1 ст. 44 ПК України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Таким чином, на підставі первинної документації, даних податкового та бухгалтерського обліку можливо встановити наявність змін майнового стану платника податків у зв'язку зі здійсненням господарської операції.

З матеріалів справи вбачається, що жовтні-листопаді 2011 року позивач, в основному, придбавав у ТОВ «Аван-Тайм.зовнішторг» сантехнічні вироби та реалізовував їх ТОВ «Епіцентр К» /т. 1, а.с. 9-16, 102-143, 169-171/.

Зазначені сантехнічні вироби були отримані позивачем від ТОВ «Аван-Тайм.зовнішторг», здійснена їх оплата та передача по договору ТОВ «Епіцентр К». ТОВ «Епіцентр К» в свою чергу оплатило позивачу вартість зазначеної сантехніки. Суми ПДВ сплачені ТОВ «Епіцентр К» були внесені позивачем до своїх податкових зобов'язань та сплачені до бюджету. Перевозка товару здійснювалася силами ТОВ «Нова Пошта» /т. 1,а.с. 9-16, 102-143, 169-171, 172-250, т. 2, а.с. 1-250/.

Ідентичність отриманого та переданого позивачем товару підтверджується даними податкових та видаткових накладних, специфікаціями (найменування, кількість та коди УКТ ЗЕД) /т. 1, а.с. 9-16, 102-143, 169-171, т. 2, а.с. 1-250/.

Наявність факту зміни майнового стану позивача у зв'язку зі здійсненням вищенаведеної господарської операції підтверджується тим, що позивач придбав зазначений товар за 1381514 гривень, а реалізував за 1471800 гривень (податкові накладні, банківські виписки) /т. 1, а.с. 9-16, 102-143, 169-171, т. 2, а.с. 1-250/.

Жодної з зазначених обставин відповідач не спростував.

Відповідач дійшов висновку про безтоварність господарських операцій позивача з зазначеним контрагентом на підставі того, що у податкового органу за місцем реєстрації ТОВ «Аван-Тайм.зовнішторг» не було можливості його перевірити у зв'язку з наявністю інформації про безтоварність деяких його (контрагента) угод.

При цьому жодних доказів наявності безтоварного ланцюга постачання від контрагентів ТОВ «Аван-Тайм.зовнішторг» до позивача податковим органом до суду надано не було.

Окрім того, колегія суддів вважає, що відсутність можливості здійснити перевірку платника податків більш ніж через рік після здійснення господарської операції не свідчить про її безтоварність у минулому /т. 1, а.с. 72/.

Таким чином, доводи податкового органу жодним чином не свідчать про безтоварність господарських операцій позивача, а документація позивача доводить наявність змін його майнового стану у зв'язку зі здійсненням вищенаведеної господарської операції (товарність).

Однак, відповідно до ч. 2 ст. 6 Конституції України, органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Абзацом 2 п. 75.1 ст. 75 ПК України передбачено, що камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Підпунктом 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України передбачено, що документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності такої обставини - як за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

З норм діючого законодавства не вбачається, що надання відповіді податковому органу на його письмовий запит платником податків є умовою, що виключає проведення подальшої перевірки.

Таким чином, вимоги позивача про визнання дій податкового органу щодо проведення перевірки протиправними задоволенню не підлягають.

Отже, колегія судів не погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість даного позову та наявність підстав для його задоволення.

Пунктом 4 ст. 202 КАС України передбачено, що підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції допустив такі порушення норм матеріального та процесуального права, що призвели до неправильного вирішення даної справи, внаслідок чого його постанова підлягає скасуванню, з прийняттям нової постанови про часткове задоволення даного позову.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 17 червня 2013 року - скасувати.

Прийняти нову постанову.

Позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Одеської області державної податкової служби від 25 березня 2013 року № 0000561701 - скасувати.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Постанова у повному обсязі виготовлена 2 вересня 2013 року

Головуючий /Д.В. Запорожан/

Судді /Ю.В. Яковлев/

/С.І. Жук/