Постанова № 33345900, 05.09.2013, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" серпня 2013 р. Справа № 922/1892/13

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Істоміна О.А., суддя Білецька А.М. , суддя Могилєвкін Ю.О.

при секретарі Гурдісовій Н.В.

за участю представників сторін:

позивача - Шварц Ю.Л.

відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СК Інтерстрой", м. Харків (вх. № 2207 Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 11.06.13 р. у справі № 922/1892/13

за позовом Управління капітального будівництва Полтавської обласної державної адміністрації

до Товариства з обмеженою відповідальністю "СК Інтерстрой", м. Харків

про стягнення 37558,03 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Харківської області від 11.06.2013 р. по справі № 922/1892/13 (суддя Присяжнюк О.О.) позов задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "СК Інтерстрой", м. Харків на користь Управління капітального будівництва Полтавської обласної державної адміністрації 37558,03 грн. завданих збитків та суму судового збору в розмірі 1720,50 грн.

Відповідач не погодившись з даним рішенням, звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 11.06.2013 р. у справі № 922/1892/13 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 15.08.2013 розгляд апеляційної скарги по даній справі відкладено для надання додаткових доказів по справі.

Позивач надав до суду копії актів приймання будівельних робіт за договором № 03-55 від 25.07.2011, а також пояснення по апеляційній скарзі, в яких зазначив, що загальна сума завищення об'ємів робіт становить 37558,03 грн.

Відповідач своїм правом на участь при розгляді апеляційної скарги не скористався, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Оскільки, сторони були належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги, проте відповідач не скористався своїми правами, передбаченими статтею 22 ГПК України та виходячи з того, що явка сторін не визнавалася обов'язковою судом, а участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статті 22 ГПК України) є правом, а не обов'язком сторони, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги по суті за відсутності представника відповідача за наявними у справі доказами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 101 Господарського процесуального кодексу України, перевіривши наявні у справі матеріали на предмет їх юридичної оцінки судом першої інстанції, проаналізувавши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представника позивача, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи 25 липня 2011 року, відповідно до проведених конкурсних торгів, між Управлінням капітального будівництва Полтавської обласної державної адміністрації (позивач, замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю СК „Інтерстрой" (відповідач, підрядник) укладено договір підряду № 03-55 (надалі - Договір) про закупівлю робіт за державні кошти на об'єкті: „Протитуберкульозний диспансер на 350 ліжок по вул. Шилівській 51а, у м. Полтава (трета черга будівництва)".

Звертаючись до господарського суду, позивач послався на те, що Державною фінансовою інспекцією України була проведена планова виїзна ревізія фінансово-господарської діяльності Управління капітального будівництва Полтавської обласної державної адміністрації за період з 01.01.2011р. по 31.12.2012р., якою встановлено порушення законодавства ТОВ «СК Інтерстрой», що викладені в акті ревізії № 06-21/101 від 31.01.2013р.

Так, під час дослідження фахівцями Державної фінансової інспекції питання застосування товариством ресурсних елементних кошторисних норм при визначенні вартості виконаних підрядних робіт з будівництва протитуберкульозного диспансеру на 350 ліжок по вул. Шилівській, 51а у м. Полтаві (третя черга будівництва), замовником яких виступало Управління капітального будівництва Полтавської облдержадміністрації, встановлено завищення обсягу робіт за договором № 03-55 від 25.07.2011, укладеного між позивачем (замовник) та відповідачем (виконавець), що є відповідно до висновків, викладених в акті ревізії № 06-21/101 від 31.01.2013р., порушенням вимог п.3.3.10, 3.3.10.1 ДБН Д. 1.1-1-2000, та призвело до оплати завищеної вартості виконаних підрядних робіт, внаслідок чого Управлінню капітального будівництва Полтавської обласної державної адміністрації завдано матеріальної шкоди (збитків) на суму 37558,03 грн.

Вказані обставини стали підставою звернення Управлінню капітального будівництва Полтавської обласної державної адміністрації до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача - ТОВ «СК Інтерстрой» збитків в сумі 37558,03 грн., завданих внаслідок завищення вартості виконаних підрядних робіт.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що факт порушення ТОВ «СК Інтерстрой» вимог .3.3.10, 3.3.10.1 ДБН Д. 1.1-1-2000 при виконанні підрядних робіт за договором № 03-55 від 25.07.2011, встановлений Державною фінансовою інспекцією України під час проведення планової виїзної ревізії фінансово-господарської діяльності Управління капітального будівництва Полтавської обласної державної адміністрації, та підтверджено актом ревізії № 06-21/101 від 31.01.2013р., в зв'язку з чим суд вважав доведеним факт завдання позивачу збитків в розмірі 37558,03 грн. внаслідок включення до актів форми КБ-2в за 2011 рік, січень-листопад 2012 року обсягів виконаних будівельних робіт при проведенні взаєморозрахунків з Управлінням та якими завищено вартість виконаних робіт.

Однак, колегія суддів не може погодитись з висновками суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для стягнення з відповідача 37558,03 грн. збитків, виходячи з наступного.

Підставою виникнення у сторін певних прав та обов'язків є укладений між ними договір підряду № 03-55 від 25.07.2011.

Відповідно до частини 1 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Так, за умовами укладеного договору підрядник зобов'язався у 2011-2014 роках виконати для замовника роботи, зазначені в проектно-кошторисній документації, а замовник, в свою чергу, зобов'язався прийняти і оплатити такі роботи. Найменування робіт: "Протитуберкульозний диспансер на 350 ліжок по вул. Шилівській,51а у м.Полтаві (третя черга будівництва)".

Підрядник виконує роботи у відповідності з проектною документацією, ДБН і правилами та оформлює всю виконавчу документацію на виконані підрядником роботи згідно проектно-кошторисної документації для введення об'єкту в експлуатацію.

Відповідно до п.3.1 та п.3.2 Договору, ціна договору становить 155949974,54грн. з ПДВ та може бути зменшена за взаємною згодою сторін.

За умовами договору, розрахунки проводяться шляхом оплати замовником після пред'явлення підрядником рахунка на оплату робіт та після підписання сторонами актів виконаних робіт (ф КБ 2в) та довідок (ф КБ-3).

Відповідно до ч. 1 ст. 877 ЦК України підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт.

Приписами ст. 853 ЦК України встановлено, що замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки). Якщо після прийняття роботи замовник виявив відступи від умов договору підряду або інші недоліки, які не могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (приховані недоліки), у тому числі такі, що були умисно приховані підрядником, він зобов'язаний негайно повідомити про це підрядника.

Однак під час прийняття виконаних підрядних робіт позивач акту про виявлені недоліки не складав, про наявність цих недоліків та необхідність їх виправлення виконавцю (відповідачу) не повідомляв. Доказів коригування ціни робіт матеріали справи також не містять. Сам позивач визнає, що роботи, передбачені договором, були виконані у повному обсязі і у встановлені строки, позивач не мав претензій щодо обсягу і якості виконаних робіт.

Наданими позивачем до матеріалів справи актами приймання виконаних робіт за грудень 2011 рік та за жовтень 2012 рік повністю підтверджено виконання сторонами своїх зобов'язань за договором підряду: відповідачем роботи виконані, а позивачем зазначені роботи прийняті, що підтверджується підписаними сторонами актами виконаних підрядних робіт.

До того ж, слід зазначити, що відповідно до п. 100 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 року № 668, у разі виявлення невідповідності робіт, пред'явлених до оплати, встановленим вимогам, завищення їх обсягів або неправильного застосування кошторисних норм, поточних цін, розцінок та інших помилок, що вплинули на ціну виконаних робіт, замовник має право за участю підрядника скоригувати суму, що підлягає сплаті.

З аналізу вказаних норм вбачається, що передбачене законодавством право замовника (позивача) за певних обставин скоригувати суму, що підлягає сплаті за договором підряду, може бути реалізовано до остаточного прийняття виконаних робіт. Однак, в даному випадку виконані відповідачем роботи за актами виконання робіт за грудень 2011 рік та за жовтень 2012 рік за формою КБ-2в були прийняті позивачем без жодних зауважень.

Колегія суддів зазначає, що позивач, звертаючись до господарського суду просив стягнути з відповідача збитки в розмірі 37558,03 грн. внаслідок включення до актів форми КБ-2в за 2011 рік, січень-листопад 2012 року обсягів виконаних будівельних робіт при проведенні взаєморозрахунків з Управлінням та якими завищено вартість виконаних робіт.

В той же час, позивачем на вимогу суду не надано до господарського суду проектно-кошторисної документації за договором та актів форми КБ-2в у повному обсязі за вказаний період.

Статтею 22 цього ж кодексу визначено, що збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Частинами 1, 2 ст. 623 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки; розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Для застосування такої міри цивільно-правової відповідальності, як відшкодування збитків, необхідною є наявність всіх чотирьох умов відповідальності, а саме:

- протиправна поведінка боржника, яка проявляється у невиконанні або неналежному виконанні ним зобов'язання;

- наявність збитків;

- причинний зв'язок між протиправною поведінкою та завданими збитками, що означає, що збитки мають бути наслідком саме даного порушення боржником зобов'язання, а не якихось інших обставин, зокрема дій самого кредитора або третіх осіб;

- вина боржника.

За приписами ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обґрунтовуючи свої вимоги про стягнення коштів позивач посилається виключно на акт ревізії № 06-21/101 від 31.01.2013р., складений Державною фінансовою інспекцією України, не наводячи доказів порушення відповідачем його зобов'язань за договором та неможливості виявлення порушень, які зазначені в акті.

Отже, позивачем не наведено обставин та не доведено належними та допустимими доказами, що мала місце протиправна поведінка відповідача, яка спричинила шкідливий результат для позивача, а відтак не може вважатися доведеним причинний зв'язок між заподіяною шкодою та поведінкою особи.

Згідно із ч. 1 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи, що з матеріалів справи та наданих позивачем доказів не вбачається невідповідність обсягів та вартості виконаних відповідачем робіт, підстави для відшкодування відповідачем збитків відсутні, оскільки стягнення збитків за порушення договірних зобов'язань здійснюється в порядку ст. 623 ЦК України, при застосуванні норм якої враховується і те, що згідно норм ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Колегія суддів звертає увагу, що предметом доказування в даній справі, враховуючи зміст позовних вимог, є встановлення наявності або відсутності факту порушення відповідачем вимог ДБН Д.1.1-1-2000 при виконанні зобов'язань за договором підряду №101206381 від 17.12.2010. Однак, Акт державної фінансової інспекції, не є належним і допустимим доказом на підтвердження порушення відповідачем зобов'язань за договором і завдання позивачеві збитків. Згідно ст. 15 Закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні" законні вимоги службових осіб державної фінансової інспекції є обов'язковими для виконання службовими особами об'єкту, що ревізується. Довідка державної фінансової інспекції чи акт перевірки може бути підставою для вчинення відповідних процесуальних дій посадовими особами (зокрема - пред'явлення відповідного позову до суду), однак не позбавляє відповідну особу процесуального обов'язку доводити свої вимоги належними та допустимими доказами.

В зв'язку з чим акт ревізії № 06-21/101 від 31.01.2013р., складений Державною фінансовою інспекцією України за наслідками проведеної планової виїзної ревізії фінансово-господарської діяльності Управління капітального будівництва Полтавської обласної державної адміністрації за період з 01.01.2011р. по 31.12.2012р., не може вважатися безперечним доказом на підтвердження завдання відповідачем позивачу збитків в розмірі 37558,03 грн., оскільки у відповідності до ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, позивачем не доведено правових підстав для стягнення з відповідача збитків в сумі 37558,03 грн., в зв'язку з чим позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки є необґрунтованими та недоведеними належними та допустимими доказами.

Приймаючи до уваги вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги відповідача і наявності фактів для скасування оскаржуваного рішення з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

З огляду на зазначене та керуючись 32-34, 43, 99, 101, 102, п.2 ст. 103, п. 1, 4 ч. ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СК Інтерстрой", м. Харків задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 11.06.13 у справі № 922/1892/13 скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

Стягнути з Управління капітального будівництва Полтавської обласної державної адміністрації (36014, м.Полтава, вул.Зигіна,1, код ЄДРПОУ 04013991, в тому числі р/р 35426109000160 в ГУДКС України в Полтавській області, МФО 831019) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СК Інтерстрой" (61052, м.Харків, провулок Мало-Панасівський, буд.4/7, код ЄДРПОУ 33605698, в тому числі р/р 26009010118943 в ПАТ "АвтоКразБанк", МФО 331100, код ЄДРПОУ 33605698) витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги в розмірі 860,25 грн.

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Повний текст постанови складено та підписано 03 вересня 2013 року

Головуючий суддя Істоміна О.А.

Суддя Білецька А.М.

Суддя Могилєвкін Ю.О.