ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 910/14940/13 27.08.13
За позовомПриватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Брокбізнес»доПриватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Страховий капітал»провідшкодування шкоди в порядку регресу, Суддя Ониськів О.М.
Представники сторін:
від позивача: Матушевська А.Є., за довіреністю,від відповідача: не з'явився.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Брокбізнес» (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Страховий капітал» (далі - відповідач) про відшкодування шкоди в порядку регресу у розмірі 8.020,08 грн. та судового збору у розмірі 1.720,50 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивачем, як страховиком виплачено страхове відшкодування, внаслідок чого до позивача в порядку ст. 27 Закону України "Про страхування" та статті 993 Цивільного кодексу України перейшло право вимоги (регресу) в межах здійснених фактичних затрат до відповідача про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 8.020,08 грн., як до особи, яка відповідальна за заподіяні збитки.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.08.2013 порушено провадження у справі № 910/14940/13 та призначено до розгляду на 27.08.2013.
У судове засідання 27.08.2013 з'явився представник позивача.
Відповідач у судове засідання не з'явився, проте 16.08.2013 через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва подав відзив на позов, в якому заперечив проти позову, у зв'язку з тим, що позивачем не було направлено на адресу відповідача претензії, що суперечить вимогам ст. 35 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
Враховуючи те, що неявка представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов за відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
У судовому засіданні 27.08.2013 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст. 85 ГПК України
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення позивача, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -
ВСТАНОВИВ:
Між позивачем та Остапченком Олегом Анатолійовичем (далі - страхувальник) 07.04.2012 було укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобів № 006-0024175 (далі - Договір), за яким було застраховано автомобіль марки «Мітсубіші», державний номер АА 6214 ВІ.
В м. Києві 03.09.2012 по вул. Кіквідзе, перед виїздом на вул. Саперно-Слобідську сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП), за участю транспортного засобу «Рено», державний номер АА 2957 ІМ, який належить на праві власності Халіменковій Світлані Володимирівні та перебував під керуванням Халіменкова Руслана Івановича, та транспортного засобу марки «Мітсубіші» державний номер АА 6214 ВІ, який належить на праві власності Остапенку Олегу Анатолійовичу та перебував під його керуванням.
Внаслідок зазначеного ДТП було пошкоджено застрахований позивачем автомобіль марки «Форд» державний номер АІ 3608 ЕС.
Постановою Голосієвського районного суду м. Києва від 17.09.2012 у справі № 2601/17432/12 (з урахуванням постанови Голосіївського районного суду м. Києва від 21.09.2013 про виправлення описки) Халімова Руслана Івановича визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, притягнуто до адміністративної відповідальності та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425,00 грн.
Відповідно до Звіту № 5888/1 від 21.09.2012 про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику вказаного автомобіля, склала 23.252,87 грн.
ДТП згідно з Договором, укладеним між позивачем та страхувальником, було визнано страховим випадком, про що складено страховий акт № 42054/1 від 01.10.2012, відповідно до якого сплата страхового відшкодування страхувальнику підлягала у сумі 8.530,08 грн.
Дану суму страхового відшкодування, позивач виплатив Остапченку О.А., відповідно до відомості № 667 від 09.10.2012, що підтверджується платіжним дорученням № 9587 від 09.10.2012 на суму 50.185,34 грн. та відомістю № 667 від 09.10.2012 позивача за підписом голови правління та головного бухгалтера.
Судом установлено, що транспортний засіб «Рено», державний номер АА 2957 ІМ, застраховано у відповідача згідно полісу № АА/6632230 страхувальником за яким є Халімов Руслан Іванович, що підтверджується витягом з бази Моторного (транспортного) страхового бюро України, що міститься у матеріалах справи.
Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Згідно зі ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Відповідно до ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Таким чином, до позивача, який сплатив страхову виплату за завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди шкоду, перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик (страхова організація, що має право на здійснення обов'язкового страхування цивільної-відповідальності) відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Враховуючи наведені положення законодавства та встановлені обставини справи, відповідач є особою, відповідальною за шкоду, завдану автомобілю особи, застрахованої позивачем, оскільки відповідно до договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власника наземного транспортного засобу, відповідач взяв на себе відповідальність за свого страхувальника, а саме за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки.
Відповідно до п. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Пунктом 36.4 статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.
Таким чином, особами, відповідальними за завдані позивачу збитки є відповідач як страховик відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" в межах, передбачених полісом обов'язкового страхування цивільної відповідальності, та винна особа відповідно до положень ст. 1187 ЦК України в тій частині, що не підлягає відшкодуванню страховиком.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 09.07.2002 № 15-рп/2002 кожна особа має право вільно обирати незаборонений законом спосіб захисту прав і свобод, у тому числі й судовий. Можливість судового захисту не може бути поставлена законом, іншими нормативно-правовими актами у залежність від використання суб'єктом правовідносин інших засобів правового захисту. Держава може стимулювати вирішення правових спорів у межах досудових процедур, однак їх використання є правом, а не обов'язком особи, яка потребує такого захисту.
З огляду на викладене позивач отримає право вимоги потерпілої особи після виплати останній страхового відшкодування та не зобов'язаний звертатися безпосередньо до особи, у якої застраховано її цивільно-правову відповідальність, з вимогою виплати матеріального відшкодування. Відповідно до зазначених вище норм Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Брокбізнес» може реалізувати своє право шляхом подачі позову до суду. Отже, з огляду на вищевикладене суд, не бере до уваги заперечення відповідача, щодо порушення позивачем досудового порядку врегулювання даного спору.
Згідно зі ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.
Підпунктом 12.1. ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Відповідно до вимог ст. 9 Закону України "Про страхування" франшиза - це частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.
Розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих (12.1 ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів").
Згідно з полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, укладеним відповідачем зі своїм страхувальником, ліміт відповідальності по майну - 50 000,00 грн., розмір франшизи становить 510,00 грн.
Відтак, відповідальність страховика винної особи регламентована положеннями Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та обмежується укладеним договором страхування.
З урахуванням наведеного, суд, враховуючи встановлені обставини справи та ліміт відповідальності відповідно до полісу обов'язкового страхування, дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача суми заборгованості у розмірі 8.020,08 грн. підлягають задоволенню.
Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Допустимих доказів на спростування позовних вимог, та обставин справи, встановлених судом, відповідачем не надано.
Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 82-85 ГПК України, суд -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Страховий капітал» (01032, м. Київ, бул. Тараса Шевченка, 33-Б, прим. 36, код ЄДРПОУ 32206908) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Брокбізнес» (04050, м. Київ, вул. Білоруська, 3, код ЄДРПОУ 20344871) страхове відшкодування у сумі 8.020 (вісім тисяч двадцять) грн. 08 коп., витрати по сплаті судового збору у розмірі 1.720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 02.09.2013.
Суддя Ониськів О.М.
Судове рішення № 33345697, Господарський суд м. Києва було прийнято 27.08.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 910/14940/13. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: