Рішення № 33345677, 04.09.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/15983/13 04.09.13

За позовом Публічного акціонерного товариства «Уманьавтодор»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІКОБУД»

про стягнення 3 858 749,45 грн.

Суддя Якименко М.М.

Представники сторін:

від позивача: Грязон Р.М. - довіреність № 9 від 07.03.2013 року;

від відповідача: Щербатий П.П. - довіреність б\н від 02.09.2013 року;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Уманьавтодор» звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІКОБУД» про стягнення 3 858 749,45 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на думку позивача відповідач не виконав умови Договору № 15-05 про надання поворотної фінансової допомоги, щодо повернення позивачу поворотної фінансової допомоги в розмірі 3 000 000,00 грн.

З цих підстав позивач просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 3 000 000,00 грн. - основного боргу (грошових коштів), 829 749,45 грн. - пені, 29 000,00 грн. - інфляційних втрат , 68 820,00 грн. - судового збору.

Ухвалою від 19.08.2013 року порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 04.09.2013 року.

Представник позивача в судовому засіданні 04.09.2013 року позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні 04.09.2013 року визнав позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в розмірі 3 000 000,00 грн., просив суд не застосовувати штрафні санкції

Відповідно до статті 85 ГПК України в судовому засіданні 04.09.2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи в їх сукупності, та заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.06.2012 року між Відкритим акціонерним товариством «Уманьавтодор» (перейменовано в Публічне акціонерне товариство «Уманьавтодор», далі по тексту - Позикодавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ЮНІКОБУД» (далі по тексту - Позичальник, відповідач) було укладено Договір № 15-05 про надання поворотної фінансової допомоги (далі по тексту - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору позикодавець надає Позичальнику поворотну фінансову допомогу, а Позичальник зобов'язується повернути надані грошові кошти в порядку та на умовах, передбачених даним Договором.

Згідно з п. 1.2. Договору поворотна фінансова допомога (надалі допомога) - це сума грошових коштів в національній валюті України, передана платнику податку у користування на визначений строк відповідно до Даного договору, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій як плати за користування такими коштами. (Згідно пункту 1.22.2 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»).

Відповідно до п. 2.1. Договору поворотна фінансова допомога надасться в національній валюті України в межах суми 15 000 000,00 (П'ятнадцять мільйонів) гривень 00 коп. без ПДВ.

Згідно з п. 2.3. Договору поворотна фінансова допомога надасться Позикодавцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Позичальника.

Відповідно до п. 2.5. Договору термін допомоги визначається з моменту набуття чинності цього Договору і становить 30 ( тридцять ) календарних днів.

Згідно з п. 3.1. Договору поворотна фінансова допомога підлягає поверненню в термін , визначений в п. 2.5 цього Договору протягом 3 (трьох) календарних днів після його закінчення .

Відповідно до п. 3.2. Договору повернення грошових коштів проводиться шляхом перерахування грошових коштів на особовий рахунок Позикодавця в установі банку.

Згідно з п. 8.1. Договору даний Договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами їх зобов'язань за Договором. Договір може бути скасовано за домовленістю Сторін.

На виконання умов Договору позивачем було надано відповідачу позику в розмірі 14 000 000,00 грн. (чотирнадцять мільйонів гривень), на підтвердження чого позивач надав суду платіжні доручення (№ 1390 від 05.06.2012 року на суму 3 300 000,00 грн.; № 1339 від 05.06.2012 року на суму 5 000 000,00 грн.; № 1406 від 06.06.2012 року на суму 5 700 000,00 грн.).

Відповідач повернув позивачу поворотну фінансову допомогу в розмірі 11 000 000,00 грн. (одинадцять мільйонів гривень), на підтвердження чого позивач надав суду виписки з банку (Райффайзен банк АВАЛЬ) про повернення відповідачем зазначеної суми (від 27.09.2012 року - повернуто 4 400 000,00 грн.; 01.10.2012 року - повернуто 2 260 000,00 грн.; 03.10.2012 року - повернуто 4 340 000,00 грн.)

Спір виник у зв'язку з тим, що на думку позивача відповідач у встановлений Договором строк не повернув поворотну фінансову допомогу і має заборгованість перед позивачем в розмірі 3 000 000,00 грн., на підтвердження іншого суду не надано жодних доказів.

Судом встановлено, що Договір який уклали сторони за своєю юридичною природою є договором позики.

Згідно з ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч. 3. ст. 1049 ЦК України позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Відповідно до ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, надав відповідачу поворотну фінансову допомогу в розмір 15 000 000,00 грн., згідно умов Договору, а відповідач в зазначений в Договорі строк не повернув в повному обсязі грошові кошти позивачу в розмірі 3 000 000,00 грн.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що відповідач визнав заборгованість перед позивачем в розмірі 3 000 000,00 грн., господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в розмірі 3 000 000,00 грн. нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Відповідач припустився прострочення платежу, а тому позивач, керуючись п. 4.2. Договору, просить суд стягнути з відповідача пеню, яка за розрахунками позивача становить 829 749,45 грн.

Згідно п. 4.2. Договору в разі несвоєчасного повернення поворотної фінансової допомоги , Позичальник сплачує Позикодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день просрочки.

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 546, ст. 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 6 ст. 231 ГК України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором

Згідно п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення пені за несвоєчасне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань в розмірі 829 749,45 грн. нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню

Також позивач, керуючись статтею 625 ЦК України, просить суд стягнути з відповідача на свою користь 29 000,00 грн. - інфляційних втрат.

Відповідно до ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 29 000,00 грн. - інфляційних втрат, нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 82-85, ГПК України, суддя -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІКОБУД» (01010, м. Київ, Печерський район, ВУЛИЦЯ ІВАНА МАЗЕПИ, будинок 3 ЛІТ.Б, офіс 197, код ЄДРПОУ 34575984) на користь Публічного акціонерного товариства «Уманьавтодор» (20300, Черкаська обл., місто Умань, ВУЛИЦЯ ЖОВТНЕВОЇ РЕВОЛЮЦІЇ, будинок 27, код ЄДРПОУ 14196857) 3 000 000 (три мільйони) грн. 00 коп. - основного боргу, 829 749 (вісімсот двадцять дев'ять тисяч сімсот сорок дев'ять) грн. 45 коп. - пені, 29 000 (двадцять дев'ять тисяч) грн. 00 коп. - інфляційних втрат, 68 820 (шістдесят вісім тисяч вісімсот двадцять) грн. 00 коп. - судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя М.М. Якименко

Дата складання (підписання) повного тексту рішення: 06.09.2013 року.