Рішення № 33342591, 04.09.2013, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження 22-ц/791/2387/2013 Головуючий у першій інстанції Строілов С.О.

Категорія 24 Доповідач: Базіль Л.В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2013 року вересня місяця 04 дня колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Херсонської області у складі:

Головуючого Базіль Л.В.

Суддів:Прокопчук Л.П., Стародубець М.П.

При секретарі:Шевардіній К.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою товариство з обмеженою відповідальністю „Авто Просто" на рішення Білозерського районного суду Херсонської області від 14 травня 2013 року ухваленого у справі за позовом ОСОБА_5 до товариства з обмеженою відповідальністю „Авто Просто" про визнання угоди недійсною та стягнення коштів,-

ВСТАНОВИЛА:

В березні 2013 року ОСОБА_5 через свого представника ОСОБА_6 звернулася до суду з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю „Авто Просто", у якому просила визнати недійсною угоду № 372742 від 20.09.2011 року, укладену нею з відповідачем, додаток №1 та додаток №2 до зазначеної угоди, застосувати наслідки недійсності правочину, стягнути з відповідача понесені нею збитки в розмірі 451 грн.29 коп., що завдані у зв'язку з виконанням цього правочину, посилаючись на нечесну підприємницьку діяльність відповідача.

Рішенням Білозерського районного суду Херсонської області від 14.05.2013 року позов задоволено. Визнано недійсною угоду №372742 укладену 20.09.2011 року між товариством з обмеженою відповідальністю „Авто Просто" та ОСОБА_5. Стягнуто з ТОВ „Авто Просто" на користь ОСОБА_5 33859 грн. 21 коп. в рахунок повернення коштів сплачених за угодою від 20.09.2011 року. Стягнуто з ТОВ „Авто Просто" на користь ОСОБА_5 451 грн. 21 коп. в рахунок відшкодування витрат на оплату комісій за здійснення платежів. Вирішено питання розподілу судових витрат.

У апеляційній скарзі товариство з обмеженою відповідальністю „Авто Просто" просить рішення суду скасувати, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, і ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Зокрема зазначалось, що судом безпідставно застосовані положення ст.1166 ЦК України, які на думку апелянта не підлягають застосуванню.

Письмових заперечень на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надійшло.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах, визначених ст.303 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню за таких підстав.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що товариство з обмеженою відповідальністю «Авто Просто» здійснює нечесну підприємницьку діяльність, оскільки фонди групи з придбання автомобіля формуються виключно за рахунок внесків інших клієнтів системи, без залучення коштів товариства, тому керуючись ч.6 ст.19 Закону України "Про захист прав споживача" визнав такий правочин недійсним, застосувавши наслідки недійсності правочину, стягнувши з відповідача кошти сплачені за недійсною угодою та відшкодувавши позивачу в порядку ст. 1166 ЦК України кошти в сумі 451 грн. 29 коп.

Проте повністю погодитися з таким висновком суду не можна.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

За положеннями ч. 1, п. 7 ч. 3, ч. 6 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів» нечесна підприємницька практика забороняється. Нечесна підприємницька практика включає будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною. Забороняються як такі, що вводять в оману: утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції. Правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 20.09.2011 року між ТОВ „Авто Просто" та ОСОБА_5 укладено угоду №372742 з укладенням додатків до цієї угоди, предметом якої є надання відповідачем послуг системи «АвтоТак», спрямованих на придбання позивачем автомобіля.

Відповідно до статті 2 укладеної угоди «Авто Просто» є товариством, що надає послуги, предметом яких є придбання автомобілів учасниками через систему придбання у групах «АвтоТак».

В п.1.2 додатку №2 до угоди 372742 правила функціонування системи придбання в группах «АвтоТак» передбачено, що учасник уповноважує ТОВ «Авто Просто» на організацію та адміністрування системи «АвтоТак». Система функціонує таким чином: кількість учасників групи, яким надається право на отримання автомобіля, відповідає кількості автомобілів, яку можливо придбати за рахунок чистого фонду групи. Учаснику, який сплатив повну вартість автомобіля та виконав усі зобов'язання щодо сплати внесків в оплату послуг та страхових платежів, буде надано право на отримання автомобіля на найближчому асигнаційному акті, який буде проводитись у місяці, наступному за місяцем, в якому учасник повністю виконав усі зобов'язання за угодою.

На виконання зазначеної угоди позивач сплатив відповідачу 33859 грн.21 коп., що підтверджується квитанціями про сплату цих коштів.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції при вирішенні спору, встановивши, що відповідно до угоди, укладеної сторонами, відповідач формує групу учасників системи, надалі створює фонд даної групи за рахунок чистих щомісячних платежів, сплачених учасниками групи, тобто, за кошти учасників системи, а потім один раз на місяць розподіляє фонд групи між учасниками системи, але право на купівлю товару отримують не всі учасники системи, а тільки ті, які зробили найбільшу кількість авансових чистих щомісячних платежів та задекларували найбільшу кількість чистих щомісячних платежів, дійшов вірного висновку, що розподіл фонду групи проходить по пірамідальній схемі, що порушує вимоги ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів», коли один учасник системи за свої власні кошти без інвестування коштів відповідача оплачує товар іншому учаснику системи та обґрунтовано задовольнив позовні вимоги позивача про визнання недійсною угоди від 20.09.2011 року із застосуванням наслідків недійсності правочину.

Разом з тим, суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги про стягнення з відповідача 451 грн. 29 коп. витрат, понесених на оплату комісій за здійснення платежів, безпідставно застосував положення ст.1166 ЦК України, яка передбачає, загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду, які позивачем не заявлялися, та не звернув уваги на положення п.2 ст.216 ЦК України, відповідно до яких, якщо у зв'язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною особою.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги про стягнення 451 грн. 29 коп. повинні бути задоволенні у відповідності до вищезазначених положень, в зв'язку з чим рішення суду необхідно частково змінити, виключивши з мотивувальної частини рішення посилання суду на ст.1166 ЦК України.

Інші доводи апеляційної скарги як такі, що висновків суду не спростовують підлягають відхиленню, а рішення суду в іншій частині залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 303,307,309 ЦПК України колегія суддів,-

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю „Авто Просто" задовольнити частково.

Рішення Білозерського районного суду Херсонської області від 14 травня 2013 року частково змінити, виключивши з мотивувальної частини рішення посилання суду на ст.1166 ЦК України.

В решті рішення суду залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і з цього часу може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання рішенням законної сили.

Головуючий:

Судді: