Ухвала суду № 33341680, 03.09.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2013 року Справа № 148617/11/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Онишкевича Т.В.,

суддів Попка Я.С., Клюби В.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Харчобуд» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2011 року у справі за позовом державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова до закритого акціонерного товариства «Харчобуд» про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ :

02 вересня 2011 року державна податкова інспекція у Личаківському районі м. Львова (далі - ДПІ у Личаківському районі м. Львова) звернулася до суду з адміністративним позовом, у якому просила стягнути із закритого акціонерного товариства «Харчобуд» (далі - ЗАТ «Харчобуд») податковий борг у розмірі 614585,37 грн.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2011 року, прийнятою в скороченому провадженні, вказаний позов задоволено та стягнуто з ЗАТ «Харчобуд» податковий борг в сумі 614585,37 грн.

У поданій апеляційній скарзі відповідач ЗАТ «Харчобуд» просить зазначене судове рішення скасувати посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що прийняті позивачем податкові повідомлення-рішення, на підставі яких утворився податковий борг, вважає незаконними і оскаржує їх в судовому порядку, а тому вважає таку суму грошового зобов'язання неузгодженою.

З урахуванням вимог ч.8 ст. 183-2 та п.3 ч.1 ст. 197 КАС України апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи і проаналізувавши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до переконання, що подана апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких мотивів.

Задовольняючи позовні вимоги ДПІ у Личаківському районі м. Львова, суд першої інстанції виходив із того, що, оскільки податкові вимоги відповідачем не оскаржувались в установленому законом порядку, проте в добровільному порядку несплачені, тому вимоги податкового органу підлягають задоволенню.

Такі висновки суду першої інстанції, на думку апеляційного суду, відповідають нормам матеріального права та є правильними.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про систему оподаткування» платниками податків і зборів (обов'язкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обов'язок сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі).

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, є Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а з 01 січня 2011 року - Податковий кодекс України.

Відповідно до п. 1.3 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Згідно із положеннями пп. 4.1.1. п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації.

Як передбачено пп. 4.2.1. п. 4.1 ст. 4 зазначеного Закону, якщо згідно з нормами цього пункту сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність та повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне і повне погашення нарахованого податкового зобов'язання та має право на оскарження цієї суми у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до пп. 5.3.1 п.5.3 ст. 5 цього ж Закону платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Згідно з пп. 5.4.1. п. 5.4. ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків, на яку, відповідно до пп. 16.1.1 п. 16.1 ст. 16 згаданого Закону, після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання нараховується пеня.

Такі ж вимоги зазначені у Податковому кодексі України, пунктом 57.1 ст. 57 якого встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. У разі закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання, згідно з пп. 129 п. 129.1 ст. 129, на суму податкового боргу нараховується пеня.

Судом встановлено, що ЗАТ «Харчобуд» перебуває на обліку, як платник податків у ДПІ у Личаківському районі м. Львова з 25 січня 1995 року за № 00388576 (а.с. 8).

Як слідує з матеріалів справи, станом на 05.08.2011 року за ЗАТ «Харчобуд» рахується заборгованість на загальну суму 614585,37 грн., з них - 76554,00 грн. податку на прибуток, 507643,40 грн. податку на додану вартість, 495,67 грн. комунального податку, 29722,30 грн. податку з доходів фізичних осіб та 170,00 грн. податку з доходів фізичних осіб на дивіденди та роялті. Даний податковий борг виник у зв'язку з несплатою податкових вимог, якими визначались суми податкових зобов'язань, та які в свій час були отримані відповідачем (а.с. 14-19, 37-39).

Оскільки відповідачем не було сплачено зазначених сум податкових зобов'язань, ДПІ у Залізничному районі м. Львова виставлено відповідачу першу податкову вимогу від 01 серпня 2008 року № 1/899 на суму 33018,28 грн. та другу податкову вимогу від 10 вересня 2008 року № 2/1114 на суму 33332,05, які відповідачем були отримані (а.с. 40-41).

Виставлені ДПІ у Залізничному районі м. Львова зазначені податкові вимоги відповідачем не оскаржувались і в матеріалах справи відсутні докази такого оскарження.

Відповідно до пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Доводи апелянта про неправомірність застосування до нього суми податкової вимоги судом апеляційної інстанції до уваги не беруться з тих підстав, що питання правомірності податкових повідомлень-рішень, на підставі яких і виставлена сума податкової вимоги, не може бути предметом доказування, оскільки предметом спору в даному випадку є стягнення податкового боргу, а не правомірність прийнятих податкових повідомлень-рішень. Крім того, твердження апелянта про оскарження податкових вимог в судовому порядку, судом апеляційної інстанції до уваги не береться, оскільки таке матеріалами справи не підтверджено і є голослівним.

З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до переконання, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а відтак апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України апеляційний суд,

УХВАЛИВ :

апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Харчобуд» залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2011 року у справі № 2а-9683/11/1370 - без змін.

В силу вимог ч. 10 ст. 183-2 КАС України ухвала є остаточною і касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Т.В.Онишкевич

Судді Я.С.Попко

В.В.Клюба